ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2017 року м. Київ справа № П/800/503/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів Бухтіярової І.О., Бившевої Л.І., Вербицької О.В., Олендера І.Я., Приходько І.В., при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Ліходій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.)

до Вищої ради юстиції (далі - відповідач, ВРЮ)

про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування рішення ВРЮ від 22 вересня 2016 року № 2884/0/15-16.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 22 вересня 2016 року ВРЮ, розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргами ОСОБА_3 та представника ОСОБА_11 - адвоката адвокатської фірми «Петро Бойко та Партнери» Демидюк О.Б., вирішила притягнути його до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Також позивач зазначив, що такий висновок ВРЮ ґрунтується на тому, що він повинен був знати про наявний конфлікт інтересів у цій справі, «мав можливість та повинен був поцікавитись результатами розгляду даної заяви щодо надання земельної ділянки, особливо з урахуванням тієї обставини, що для з'ясування цього факту було п'ять місяців - з 30 квітня по 29 вересня 2015 року», а відтак, внаслідок недбалості, порушив правила самовідводу. Крім того, висновок ґрунтується на тому, що при невиконанні заявниками у встановлений судом строк вимог ухвали про усунення недоліків заяви про перегляд судового рішення, він не повернув цю заяву, а ще двічі невиправдано задовольняв клопотання про продовження встановленого судом строку.

Не погоджуючись з рішенням ВРЮ від 22 вересня 2016 року № 2884/0/15-16, позивач просить визнати його незаконним та скасувати.

Відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву зазначив про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування рішення ВРЮ від 22 вересня 2016 року № 2884/0/15-16 про притягнення судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності зі застосуванням дисциплінарного стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу протягом одного місяця, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначила, що вважає спірне рішення законним та обґрунтованим.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи позовної заяви, заперечення на неї, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРЮ визначені статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Позивач ОСОБА_1 з 30 березня 1992 року працював на посаді голови Ємільчинського районного суду Житомирської області.

Указом Президента України від 20 березня 1996 року № 202/96 призначений суддею Житомирського обласного суду.

Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2003 року № 1393-IV обраний на посаду судді Вищого адміністративного суду України безстроково.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що 01 жовтня 2015 року на адресу ВРЮ надійшла скарга представника ОСОБА_11 - адвоката адвокатської фірми «Петро Бойко та Партнери» Демидюк О.Б., а 16 жовтня 2015 року - скарга ОСОБА_3 від 13 жовтня 2015 року щодо порушення правил самовідводу суддею Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 при розгляді заяви ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Управління земельних ресурсів в Обухівському районі Київської області та Обухівського районного відділу Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», треті особи - 73 фізичні особи, про визнання протиправними та скасування рішень, державних актів, їх реєстрації, зобов'язання вчинити певні дії.

Скаржники зазначають, що суддя ОСОБА_1 будучи зацікавленим у результатах розгляду цієї справи, оскільки у червні 2008 року сільською радою йому, в числі інших 160 осіб, було надано дозвіл на розробку землеустрою відведення земельної ділянки, не подав заяву про самовідвід та 02 вересня 2015 року відкрив провадження про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2012 року.

Так, 17 жовтня 2008 року Старобезрадичівська сільська рада Обухівського району Київської області звернулась до суду з позовом про визнання протиправним розпорядження районної державної адміністрації Обухівського району Київської області від 12 травня 2008 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2009 року позовні вимоги задоволені частково: визнано протиправними та скасовано розпорядження районної державної адміністрації Обухівського району Київської області від 12 травня 2008 року. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2009 року постанову суду від 08 квітня 2009 року щодо відмови в задоволенні позову скасовано, провадження в цій частині позовних вимог припинено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2012 року вищевказані судові рішення скасовані, в задоволенні позову Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області відмовлено.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 02 вересня 2015 року у справі № Н/800/57/15 (суддя-доповідач ОСОБА_1.) відкрито провадження за заявою ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2012 року.

При цьому, суддя ОСОБА_1. є одним із тих 160 громадян, яким у червні 2008 року цією сільрадою було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тобто особисто заінтересований у результаті розгляду цієї справи.

Також у скарзі зазначено, що суддя ОСОБА_1. не дотримався вимог частини другої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок судді перевірити заяву на відповідність вимогам статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України і лише після цього вирішувати питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами, що також свідчить про його зацікавленість у результатах розгляду справи.

На думку заявників, дії судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1. свідчать про порушення ним присяги судді, використання свого посадового становища в особистих інтересах та підривають авторитет правосуддя в Україні.

