Постанова

Іменем України

30 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 317/1029/20

провадження № 61-11588св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - приватний нотаріус Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Щербина Ганна Юріївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Гончар М. С., Кочеткової І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила суд:

- встановити факт, що вона є родичкою п'ятого ступеня споріднення (троюрідною сестрою) ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Балабине Запорізького району Запорізької області та до моменту смерті мешкав за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним заповіт від імені ОСОБА_3 , посвідчений 30 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Щербиною Г. Ю., за змістом якого ОСОБА_3 заповів ОСОБА_4 все належне йому майно.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

Вона є троюрідною сестрою померлого та звернулась до нотаріальної контори із заявою про отримання спадщини. Разом з тим, у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджували її родинні зв`язки з ОСОБА_3 , вона змушена звернутися з вимогами про встановлення факту родинних відносин з померлим.

Крім того, після смерті ОСОБА_3 вона дізналась, що у день смерті він склав заповіт, яким усе належне йому майно заповів ОСОБА_4 . Цей заповіт складений з порушенням діючого законодавства і не відображає дійсну волю заповідача.

У період хвороби ОСОБА_3 вона здійснювала за ним догляд, купувала ліки, ночувала у нього. Під час складання заповіту ОСОБА_3 казав, що бажає заповісти квартиру та половину будинку саме їй, а не відповідачці ОСОБА_4 .

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 05 липня 2022 року позов задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Вовківка Михайлівського району Запорізької області, є родичкою п'ятого ступеня споріднення (троюрідною сестрою) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт Балабине Запорізького району Запорізької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Балабине Запорізького району Запорізької області та мешкав там же на АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним заповіт від імені ОСОБА_3 , посвідчений 30 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Щербиною Г. Ю., за змістом якого ОСОБА_3 заповів ОСОБА_4 все належне йому майно.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що показання свідків та наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є троюрідними сестрою та братом, відтак ОСОБА_1 входить до п`ятої черги спадкоємців за законом.

Волевиявлення заповідача ОСОБА_3 при укладенні заповіту від 30 жовтня 2019 року не було вільним та не відповідало його волі, оскільки він бажав включити до заповіту позивача ОСОБА_1 .

Постановою Запорізького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 05 липня 2022 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, стягнення судового збору скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним відмовлено.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позовна вимога про встановлення факту родинних відносин є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В оспорюваному заповіті зазначено, що ОСОБА_3 повністю розуміє значення своїх слів, добровільно, без будь-якого насильства, примусу, як фізичного, так і морального, на випадок своє смерті все належне йому майно заповідає ОСОБА_4

ОСОБА_1 не надала суду доказів щодо психічного стану ОСОБА_3 на момент складання заповіту, який може бути підтверджений лише висновком судово-психіатричної експертизи, питання щодо призначення такої експертизи не ставила.

З урахуванням викладеного, недоведеною є та обставина, що волевиявлення ОСОБА_3 під час складання оспорюваного заповіту не було вільним і не відповідало його волі.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року в частині вирішення вимог про визнання заповіту недійсним та залишити в цій частині рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 05 липня 2021 року в силі, виключивши з його мотивувальної частини висновки про відповідність оскаржуваного заповіту вимогам частини четвертої статті 207, частини другої статті 1247 ЦК України та про дотримання правил посвідчення заповіту.

На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 лютого 2020 року в справі № 1329/3978/12 (провадження № 61-38461св18), від 12 березня 2020 року в справі № 716/1051/17 (провадження № 61- 40992св18), від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), від 09 червня 2022 року в справі № 369/1913/17 (провадження № 61-12004св21), від 20 липня 2022 року в справі № 461/2565/20 (провадження № 61-21209св21) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також оскаржила судове рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Апеляційний суд не врахував показання свідків, запрошених для підписання заповіту, відповідно до яких нотаріус не запропонував заповідачу прочитати вголос заповіт та підписати його, на день підписання заповіту у заповідача були відсутні фізичні вади, які позбавляли його можливості прочитати та підписати заповіт. Заповіт не був зачитаний вголос заповідачу, а нотаріус проігнорував його прохання включити до заповіту іншу особу. Апеляційний суд при доведеності порушень законодавства щодо порядку підписання та посвідчення заповіту визнав його дійсним, хоча він є нікчемним.

Та обставина, що у заповіті наявні підписи свідків та особи, яка за дорученням заповідача підписала заповіт, не свідчить, що волевиявлення заповідача було вільним, відповідало його волі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Запорізького районного суду Запорізької області.

16 січня 2023 року справа № 317/1029/20 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Судові рішення в частині вирішення вимог про встановлення факту родинних відносин в касаційному порядку не оскаржувалися та в силу вимог статті 400 ЦПК України не переглядаються.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 є троюрідною сестрою ОСОБА_3 .

30 жовтня 2019 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Щербиною Г. Ю., зареєстрований в реєстрі за № 981, 982, згідно з яким заповів ОСОБА_4 все належне йому майно, де б воно не було, з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право.

Зі змісту заповіту вбачається, що оскільки ОСОБА_3 не може сам прочитати і підписати текст заповіту, згідно зі статтею 1253 ЦК України заповіт посвідчено в присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які зачитали цей заповіт уголос та поставили свої підписи на ньому.

У зв`язку з похилим віком та станом здоров`я ОСОБА_3 не міг підписати заповіт власноручно, тому на його особисте прохання та в його присутності текст заповіту підписала ОСОБА_8 .

В цей же день, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 помер.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до частин першої, другої статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частинами першою, другою статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Звертаючись до суду з вимогами про визнання заповіту недійсним, ОСОБА_1 зазначала, що оспорюваний заповіт не відповідав внутрішній волі ОСОБА_3 .

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом положень статей 102 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

Призначення експертизи судом є обов`язковим, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи (стаття 105 ЦПК України).

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою, яка через стійкий розлад здоров`я не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Для встановлення психічного стану заповідача в момент складення заповіту, який давав би підставу припустити, що особа не розуміла значення своїй дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

Таким чином, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі на момент складення заповіту, може бути лише висновок посмертної судово-психіатричної експертизи.

Позивач з клопотанням про призначення у справі такої експертизи не зверталася.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина перша, друга статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановивши, що ОСОБА_1 за допомогою належних і допустимих доказів не довела, що волевиявлення заповідача ОСОБА_3 на момент складання і посвідчення заповіту не було вільним і не відповідало його волі, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог про визнання заповіту недійсним.

Висновки судів не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених в касаційній скарзі постановах.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення суду апеляційної інстанції, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів щодо оцінки доказів та установлених на їх підставі обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду в оскаржуваній частині залишити без змін.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 02 листопада 2022 рокув частині вирішення вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов