ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року м. Київ К/9991/6883/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011р. в справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог - а.с. 129-143) про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії згідно статей 49, 50, частини 4 статті 54, частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» - довічно; врахування при перерахунку пенсії із 01.01.2006р. положення постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005р. № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; стягнення з відповідача суми щорічної недоплати до пенсії із індексацією, починаючи з вересня 1996 року по квітень 2011 року у розмірі 838106,66 грн.; зобов'язання відповідача дотримуватися вимог частин 2 і 3 статті 67 та статті 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити перерахунок пенсії і суми збитків із недоплат на день винесення остаточного рішення по справі з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком на день винесення рішення та у подальшому довічно; відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком на момент винесення остаточного рішення судом.

Просила поновити строк перерахунку пенсії з вересня 1996 року.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 16.05.2011р. позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок, виплатити та сплачувати позивачу основну та додаткову пенсію як інваліду 2-ої групи відповідно до статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії, передбаченого статтею 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2007р., з урахуванням фактично здійснених оплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011р. скасовано рішення суду першої інстанції, позовні вимоги за період з вересня 1996 року по 31.12.2006р. залишено без розгляду, в іншій частині прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії позивачу з 01.01.2007р. відповідно до статей 49, 50, частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Стягнуто з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1000 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам ІІ групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по IІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 01.06.2006р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2006р., у задоволенні позову ОСОБА_4 про зобов'язання УПФУ в Малиновському районі м. Одеси здійснити перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнення боргу в розмірі 37604,20 грн. відмовлено (а.с. 56-59).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.01.2009р. постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 01.06.2006р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2006р. скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 60-61).

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 05.10.2009р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2010р., позов задоволено. Зобов'язано УПФУ в Малиновському районі м. Одеси здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнуто з відповідача на користь позивача 65160 грн. згідно перерахунку пенсії за 2005-2006 роки (а.с. 62-66).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 06.08.2010р. роз'яснено постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 05.10.2009р. Зазначено, що згідно статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу необхідно здійснити перерахунок пенсії за період з 01.01.2005р. по 31.12.2006р. та стягнути недоотриману пенсію без урахування виплаченої пенсії за період з 01.01.2005р. по 31.12.2006р. у розмірі 65160 грн. (а.с. 67).

Листом УПФУ в Малиновському районі м. Одеси віл 21.08.2010р. позивача повідомлено про перерахунок її пенсії. Зазначено, що недоотримана пенсія без врахування виплаченої пенсії за період з 01.01.2005р. по 31.12.2006р. в розмірі 65160 грн. буде виплачена у вересні 2010 року, а розмір пенсії з 01.01.2007р. залишився без змін (а.с. 76).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на нарахування та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Строк звернення до суду поновлений з 01.01.2007р., оскільки такий пропущено з поважних причин.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог за період з вересня 1996 року по 31.12.2006р. і залишаючи в цій частині позовні вимоги без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що позивачем пропущено передбачений статтею 99 КАС України шестимісячний строк звернення до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині проведення перерахунку пенсії із застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005р. №1293, апеляційний суд виходив з того, що вказана постанова передбачала збільшення розміру пенсії, призначеної з дотриманням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. №1, а не виходячи з вимог статей 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду не спростовують і є безпідставними, оскільки виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на відповідні роки, а не розміри твердих сум, що установлені постановами Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 та від 16.07.2008р. №654.

В той же час, колегія суддів не погоджується з висновками апеляційного суду з приводу того, що звернення позивача до суду у вересні 2010 року відбулося в межах передбаченого статтею 99 КАС України строку звернення до суду, оскільки постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 05.10.2009р. позовні вимоги ОСОБА_4 про перерахунок пенсії задоволено до 31.12.2006р., пенсія є щомісячним платежем, про виплату його в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та відповідно порушення своїх прав позивач повинна була дізнатись отримуючи пенсію за відповідний місяць, а тому перебіг строку звернення до суду з вимогами за кожен конкретний місяць розпочинається у цьому місяці.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем пропущено передбачений статтею 99 КАС України шестимісячний строк звернення до суду, поважних причин його пропуску не наведено, а тому позовні вимоги за період з 01.01.2007р. по 22.09.2010р. підлягають залишенню без розгляду.

Крім того, в ході розгляду справи доказів заподіяння позивачу діями або бездіяльністю відповідача моральної шкоди не надано, а тому висновки апеляційного суду в цій частині також не можна визнати обгрунтованими.

Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 01.01.2007р. по 22.09.2010р. та в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди слід скасувати і в цій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 225, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011р. змінити.

Скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011р. в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 з 01.01.2007р. по 22.09.2010р. і в цій частині позовні вимоги ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011р. в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси моральної шкоди в розмірі 1000 грн. і в цій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

В решті постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

С.С. Пасічник

В.В. Швець