ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" вересня 2016 р. м. Київ К/800/63168/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: ОСОБА_1 (доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.10.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013р. у справі за його позовом до виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, заступника голови Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області про визнання дій незаконними, визнання розпорядження незаконним та його скасування,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог а.с. 23 - 24, 26 - 29) про визнання незаконними дій заступника голови Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області Добрунова В.В., що полягають у винесенні розпорядження «Про неприпустимість порушень чинного законодавства» від 16.07.2013р. №65-о при відсутності в його діях порушень вимог чинного законодавства та визнання незаконним та скасування розпорядження.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.10.2013р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач працював у виконавчому комітеті Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області на посаді начальника юридичної служби.

Згідно листа головного лікаря П'ятої міської лікарні від 08.07.2013р. позивач перебував на стаціонарному лікуванні з денним перебуванням з 17.05.2013р. по 24.05.2013р. у нейротравматологічному відділенні лікарні. (а.с. 6)

В листі також вказано, що 18.05.2013р. позивач був відпущений з відділення з 9 год 30 хв по 18 год на підставі поданої ним заяви через сімейні обставини. (а.с.7)

У наданих письмових поясненнях від 05.07.2013п. позивач зазначив про те, що 18.05.2013р. виїхав до міста Полтави з метою отримання консультації від лікаря щодо його захворювання, водночас маючи вільний час та знаючи про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади начальника юридичного відділу Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості прийняв у ньому участь. (а.с. 9)

Розпорядженням заступника голови Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області від 16.07.2013р. №65-о позивачу винесено попередження про неприпустимість у подальшому в своїй роботі при виконанні посадових обов'язків допущення порушень чинного законодавства. (а.с. 5)

Розпорядженням від 19.07.2013р. №66-о позивача звільнено з посади начальника юридичної служби виконавчому комітеті Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області на підставі поданої ним заяви від 17.07.2013р. про звільнення за власним бажанням у зв'язку з переїздом на інше місце проживання. (в матеріалах справи немає)

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що винесення позивачу попередження про не порушення в майбутньому вимог чинного законодавства не є дисциплінарним або будь-яким іншим видом стягнення, а є правом керівника щодо свого підлеглого.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів.

Так, відповідно до статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході розгляду справи судами встановлено, що оскаржуване попередження винесено відповідачем за невиконання обов'язків, покладених на нього Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до статті 33 цього Закону застрахована особа несе відповідно до закону відповідальність за незаконне одержання з її вини (підроблення, виправлення в документах, подання недостовірних відомостей тощо) матеріального забезпечення та соціальних послуг за цим Законом.

В той же час відповідно до зазначеного закону відповідач не наділений повноваженнями виносити попередження або притягувати застраховану особу до відповідальності за невиконання покладених на неї цим законом обов'язків.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що приймаючи оскаржуване розпорядження відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законами України, а висновки судів щодо правомірності оскаржуваного розпорядження є необґрунтованими.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені і повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права. що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування судових рішень, які прийняті з порушенням норм матеріального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.10.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013р. у даній справі скасувати.

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати дії заступника голови Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області Добрунова В.В. незаконними.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження заступника голови Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області Добрунова В.В. від 16.07.2013р. № 65-о «Про неприпустимість порушень чинного законодавства».

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

В.М. Кочан

С.С. Пасічник