ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2016 року м. Київ справа № 800/160/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.

суддів: Бившевої Л.І., Бухтіярової І.О., Олендера І.Я., Приходько І.В.,

за участю: секретаря Шевчук П.О.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Мишковець О.В.,

розглянула у відкритому судовому засідання адміністративну справу №П/800/160/16 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича про визнання протиправним та скасування Розпорядження, поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 11.09.2015 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Президента України Порошенка Петра Олексійовича про визнання протиправним та скасування Розпорядження Президента України від 12.08.2015 №654/2015-рп, поновлення позивача на посаді голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 26.08.2015.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.09.2015 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині вимог щодо скасування Розпорядження Президента України від 12.08.2015 №654/2015-рп. Позовну заяву ОСОБА_1 в частині поновлення на посаді голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 26.08.2015 повернуто позивачу.

Ухвалою Верховного Суду України від 19.01.2016 скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15.09.2015, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.03.2016 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків до 29.03.2016.

ОСОБА_1 подано до Вищого адміністративного суду України уточнену позовну заяву до Президента України Порошенка Петра Олексійовича та Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання протиправним та скасування Розпорядження Президента України від 12.02.2015 №654/2015-рп, поновлення позивача на посаді голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з 26.08.2015.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.04.2016 позивачу повернуто позовну заяву в частині позовних вимог до Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича про визнання протиправним та скасування Розпорядження, поновлення на посаді.

Провадження у справі зупинялося у зв'язку з наданням сторонам за клопотанням позивача часу для примирення, але згода досягнута не була.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на порушення відповідачем вимог Конституції України, Закону України «Про державну службу» при звільненні, зокрема, позивач вказує, що під час інциденту 05.08.2015 ним не порушено Присяги державного службовця, відповідачем порушено процедуру прийняття спірного рішення, крім того він на час звільнення з посади перебував на лікарняному.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на те, що Розпорядження Президента України від 12.08.2015 №654/2015-рп прийнято у порядку та на підставі законодавства України, оскільки позивачем допущено порушення Присяги державного службовця.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними та допустимими доказами, встановив наступне.

Розпорядженням Президента України від 10.02.2015 №156/2015-рп ОСОБА_1 призначено головою Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області.

Розпорядженням Президента України від 12.08.2015 №654/2015-рп ОСОБА_1 звільнено з посади голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» за порушення Присяги державного службовця.

Підставою для висновку про порушення позивачем Присяги державного службовця стали події, що відбулися 05.08.2015 під час зупинки нарядом Державної патрульної служби спеціалізованого відділення ДПС із забезпечення супроводження СЗ ДПС особливого призначення при МВС України приватного автомобіля, в якому ОСОБА_1 знаходився як пасажир. Під час проведення працівниками міліції профілактичної бесіди з водієм ОСОБА_1 втрутився у розмову, спілкувався з працівниками правоохоронних органів грубо, з використанням ненормативної лексики, образ та погроз, що в подальшому було оприлюднено у випусках новин загальнонаціональних каналів та розміщено на новинних ресурсах в мережі Internet.

У зв'язку з інцидентом голова Миколаївської обласної державної адміністрації ОСОБА_6 07.08.2015 звернувся до Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом його звільнення із займаної посади за порушення етики поведінки державного службовця, а саме спілкування з працівниками спецпідрозділу з використанням ненормативної лексики, що дискредитує орган, в якому ОСОБА_1 працює.

Кабінет Міністрів України 11.08.2015 звернувся до Президента України про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області за порушення Присяги державного службовця (пункт 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу») у зв'язку з порушенням етики поведінки державного службовця. Зазначене подання було задоволене.

Встановленні обставини підтверджуються наступними доказами.

Як вбачається із дослідженого в судовому засіданні відеозапису інциденту 05.08.2015, нарядом Державної патрульної служби спеціалізованого відділення ДПС із забезпечення супроводження СЗ ДПС особливого призначення при МВС України зупинено автомобіль, в якому ОСОБА_1 знаходився як пасажир. Під час проведення працівниками міліції профілактичної бесіди з водієм ОСОБА_1 втрутився у розмову; пред'явив посвідчення голови місцевої державної адміністрації; використовував при спілкуванні з працівниками правоохоронних органів ненормативну лексику; вживав очевидні образи щодо розумового рівня інспекторів; заявив, що інспектори будуть завтра давати йому пояснення в його кабінеті; погрожував звільненням їх з органів внутрішніх справ; підкреслив, що він голова державної адміністрації, а інший пасажир людина з Адміністрації Президента і інспектори мають розуміти з ким вони мають справу; наголосив, що у нього є зброя і він має право на захист, та ін.

Судом встановлено, що 05.08.2015 згідно розстановки нарядів по несенню служби на території Миколаївської області наряд Державної патрульної служби спеціалізованого відділення ДПС із забезпечення супроводження СЗ ДПС особливого призначення при МВС України у складі старших інспекторів капітана міліції ОСОБА_7 та старшого лейтенанта міліції ОСОБА_8 ніс службу по нагляду за безпекою дорожнього руху в місті Первомайську. Зазначеним нарядом ДПС здійснено зупинку автомобіля Mitsubishi Galant, в якому як пасажир знаходився ОСОБА_1, з метою перевірки спроможності водія керувати транспортним засобом.

Під час конфліктної ситуації за участю ОСОБА_1 інспектором Гордійчуком І.В. велася відеозйомка. Відеозаписи зазначеного інциденту в подальшому були оприлюднені у випусках новин загальнонаціональних каналів та розміщено на новинних ресурсах в мережі Internet. Запис подій на електронному носії інформації направлено Управлінням МВС України в Миколаївській області голові Миколаївської обласної державної адміністрації ОСОБА_6 разом з повідомленням про події 05.08.2015, що підтверджується листом від 07.08.2015 №1/1289. У подальшому зазначений лист та електронний носій інформації з відеозаписом Миколаївською обласною державною адміністрацією направлено до Адміністрації Президента України та надано суду за його запитом. Під час судового розгляду справи судом досліджено зазначені відеозаписи.

Як вбачається зі звернення ОСОБА_1 до Президента України та пояснень ОСОБА_9 (т. 1 арк. с. 32-34; т. 2 арк. с. 34) під час інциденту 05.08.2015 позивач зателефонував на приватний телефон в.о. начальника Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області майору міліції ОСОБА_10

Крім того, ОСОБА_1 під час інциденту також зателефонував до Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області з повідомленням про незаконну зупинку автомобіля, а пізніше звернувся з письмовою заявою про вчинення працівниками наряду ДПС кримінального правопорушення, що полягало в незаконній зупинці автомобіля. Того ж вечора 05.08.2015 ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області щодо припинення розгляду його попереднього звернення, оскільки конфліктна ситуація була вичерпана.

У зв'язку зі зверненнями ОСОБА_1 з приводу інциденту 05.08.2015 та розміщенням відповідної інформації в мережі Internet відділом ІОС УКЗ УМВС України в Миколаївській області проведено службове розслідування. Як вбачається з матеріалів, витребуваних судом, інспекторами Гордійчуком І.В. та Стадником О.В. були подані рапорти, в.о. начальника Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області майору міліції ОСОБА_9 надано пояснення,було перевірено відеозапис та не виявлено в діях капітана міліції ОСОБА_7 та старшого лейтенанта міліції ОСОБА_8 ознак неправомірних дій та встановлено, що дії працівників наряду Державної патрульної служби СЗ ДПС особливого призначення при МВС України відповідають нормам законодавства України.

У зв'язку з розміщенням відео подій 05.08.2015 в мережі Internet та публікацією посадовими особами Міністерства внутрішніх справ своєї позиції з приводу конфлікту ОСОБА_1 07.08.2015 написано звернення до Президента України Порошенка П.О. з поясненнями інциденту 05.08.2015, де ним особисто зазначено, що у мережі з'явилися лише частини відеозапису, які не відображають усього змісту подій; образ і погроз на адресу конкретних працівників міліції ним не висловлювалося, а якщо і є певні недостойні висловлювання, то вони стосуються саме системи та методів роботи Державтоінспекції.

Частиною четвертою статті 118 Конституції України визначено, що голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 9 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» повноваження голів місцевих державних адміністрацій можуть бути припинені Президентом України у разі внесення подання Кабінету Міністрів України з підстав, передбачених законодавством про державну службу.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Порядком розгляду питань, пов'язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №298, врегульовано процедуру розгляду подання, зокрема, щодо звільнення з посади голів місцевих держадміністрацій.

Відповідно до пункту 7 зазначеного Порядку подання щодо звільнення з посади голови місцевої держадміністрації вноситься Президентові України Кабінетом Міністрів України. Пропозиції Кабінетові Міністрів України щодо звільнення з посади голів районних держадміністрацій вносять голови обласних держадміністрацій.

Судом встановлено, що зазначений порядок було дотримано, що підтверджується матеріалами справи (т. 1 арк. с. 241, 213, т. 2 арк. с. 92).

Згідно з положеннями статті 17 Закону України «Про державну службу» державні службовці складають Присягу такого змісту:

«Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

Відповідно до пунктів 1.5 та 1.6 Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 0408.2010 №214 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11.11.2010 за №1089/18384, поведінка державних службовців має відповідати очікуванням громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до державної служби, сприяти реалізації прав і свобод людини і громадянина, визначених Конституцією України і законами України. Державний службовець має дбати про позитивний авторитет органів державної влади і державної служби в цілому, дорожити своїм ім'ям та статусом.

З аналізу наведених норм вбачається, що складаючи присягу державного службовця особа приймає на себе обов'язок дотримуватися загальноморальних та етичних норм поведінки, зміцнювати авторитет державної служби, підвищувати довіру населення до органів державної влади та працювати на благо держави та суспільства.

Суд вважає, що публічна розмова з використанням нецензурної лайки, із застосуванням погроз та приниження людської гідності, з підкресленням своєї посади та «особливого статусу» підриває авторитет державної влади, довіру суспільства до органів виконавчої влади, поширює думку щодо вседозволеності чиновників високого рангу та не відповідає званню держаного службовця, що правильно було розцінено Президентом як порушення ОСОБА_1 Присяги державного службовця.

Під час судового розгляду позивачем заявлялося клопотання про виключення з числа доказів електронних носіїв інформації з відеозаписами подій 05.08.2015, отриманих на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14.07.2016 з Адміністрації Президента України та Миколаївської обласної державної адміністрації. Вказане клопотання відхилено судом як необґрунтоване з врахуванням наступного.

Так, за посиланнями позивача він не заперечує, що мав конфліктну ситуацію 05.08.2015, проте має сумніви що на досліджених судом відеозаписах є він та хронологія подій відеозаписів не відповідає дійсності, вважає, що це є нарізаними сюжетами.

Проте, суд вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що окремі частини відеозаписів були змонтовані, чи фрази учасників були змонтовані з уривків різних розмов, чи обличчя дійових осіб на відео були змінені чи невпізнанні, тощо.

Під час перегляду відеозаписів з електронних носіїв інформації судом виявлено, що це не один файл з непереривним відеофіксуванням подій від початку до їх кінця (від зупинки автомобіля до моменту від'їзду з місця зупинки усіх учасників конфлікту), а декілька файлів, котрі містять відеофіксування різних етапів події. В той же час, відповідні відеозаписи дають уявлення про осіб, що на них зображені, їх поведінку, мовленнєве супроводження записів відповідає вчинкам, діям та рухам осіб.

До того ж, позивач не звертався до власників інтернет-ресурсів з приводу вилучення відеозаписів, як таких, що порушують його права та інтереси.

При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на неправомірність дій працівників міліції під час зупинки автомобіля, оскільки це не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні та спростовується висновком по факту зупинки від 05.08.2015 №53/16941 та висновком службового розслідування від 07.08.2015 №199-2015. Зазначені висновки щодо дій працівників міліції ОСОБА_1 не оскаржувалися. Крім того, ОСОБА_1 як державний службовець та публічна особа не звільняється від обов'язку поводитися коректно, стримано, без використання образ та погроз у будь-якій ситуації.

Суд не погоджується з посиланням позивача на неможливість врахування Президентом України при прийняті рішення про його звільнення відеозаписів, що розміщені в мережі Internet та показані у випусках новин загальнонаціональних каналів, оскільки як пояснив представник відповідача у своїх запереченнях інцидент та поведінка державного службовця оцінювалися Президентом у сукупності, в тому числі з врахуванням інформації з новинних та Інтернет ресурсів. При вирішенні кадрових питань відповідачем є вирішальним встановлення факту неетичної поведінки, що принижує авторитет державної служби, надання цьому факту неупередженої оцінки з дотриманням принципу рівності перед законом та пропорційності відповідальності вчиненому проступку, а не спосіб з'ясування відповідного факту.

Суд також вважає, що факт протиправного діяння особи, пов'язаний із незаконним придбанням майна, компрометуючими зв'язками, дійсно не може підтверджуватися даними з мережі Internet, якщо він не доведений допустимими доказами, як то вчинення злочину - вироком суду. Натомість відеофіксація факту події, конфлікту, з відображенням поведінки конкретної особи, яка її певним чином характеризує, як в даному випадку, може використовуватися компетентним органом/посадовою особою при вирішенні кадрових питань.

До того ж, загальнодоступна для всіх громадян України інформація щодо поведінки посадової особи формує суспільну думку щодо всієї виконавчої влади в Україні та безумовно має враховуватися при вирішені питання щодо відповідності такої поведінки особи займаній нею посаді.

Суд не погоджується та не приймає до уваги доводи позивача щодо протиправності непроведення відповідачем службового розслідування під час розгляду питання про його звільнення. Так, відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950 Порядку, який регулює проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачено можливість його проведення (пункт 1), що свідчить про необов'язковість такої дії. У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що службове розслідування проводиться або на вимогу особи, яка бажає зняти з себе звинувачення чи підозри, як прямо зазначено у Порядку, або якщо особа, уповноважена на прийняття рішення щодо державного службовця визнає за необхідне таку дію. Позивач з такою заявою до Президента не звертався, а відповідачем службове розслідування не визначалося як необхідне.

Також позивач вказує на неправомірність звільнення під час перебування його на лікарняному. Вказані доводи судом не беруться до уваги як такі, що не впливають на законність Розпорядження від 12.08.2015 №654/2015-рп, оскільки вказаний акт, прийнятий в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, є актом індивідуальної дії, який в подальшому є підставою для проведення звільнення за місцем роботи з урахуванням положень Кодексу законів про працю України.

ОСОБА_1 як на одну з підстав для визнання спірного Розпорядження протиправним посилається на те, що його проект не був узгоджений профільними службами Адміністрації Президента України.

Суд вважає, що на законність Розпорядження впливає процедура, передбачена Законом України «Про місцеві державні адміністрації», Законом України «Про державну службу» та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №298 (пропозиція > подання > розпорядження), а не документом, що врегульовує внутрішній документообіг у відомстві.

Погодження чи непогодження профільними службами Адміністрації Президента України проекту акту Президента України щодо звільнення голови місцевої адміністрації не позбавляє главу держави права на прийняття акту в межах його повноважень, що визначені Конституцією України, та у порядку, визначеному законодавством, і відповідно не робить такий акт протиправним.

В процесі розгляду справи для забезпечення права на повне та всебічне з'ясування обставин справи неупередженим судом витребовувалися докази, які стосуються предмету спору, є допустимими та належними до подій 05.08.2015 та прийняття Розпорядження 12.08.2015. Встановивши, що певні докази, які були раніше витребувані судом, знаходяться поза межами зазначених часових проміжків та складалися під час переговорів сторін щодо можливого примирення, та не були сприйняті Президентом України як привід для примирення з позивачем, суд погодився із поясненнями відповідача щодо їх ненадання.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо прийняття Президентом України Розпорядження від 12.08.2015 №654/2015-рп на підставі та у порядку, визначеному законодавством, в межах своїх повноважень, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 158 - 163, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича про визнання протиправним та скасування Розпорядження від 12.08.2015 №654/2015-рп, поновлення на посаді відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.М. Шипуліна

Судді: Л.І. Бившева

І.О. Бухтіярова

І.Я. Олендер

І.В. Приходько