ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2016 року м. Київ справа № 800/305/16 (800/58/16)

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Олексієнка М.М.,

Рецебуринського Ю.Й.,

Стародуба О.П.,

Штульман І.В.,

та секретаря Музички Н.В., за участю позивача ОСОБА_4 та представника Президента України Гуцала Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву народного депутата України ОСОБА_4 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною,

встановила:

У січні 2016 року народний депутат України ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Президента України Порошенка Петра Олексійовича, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо нерозгляду депутатського звернення від 12 листопада 2015 року №885-дз та ненадання відповіді на нього.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 12 листопада 2015 року він надіслав Президенту України Порошенку Петру Олексійовичу депутатське звернення №885-дз, в якому просив главу держави повідомити, яке саме його майно на території Російської Федерації конфісковано та на яке майно накладено арешт. Проте з дня надіслання депутатського звернення до дня пред'явлення позову минула більш як 51 доба, а відповіді щодо розгляду депутатського звернення або офіційного листа про продовження строків його розгляду з обґрунтуванням причин такого продовження від Президента України не надійшло.

Крім того, народний депутат України ОСОБА_4 зазначає, що така бездіяльність Президента України є протиправною, оскільки порушує вимоги частин другої і четвертої статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 року №2790-ХІІ та статті 40 Конституції України.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2016 року у задоволенні позову народному депутату України ОСОБА_4 було відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року постанову Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2016 року було скасовано, а справу передано на новий судовий розгляд до цього ж суду з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, колегія суддів Верховного Суду України зазначила, що при новому розгляді суду необхідно з'ясувати: чи відповідає вимогам Закону України «Про статус народного депутата України» звернення народного депутата ОСОБА_4 та чи пов'язані питання, про які йдеться у зверненні, з депутатською діяльністю; коли і кому надійшло звернення народного депутата, хто і протягом якого часу мав дати на нього відповідь та ким саме і які дії були вчинені щодо розгляду звернення.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовну заяву та просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник Президента України позовні вимоги не визнав і просив відмовити в задоволенні позову, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.

Народний депутат України ОСОБА_4 направив до Президента України Порошенка П.О. депутатське звернення від 12 листопада 2015 року №885-дз, яке 17 листопада 2015 року було отримано Адміністрацією Президента України та зареєстровано за вхідним №003/65309-01.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно пункту 7 статті 6 Закону України «Про статус народного депутата України» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) народний депутат у порядку, встановленому законом, звертається із депутатським запитом або депутатським зверненням до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України тощо.

Частиною першою статті 16 зазначеного Закону передбачено, що народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.

Депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

Частиною четвертою статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України» передбачено, що вмотивована відповідь на депутатське звернення повинна бути надіслана народному депутату не пізніш як на другий день після розгляду звернення. Відповідь надається в обов'язковому порядку і безпосередньо тим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, до якого було направлено звернення, за підписом його керівника чи посадової особи, керівником підприємства, установи та організації, об'єднання громадян, крім випадків, установлених цим Законом.

Предметом депутатського звернення позивача, адресованого главі держави, було з'ясування того, яке його майно на території Російської Федерації конфісковано та на яке майно накладено арешт.

Таким чином, беручи до уваги поставлені у зверненні питання, а також те, що майно, про яке запитує народний депутат, є власністю саме Порошенка Петра Олексійовича, то колегія суддів приходить висновку, що право відповіді належить особисто Порошенку Петру Олексійовичу, а не працівникам Адміністрації Президента України.

Відповідно до статті 102 Конституції України Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Визначені у статті 106 Конституції України повноваження Президента України є вичерпними і зобов'язання глави держави надавати відповідь на звернення в цій статті Конституції України не передбачено.

Зазначене також підтверджується позиціями Конституційного Суду України, викладеними в рішеннях від 10 квітня 2003 року №7-рп/2003, від 07 квітня 2004 року №9-рп/2004, від 16 травня 2007 року №1-рп/2007, від 02 жовтня 2008 року №19-рп/2008, від 08 жовтня 2008 року №21-рп/2008, в яких визначено, що повноваження Президента України як глави держави визначаються Конституцією України, а це унеможливлює прийняття законів, які встановлювали б інші його повноваження.

В свою чергу розгляд депутатських звернень та надання письмових відповідей на депутатські звернення, як це передбачено положеннями статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України» та статті 40 Конституції України, не входять до повноважень Президента України, що прямо передбачені нормами Конституції України (стаття 106).

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що немає підстав вважати, що Президент України допустив протиправну бездіяльність щодо депутатського звернення народного депутата України ОСОБА_4, оскільки в глави держави відсутні повноваження щодо особистого розгляду депутатських звернень та обов'язку надання письмових відповідей на них. А тому, колегія суддів вважає, що в задоволенні заявленого позову необхідно відмовити.

Оскільки судове рішення ухвалюється не на користь позивача, то в силу статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати на користь позивача не присуджуються.

На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 159 - 163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову народного депутата України ОСОБА_4 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути переглянута Верховним Судом України.

Головуючий М.М. Заїка

Судді М.М. Олексієнко

Ю.Й. Рецебуринський

О.П. Стародуб

І.В. Штульман