Постанова

Іменем України

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 337/4374/15-ц

провадження № 61-37550св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , на рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя

від 28 листопада 2017 року в складі судді Бондаренко І. В. та постанову апеляційного суду Запорізької області від 9 квітня 2018 року в складі колегії суддів: Крилової О. В., Кочеткової І. В., Кухар С. В.,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фольксваген» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу, у сумі 84 015,08 грн, упущену вигоду у сумі 112 682,78 грн, а також 2 950,47 грн сплаченого судового збору.

Свої вимоги позивачмотивував тим, що внаслідок дорожньо- транспортної пригоди (далі - ДТП), яка сталася 12 липня 2014 року о 10 годині 30 хвилині по вулиці Істоміна напроти будинку № 159 у місті Запоріжжі за участю ОСОБА_1 , який керував автомобілем ЗАЗ реєстраційний номер НОМЕР_2 , було пошкоджено належний банку автомобіль «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вина ОСОБА_1 підтверджується постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 22 липня 2014 року.

Цивільна-правова відповідальність власника автомобіля ЗАЗ реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована в ПрАТ «Українська пожежна-страхова компанія» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс №АС/7296310 від 21 травня 2014 року. Банк звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування до страхової компанії та за результатами розгляду заяви, відповідно до страхового акту №ОЦ/123/450/14/0498 ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» визнала ДТП, яка сталася 12 липня 2014 року за участю ОСОБА_1 , страховим випадком та було прийнято рішення про виплату на користь банку вартості відновленого ремонту, яка визначена з урахуванням фізичного зносу деталей, згідно калькуляції № 1147.3738 від 30 листопада 2014 року у розмірі 50 000,00 грн з урахуванням безумовної франшизи в сумі 500,00 грн. У зв`язку з цим, платіжним дорученням № 107 від 03 лютого 2015 року ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» перерахувала 49 500,00 грн отримувачу ФОП ОСОБА_3 .

Відповідно до результатів незалежної експертної оцінки, яка була здійснена на замовлення банку, вартість матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 96 391,86 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 28 листопада 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» вартість відновлювального ремонту автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП 12 липня 2014 року в сумі 59 918,08 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із того, що з відповідача належить стягнути вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля в сумі 59 918,08 грн (від вартості відновлювального ремонту у сумі 133 515,08 грн вирахував виплату страхової компанії в сумі 49 500,00 грн, та вирахував вартість перелічених робіт та матеріалів, причинних зв`язок між якими та подією ДТП з участю ОСОБА_1 суд вважав недоведеним).

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 9 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 28 листопада 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення, зробили помилкові висновки щодо наявних обставин у справі, неправильно застосували закон, який не підлягав застосуванню, чим порушили норми матеріального права. Суди не дослідили зібрані у справі докази, а саме щодо особи, яка перебуває в цивільно - правових відносинах з ПрАТ «УПСК», оскільки він ніяких правовідносин з вказаною страховою компанією не має.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 ,витребувано справу із суду першої інстанції та зупинено виконання рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 28 листопада 2017 року до закінчення перегляду судових рішень у касаційному порядку.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судами встановлено, що 12 липня 2014 року о 10 годині 30 хвилин по вулиці Істоміна проти будинку № 159 у місті Запоріжжі за участю ОСОБА_1 , який керував автомобілем ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , було пошкоджено належний ПАТ КБ «Приватбанк» автомобіль «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя № 337/4768/14-п від 22 липня 2014 року відповідача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за фактом ДТП від 12 липня 2014 року за статтею 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Постанова набрала законної сили 04 серпня 2014 року.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована в ПрАТ «Українська пожежна-страхова компанія» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/7296310 від 21 травня 2014 року.

30 листопада 2014 року вказаним страховиком прийняте рішення про виплату ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» страхового відшкодування в розмірі 49 500,00 грн.

Зазначені грошові кошти перераховані позивачу страховиком.

За висновком судової автотехнічної експертизи № 2620 ( том 1 а.с. 143- 145), проведеної судовим експертом ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 125 969,77 грн, а матеріальна шкода, завдана власнику транспортного засобу на дату ДТП з урахуванням зносу автомобіля, становить 68 781,40 грн.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачений такий обов`язок.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон 1961-IV) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до положень статей 9, 22-31, 35, 36 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначені вище норми матеріального права, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Ураховуючи зазначене, суди першої та апеляційної інстанцій на підставі належних доказів, поданих сторонами, дійшли обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 несе відповідальність перед позивачем за шкоду, спричинену в результаті ДТП, яка сталася 12 липня 2014 року. При цьому судами правильно зазначено, що відповідальність відповідача згідно зі статтею 1194 ЦК України обмежена різницею між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, в даному випадку - різницею між вартістю відновлювального ремонту та виплатою страхової компанії в сумі 49 500,00 грн, вирахувавши вартість перелічених робіт та матеріалів, причинний зв`язок між якими та подією ДТП з участю ОСОБА_1 суд вважав недоведеним.

За таких обставин суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову у розмірі різниці між вартістю відновлювального ремонту автомобіля позивача і сумою виплаченого страхового відшкодування, що складає 59 918,08 грн.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем колегія суддів відхиляє, оскільки внаслідок його винних дій під час керування автомобілем ЗАС було пошкоджено автомобіль позивача, а тому саме ОСОБА_1 як володілець транспортного засобу, який є джерелом підвищеної небезпеки, відповідальний за спричинену внаслідок ДТП шкоду.

Твердження касаційної скарги щодо недоведеності факту пошкодження автомобіля внаслідок ДТП, у настанні якої відповідач визнаний винним, та відсутності доказів на підтвердження визначеного судом розміру майнової шкоди спростовуються наведеною вище постановою суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та висновком судової автотехнічної експертизи, якою визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, пошкодженого з вини відповідача.

Оскільки оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, їх належить залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401, 415 ЦПК, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 28 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 9 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель