Постанова

Іменем України

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 6/2515/739/2012

провадження № 61-40564св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

заявник - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліпром-Альянс»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2018 року в складі судді Цибенко І. В. і постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 13 червня 2018 року в складі колегії суддів: Євстафіїва О.К., Бечка Є.М., Шарапової О.Л.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

06 квітня 2016 року Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк»), перейменоване в Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), звернулось до суду з заявою, в якій просило видати дублікати виконавчих листів у справі № 6-739/12 і поновити строк для пред`явлення їх до виконання.

Заява мотивована тим, що ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 лютого 2012 року в справі № 6-739/2012, яка набрала законної сили й звернута до виконання, задоволено заяву ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчих листів на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 14 липня 2011 року в справі № 2387-13/100/11 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» про стягнення з ОСОБА_1 - поручителя ТОВ «Поліпром-Альянс» заборгованості за договором овердрафту від 19 жовтня 2010 року № 57-ОКЛ/10.

06 червня 2012 року на виконання цієї ухвали Новозаводським районним судом м. Чернігова видано виконавчі листи за № 6-739/12, які 18 червня 2012 року направлено до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі - Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ). На їх підставі відкрито виконавчі провадження.

Під час виконання цих листів не було виявлено майна боржника, у зв`язку з чим державним виконавцем 16 січня 2014 року повернуто їх стягувачеві. ПАТ «Альфа-Банк» стверджує, що під час пересилання оригіналів зазначених виконавчих листів їх втрачено, в зв`язку з чим вони не пред`являлися повторно до виконання.

Про закриття виконавчих проваджень з виконання виконавчих листів, про які йдеться, та про повернення їх ПАТ «Альфа-Банк» останньому стало відомо лише з відповіді на запит, яка надійшла від Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ 14 березня 2016 року. Тому наявні підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, пропущеного з поважних причин.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 травня 2016 року в задоволенні заяви ПАТ «Альфа-Банк» - відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником не надано належних доказів на підтвердження втрати виконавчого документа саме під час поштового пересилання.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 09 червня 2016 року апеляційна скарга ПАТ «Альфа-Банк» залишена без задоволення, ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апеляційний суд дійшов висновку про те, що заявником не надано належних доказів втрати виконавчих листів.

Постановою Верховного Суду від 14 лютого 2018 року касаційну скаргу ПАТ «Альфа-Банк» задоволено частково, ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 09 червня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова касаційного суду мотивована тим, що належним доказом підтвердження надсилання стягувачу у виконавчому провадженні постанови про повернення виконавчого документа є квитанція про відправлення та повідомлення про врученнярекомендованого листа.

Суди дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні заяви банку, не надавши належної оцінки всім наявним у матеріалах справи доказам, дійшовши висновку лише про те, що позивачем не надано доказів про втрату виконавчого листа саме під час поштового пересилання. Матеріали справи не містять доказів вручення ПАТ «Альфа-Банк» постанов державного виконавця від 16 січня 2014 року про повернення виконавчих листів на підставі статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Судами не розглянута вимога банку про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та не обґрунтовано підстав для відмови в задоволенні заяви ПАТ «Альфа-Банк» в цій частині.

Апеляційний суд дійшов неправильного висновку про те, що рішення третейського суду про стягнення боргу за кредитним договором від 14 липня 2011 року, винесене після набрання чинності змінами, внесеними до Закону України «Про третейські суди», щодо підвідомчості третейським судам спорів про захист прав споживачів, і на ці правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів». Судом залишені поза увагою умови договору № 57-ОКЛ/10 про надання кредиту в формі овердрафт, укладеного між юридичними особами 19 жовтня 2010 року, зокрема пункт 1.5 договору, а тому зроблений неправильний висновок про те, що наданий кредит є споживчим кредитом у розумінні пункту 23 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, яка була чинною на момент розгляду заяви.

Рішення третейського суду є чинним (було предметом перегляду судами першої і апеляційної інстанції), а заявник звертався до суду із заявою про видачу саме дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Суди дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні заяви, пославшись лише на ту обставину, що лист Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ від 26 лютого 2016 року не є належним доказом втрати виконавчого документу.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2018 року заяву ПАТ «Альфа-Банк» задоволено.

Ухвала мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів отримання ПАТ «Альфа-Банк» постанов державного виконавця від 16 січня 2014 року про повернення йому на підставі статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчих листів і самих цих виконавчих листів, що підтверджує факт їх втрати з незалежних від заявника причин. Отже наявні підстави для видачі дублікатів цих листів і для поновлення строку для пред`явлення їх до виконання, оскільки його пропущено з поважних причин - виконавчі листи не пред`явлено до виконання у встановлений законом строк у зв`язку з їх втратою.

Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 13 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду мотивована тим, що не спростовано твердження ПАТ «Альфа-Банк» про втрату виконавчих листів, а отже, і про пропуск ним з поважних причин строку повторного пред`явлення їх до виконання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12 липня 2018 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 13 червня 2018 року, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення про відмову в заяві про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його примусового виконання.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2018 року та постанови Апеляційного суду Чернігівської області від 13 червня 2018 року про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року відкрите касаційне провадження щодо оскарження ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2018 року та постанови Апеляційного суду Чернігівської області від 13 червня 2018 року в частині видачу дубліката виконавчого листа.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що заявник не довів належними доказами факт втрати виконавчих листів, зокрема, факт втрати мала підтвердити виконавча служба, проте матеріали виконавчого провадження не оглядалися та запитів до неї не робилося. Заявник впродовж тривалого часу існування виконавчого провадження не направляв до виконавчої служби запитів, не цікавився його станом.

Строк для примусового виконання виконавчих листів закінчився до подання відповідної заяви до суду, тому суд мав відмовити у задоволенні відповідної заяви.

Позиції інших учасників

04 жовтня 2018 року АТ «Альфа-Банк»через представника Черея О. В. засобами поштового зв`язку надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити без задоволення касаційну скаргу, а оскаржувані судові рішення - без змін. Також заявник просив поновити строк на подання відзиву як пропущений з поважних причин, оскільки ухвала про відкриття виконавчого провадження отримана банком лише 30 серпня 2018 року, докази чого додані до відзиву.

Згідно з частиною першою статті 395 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження..

В ухвалі про відкриття касаційного провадження Верховний Суд надав строк на подання відзиву - до 30 серпня 2018 року, проте відповідна ухвала отримана заявником 30 серпня 2018 року, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на це, суд касаційної інстанції вважає можливим продовжити АТ «Альфа-Банк» строк для подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 , та приєднати його до матеріалів справи.

Відзив мотивований тим, що відповідно до статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» ухвала про повернення виконавчого листа надсилається стягувачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Докази такого направлення та отримання заявником виконавчих листів і постанов про їх повернення від 16 січня 2014 року в цій справі відсутні. Ці обставини також підтверджуються дослідженими судами довідками банку, в тому числі й про те, що такі виконавчі листи не пред`являлися повторно до примусового виконання. Про факт втрати виконавчих листів банку стало відомо з листа виконавчої служби. Банком надані суду листи з виконавчої служби, які стосувалися підтвердження втрати відповідних виконавчих листів.

ОСОБА_1 не надавав доказів на спростування доводів заявника.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною третьою статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Доводи касаційної скарги про те, що суди неправомірно задовольнили заяву банку про видачу дублікатів виконавчих листів, є необґрунтованими.

У статті 50 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов`язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

Згідно із статтею 57 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред`явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, чинній на час вчинення виконавчий дій, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд з метою ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У частині шостій статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Згідно із статтею 370 ЦПК України, у редакції яка діяла на момент подання заяви до суду, замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката.

Відповідно до пункту 17.4 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваних судових рішень, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа поставляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року (в редакції, чинній на час повернення виконавчих листів), рекомендоване поштове відправлення - це реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M», які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

Згідно з пунктом 99 цих Правил рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці 4 пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

Таким чином, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу у виконавчому провадженні постанови про повернення виконавчого документа є квитанція про відправленнята повідомлення про врученнярекомендованого листа, які в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦП України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи касаційної скарги про недоведеність факту неотримання банком виконавчих листів з виконавчої служби спростовуються встановленими судами з дотриманням норм процесуального права обставинами справи на підставі оцінки наявних у матеріалах справи письмових доказів.

Посилання заінтересованої особи на невчинення банком у межах виконавчого провадження дій щодо отримання інформації про стан виконавчого провадження не ґрунтуються на нормах процесуального права.

Колегія суддів Верховного Суду не дає оцінку доводам касаційної скарги щодо поновлення строку на пред`явлення виконавчих листів до примусового виконання, оскільки в цій частині у відкритті касаційного провадження відмовлено.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України знаходиться за межами розгляду справи касаційним судом, який лише перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судами першої і апеляційної інстанції правильно встановлені обставини справи, застосовано норми матеріального та процесуального права, які підлягали застосуванню, в зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 127, 141, 395, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 13 червня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. М. Ігнатенко В. С. Жданова В. О. Кузнєцов