ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" січня 2016 р. м. Київ К/800/17263/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Калашнікової О.В.,

Васильченко Н.В.,

Леонтович К.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м.Києві, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції державною архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, № 44 «Д» від 25 липня 2014 року, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 за № КВ 083132740463 від 01 жовтня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу - задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції державною архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, № 44 «Д» від 25 липня 2014 року, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 за № КВ 083132740463 від 01 жовтня 2013 року.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем зареєстровано подану ОСОБА_4 декларацію про початок виконання будівельних робіт: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 за № КВ 083132740463 від 01 жовтня 2013 року.

На підставі вимоги Прокуратури міста Києва від 11 червня 2014 року №07/1/5-841вих-14, відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил гр. ОСОБА_4 при будівництві багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями на АДРЕСА_1.

За результатами перевірки відповідачем 11 липня 2014 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, видано припис зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та надано строк для усунення допущеного правопорушення у термін до 30 серпня 2014 року.

Наказом №44 «д» від 25 липня 2014 року, відповідачем скасовано реєстрацію декларації про початок будівельних робіт № КВ 083132740463 від 01 жовтня 2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що ОСОБА_4 користується земельною ділянкою в межах і спосіб визначений законодавством та на підставі документів, які надають право на користування земельною ділянкою, а тому підстав для скасування реєстрації декларації у відповідача не було.

З цього приводу колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно вимог вказаного Закону, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п. 1, 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 439/2011, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.

Згідно із статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» - для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

В п. 4 ч. 4 статті 41 цього Закону визначено, що посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Відповідно до п. 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» - правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Судами встановлено,що згідно з перевіркою, проведеною відповідачем за вказаною адресою замовником ОСОБА_4 на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт від 01 жовтня 2013 року №КВ083132740463 виконуються будівельні роботи із будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та встановлено, що згідно із Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15 квітня 2013 року № 861414 земельна ділянка має цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

У зв'язку з цим відповідач дійшов висновку про те, що позивач використовує належну їй на праві приватної власності земельну ділянку (згідно з свідоцтвом на право власності на нерухоме майно від 30 квітня 2013 року №3167961 площею 0,074 га), не за цільовим призначенням, а отже таке будівництво згідно положеннями статті 376 ЦК України є самочинним будівництвом, у зв'язку із цим наявні підстави для скасування реєстрації декларації передбачених ч.2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч.1 статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ст.20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Із встановлених у справі обставин вбачається, що позивачем дійсно було порушено умови щодо цільового використання земельної ділянки, оскільки зазначена земельна ділянка була надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, проте фактично використовувалась позивачем для будівництва багатоповерхової забудови, що не відповідає її цільовому призначенню.

Відповідно до ч. 2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для «цієї мети», або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженою проекту або будівельною паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Відповідно до п.22 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (далі - Порядок №466) у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність оскаржуваного наказу Інспекції державною архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, № 44 «Д» від 25 липня 2014 року, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 за № КВ 083132740463 від 01 жовтня 2013 року, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року - скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_4 до Інспекції архітектурно-будівельного контролю в м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені КАС України.

Судді: