ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року м. Київ К/800/12014/16

К/800/12897/16

К/800/23840/16

К/800/23943/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Горбатюка С. А., Єрьоміна А. В.,

при секретарі судового засідання: Гуловій О. І.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1,

представників відповідачів: Кустової Т.В, Шевченка П.В., Подлозного А.Ю.,

представника третьої особи: Подлозного А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_5 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року та за касаційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва 14 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року ОСОБА_5 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд ГВФО) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - Уповноважена особа Фонду ГВФО ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В. В.), за участю третьої особи - ПАТ "Дельта Банк", в якому просить:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. щодо невключення належних позивачу сум в розмірі 158074,30 грн. до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню коштів за договорами: № 005-28560-120215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях від 12 лютого 2015 року; № 001-28560-160215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях від 16 лютого 2015 року; № 002-28055-230215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 23 лютого 2015 року, укладених між позивачем та ПАТ "Дельта Банк";

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду ГВФО ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. додатково включити належні позивачу суми в розмірі 158074,30 грн. до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду ГВФО;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду ГВФО ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. подати до Фонду ГВФО додаткову інформацію щодо зміни розміру належної суми позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду ГВФО;

- зобов'язати Фонд ГВФО додатково включити належні позивачу суми в розмірі 158074,30 грн. до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду ГВФО;

- зобов'язати відповідачів подати суду звіт про виконання даної постанови в термін не пізніше п'яти робочих днів з дня набрання постановою законної сили.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що між ним та ПАТ "Дельта Банк" укладено договори банківського вкладу (депозит) за № 005-28560-120215, № 001-28560-160215 та № 002-28055-230215.

Таким чином на рахунках ПАТ "Дельта Банк" знаходилось 3003,55 доларів США та 88840,81 грн. які належать позивачу.

Однак, 02 березня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 150, якою ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Позивач вказує, що 12 жовтня 2015 року ним отримано від Фонду ГВФО виплату гарантованої суми відшкодування лише частково, а саме в розмірі 11446,21 гривень.

Вважаючи дії відповідачів такими, що суперечать нормам чинного законодавства, а також такими, що грубо порушують права і законні інтереси позивача як вкладника, ОСОБА_5 звернувсь до суду з вимогою зобов'язати відповідачів вчинити дії, які полягають у включенні належних позивачу коштів до переліку вкладників та до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду ГВФО.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. щодо невключення ОСОБА_5 до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду ГВФО ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. включити ОСОБА_5 до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, за договорами: № 005-28560-120215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях від 12 лютого 2015 року; № 001-28560-160215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях від 16 лютого 2015 року; № 002-28055-230215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 23 лютого 2015 року.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду ГВФО ПАТ "Дельта Банк" ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. подати до Фонду ГВФО додаткову інформацію щодо ОСОБА_5 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договорами: № 005-28560-120215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях від 12 лютого 2015 року; № 001-28560-160215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях від 16 лютого 2015 року; № 002-28055-230215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 23 лютого 2015 року.

Зобов'язано Фонд ГВФО включити ОСОБА_5 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1948,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Фонду ГВФО.

Встановлено Уповноваженій особі Фонду ГВФО ПАТ "Дельта Банк" Кадирову В. В. та Фонду ГВФО строк у десять днів з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови.

В решті позову - відмовлено.

Внаслідок розгляду цієї справи в апеляційному порядку, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2016 року встановлено Уповноваженій особі Фонду ГВФО ПАТ "Дельта Банк" Кадирову В. В. та Фонду ГВФО новий строк - до 01 червня 2016 року, для подання звіту про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2016 року.

Так, розглянувши клопотання ОСОБА_5 про накладення штрафу в адміністративній справі, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 14 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року, заяву позивача задоволено.

Встановлено Уповноваженій особі Фонду ГВФО ПАТ "Дельта Банк" Кадирову В. В. та Фонду ГВФО новий строк до 03 липня 2016 року, для подання звіту про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2016 року.

Накладено на директора-розпорядника Фонду ГВФО штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, а саме 13780,00 грн. за неподання звіту про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2016 року в адміністративній справі № 826/23915/15.

Половину штрафу у розмірі 6890,00 грн. стягнуто на користь ОСОБА_5, іншу половину у розмірі 6890,00 грн. на користь Державного бюджету України.

Попереджено Фонд ГВФО про те, що за правилами частини сьомої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Попереджено Уповноважену особу Фонду ГВФО ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. та Фонд ГВФО, що відповідно до частини восьмої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати постанову суду і подати звіт про її виконання, а повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

У касаційних скаргах відповідачі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати їх рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В свою чергу, ОСОБА_5 у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційних скарг і просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір № 005-28560-120215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях від 12 лютого 2015 року, договір № 001-28560-160215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях від 16 лютого 2015 року та договір № 002-28055-230215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 23 лютого 2015 року, у відповідності до яких вкладник розміщує по 11 серпня 2015 року на вкладному рахунку № НОМЕР_2 суму у розмірі 17500,00 грн.; по 15 серпня 2015 року на вкладному рахунку № НОМЕР_1 суму у розмірі 60000,00 гривень; по 22 серпня 2015 року на вкладному рахунку № НОМЕР_3 суму у розмірі 3000,00 доларів США.

Пунктом 1.10 вищевказаних договорів банківського вкладу передбачено, що у разі закінчення строку залучення вкладу, вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника з використанням платіжної картки, відкритий в установі банку.

Згідно з платіжними дорученнями № 45793351 від 12 лютого 2015 року та № 45906556 від 16 лютого 2015 року на вкладні рахунки позивача у гривні внесено грошові кошти у розмірі 17500,00 гривень та 60000,00 гривень відповідно.

Разом з цим, платіжним дорученням в іноземній валюті від 23 лютого 2015 року на вкладний рахунок позивача у доларах внесено грошові кошти у розмірі 3000,00 доларів США.

Однак, 02 березня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 150, якою ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду ГВФО № 51 від 02 березня 2015 року виведено ПАТ "Дельта Банк" з ринку, запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду ГВФО ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В..

Протоколом від 15 вересня 2015 року засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк", призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. № 408 від 29 травня 2015 року затверджено результати перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно з пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та перелік відповідних правочинів викладено в додатку № 1 до вказаного протоколу.

Крім цього, 16 вересня 2015 року Уповноваженою особою ГВФО ПАТ "Дельта Банк" Кадировим В. В. видано наказ № 813 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями".

Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 664 від 02 жовтня 2015 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду ГВФО прийнято рішення № 181 від 02 жовтня 2015 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк".

Разом з цим, 05 жовтня 2015 року Уповноваженою особою Фонду ГВФО ПАТ "Дельта Банк" Кадировим В. В. видано наказ № 15 "Про обмеження здійснення на час ліквідації ПАТ "Дельта Банк" операцій щодо виплат коштів вкладникам - фізичним особам за відповідними рахунками" відповідно до якого обмежено на час ліквідації ПАТ "Дельта Банк" операції щодо виплати коштів вкладникам за рахунками, перелік яких визначений у додатку № 1 до наказу на підставі протоколу засідання Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб від 22 вересня 2015 року.

12 жовтня 2015 року позивачем отримано від Фонду ГВФО виплату гарантованої суми відшкодування через ПАТ "Укргазбанк" у розмірі 11446,21 грн., проте коштів за договорами банківського вкладу позивачем не було отримано.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, в межах гарантованої суми відшкодування, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Оскільки зобов'язання Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. надати до Фонду ГВФО додаткову інформацію щодо ОСОБА_5 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду ГВФО є безумовною підставою для включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, тому суд першої інстанції вважав за доцільне зобов'язати Фонд ГВФО здійснити необхідні дії для включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду ГВФО.

Разом з цим, задовольняючи клопотання ОСОБА_5 про накладення штрафу, суд першої інстанції встановив невиконання відповідачами у термін до 01 червня 2016 року, визначений ухвалою Окружного адміністративного суду України від 12 травня 2016 року постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2016 року, яка набрала законної сили.

Зазначена позиція була підтримана і Київським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову та ухвалу суду першої інстанції та залишив їх без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI).

Відповідно до частини першої статті 3, частини першої статті 4, частини першої статті 26, частин першої, другої, четвертої статті 27 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

За змістом статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

З аналізу викладених норм вбачається, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI.

Повноваження уповноваженої особи Фонду передбачені статтею 37 Закону № 4452-VI.

Згідно з частинами першою та другою зазначеної норми Закону уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 4) повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 6) звертається до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку (частини друга і третя статті 37 Закону № 4452-VI).

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За нормами частини п'ятої статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону (частина шоста статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 (Положення №14), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 не включено до переліку вкладників на підставі норм пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки кошти на вкладний рахунок позивача надійшли внаслідок так званого "дроблення" вкладу інших клієнтів банку, що є порушенням вимог договору банківського вкладу та пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк", та вимог постанови Національного банку України № 692/БТ від 30 жовтня 2014 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних" в частині заборони проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб за рахунок Фонду ГВФО.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (частина третя статті 38 Закону № 4452-VI).

Згідно з частиною четвертою статті 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до частини п'ятої статті 38 цього ж Закону у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зауважує, що відповідачами не доведено наявність підстав, які наведені у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для визнання нікчемним правочину у випадку, який розглядається.

Так, у частині першій статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У силу вимог частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За правилами частини третьої цієї ж статті у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що матеріали справи містять квитанції № 45793351 від 12 лютого 2015 року та № 45906556 від 16 лютого 2015 року про внесення позивачем коштів у розмірі 17500,00 гривень та 60000,00 гривень у відповідності до умов договору № 005-28560-120215 від 12 лютого 2015 року та договору № 001-28560-160215 16 лютого 2015 року.

Разом з цим, платіжним дорученням в іноземній валюті від 23 лютого 2015 року на вкладний рахунок позивача у доларах внесено грошові кошти у розмірі 3000,00 доларів США згідно з договором № 002-28055-230215 від 23 лютого 2015 року.

Отже, кошти позивачем внесено через касу банку - ПАТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації.

Слід зазначити, що доводи відповідачів про нікчемність договорів банківського вкладу у зв'язку із тим, що кошти на ім'я позивача надійшли внаслідок "дроблення" іншого вкладу є безпідставними, оскільки зазначене не свідчить про нікчемність укладеного правочину, а факт знаходження на рахунках ОСОБА_5 грошових коштів у вказаному розмірі відповідачами не заперечується.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що ОСОБА_5 є тією особою, який набув право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, а тому позивач протиправно не був включений до ппереліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Фонду ГВФО включити її до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що виконавча дирекція Фонду ГВФО затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду ГВФО переліку вкладників.

Оскільки Уповноваженою особою Фонду ГВФО "Дельта Банк" Кадировим В. В. не було включено позивача до переліку вкладників, слід констатувати, що, відповідно, у Фонду ГВФО не виникло обов'язку щодо включення ОСОБА_5 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, а розв'язання спору на майбутнє чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, позовна вимога стосовно включення ОСОБА_5 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО задоволенню не підлягає, оскільки є передчасною.

Статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України надано право суду касаційної інстанції скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно та правильно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень в частині, відповідно до повноважень, наданих статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає необхідним скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року в частині зобов'язання Фонду ГВФО включити ОСОБА_5 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО.

Стосовно оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва 14 червня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року, слід зазначити наступне.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах регулюються статтею 267 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною одинадцятою якої обумовлено, що окремі ухвали, а також ухвали щодо накладення штрафу, постановлені відповідно до цієї статті, можуть бути оскаржені лише в апеляційному порядку.

На вищенаведені ухвали судів попередніх інстанцій Фондом ГВФО та Уповноваженою особою Фонду ГВФО ПАТ "Дельта Банк" Кадировим В. В. подано касаційні скарги.

Розглянувши матеріали додані до касаційних скарг, Вищим адміністративним судом України помилково постановлено ухвали від 07 вересня 2016 року та 08 вересня 2016 року, якими відкрито касаційне провадження.

З огляду на викладене, а саме, що такі ухвали не можуть бути оскаржені в касаційному порядку, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні касаційних скарг щодо скасування цих ухвал необхідно відмовити, а ухвали залишити без змін.

Разом з цим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року в частині зобов'язання Фонду ГВФО включити ОСОБА_5 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Керуючись статтями 159, 167, 221, 223, 224, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року скасувати в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_5 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та в цій частині - відмовити.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року - залишити без змін.

Касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва 14 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року - залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді С. А. Горбатюк

А. В. Єрьомін