ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/6683/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМороз Л.Л. (суддя-доповідач), Горбатюка С.А., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради про перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року ОСОБА_4 пред'явила позов до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради про

визнання дій відповідача протизаконними та протиправними в частині не донарахування та недоплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік відповідно до абзацу 3 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

зобов'язання відповідача встановити, здійснити перерахунок та виплату їй щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до частин 4, 10 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» враховуючи положення частини 3 статті 67 цього Закону, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка станом на 01 серпня 2013 року становить 1147,00 грн. та провести відповідні виплати з урахуванням попередніх виплат за 2013 рік у сумі 4498, 00 грн., а також виплачувати в подальшому згідно зі змінами мінімальної заробітної плати;

зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити недораховані суми щорічної допомоги на оздоровлення, як моральну шкоду на користь позивача, у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат згідно абзацу 2 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у сумі 4498, 00 грн.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради у здійсненні перерахунку ОСОБА_4 щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у відповідності до вимог статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради призначити ОСОБА_4 та провести перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2013 рік з урахуванням вже виплаченої суми допомоги в розмірі мінімальної заробітної плати, яка станом на 01 серпня 2013 рік становить 1147,00 грн., та провести відповідні виплати з урахуванням попередніх виплат за 2013 ріку у сумі 4498,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судові витрати віднесено за рахунок держави.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом 3-ї групи та користується пільгами відповідно до Закону України «Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується посвідченням серії А 114830С від 14 березня 2007 року.

Позивачу була здійснена виплата щорічної грошової допомоги за 2013 рік в сумі 90 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

23 квітня 2013 року ОСОБА_4 звернулась з заявою до управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради про надання інформації про виплату щорічної допомоги на оздоровлення з 01 січня 2011 року по 01 квітня 2013 року та проведення її перерахунку виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на день її виплати.

Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради 30 квітня 2013 року повідомило ОСОБА_4, що допомога на оздоровлення за 2013 рік нарахована їй відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 90 грн. і буде виплачена їй по мірі фінансування, протягом року. Виплата щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, з урахуванням інфляції, чинним законодавством не передбачена. Призначення та виплата допомоги на оздоровлення здійснені з додержанням вимог чинного законодавства.

09 липня 2013 року ОСОБА_4 повторно звернулась з заявою до управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради про проведення перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення оскільки станом на 01 липня 2013 року вона отримала допомогу у розмірі 90 гривень.

Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради 15 липня 2013 року повідомило ОСОБА_4, що нарахована їй в розмірі 90 грн. допомога на оздоровлення за 2013 рік була виплачена у травні 2013 року. Призначення та виплата допомоги на оздоровлення здійснені з додержанням вимог чинного законодавства.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що при виплаті позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік мають застосовуватись норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, з урахуванням інфляційних витрат частини доходу у зв'язку з порушенням термінів їх виплати та 3% річних, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вони є необґрунтованими.

Відносно заявлених позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснювати перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення в подальшому, суд вважав їх такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів, тому у суду не має достатніх підстав вважати або припускати, що в майбутньому відповідач буде діяти протиправно, оскільки правовідносини на майбутні періоди між сторонами в часі ще не склалися. У зв'язку із цим суд вважав, що судове рішення не може в майбутньому регулювати суспільні відносини.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання нарахувати і виплатити моральну шкоду суд першої інстанції, пославшись на Постанову Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику по справах відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зазначив, що ОСОБА_4 не надано жодних доказів, які б підтверджували наявність моральної шкоди, заподіяної відповідачем.

Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2013 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується із огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено право позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" установлено, що громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інвалідам 3 групи, розмір щорічної допомоги на оздоровлення складає 90 гривень.

Зазначені положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" неконституційними не визнавались; постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" станом на час нарахування допомоги є чинною.

Отже, відповідачем правомірно нараховано позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2013 рік в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами були повно і правильно встановлені обставини справи однак при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права при частковому задоволенні позовних вимог, ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради задовольнити.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради про перерахунок пенсії відмовити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: