ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 року м. Київ справа № 800/508/16

Час 16 год. 00 хв.

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Борисенко І.В.,

суддів Бившевої Л.І.

Веденяпіна О.А.

Олендера І.Я.

Шипуліної Т.М.

секретар судового засідання Титенко М.П.,

за участю:

позивача ОСОБА_4,

представника відповідача Предоляк Н.Ю.,

розглянувши в відритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4

до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до Вищого адміністративного суду України, як до суду першої інстанції, з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23.09.2016 про відмову в наданні рекомендації ОСОБА_4 для обрання на посаду судді Ленінського районного суду м. Харкова безстроково.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не в повній мірі враховано всі обставини, у зв'язку з чим таке рішення є незаконним, безпідставним, необґрунтованим та таким, що порушує права позивача як судді та громадянина України, що закріплені у Загальній декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Конституції України, та за змістом має політичний характер.

При цьому, позиція позивача обґрунтована тим, що Вищою кваліфікаційною комісією суддів України не прийнято до уваги наступні обставини: в ході проведення різноманітних перевірок не встановлено жодних заборон чи обмежень щодо неї для роботи суддею суду загальної юрисдикції; відсутність у неї будь-яких стягнень; високі показники за час роботи суддею; позитивні характеристики; стан здоров'я; відсутність дисциплінарних стягнень протягом 2009-2016 років.

Також позивач вважає, що, приймаючи оскаржуване рішення, відповідачем безпідставно взято до уваги та враховано рішення Вищої ради юстиції від 18.12.2012 про внесення подання про звільнення з посади судді Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 за порушення присяги (яке було скасоване постановою Вищого адміністративного суду України від 20.03.2013) та рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.05.2015 про застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани (яке було скасоване постановою Вищого адміністративного суду України від 11.08.2015).

У письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просить у його задоволенні відмовити, мотивуючи свої заперечення тим, що рішення ВККС України є законним, прийняте у порядку та з урахуванням положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції №2453-VI від 07.07.2010, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення даного спору, судова колегія встановила таке.

Указом Президента України «Про призначення суддів» №1091/2009 від 22.12.2009 ОСОБА_4 призначено на посаду судді Ленінського районного суду міста Харкова.

Вищою радою юстиції 18.12.2012 було прийнято рішення №1220/0/15-12 про внесення подання Президенту України про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Ленінського районного суду м. Харкова за порушення присяги, яке було оскаржене позивачем до адміністративного суду.

Постановою Вищого адміністративного суду України № 9991/1252/12 від 20.03.2013 (т.1, а.с.80) позов ОСОБА_4 до Вищої ради юстиції задоволений та скасовано рішення Вищої ради юстиції від 18.12.2012 про внесення подання про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Ленінського району м.Харкова за порушення присяги.

19.06.2014 ОСОБА_4 звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з заявою (т.2, а.с.14), в якій відповідно до статей 74, 75 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» просила рекомендувати її для обрання на посаду судді Ленінського районного суду м. Харкова безстроково.

Строк повноважень судді ОСОБА_4 закінчився 22.12.2014.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30.01.2015 (т.2, а.с.105) вирішено відкласти розгляд питання про рекомендування ОСОБА_4 для обрання на посаду судді Ленінського районного судді Ленінського районного суду м.Харкова безстроково для додаткового вивчення матеріалів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 25.03.2015 (т.2, а.с.134) також відкладено розгляд питання про рекомендування ОСОБА_4 для обрання на посаду судді Ленінського районного суду міста Харкова безстроково для додаткового вивчення матеріалів.

Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 28.05.2015 було прийнято рішення №1469/дп-15 (т.1, а.с.98) про притягнення судді Ленінського районного суду м.Харкова ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани, яке було оскаржене позивачем до адміністративного суду.

Постановою Вищого адміністративного суду України № 800/226/15 від 11.08.2015 (т.1, а.с.113) позов ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задоволений, визнано незаконним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №1469/дп-15 від 28.05.2015 в частині застосування до судді Ленінського районного суду м.Харкова ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №356/бо-15 від 31.08.2015 (т.2, а.с.150) відкладено розгляд питання про рекомендування ОСОБА_4 для обрання на посаду судді Ленінського районного суду міста Харкова безстроково у зв'язку з необхідністю проведення додаткової перевірки шляхом витребування додаткових матеріалів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №537/бо-15 від 09.11.2015 (т.2, а.с.220) також відкладено розгляд питання про рекомендування ОСОБА_4 для обрання на посаду судді Ленінського районного суду міста Харкова безстроково у зв'язку з необхідністю витребування додаткових матеріалів.

Вважаючи протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо неприйняття рішення за результатами розгляду питання про рекомендування її на посаду судді Ленінського районного суду м. Харкова безстроково, ОСОБА_4 звернулась до Вищого адміністративного суду України з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо не розгляду питання про рекомендування ОСОБА_4 на посаду судді Ленінського районного суду м. Харкова безстроково та зобов'язання відповідача розглянути питання про її обрання на посаду судді Ленінського районного суду м. Харкова безстроково.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 10.10.2016 у справі №800/425/16 (т.1, а.с.120) позов ОСОБА_4 задоволено частково - визнано неправомірною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо не розгляду питання про рекомендування ОСОБА_4 на посаду судді Ленінського районного суду міста Харкова; в іншій частині - у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №145/бо-16 від 23.09.2016 (т.1, а.с.28) позивачу відмовлено у наданні рекомендації для обрання на посаду судді Ленінського районного суду міста Харкова безстроково.

Вважаючи незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №145/бо-16 від 23.09.2016, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України, як до суду першої інстанції, з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів дійшла висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У зв'язку із набранням чинності 28.03.2015 Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» Закон України «Про судоустрій та статус суддів» викладено у новій редакції.

Пунктом 8 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.

Оскільки до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою, в якій відповідно до статей 74, 75 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» просить рекомендувати себе для обрання на посаду судді Ленінського районного судді Ленінського районного суду м. Харкова безстроково позивач звернувся 19.06.2014, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закон України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, чинній станом на 19.06.2014.

Статтею 74 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) врегульовано порядок обрання на посаду судді безстроково.

Згідно ч.2 ст.74 названого Закону суддя, строк повноважень якого закінчився, за його заявою має бути рекомендований Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для обрання його Верховною Радою України на посаду судді безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому.

Відповідно до ч.3 ст.74 названого Закону обрання на посаду судді безстроково здійснюється в такому порядку:

1) кандидат звертається з письмовою заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про рекомендування його для обрання на посаду судді безстроково;

2) Вища кваліфікаційна комісія суддів України повідомляє про підготовку матеріалів щодо кандидата на посаду судді безстроково на своєму офіційному веб-порталі та в офіційних засобах масової інформації;

3) Вища кваліфікаційна комісія суддів України перевіряє відомості про кандидата, враховує показники розгляду кандидатом справ;

4) Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні його для обрання на посаду судді безстроково і в разі рекомендування направляє відповідне подання до Верховної Ради України;

5) Комітет Верховної Ради України, до відання якого належить розгляд питань про обрання суддів та звільнення суддів, обраних безстроково, розглядає подання про обрання кандидата на посаду судді безстроково, приймає рішення щодо рекомендування або відмови у рекомендуванні про обрання кандидата на посаду судді безстроково та внесення цього рішення на розгляд Верховної Ради України;

6) Верховна Рада України приймає рішення про обрання кандидата або відмову в обранні на посаду судді безстроково.

Статтею 76 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено порядок розгляду Вищою кваліфікаційною комісією суддів України питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково.

Відповідно до ч.3 ст.76 названого Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює перевірку дотримання кандидатом на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України, статей 53, 64 цього Закону, а також розглядає звернення громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата.

Згідно п.5.3 Положення про порядок подання документів, підготовки та розгляду Вищою кваліфікаційною комісією суддів України питання про рекомендування кандидата для обрання на посаду судді безстроково, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №34/зп-15 від 19.05.2015 (надалі - Положення), після розміщення повідомлення про підготовку матеріалів щодо кандидата на посаду судді безстроково, відповідальний структурний підрозділ на основі поданих кандидатом для участі у доборі документів забезпечує організацію проведення Комісією перевірки дотримання кандидатом вимог статті 127 Конституції України та статей 54 та 65 Закону, а також отримання інформації щодо показників розгляду кандидатом за час його роботи на посаді судді та характеристики кандидата для формування матеріалів його справи.

Матеріали проведеної Комісією перевірки відповідності кандидата встановленим Конституцією України та Законом вимогам, запити щодо його діяльності на посаді судді та відповіді на них окремо долучаються відповідальним структурним підрозділом до відповідних матеріалів кандидата (п.5.6 названого Положення).

Пунктом 8.9 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №1802/зп-11 від 08.06.2011, передбачено, що кандидат, вирішення питання про розгляд заяви якого про рекомендування для обрання безстроково винесено на розгляд Комісії, повідомляється про дату, час і місце засідання в порядку, визначеному цим Регламентом.

Комісія на засіданні перевіряє відомості про кандидата, які подані ним разом із заявою, досліджує інформацію з суддівського досьє, враховує показники розгляду кандидатом справ за час його роботи на посаді судді, а також у випадках, передбачених законом, враховує результати його кваліфікаційного оцінювання.

Комісія також досліджує інші матеріали, отримані за результатами перевірки дотримання кандидатом на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України, статей 54, 65 Закону.

За змістом п.7.3 названого Положення, при вирішенні питання про надання рекомендації для обрання на посаду судді безстроково Комісія розглядає відомості про кандидата на предмет дотримання ним вимог статті 127 Конституції України, статей 54, 65 Закону, досліджує його суддівське досьє, вивчає показники розгляду кандидатом справ за час його роботи на посаді судді, враховує подані під час засідання Комісії відповіді на запитання членів Комісії, надану кандидатом інформацію та у випадках, передбачених Законом, - результати його кваліфікаційного оцінювання, кваліфікаційного іспиту, складеного у порядку, визначеному Законом.

Згідно п.8.11 названого Регламенту результатом розгляду Комісією заяви кандидата про рекомендування для обрання на посаду судді безстроково є рішення про рекомендування чи відмову в рекомендуванні його для обрання на посаду судді безстроково.

Спірне рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23.09.2016 обґрунтоване встановленням Комісією обставин, що негативно характеризують суддю ОСОБА_4, вказують на недотримання нею високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. На думку Комісії, дії судді Іванісової І.О. свідчать про некваліфікованість, некомпетентність, недотримання нею вимог щодо чесного і сумлінного виконання обов'язків судді та ставить під сумнів можливість здійснення нею справедливого, безстороннього розгляду судових справ у майбутньому.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач дійшов наведених висновків з врахуванням обставин, які стали підставою для прийняття Вищою радою юстиції рішення №1220/0/15-12 від 18.12.2012 про внесення подання Президенту України про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Ленінського районного суду м. Харкова за порушення присяги, а також обставин, що стали підставою для прийняття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення від 28.05.2015 про застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Так, в оскаржуваному рішенні від 23.09.2016 зазначається, що Вищою радою юстиції прийнято рішення №1220/0/15-12 від 18.12.2012 про внесення подання Президенту України про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Ленінського районного суду м. Харкова за порушення присяги. Вищою радою юстиції встановлено, що суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 під час розгляду подання помічника Харківського міжрайонного транспортного прокурора Герман Я.В. про усунення захисника ОСОБА_6 у кримінальній справі №2208133 за обвинуваченням ОСОБА_7 порушила кримінально-процесуальне законодавство, а саме, вимоги статей 16, 16-1, 18, 22, 61 61-1 КПК України.

В оскаржуваному рішенні ВККС України також зазначено, що постановою Вищого адміністративного суду України від 20.03.2013 у справі №П/9991/1252/12 адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено та скасовано рішення Вищої ради юстиції №1220/0/15-12 від 18.12.2012 про внесення подання ОСОБА_4 про звільнення з посади судді Ленінського районного суду м. Харкова за порушення присяги.

Проте, відповідач наголошує на тому, що Вищий адміністративний суд України в наведеній постанові від 20.03.2013 не надав оцінки діям судді ОСОБА_4 щодо розгляду клопотання без участі захисника та обвинуваченого за відсутності доказів належного їх повідомлення про дату і час слухання справи. Також, не вказано на неправомірність висновків Вищої ради юстиції щодо невмотивованості постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 08.04.2011 про необхідність відсторонення захисника ОСОБА_6

Відповідач стверджує, що чіткої відповіді на запитання про те, чи був належним чином повідомлений обвинувачений про дату та час розгляду клопотання, суддя ОСОБА_4 не надала та запевнила Комісію, що таких помилок більше не повторює та ретельно перевіряє належність повідомлення учасників процесу про розгляд судових справ.

Комісія дійшла висновку, що установлені Комісією обставини вказують на те, що під час винесення ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 08.04.2011 про відсторонення захисника від участі у кримінальній справі суддя ОСОБА_4 не дотрималася вимог п. «с» частині 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статей 59, 63 Конституції України.

Відповідач також стверджує, що зазначене порушення не було єдиним, яке вчинене суддею ОСОБА_4 за час перебування на посаді судді Ленінського районного суду м. Харкова.

Так, у проваджені Комісії перебувала дисциплінарна справа № 8вк-3395/14 стосовно позивача та суддів апеляційного суду Харківської області ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 за зверненням Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_8 та народних депутатів ОСОБА_9 та ОСОБА_10, за результатами розгляду якої відповідачем прийнято рішення №1496/дп-15 від 28.05.2015 про притягнення судді ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

За результатами оскарження, постановою Вищого адміністративного суду України від 11.08.2015 у справі №800/226/15 адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 1469/дп-15 від 28.05.2015 в частині застосування до судді Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у виді догани.

Комісія дійшла висновку, що, враховуючи обставини, встановлені постановою Вищого адміністративного суду України від 11.08.2015, суддя ОСОБА_4 під час розгляду дисциплінарної справи № 8вк-3395/14 повідомила Комісії інформацію, яка не відповідала дійсності (щодо неврахування нею даних про попередні судимості ОСОБА_11.), а отже, з метою уникнення дисциплінарної відповідальності, ввела Комісію в оману.

На запитання доповідача та членів Комісії ОСОБА_4 пояснила, що під час розгляду дисциплінарної справи № 8вк-3395/14 вона, можливо, допустила неточності під час надання пояснень через погане самопочуття та прийняття заспокійливих ліків. Однак, такі доводи судді ОСОБА_4 Комісією були оцінені критично, оскільки суддя ОСОБА_4 мала можливість уточнити свої письмові пояснення Комісії, але не скористалася цим правом.

Комісія дійшла висновку, що наведені обставини негативно характеризують суддю ОСОБА_4, вказують на недотримання нею високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Також, в рішенні від 23.09.2016 зазначено, що ухвалою Харківського апеляційного суду від 03.04.2014 у справі №642/2761/14-к частково задоволено апеляційну скаргу прокурора у кримінальному проваджені №12014220490000946 ОСОБА_12, ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 29.03.2014 в частині покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, скасовано та постановлено нову ухвалу, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність покладення на підозрюваного додаткових обов'язків, передбачених п.п.8-9 ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі наведеного, Комісією зроблений висновок, що суддя ОСОБА_4 не вжила всіх необхідних заходів для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_11 під час здійснення відповідного кримінального провадження.

Врахувавши усі вищевикладені обставини, Комісія дійшла висновку, що дії судді ОСОБА_4 свідчать про некваліфікованість, некомпетентність, недотримання нею вимог щодо чесного та сумлінного виконання обов'язків судді та ставить під сумнів можливість здійснення нею справедливого, безстороннього розгляду судових справ у майбутньому, що є підставою для відмови в наданні рекомендації ОСОБА_4 для обрання на посаду судді Ленінського районного суду м. Харкова безстроково.

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача недостатньо підставними та обґрунтованими для прийняття рішення про відмову позивачу у наданні рекомендації для обрання на посаду судді безстроково, з огляду на таке.

Як встановлено судом з наявних матеріалів справи, висновки відповідача про те, що позивач є некваліфікованим та некомпетентним суддею (які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 23.09.2016) обґрунтовані недотриманням вимог Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Конституції України, КПК України під час розгляду суддею ОСОБА_4 наведених вище справ та прийнятті відповідних судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 47 Закон України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (п. 66 Рекомендацій СМ/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів ради Європи державам членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої 17 листопада 2010 року).

Обмеження суду в цьому свідчитиме про порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно висновку, викладеного у пункті 46 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», рішення суддів не повинні бути предметом перегляду поза межами звичайної процедури оскарження. Заходи дисциплінарного впливу мають регулюватися чіткими нормами і процедурами, передбаченими в межах самої судової системи, і такими, що не підпадають під політичний або інший неправомірний вплив.

При цьому, колегія суддів наголошує, що жодним законом (чинним на час виникнення спірних правовідносин) не передбачено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України має повноваження на перевірку правильності оцінки судом доказів у справі, законності та обґрунтованості судового рішення.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем прийняте оскаржуване рішення без врахування складових незалежності судді під час здійснення покладених на нього обов'язків.

Крім того, судовою колегією не вбачається обґрунтованим висновок Комісії про не кваліфікованість, некомпетентність судді Іванісової О.Л., недотримання нею вимог щодо чесного та сумлінного виконання обов'язків судді, з огляду на таке.

З матеріалів справи судовою колегією встановлено, що на час прийняття оскаржуваного рішення в розпорядженні Комісії були наявні усі відповідні матеріали стосовно кандидата ОСОБА_4 для обрання на посаду судді Ленінського районного суду м. Харкова безстроково, зокрема, інформаційна довідка про проведення перевірки відповідності наданих суддею відомостей вимогам Конституції України та Закону України «Про судоустрій та статус суддів», інформація про підстави змін та скасування вироків, рішень, ухвал і постанов позивача за час роботи на посаді судді, довідка про кількість та категорії нерозглянутих справ, що знаходяться в проваджені судді ОСОБА_4 понад 3 місяці з моменту його відкриття по дату закінчення строку повноважень судді, інформація про проходження підготовки в національній школі суддів та підвищення кваліфікації судді, інформація про стан розгляду Комісією (скарг) заяв щодо неналежної поведінки судді, довідка про показники роботи судді, характеристика, інформація щодо винесення окремих ухвал відносно позивача (копії вказаних документів надані відповідачем до матеріалів справи).

Проте, з оскаржуваного рішення не вбачається, що при його прийнятті відповідачем досліджено та оцінено всі відомості про кандидата, в тому числі, досліджено інформацію, що міститься у цих документах, зокрема, проаналізовано та враховано будь-яким чином показники (щодо кількості та якості) розгляду суддею ОСОБА_4 справ за час її роботи на посаді судді Ленінського районного суду м.Харкова, а також враховано інформацію про проходження ОСОБА_4 підготовки в національній школі суддів та підвищення кваліфікації судді, інформацію про стан розгляду Комісією (скарг) заяв щодо неналежної поведінки судді, інформацію щодо винесення окремих ухвал відносно судді.

Причин неврахування Комісією вказаної інформації щодо позивача у рішенні від 23.09.2016 також не зазначено.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що в розпорядженні Комісії були наявні судові рішення по адміністративних справах за позовами ОСОБА_4 (постанови Вищого адміністративного суду України № 9991/1252/12 від 20.03.2013 та № 800/226/15 від 11.08.2015), якими не встановлено в діях судді ОСОБА_4 наявності підстав для застосування неї дисциплінарних стягнень як то звільнення та догана.

За таких обставин, обґрунтування Комісією оскаржуваного рішення у тому числі обставинами, які не знайшли свого підтвердження за висновками судів при розгляді адміністративних справ за позовами ОСОБА_4, суперечить принципу верховенства права, оскільки обмеження з боку держави права на професію може допускатися за наявності обґрунтованого побоювання завдання шкоди авторитету влади чи суспільним інтересам через дії позивача лише на підставі переконливих доказів.

З огляду на встановлені судом обставини та виходячи з вищенаведених мотивів, колегія суддів дійшла висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_4, оскільки оскаржуване рішення є таким, що не ґрунтується на обставинах, що мали значення для його прийняття, та не є таким, що прийняте обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Таким чином, оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень не відповідає вимогам, передбаченим п.3 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23.09.2016 про відмову в наданні рекомендації ОСОБА_4 для обрання на посаду судді Ленінського районного суду м. Харкова безстроково.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 159 - 163, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23.09.2016 про відмову в наданні рекомендації ОСОБА_4 для обрання на посаду судді Ленінського районного суду м. Харкова безстроково задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23.09.2016 про відмову в наданні рекомендації ОСОБА_4 для обрання на посаду судді Ленінського районного суду м. Харкова безстроково.

3. Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді Л.І. Бившева

О.А. Веденяпін

І.Я. Олендер

Т.М. Шипуліна