ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2016 року м. Київ справа № 800/300/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Швеця В.В.,

суддів Олексієнка М.М.,

Пасічник С.С.,

Стародуба О.П.,

Штульман І.В.,

секретар судового засідання Борілло Ю.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_4,

представників позивача ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

представника відповідача Біркіної А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення від 28 квітня 2016 року № 167/ко-16, яким її визнано такою, що не підтвердила можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді, відсторонено від здійснення правосуддя та направлено до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що при прийнятті спірного рішення відповідачем порушено вимоги Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також вимоги Порядку та методології кваліфікаційного оцінювання судді, затвердженого рішенням ВККС України від 21 жовтня 2015 року № 67/зп-15 та погодженого рішенням Ради суддів України від 11 грудня 2015 року № 14.

Вважає, що спірне рішення не містить мотивів, з яких відповідач виходив при оцінці критеріїв кваліфікаційного оцінювання відносно неї та наданні тієї чи іншої оцінки за кожним з показників професійного рівня судді, та з яких врешті-решт дійшов висновку про не підтвердження її професійного рівня та можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Крім того, посилалась на те, що за більшістю із семи критеріїв кваліфікаційного оцінювання (за п'ятьма із семи), вона визнана такою, що оцінена позитивно, і лише за двома - негативно, не навівши жодного мотиву, з якого виходив, надаючи перевагу лише двом із семи критеріїв.

Також, посилалась на наявність рішення ВККС України від 22 квітня 2016 року про задоволення заяви судді Мацедонської В.Е. про відвід члену колегії Весельській Т.Ф., що беззаперечно підтверджує факт наявності конфлікту інтересів та обставин, що викликають сумнів у безсторонності члена колегії Весельської Т.Ф., у зв'язку з чим остання повинна була в силу вимог статті 107 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» заявити самовідвід до початку засідання 28 квітня 2016 року.

Посилаючись на вказані обставини вважає, що спірне рішення є необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.

Представник відповідача надала письмові заперечення на позов, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на законність та вмотивованість оскаржуваного рішення як такого, що прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Позивач та її представники в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити з підстав, наведених у ньому та додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила та просила відмовила в його задоволенні.

В ході розгляду справи встановлено, що позивач з 1979 по 1987 рік працювала на посаді народного судді Сквирського районного народного суду, з 1987 по 2010 рік суддею Іванківського районного суду Київської області.

Постановою Верховної Ради України від 9 вересня 2010 року № 2513-VI позивач обрана на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду.

22 березня 2016 року ВККС України на виконання вимог підпункту 2 пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VIII) щодо проведення первинного кваліфікаційного оцінювання суддів з метою прийняття рішень щодо можливості здійснення ними правосуддя у відповідних судах прийнято рішення № 17/зп-16 про проведення протягом квітня - червня 2016 року первинного кваліфікаційного оцінювання суддів апеляційних судів, затверджено графік його проведення та перелік завдань для проведення анонімного письмового тестування суддів.

Відповідно до затвердженого графіку позивача зараховано до четвертої групи, яка 15 квітня 2016 року проходила письмове тестування та обговорення практичної ситуації, а 28 квітня 2016 року проведено співбесіду та оголошено результати проведення первинного кваліфікаційного оцінювання.

Згідно екзаменаційної відомості з письмового анонімного тестування за тест №1 троє членів ВККС поставили позивачу оцінку «потребує підвищення кваліфікації», а за тест №2 двоє членів ВККС поставили оцінку «потребує підвищення кваліфікації», а один - «кваліфікована».

За результатами проведення первинного кваліфікаційного оцінювання згідно висновку ВККС України від 28 квітня 2016 року професійний рівень позивача визначено некваліфікованим та таким, що не підтверджує її можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Позивача визнано кваліфікованою та позитивно оцінено за критеріями: «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Здатність підвищувати свій фаховий рівень», «Відповідність етичним критеріям», «Відповідність судді антикорупційному критерію».

Водночас, за критеріями «Професійна компетентність» та «Здатність здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації» позивача визнано некваліфікованою та нездатною здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.

Так, оцінка показника «Знання права» за результатами складеного анонімного письмового тестування (критерій «Професійна компетентність») - «потребує підвищення кваліфікації», «Здатність проводити судове засідання» та «Здатність ухвалювати рішення» за результатами складеного практичного завдання - «некваліфікована» та «нездатна» відповідно.

Крім того, за результатами іспиту оцінку критерію «Здатність здійснювати правосуддя у судів відповідного рівня» за результатами складеного практичного завдання визначено як «нездатна».

Рішенням ВККС України від 28 квітня 2016 року № 167/ко-16 позивача визнано такою, що не підтвердила можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді, відсторонено від здійснення правосуддя до проходження повторного кваліфікаційного оцінювання та направлено до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши зібрані по справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статей 83, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює в установленому законом порядку повноваження щодо забезпечення проведення первинного кваліфікаційного оцінювання суддів з метою прийняття рішень щодо можливості здійснення ними правосуддя у відповідних судах.

На виконання вимог Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», а також відповідно до статей 83-86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Комісією затверджено Порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (далі - Порядок) та затверджено Положення про порядок складання іспиту та методику його оцінювання під час кваліфікаційного оцінювання судді (далі - Положення), які погоджено Радою суддів України 11 грудня 2015 року.

