ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" грудня 2016 р. м. Київ К/800/24289/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Олексієнка М.М.,

Пасічник С.С.

секретаря судового засідання Музички Н.В.,

за участю:

представника позивача - Трубій О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Споживчого товариства "Корнинське" (далі - СТ "Корнинське") до управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області (далі - УПФУ в Попільнянському районі Житомирської області) про зарахування суми надмірно сплачених страхових внесків,

за касаційною скаргою УПФУ в Попільнянському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року СТ "Корнинське" звернулося до суду з позовом до УПФУ в Попільнянському районі Житомирської області про зарахування суми надмірно сплачених страхових внесків.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року, позов задоволено.

Дії УПФУ в Попільнянському районі Житомирської області щодо відмови у зарахуванні переплати страхових внесків СТ "Корнинське" в рахунок майбутніх платежів до Пенсійного фонду визнано неправомірними та зобов'язано відповідача зарахувати в рахунок майбутніх платежів суму надміру сплачених позивачем страхових внесків у розмірі 9407,81 грн.

У касаційній скарзі УПФУ в Попільнянському районі Житомирської області, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку, що відповідно до статті 20 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Проте, суд касаційної інстанції не погоджується з вказаним висновком судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Судами встановлено, що в період з 2007 року по січень 2011 року із суми єдиного податку сплаченої позивачем до Пенсійного фонду зараховано кошти в розмірі 41314,14 грн. Крім того, позивачем перераховано кошти у сумі 2203,75 грн. безпосередньо до Пенсійного фонду в якості сплати страхових внесків. На погашення фактичних зобов'язань по страховим внескам із названої суми відповідачем зараховано 30696,92 грн. та 3413,16 грн. відшкодовано позивачу, решта суми у розмірі 9407,81 грн. є на думку позивача коштами, що надміру сплачені.

Закон №1058-IV регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (ст. 5). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим нормативно-правовим актом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, на яких поширюється його дія; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Пунктом 1 ст. 11 вказаного Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з пунктом 1 ст. 14 Закону №1058-IV страхувальниками зазначених осіб є їхні роботодавці, які відповідно до ч. 1 ст. 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі п. 6 ч. 2 ст. 17 цього ж нормативно-правового акта нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

За змістом ст. 18 зазначеного Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлено Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким, як і Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Таким чином, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування осіб, які працюють у суб'єктів підприємницької діяльності - платників єдиного податку, не залежить від статусу платника податку.

Згідно з п. 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому. Положення ж ст. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03 липня 1998 року N 727/98 про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, вказаному закону суперечить, а отже, застосуванню не підлягає.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 5 грудня 2013 року у справі № 21-427а13.

Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03 липня 1998 року N 727/98 не встановлює і не скасовує встановлені види податків або загальнообов'язкових внесків, зборів (обов'язкових платежів), не змінює їх вид, цільове призначення чи правову природу. Нормами вказаного указу запроваджувався особливий спосіб (механізм) сплати окремих видів податків та обов'язкових платежів, у тому числі і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суть якого полягає в заміні сплати окремих податків і зборів, встановлених законодавством, на сплату одного платежу, названого єдиним податком, у порядку та на умовах, визначених цим Указом.

Крім того, статтею 19 Закону Закону №1058-IV встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позов, визнаючи дії відповідача неправомірними та зобов'язуючи зарахувати в рахунок майбутніх платежів суму надміру сплачених позивачем страхових внесків у розмірі 9407,81 грн., порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 94, 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у даній справі скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Споживчого товариства "Корнинське" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді М.М. Олексієнко

С.С. Пасічник