ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/39121/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Рецебуринського Ю.Й.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 03 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення компенсації,

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області з позовом до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати їй грошової компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати (матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за 2010, 2011, 2012, 2013 роки та стягнення на її користь такої грошової компенсації в сумі 1871,36грн.

Постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 03.06.2015р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015р., позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука в частині невиплати ОСОБА_4 грошової компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати (матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за 2010, 2011, 2012, 2013 роки; зобов'язано Виконавчий комітет Автозаводської районної ради м.Кременчука нарахувати та виплатити ОСОБА_4 грошову компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати (матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за 2010, 2011, 2012, 2013 роки; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач, не виплативши грошову компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати (матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань) за 2010, 2011, 2012, 2013 роки, допустив протиправну бездіяльність, проте, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення нарахування такої грошової компенсації замість органу, якому надані такі повноваження, то слід зобов'язати Виконавчий комітет Автозаводської районної ради м.Кременчука нарахувати та виплатити ОСОБА_4 спірну грошову компенсацію.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду апеляційної інстанції скасувати та змінити рішення суду першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в запереченнях на касаційну скаргу просив відмовити у її задоволенні.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 в період з 19.01.2006р. по 02.02.2015р. працювала у Виконавчому комітеті Автозаводської районної ради м.Кременчука на посаді спеціаліста І категорії організаційного відділу, однак при звільненні відповідачем не було проведено з нею належного розрахунку, оскільки не в повному обсязі виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2010, 2011, 2012, 2013 роки.

Постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 28.04.2014р. у справі №524/2700/14-а зобов'язано Виконавчий комітет Автозаводської районної ради м.Кременчука нарахувати та виплатити ОСОБА_4 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати за 2013 рік, з урахуванням виплаченої суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік.

На виконання вказаного судового рішення відповідач нарахував та виплатив позивачу 30.03.2015р. грошові кошти в сумі 247,40грн.

Постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 27.05.2014р. у справі №524/2698/14-а зобов'язано Виконавчий комітет Автозаводської районної ради м.Кременчука нарахувати та виплатити ОСОБА_4 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2012 рік в розмірі середньомісячної заробітної плати, з урахуванням виплаченої в 2012 році суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

На виконання вказаного судового рішення відповідач нарахував 1372,64 грн., однак виплату не здійснив.

Постановами Автозаводського районного суду м.Кременчука від 17.09.2014р. у справі №524/2693/14-а та від 30.09.2014р. у справі №524/2699/14-а зобов'язано Виконавчий комітет Автозаводської районної ради м.Кременчука нарахувати та виплатити ОСОБА_4 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2010 та 2011 роки в розмірі середньомісячної заробітної плати з урахуванням виплачених сум.

На виконання вказаних рішень відповідач нарахував та виплатив позивачу 15.04.2015р. кошти в сумах 1130,04грн. та 1200,85грн. відповідно.

Вважаючи, що з вини Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука вона втратила частину доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом у даній справі.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, регулюються Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000р. №2050-III (далі - Закон №2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001р. (далі - Порядок №159).

Відповідно до статей 1, 2 Закону №2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

У пункті 1 Порядку №159 також зазначено, що його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За змістом же п.3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

За змістом наведених законодавчих приписів, основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом №2050 та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення

Разом з тим, під «доходами» у цих нормативних актах слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії, заробітна плата, грошове забезпечення) та інші.

Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів; керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці надано право, зокрема, надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).

Отже, враховуючи, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не є щомісячною складовою заробітної плати, тобто носить разовий характер, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для здійснення позивачу компенсаційних виплат.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі ст.229 КАС України скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалює нове рішення.

Керуючись ст.ст.210,220,222,223,229,230,232 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року скасувати та ухвалити нову постанову.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: Пасічник С.С.

Рецебуринський Ю.Й.

Стародуб О.П.