Згідно з вимогами пункту 7 розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» та відповідно до пункту 5.3 Порядку, пункту 8.3 Положення первинне кваліфікаційне оцінювання суддів апеляційних судів здійснюється кваліфікаційною та дисциплінарною палатами Комісії спільно шляхом формування колегій із трьох членів Комісії за принципом змішаного представництва кожної з палат.

Відповідно до статті 85 Закону № 2453-VI кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення суддею іспиту; 2) дослідження суддівського досьє та проведення співбесіди.

Іспит проводиться шляхом складення суддею анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у суді відповідної інстанції та спеціалізації.

Пунктом 2.1 розділу 2 Порядку передбачено, що критеріями кваліфікаційного оцінювання судді є: професійна компетентність; особиста компетентність; соціальна компетентність; здатність підвищувати свій фаховий рівень; здатність здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня; відповідність судді етичним критеріям; відповідність судді антикорупційним критеріям.

Відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 Порядку показниками відповідності критерію «Професійної компетентності» є: знання права, здатність проводити судове засідання, здатність ухвалювати рішення.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку методами визначення показників для іспиту є анонімне письмове тестування та виконання практичного завдання.

Підпунктом 2.6.1 пункту 2.6 Порядку визначено, що негативна оцінка критерію визначається негативним оцінюванням більшості його показників.

В ході розгляду справи встановлено і не заперечується сторонами, що за результатами складеного анонімного письмового тестування позивач отримала оцінку «потребує підвищення кваліфікації», за результатами складеного практичного завдання в частині здатності проводити судове засідання - оцінку «некваліфікована», в частині здатності ухвалювати судове рішення - «не здатна», в частині здатності здійснювати правосуддя у суді відповідної інстанції та спеціалізації - «не здатна».

Із змісту оскаржуваного рішення та висновку, на підставі якого воно прийняте, вбачається, що вони містять висновки щодо кожного з критеріїв оцінювання та їх показників, які впливають на загальну оцінку, при цьому визначаючи кваліфікаційний рівень позивача відповідачем враховано рівень знань та кваліфікації позивача, її особисті якості, інформацію про ефективність здійснення позивачем судочинства, кількісні та якісні показники, дані про її особу, трудову діяльність та майновий стан, а тому колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача з приводу того, що оскаржуване рішення відповідача є немотивованим.

Також в цій частині колегія суддів виходить з того, що висновки відповідача в частині визначення професійної компетентності та здатності здійснювати правосуддя у суді відповідної інстанції та спеціалізації грунтувались виключно на результатах анонімного письмового тестування та практичного завдання і відображають лише їх результат, а тому не потребують додаткових обґрунтувань таких висновків. До того ж, оцінка результатів анонімного письмового тестування та практичного завдання належить до дискреційних повноважень відповідача і не може бути оцінена на предмет їх правильності судом.

Також в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження посилання позивача на можливу упередженість з боку одного з членів колегії ВККС, оскільки оцінка критеріїв, за якими позивач отримала негативну оцінку і які є предметом дослідження у даній справі, відбувалась в умовах анонімності, що виключало можливість упередженого ставлення до позивача.

В цій частині доводи позивача не знайшли свого підтвердження і за результатами перегляду відеозапису виконання практичного завдання та проведення співбесіди, з якого будь-якого упередженого ставлення до позивача з боку членів колегії не вбачалось.

Інших доказів невідповідності оскаржуваного рішення відповідача критерію неупередженості позивачем не надано, а сама по собі її участь у складі колегії у судовому розгляді справи не може бути доказом упередженості, до того ж за умови, що іншими членами колегії суддів кваліфікаційне оцінювання пройдено.

В свою чергу визнання позивача кваліфікованою за більшістю критеріїв не спростовує остаточне рішення відповідача про визнання її такою, що не підтвердила можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді.

В цій частині колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на те, що за більшість критеріїв вона отримала позитивну оцінку і відповідно підсумкова оцінка кваліфікаційного оцінювання також повинна бути позитивна, оскільки такий спосіб визначення результатів оцінювання Законом та Порядком не передбачено, з чим в ході розгляду справи погодились сторони, а невідповідність судді навіть одному з критеріїв, зокрема, критерію професійної компетентності або антикорупційному критерію, виключає підтвердження можливості здійснення ним правосуддя у відповідному суді.

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 Порядку Кваліфікаційна палата на підставі вмотивованого висновку за результатами розгляду питання про проведення кваліфікаційного оцінювання приймає рішення про: підтвердження або не підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Згідно з пунктом 5.8. Порядку якщо за результатами первинного кваліфікаційного оцінювання можливість здійснення суддею правосуддя у відповідному суді не підтверджена, приймається рішення про відсторонення судді від здійснення правосуддя у відповідному суді з відповідним направленням судді до Національної школи суддів України для перепідготовки та подальшим повторним кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження можливості судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

За таких обставин суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, передбачені законом підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7-12, 159, 160-163, 167, 171-1, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Головуючий суддя В.В. Швець

Судді: М.М. Олексієнко

С.С. Пасічник

О.П. Стародуб

І.В. Штульман