Згідно з протоколами автоматизованого розподілу матеріалів між членами ВРЮ від 06 та 16 жовтня 2015 року скарги представника ОСОБА_11 - адвоката адвокатської фірми «Петро Бойко та Партнери» Демидюк О.Б. та ОСОБА_3 були передані для проведення перевірки члену ВРЮ ОСОБА_10

За результатами перевірки членом ВРЮ ОСОБА_10 09 березня 2016 року складено висновок, в якому зазначено, що заявлений 05 жовтня 2015 року суддею ОСОБА_1 самовідвід після відкриття 02 вересня 2015 року провадження у справі, але до початку розгляду по суті заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, вчинений у відповідності до приписів статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, залишаючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без руху, суддя врахував протиріччя між нормами закону, принцип верховенства права, а також намір не створювати перешкоди у доступі заявникові до правосуддя, а тому він пропонує відмовити у відкритті дисциплінарної справи відносно судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1.

14 червня 2016 року дисциплінарна секція ВРЮ, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом ВРЮ ОСОБА_10 за скаргами представника ОСОБА_11 - адвоката адвокатської фірми «Петро Бойко та Партнери» Демидюк О.Б. та ОСОБА_3, дійшла висновку рекомендувати ВРЮ прийняти рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1.

Ухвалою ВРЮ від 20 липня 2016 року № 1540/0/15-16 було відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1.

22 вересня 2016 року ВРЮ, розглянувши матеріали дисциплінарної справи, відкриту за скаргами представника ОСОБА_11 - адвоката адвокатської фірми «Петро Бойко та Партнери» Демидюк О.Б. та ОСОБА_3, заслухавши доповідача - члена ВРЮ ОСОБА_10, врахувавши письмові пояснення судді ОСОБА_1., його характеристику, вирішила притягнути суддю Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу протягом одного місяця.

Підставою для прийняття зазначеного рішення слугували висновки ВРЮ, зроблені за результатами зібраних матеріалів, які свідчили про те, що до судді можливо застосувати одне із не найтяжчих дисциплінарних стягнень, а саме у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу протягом одного місяця за дисциплінарний проступок, передбачений пунктом «д» частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме порушення правил щодо відводу (самовідводу), вчинене внаслідок недбалості. Зазначене порушення, на думку ВРЮ, вчинене суддею ОСОБА_1 внаслідок недбалості, від якої істотних наслідків не настало. Обставини, що вказували б на умисність дій судді, у ході проведення перевірки та розгляду дисциплінарної справи не встановлено. Суддя повинен був знати про наявний конфлікт інтересів у цій справі під час вчинення підготовчих процесуальних дій стосовно поданої заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки вимога статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України про необхідність подання суддею заяви про самовідвід до початку розгляду адміністративної справи по суті не звільняє суддю від обов'язку заявити самовідвід за наявності обставин, які можуть викликати сумнів у його об'єктивності і неупередженості, на стадії прийняття заяви чи скарги.

Тобто, основними аргументами для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є те, що він повинен був на стадії прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами поцікавитись результатами розгляду поданої ним заяви щодо надання земельної ділянки та подати заяву про самовідвід та те, що він при невиконанні заявниками у встановлений судом строк вимог ухвали про усунення недоліків заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не повернув цю заяву, а ще двічі задовольняв клопотання про продовження встановленого судом строку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується та вважає помилковими висновки ВРЮ, а рішення від 22 вересня 2016 року № 2884/0/15-16 таким, що порушує права та законі інтереси позивача, враховуючи наступне.

Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони приймаються на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 6, частина 2 статті 19 Конституції України).

Пунктом 9 Розділу І Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», який набрав чинності 28 березня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ від 07 липня 2010 року (далі по тексту - Закон України № 2453-VІ) шляхом викладення Закону у новій редакції.

Частинами 2 та 3 статті 93 Закону України № 2453-VI встановлено, що право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх представників. Вища кваліфікаційна комісія суддів України і ВРЮ затверджують та розміщують на офіційному веб-порталі судової влади зразок скарги (заяви) щодо поведінки судді.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 95 Закону України № 2453-VI дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення. За зверненням, яке відповідає встановленим цим Законом вимогам та не підлягає поверненню, членом органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, проводиться перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарного провадження. Така перевірка проводиться у порядку, встановленому цим Законом.

Підставами для застосування можливого дисциплінарного стягнення, за вказаними відповідачем мотивами, у рішенні ВРЮ України від 22 вересня 2016 року № 2884/0/15-16 визначено пункт «д» частини першої статті 92 Закону України № 2453-VI.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 92 Закону України № 2453-VI суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу).

Однак, в оскаржуваному рішенні вказано про те, що суддя ОСОБА_1. у своїх поясненнях зазначив, що про наявність вказаного рішення Старобезрадичівської сільської ради йому не було відомо до того моменту, поки він не ознайомився з матеріалами адміністративної справи, яка надійшла до суду 29 вересня 2015 року, та він не вчиняв жодних дій щодо реалізації цього рішення. Крім того, суддя ОСОБА_1. у своїх додаткових поясненнях зазначив, що підстави для провадження за нововиявленими обставинами визначені статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, однією з яких є наявність істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Вирішуючи питання про те, чи є вказана заявниками обставина підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, він врахував протиріччя між нормами закону, принцип верховенства права, а також намір не створювати перешкоди у доступі заявників до правосуддя. Також було враховано, що у разі відсутності нововиявлених обставин у поданій заяві суд вправі залишити її без задоволення відповідно до повноважень суду, визначених у частини першій статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, суддя ОСОБА_1. вказав, що під час залишення заяви без руху він не знав і не міг знати про наявність конфлікту інтересів у цій справі, оскільки жоден суддя Вищого адміністративного суду України до учать і у справі притягнутий не був, а у матеріалах заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами доказів про прийняття сільською радою рішень на його користь не було. З приводу перебування у його провадженні заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами протягом п'яти місяців суддя ОСОБА_1. зазначив, що у цей період він двічі перебував у відпустці.

Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами передбачені частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1).

Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, визначені статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України. Статтею 250 Кодексу адміністративного судочинства України врегульований порядок відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

Згідно з частиною третьою вказаної статті, до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 248 цього Кодексу, застосовуються правила статі 108 цього Кодексу.

Статтею 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі, якщо подана заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не оформлена відповідно до вимог статті 248 цього Кодексу, вона залишається без руху, а заявнику надається строк для усунення недоліків і встановлюється строк достатній для їх усунення. В тому випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунуті, така заява повертається без розгляду.

Оскільки Глава 4 Розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України не містить вичерпного переліку підстав для відмови у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, окрім зазначених у статті 247 цього Кодексу, то у разі виконання заявником усіх вимог до форми і змісту заяви, передбачених статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, питання її обґрунтованості може бути перевірено лише при розгляді питання по сутті в судовому засіданні.

Аналізуючи наведені правові норми, які регулюють порядок відкриття чи відмови у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, заслуговують на увагу письмові пояснення судді ОСОБА_1., в яких він зазначив про те, що при вирішенні цього питання ним були враховані певні протиріччя між нормами закону, дотримання принципу верховенства права та не створення перешкоди у доступі особами до правосуддя.

Як вбачається з матеріалів справи, в обох скаргах вказується на те, що суддя ОСОБА_1. є особисто зацікавленим у результатах розгляду справи, оскільки йому в числі інших 160 осіб сільською радою було надано дозвіл на розробку землеустрою відведення земельної ділянки, внаслідок чого він повинен був подати заяву про самовідвід, але всупереч цьому 02 вересня 2015 року відкрив провадження про перегляд за ново виявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2012 року.

Відповідно до частини першої статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться:

1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

Частиною третьої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу. Заяви про відвід (самовідвід), подані після початку розгляду, судом не розглядаються.

Таким чином, за наявності підстав для відводу судді чи самовідводу відповідна заява у письмові формі повинна бути подана до початку судового розгляду адміністративної справи по суті.

Глава 4 Розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України встановлює такі окремі процесуальні стадії як відкриття провадження за нововиявленими обставинами (стаття 250), порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами (стаття 252).

Згідно з частиною першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді той інстанції, що здійснює перегляд.

Відповідно до частини другої статті 221 Кодексу адміністративного судочинства України після відкриття судового засідання і вирішення клопотання осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечення на неї.

Зі змісту наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок, що розгляд заяви про перегляд судового рішення по суті в суді касаційної інстанції починається з доповіді судді-доповідача змісту поданої заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Таким чином, заявлений 05 жовтня 2015 року суддею ОСОБА_1 самовідвід після відкриття 02 вересня 2015 року провадження у справі, але до початку розгляду по суті заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, вчинений у відповідності до приписів статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи відповідача про те, що вчинення суддею ОСОБА_1 підготовчих процесуальних дій стосовно поданої заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2012 року і сам факт відкриття провадження за цією заявою свідчать про порушення суддею правил самовідводу, не можна визнати обґрунтованими, оскільки такі доводи не випливають із вимог закону.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що під час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення не встановлено вчинення позивачем дій, передбачених пунктом «д» частини першої статті 92 Закону України № 2453-VI, що свідчить про протиправність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та є підставою для скасування відповідного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, та ту обставину, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення ВРЮ України від 22 вересня 2016 року № 2884/0/15-16 про притягнення судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу протягом одного місяця підлягають задоволенню, а спірне рішення - визнанню незаконним та скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, у зв'язку з задоволенням позовних вимог, судова колегія дійшла висновку про необхідність відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору за подачу позову в розмірі 551 гривня 20 копійок.

На підставі викладеного та керуючись статтями 18, 94, 159-163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про визнання незаконним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Вищої ради юстиції від 22 вересня 2016 року № 2884/0/15-16 про притягнення судді Вищого адміністративного суду України Сороки Миколи Олексійовича до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу протягом одного місяця.

Присудити ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Вищої ради юстиції понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.О. БухтіяроваСудді Л.І. Бившева О.В. Вербицька І.Я. Олендер І.В. Приходько