ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2016 р. м. Київ К/9991/81694/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Загороднього А.Ф., Мойсюка М.І., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Військової частини А 0796 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно, за касаційною скаргою Військової частини А 0796 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 1 березня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року, -

у с т а н о в и л а :

У лютому 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом та просив стягненути з Військової частини А 0796 грошову компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 5249,55 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що порядок компенсації за речове майно встановлений статтею 9-1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2011-XII) та Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444 (далі - Положення), однак всупереч зазначених норм така компенсація відповідачем йому не виплачена, а тому просив задовольнити позов.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 1 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року позов задоволено. Визнано бездіяльність протиправною та стягнуто з Військової частини А0796 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 5249,55 гривень.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції виходили з того, що грошова компенсація замість належного до видачі речового майна підлягає виплаті відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону № 2011-XII .

Проте, до такого висновку суди дійшли без з'ясування дійсних прав та обов'язків сторін, в порушення норм матеріального і процесуального права.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 проходив службу в збройних силах України та був звільнений з військової служби в запас наказом від 27 липня 2011 року.

Так, частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року) було передбачено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Відповідно до статті 2 Закону України від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» дію частини другої статті 9 Закону № 2011-XII зупинено у частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації за неодержане речове майно.

Законом України від 3 листопада 2006 року № 328-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» статтю 9 Закону № 2011-ХІІ викладено в новій редакції, а також цей Закон доповнено статтею 9-1 (у редакції, чинній до 1 січня 2008 року), якою було передбачено, зокрема, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

При цьому положення частини другої статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.

Ураховуючи наведене, правових підстав для задоволення позову у судів попередніх інстанції не було.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Верховного Суду України (справи №№ 21-38а13, 21-191а13, 21-79а15 тощо).

Виходячи із зазначеного, суди правильно встановили обставини справи, але при цьому порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, їх слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

За приписами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Військової частини А 0796 задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 1 березня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_4 до Військової частини А 0796 про стягнення грошової компенсації за речове майно відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.

Судді: А.Ф.Загородній

М.І. Мойсюк

Ю.К. Черпак