ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2016 р. м. Київ К/800/14173/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Мороз Л.Л., Горбатюка С.А., Шведа Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду касаційну скаргу приватного підприємства „Піраміда" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року по справі №876/11351/15 за позовом приватного підприємства „Піраміда" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправною і скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року приватне підприємство „Піраміда" звернулося в суд з позовом до департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1Г/9пз/1013-6/2000-13 від 08.05.15р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, зазначені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсності, оскільки встановлені перевіркою недостовірні данні в декларації про початок виконання будівельних робіт є технічною помилкою, яка не порушує жодних прав, свобод, інтересів у сфері містобудування та не впливає на зміст правовідносин між сторонами. Крім того зазначає, що ДАБІ, виявивши недостовірні дані у поданій декларації, зобов'язана повідомити замовника щодо таких порушень протягом одного дня з моменту їх виявлення, однак відповідачем таких дій не вчинено.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями приватне підприємство „Піраміда" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що на підставі заяви замовника ПП „Піраміда" інспекцією ДАБК у Львівській області зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт з будівництва готелю з вбудованими приміщеннями ресторану та фізкультурно-оздоровчого центру на вул. Веселій, 5 у м.Львові від 29.08.14р. №ЛВ 083142440378.

На підставі постанови старшого прокурора прокуратури Галицького району м.Львова від 25.03.15р. „Про призначення перевірки", наказу ДАБІ України №242 від 07.04.15р. та направлень на проведення перевірки, відповідачем проведена позапланова перевірка дотримання ПП „Піраміда" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил. Зокрема, перевірена достовірність даних, вказаних у зареєстрованій декларації від 29.08.14р. №ЛВ083142440378. Перевіркою, зокрема встановлено, що замовником (ПП „Піраміда") в декларації про початок виконання будівельних робіт на будівництво готелю з вбудованими приміщеннями ресторану та фізкультурно-оздоровчого центру на вул. Веселій, 5 у м. Львові внесені недостовірні дані, а саме: у частині „головний архітектор Проекту" в графі „найменування, дата видачі та номер документа про призначення" внесена інформація щодо наказу №23-К/ОС від 07.05.14р. Фактично наказ на головного архітектора проекту ОСОБА_4 виданий ДП „Державний інститут проектування міст „МІСТОПРОЕКТ" 20.03.14р. за №66ВК. Вказане є порушенням п. 8 ст. 36 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" та абз. 3 п. 9 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.11р. №466.

Результати перевірки оформлені актом № 10/04-г від 23.04.15р. На підставі висновків, викладених у акті перевірки, відповідачем складені: протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 10/04-Г-ю/І від 23.04.15р.; припис про зупинення ПП „Піраміда" виконання будівельних робіт №10/04-г/1 від 23.04.15р.; постанова про накладення штрафу в сумі 109620 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1Г/9пз/1013-6/2000-13 від 08.05.15р.

Помилка в декларації про початок виконання будівельних робіт будівництво готелю з вбудованими приміщеннями ресторану та фізкультурно-оздоровчого центру на вул. Веселій, 5 у м. Львові виявлена відповідачем під час проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил. ПП „Піраміда" не подавались заяви щодо самостійного виявлення помилок у такій декларації.

Акт перевірки № 10/04-Г від 23.04.15р. разом з протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписом про зупинення виконання будівельних робіт надсилались на адресу позивача супровідним листом № 1013-6/1906-15 від 29.04.15р. та були отримані ним 05.05.15р. Заява про внесення змін до декларації про початок виконання будівельних робіт № ЛВ 083142440378 від 29.08.14р. подана позивачем 08.05.15р.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України „Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування" передбачає накладення штрафу на замовника будівництва за наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт. При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 39-1 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" від відповідальності за вказане порушення звільняються лише ті порушники, які самостійно виявили технічну помилку і подали до Інспекції ДАБК заяву про внесення відповідних змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що рішення судів першої і апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального права виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1Г/9пз/1013-6/2000-13 від 08.05.15р на приватне підприємство „Піраміда" в розмірі 109620 грн. за наведення недостовірних даних у декларації про початок будівельних робіт від 29.08.14р. №ЛВ083142440378.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (Далі - Закон № 3038-VI), Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР(Далі - Закон № 208/94-ВР), порядком виконання підготовчих робіт затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011 № 466 (Далі - Порядок №466), порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженим постановою КМ України від 23.05.2011 № 553(Далі - Порядок № 553), у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно п.1 та п.2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно п.8 Порядку №553 за результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкту архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках. Зазначений акт є підставою для прийняття органом ліцензування рішення щодо спроможності суб'єкта господарювання провадити господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Згідно п.17 та п.18 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно п.19 Порядку №553 Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

За приписами п.7 та п.8 Порядку №466 реєстрація декларації про початок виконання підготовчих робіт (далі - декларація) здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта. Реєстрацію декларації проводить Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі. Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 2. Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала. Замовник згідно із законом відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Згідно п.9 Порядку №466 Інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження до неї декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру.

Відповідно п.11 Порядку №466 у разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що декларація про початок виконання будівельних робіт від 29.08.14р. №ЛВ 083142440378 з будівництва готелю з вбудованими приміщеннями ресторану та фізкультурно-оздоровчого центру на вул. Веселій, 5 у м.Львові була зареєстрована інспекцією ДАБК у Львівській області без певних зауважень щодо її невідповідності законодавчим нормам. На момент реєстрації Інспекція не зазначила про наявність порушень чи сумнівів щодо достовірності даних зазначених в ній.

Згідно ч.8 ст.36 Закону № 3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Відповідно абз.4, п.4, ч.2, ст.2 Закону № 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Згідно ч.3 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. №553) підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Виходячи з наведеного нормативного акту, прийнятого на підставі вищенаведеного Закону, для перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, встановлений трьохмісячний термін. Тобто, відповідачу надане право на проведення з цих підстав позапланової перевірки, а в разі встановлення у вказаний термін наведення недостовірних даних у Декларації, застосувати до декларанта відповідні штрафні санкції. Отже, законодавцем встановлений трьохмісячний термін для застосування штрафних санкцій за надання недостовірних відомостей у Декларації, яка зареєстрована.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області не було виявлене надання недостовірних даних у декларації протягом трьохмісячного строку, а перевірка з цих підстав проведена майже через 9 місяців, тобто поза межами встановленого порядком строку.

Крім того, згідно наказу Департаменту ДАБІ у Львівській області від 21.04.2015р. №05-403-3/н на проведення позапланової перевірки, її метою є перевірка додержання вимог містобудівного законодавства, натомість перевірка достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт вказаним наказом не призначалася, що свідчить про порушення процедури та порядку проведення перевірки щодо достовірності даних у декларації, встановлених абз.4 п.7 Порядку №553.

Виходячи з наведеного у відповідача були відсутні законні підстави для проведення перевірки достовірності даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, а також для накладення штрафних санкцій за надання недостовірних даних у вказаній декларації з урахуванням допущених Інспекцією порушень щодо строків проведення перевірки відносно достовірності наведених даних у декларації з часу її реєстрації відповідачем.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що постанова Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1Г/9пз/1013-6/2000-13 від 08.05.15р на приватне підприємство „Піраміда" в розмірі 109620 грн. за наведення недостовірних даних у декларації про початок будівельних робіт від 29.08.14р. №ЛВ083142440378 є такою що прийнята з порушенням діючого законодавства, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального права, тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої і апеляційної інстанції підлягають скасуванню з винесенням постанови про задоволення заявленого позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу приватного підприємства „Піраміда" задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення.

Позовні вимоги приватного підприємства „Піраміда" задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1Г/9пз/1013-6/2000-13 від 08.05.15р на приватне підприємство „Піраміда" в розмірі 109620 грн.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: