ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" вересня 2016 р. м.Київ К/800/35436/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Горбатюк С.А.,

Мороз Л.Л.,

секретар судового засідання - Ярош Д.В.,

за участю представника відповідача - Піддубняка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіста і К» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіста і К» звернулося з позовом до Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29 квітня 2014 року №110/100000/2014/200064/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 квітня 2014 року №110100000/2014/00136.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про безпідставність винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості та її визначення за резервним методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Вважав прийняті відповідачем рішення про визначення митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України протиправними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року, адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано прийняті Дніпропетровською митницею Міндоходів рішення про коригування митної вартості товарів від 29 квітня 2014 року №110/100000/2014/200064/1 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 квітня 2014 року №110100000/2014/00136.

При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, обґрунтованості вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Дніпропетровська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

У касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність коригування заявленої позивачем митної вартості та винесення картки відмови у прийнятті митної декларації у зв'язку з виявленими розбіжностями у поданих документах та ненаданням декларантом витребуваних додаткових документів. Посадові особи при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіста і К» у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 21 листопада 2013 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіста і К» (комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Металпромресурс» (комісіонер) укладено договір комісії №38-К, відповідно до умов якого комітент доручає комісіонеру, а комісіонер від свого імені і за рахунок комітента зобов'язується за винагороду придбати та імпортувати в Україну продукцію для комітента у відповідності з умовами даного договору.

На виконання вказаного договору ТОВ «Торговий дім «Металпромресурс», як покупцем, 25 листопада 2013 року укладено з компанією KOTRIS LTD (Великобританія) (продавець) контракт купівлі-продажу №KTS13-0911MPR, за умовами якого продавець зобов'язується поставити товар у відповідності до специфікацій, які є невід'ємними частинами контракту, на умовах зазначених у специфікаціях, згідно ІНКОТЕРМС-2000, а покупець - прийняти та оплатити товар.

Згідно п.3.2 контракту ціни на товар та валюта платежу встановлені в доларах США. Дані ціни включають: вартість товару, упакування, навантаження, експортної ліцензії, митні тарифи, вартість доставки товару на місце, страхування, а також будь-які інші грошові збори, що стягуються з продавця у зв'язку з виконанням даного контракту.

У Специфікації від 12 березня 2014 року №0312 до контракту №KTS13-0911MPR зазначено, що товар (прокат плоский з вуглецевої сталі, холоднокатаний, гарячооцинкований, у рулонах, стандарт DX51D), виробником якого є компанія SHANDONG HENGJI NEW MATERIALS CO.,LTD, поставляється Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіста і К» (вантажоодержувач) на умовах поставки CIF Одеса, Україна, із 100% його оплатою протягом 60-ти днів з дати поставки (датою поставки товару і датою переходу права власності на нього є дата оформлення ВМД типа ІМ 40).

10 червня 2014 року укладено додаткову угоду до договору комісії від 21 листопада 2013 року №38-К та додаткову угоду про внесення змін до Специфікації від 12 березня 2014 року №0312 до контракту купівлі-продажу від 25 листопада 2013 року №KTS13-0911MPR, якими збільшено строк розрахунків за придбаний товар, а саме - 100% оплата протягом 360-ти днів з дати поставки.

Згідно Специфікації від 12 березня 2014 року №0312 до контракту купівлі-продажу від 25 листопада 2013 року №KTS13-0911MPR та інвойсу від 18 березня 2014 року №13-0911-10 вартість товару (прокат плоский з вуглецевої сталі, холоднокатаний, гарячооцинкований, з полімерним покриттям у рулонах, стандарт DX51D) залежить від розмірів (товщина х ширина) та становить: вартість прокату розміром 0,32мм х 1250мм становить 901 дол.США за 1 мт; вартість прокату розміром 0,40 мм х 1250мм становить 874 дол.США за 1 мт.

09 листопада 2013 року між компанією ADVANCED COMMODITIES TRADING LIMITED (покупець) та компанією SHANDONG HENGJI NEW MATERIALS CO.,LTD (продавець-виробник товару) укладено контракт №HJ20131109ACCD3, у п.1 ((2) Специфікація) якого визначено технічні умови та технічні вимоги до товару, номенклатурну вартість товару, якісні характеристики, кількість та умови поставки (CIF порт Одеса Україна) товару, який покупець згоден купити, а продавець згоден продати.

15 листопада 2013 року між компанією KOTRIS LTD (Великобританія) та компанією ADVANCED COMMODITIES TRADING LIMITED (Сейшельские Острова) (продавець) укладено контракт №ACTL-151113-3, у п.1 ((2) Специфікація) якого визначені технічні умови та технічні вимоги до товару, номенклатурну вартість товару, якісні характеристики, кількість та умови поставки (CIF порт Одеса, Україна) товару, який покупець погоджується купити, а продавець погоджується продати.

Відповідно до комерційного рахунку (інвойсу) від 08 березня 2014 року №HJ20140307ACCD3-HDGI, виданого компанії KOTRIS LTD компанією SHANDONG HENGJI NEW MATERIALS CO.,LTD за контрактом від 09 листопада 2013 року №HJ20131109ACCD3, вартість товару (прокат плоский з вуглецевої сталі, холоднокатаний, гарячооцінкований, з полімерним покриттям у рулонах, стандарт DX51D), на умовах CIF «порт Одеса, Україна» та залежно від розмірів (товщина х ширина) і кольору, становить: вартість прокату розміром 0,32мм х 1250мм (колір №9003) становить 901 дол.США за 1 мт; вартість прокату розміром 0,40мм х 1250мм (колір №6005, 1014, 9003, 3005, 8017) становить 874 дол.США за 1 мт.

На виконання договору комісії від 21 листопада 2013 року №38-К та відповідно до контракту купівлі-продажу від 25 листопада 2013 року №KTS13-0911MPR, на адресу ТОВ «Авіста і К», згідно специфікації від 12 березня 2014 року №0312 до цього контракту та інвойсу від 18 березня 2014 року №13-0911-10, компанією KOTRIS LTD (Великобританія) на умовах СIF порт Одеса, Україна здійснено поставку прокату плоский з вуглецевої сталі, холоднокатаний, гарячооцинкований, з полімерним покриттям у рулонах, стандарт DX51D країною походження Китай, а саме: прокат розміром 0,32мм х 1250мм (колір №9003) вартістю 901 дол.США за 1 мт; прокат розміром 0,40 мм х 1250мм (колір №6005, 1014, 9003, 3005, 8017) вартістю 874 дол.США за 1 мт, загальною вартістю 455288,01 доларів США за партію товару вагою (нетто) 520300 кг (вага брутто - 531160 кг), де вантажовідправником (експортером) є виробник товару - компанія SHANDONG HENGJI NEW MATERIALS CO.,LTD, а вантажоотримувачем - ТОВ «Авіста і К».

Позивачем - ТОВ «Авіста і К» з метою митного оформлення товару надано митному органу електронну митну декларацію від 28 квітня 2014 року №110100000/2014/210419, у якій митна вартість товару визначена з використанням основного методу визначення митої вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції.

Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу: договір комісії від 21 листопада 2013 року №38-К; контракт купівлі-продажу від 25 листопада 2013 року №KTS13-0911MPR; накладну ЦІМ/УМВС від 26 квітня 2014 року №42059287; рахунок-фактуру (інвойс) від 18 березня 2014 року №13-0911-10; специфікацію від 12 березня 2014 року №0312 до контракту купівлі-продажу №KTS13-0911MPR; пакувальний лист від 09 листопада 2013 року №HJ20131109ACCD3; сертифікат від 02 квітня 2014 року про походження товару CCPIT 130295741; сертифікат якості від 07 березня 2014 року №Z20140307; коносамент від 12 березня 2014 року №572806525; копію митної декларації країни відправлення (експортна декларація) від 10 березня 2014 року; страховий поліс від 12 березня 2014 року №6683930060320140000269; експертний висновок ДП «Держзовнішінформ» від 27 березня 2014 року №9/99; екологічну декларацію від 18 квітня 2014 року №26360.

Під час здійснення митного контролю у митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, у зв'язку з чим запропоновано декларанту надати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 26 квітня 2014 року ТОВ «Авіста і К» повідомило митний орган про неможливість надання на вимогу митниці виписки з бухгалтерської документації, оскільки товар, який не пройшов митне оформлення, за законодавчо встановленими правилами бухгалтерського обліку на баланс підприємства не приймається, а вся існуюча бухгалтерська документація складається із зовнішньоекономічного контракту, інвойсу та транспортних документів, які надані разом із ЕМД від 28 квітня 2014 року №110100000/2014/210419.

У зв'язку із ненаданням декларантом додаткових підтверджуючих документів, наявністю сумнівів щодо достовірності поданих документів та відсутністю даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, 29 квітня 2014 року Дніпропетровською митницею прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200064/1, відповідно до якого митну вартість товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, холоднокатаний, гарячооцинкований, з полімерним покриттям у рулонах, стандарт DX51D», країною походження Китай, зкориговано з 455288 дол.США до 489082 дол.США, та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110100000/2014/00136.

З рішення митного органу (гр.33) вбачається, що митна вартість, визначена митницею, згідно з положеннями ст.64 МК України та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органом доходів і зборів митних вартостях у співставних обсягах за МД від 14 квітня 2014 року №100260001/2014/136898 з рівнем митної вартості товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, холоднокатаний, гарячооцинкований, з полімерним покриттям у рулонах, стандарт DX51D», країною походження Китай - 0,94 доларів США за кг.

29 квітня 2014 року товар випущений відповідачем у вільний обіг під гарантії у відповідності до п.7 ст.55 Митного кодексу України, про що свідчить митна декларація від 29 квітня 2014 року №110100000/2014/210558.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

У відповідності до ч.5 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Як передбачено ч.6 ст.54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За правилами ч.2 ст.55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

З урахуванням положень вищенаведених норм та встановлених судами попередніх інстанцій обставин у справі, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

Надання неналежних документів або часткове надання витребуваних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Як вбачається із матеріалів справи, митним органом під час здійснення контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей, використаних при обчисленні митної вартості, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містили повних відомостей щодо числових значень складових митної вартості товарів, оскільки декларантом надано копії накладних УМВС без сканованої зворотної частини накладних, де міститься сума витрат, пов'язаних з доставкою товарів, що оцінюються; наданий лист ДП «Держзовнішінформ» від 27 березня 2014 року №9/99 відноситься до запиту підприємства від 27 березня 2014 року №27/03-1 та не стосується до заявленої партії товару за МД від 28 квітня 2014 року №110100000/2014/210419; в наданому страховому полісі наявне посилання на інвойс №HJ20140308ACCD3-HDGI, який до митного оформлення не наданий; сума страховки товару, зазначена у страховому полісі, не відповідає вартості товару, зазначеній в комерційному рахунку від 18 березня 2014 року №13-0911-10; у коносаменті від 12 березня 2014 року №572806525 зазначено інший транспортний засіб ніж той, що прибув в порт призначення, відомостей щодо перевантаження та включення цієї складової до митної вартості позивачем до митниці не надано; надані платіжні документи не дають змоги ідентифікувати числові показники платежів за конкретною митною декларацією.

Отже, в даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару. За вказаними обставинами митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно до норм митного законодавства. При цьому відповідач, відповідно до наведених законодавчих норм надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак позивач витребуваних документів щодо підтвердження заявленої митної вартості не надав. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.

У зв'язку з неможливістю об'єктивного визначення ціни товару за наданими позивачем документами, у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем, що дало митниці підстави для визначення митної вартості товарів у спосіб, передбачений ст.57 Митного кодексу України. При визначенні митної вартості товару митницею обґрунтовано застосований резервний метод оцінки згідно ст.64 Митного кодексу. У рішенні митниця послідовно довела неможливість застосування попередніх методів; рішення митниці за формою та змістом відповідають встановленим законом вимогам.

За вказаними обставинами, з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, висловленої зокрема у постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 21-5204а15, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення про визначення митної вартості товарів, а також картки відмови у прийнятті митної декларації, митниця діяла в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, підстав для скасування оскаржуваного рішення митниці та картки відмови не вбачається.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні судових рішень порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіста і К» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді