ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2015 р. м. Київ К/9991/50416/11

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді - Олексієнка М.М. (доповідач),

суддів: Бутенка В.І., Заїки М.М.,

здійснивши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої грошової допомоги за касаційною скаргою позивача на судові рішення Харківського окружного адміністративного суду від 9 березня 2011 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011 року, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просив визнати протиправними дії по нарахуванню і виплаті йому винагороди за безперервну військову службу, тривалість якої становить 20 календарних років, та стягнути заборгованість із зазначеної винагороди в розмірі 986,25 грн.

Посилався на те, що має всі правові підстави до нарахування і виплати винагороди у розмірах, передбачених Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 9 березня 2011 року, залишеною без змін Харківським апеляційним адміністративним судом від 12 липня 2011 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову. Вказує на те, що суди належним чином не проаналізували і не застосували положення Інструкції та постанови Кабінету Міністрів України №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Умови та порядок нарахування і виплати винагороди за тривалість безперервної військової служби у Збройних Сила України визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова КМУ №1294), Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329 (далі - Інструкція).

Виходячи з положень зазначених нормативних актів ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин), зокрема пункту 7 постанови КМУ № 1294, пункту 32.1 розділу ХХХІІ Інструкції, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, одноразово, залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, виплачується винагорода в таких розмірах:

строк безперервної календарної

військової служби розмір винагороди

(посадовий оклад і оклад за військовим званням)

15 років 1,0;

20 років 1,5;

25 років 2,0;

30 років 2,5;

35 років і кожні наступні 5 років 3,0.

Як установлено судами попередніх інстанцій, наказом начальника Харківського університету Повітряних Сил ім. І.Кожедуба від 08.09.2009 року №181 ОСОБА_1 виплачено грошову винагороду за тривалість безперервної військової служби згідно з пунктом 32.1 Інструкції за 20 років в сумі 986,25 грн., виходячи з розміру посадового окладу, який становив 1190,00 грн., та 125 грн. за військове звання.

Виходячи з установлених обставин та норм матеріального права, суди першої і апеляційної інстанції прийшли до безпідставного висновку про законність виплати позивачу одноразової грошової допомоги за 20 років безперервної військової служби.

Згідно підрахунку (1190,00 грн. (посадовий оклад) +125,00 грн. (військове звання) х 1,5 = 1972,50 грн.) розмір грошової винагороди за безперервну військову службу становить 1972,50 грн. Сплачено лише 986,25 грн., тому необхідно достягнути іще 986,25 грн.

Посилання судів на положення пункту 7 постанови КМУ № 1294 щодо обмеження зазначених виплат 50 відсотками є необґрунтовані, оскільки, як вказано в цій нормі, такі обмеження установлювалися до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення. Упорядкування здійснено Інструкцією затвердженою наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260, в якій відсутні положення про обмеження виплат 50 відсотками.

Приймаючи до уваги, що обставини справи встановлені повно і правильно, судами першої та апеляційної інстанції лише допущені порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, тому колегія суддів касаційної інстанції відповідно до статті 229 КАС України вважає за необхідне попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову.

Вимоги про стягнення судових витрат сторонами не заявлялися, тому немає підстав до їх розподілу.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 9 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011 року скасувати і хвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

Визнати протиправним нарахування і виплату Харківським університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба ОСОБА_1 винагороду за безперервну військову службу. Стягнути з Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на користь ОСОБА_1 986,25 грн. грошової допомоги за безперервну військову службу.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Бутенко

М.М. Заїка