Постанова

Іменем України

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 200/18270/15-ц

провадження № 61-9977св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , відділ державної виконавчої служби П`ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області, правонаступником якого є П`ятихатський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України,

треті особи: ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2016 року

в складі судді Кудрявцевої Т. О. та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , відділу державної виконавчої служби П`ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області (далі -

ВДВС П`ятихатського РУЮ Дніпропетровської області), правонаступником якого є П`ятихатський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - П`ятихатський РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області), Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (далі -

ДП «Інформаційний центр»), треті особи: ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» (далі - ПАТ «Марфін Банк»), про визнання електронних торгів автомобіля недійсними.

Позовна заява мотивована тим, що 28 лютого 2012 року заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з неї та ОСОБА_4 солідарно стягнуто на користь ПАТ «Марфін Банк» заборгованість у розмірі

508 578,68 грн. Постановою старшого державного виконавця Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Соловей О. О. від 09 квітня 2013 року відкрито виконавче провадження № 37504936 з примусового стягнення суми заборгованості на користь ПАТ «Марфін Банк» за вказаним виконавчим листом. Згідно з актом опису та арешту від 06 червня 2013 року

№ 295/18 з виконавчого провадження № 37504936 її автомобіль LEXUS RX 350 було вилучено. Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від

19 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2013 року, визнано неправомірною постанову державного виконавця від 09 квітня 2013 року про відкриття виконавчого провадження № 37504936. Вказане виконавче провадження завершене, але вилучений автомобіль не було повернуто, попри її вимоги та звернення до різних інстанцій. Ухвалою Кіровського районного суду

м. Дніпропетровська від 18 лютого 2014 року, постановленою у справі за її скаргою, старшого державного виконавця Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Соловей О. О. зобов`язано скасувати постанову від

09 квітня 2013 року про відкриття виконавчого провадження № 37504936 про стягнення боргу з ОСОБА_1 в розмірі 508 578,68 грн та повернути їй автомобіль LEXUS RX 350, 2007 року випуску, тип ТС , державний номерний знак НОМЕР_2 , який був вилучений згідно з актом від 06 червня 2013 року. На її звернення ВДВС добровільно виконав рішення суду тільки в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та закінчення виконавчого провадження, в іншій частині рішення суду не виконано. Державний виконавець ВДВС П`ятихатського районного управління юстиції Кучер С. І. виніс постанову від 30 вересня 2013 року про відкриття виконавчого провадження № 40009685 про стягнення боргу в розмірі 508 578,68 грн з боржників на підставі вказаного виконавчого документа. Згідно з актом від 01 жовтня 2013 року № 40009685 державний виконавець ВДВС Дніпропетровського МУЮ Посадська О. В. виконала постанову П`ятихатського ВДВС шляхом опису та арешту вказаного автомобіля, який було вилучено у закінченому виконавчому провадженні. Державний виконавець ВДВС П`ятихатського районного управління юстиції

18 липня 2014 року провів оцінку її автомобіля, згідно з якою його вартість становила 275 960,00 грн, та в подальшому реалізував її автомобіль ОСОБА_2 , переможцю торгів, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів від 29 грудня 2014 року № 29955. Оскільки власник автомобіля згідно із судовим рішенням (ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2013 року, залишена без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2013 року) мав право на повернення цього автомобіля, оспорюваними електронними торгами порушено її право власності.

Посилаючись на вказані обставини, уточнивши позовні вимоги, просила суд визнати електронні торги від 29 грудня 2014 року автомобіля LEXUS RX 350,

2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , проведені між продавцем ВДВС П`ятихатського РУЮ та покупцем ОСОБА_2 , недійсними.

Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанції

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2016 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року, ОСОБА_1 відмовлено

у задоволені позовних вимог до ОСОБА_2 , ВДВС П`ятихатського РУЮ Дніпропетровської області, ДП «Інформаційний центр», треті особи: ОСОБА_3 , ПАТ «Марфін Банк», про визнання електронних торгів автомобіля недійсними.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що організатор торгів

ДП «Інформаційний центр» провів прилюдні торги з реалізації вказаного автомобіля з дотриманням положень Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5. Позивач не надала належних та допустимих доказів на обґрунтування заявлених позовних вимог щодо наявності порушень, за якими прилюдні торги

є недійсними, а тому її позовні вимоги задоволенню не підлягають як безпідставні.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду першої інстанції, яке ухвалено

у відповідності до вимог матеріального та процесуального права.

Аргументи учасників справи

У лютому 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що всупереч статті 18 ЦПК України суди не звернули уваги на обов`язковість рішення (ухвали) Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2014 року, що не було виконане на момент розгляду справи щодо повернення автомобіля, який належав позивачу. Суди не застосували статтю 658 ЦК України як основну юридичну підставу її позову та

в рішенні не навели мотиви її незастосування. Суди не звернули уваги на те, що

в матеріалах виконавчого провадження П`ятихатського ВДВС немає акта приймання автомобіля від Красногвардійського ВДВС, який його вилучав. П`ятихатський ВДВС за актом не приймав автомобіль позивача від Красногвардійського ВДВС. Із копії матеріалів виконавчого провадження випливає додаткова фактична підстава недійсності оспорюваного правочину - відсутність доказів належного повідомлення позивача про результати оцінки її автомобіля. Отже, було порушено право позивача на надання заперечення щодо оцінки вартості автомобіля, оскарження такої оцінки, право знати стартову ціну автомобіля.

Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.

Рух справи

УхвалоюВерховного Суду від 01 березня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

15 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу Краснощокову Є. В.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 14 вересня 2007 року між ВАТ «Морський транспортний банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 00105/RD, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії в сумі 50 000,00 дол. США з терміном погашення до 12 вересня 2014 року на придбання автомобіля марки LEXUS RX 350, 2007 року випуску.

На забезпечення виконання позичальником умов цього кредитного договору

14 вересня 2007 року між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Марфін Банк», та ОСОБА_1 був укладений договір застави транспортного засобу № НОМЕР_6 , предметом якого є належний позивачці автомобіль марки LEXUS RX 350, 2007 року випуску.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від

28 лютого 2012 року у справі № 2-808/11, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2013 року, задоволено позовні вимоги ПАТ «Марфін Банк» до ОСОБА_1 ,

ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь філії

ПАТ «Марфін Банк» у м. Дніпропетровську суму загальної заборгованості за кредитним договором від 14 вересня 2007 року № 00105/RD в розмірі 506 758,68 грн та судові витрати 1820,00 грн, всього 508 578,68 грн.

Постановою старшого державного виконавця Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Соловей О. О. від 09 квітня 2013 року відкрито виконавче провадження № 37504936 з примусового стягнення суми заборгованості на користь ПАТ «Марфін Банк» за вказаним виконавчим листом № 2-808/11.

Згідно з актом опису та арешту від 06 червня 2013 року № 295/18 у виконавчому провадженні № 37504936 Красногвардійський ВДВС Дніпропетровського МУЮ вилучив автомобіль марки LEXUS RX 350, 2007 року випуску, тип ТС , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня

2013 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2013 року, визнано неправомірною постанову старшого державного виконавця Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Соловей О. О. від 09 квітня 2013 року про відкриття виконавчого провадження

№ 37504936.

За заявою ПАТ «Марфін Банк» 30 вересня 2013 року державний виконавець ВДВС П`ятихатського районного управління юстиції Кучер С. І. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 40009685 з виконання виконавчого листа від 02 квітня 2013 року № 2-808/11 про солідарне стягнення боргу

у розмірі 508 578,68 грн з боржників ОСОБА_1 таОСОБА_4

30 вересня 2013 року винесено постанову про доручення Амур-Нижньодніпровському ВДВС Дніпропетровського МУЮ провести опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 , а саме: автомобіля марки LEXUS RX 350,

2007 року випуску, тип ТС , колір - чорний, номер кузова -

VIN - НОМЕР_5 , об`єм двигуна - 3456 см. куб., державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 210.

01 жовтня 2013 року державний виконавець Амур-Нижньодніпровського ВДВС ДМУЮ під час примусового виконання доручення ВДВС П`ятихатського РУЮ склав акт опису і арешту майна № 40009685, відповідно до якого описано

і накладено арешт на зазначений автомобіль.

08 жовтня 2013 року копію цього акта опису та арешту ВДВС П`ятихатського РУЮ направив на адресу боржника ОСОБА_1 .

Постановою державного виконавця від 04 жовтня 2013 року № 40009685 експертом, суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для участі у виконавчому провадженні призначено ОСОБА_5 .

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2013 року, постановленою у справі № 2-808/2011, ОСОБА_1 відмовлено

у задоволенні скарги про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу ДВС П`ятихатського РУЮ, пов`язаних з ненаданням їй строку для добровільного погашення боргу та пов`язаних з описом та арештом автомобіля та скасування акта, визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця від 30 вересня 2013 року про доручення АНД ВДВС ДМУЮ провести опис та арешт автомобіля, акта опису та арешту майна, зобов`язання вчинити певні дії - відкласти проведення виконавчих дій, поновити строк для добровільного виконання рішення суду. Цією ухвалою встановлено, що, вказані дії та рішення державного виконавця були прийняті та вчиненні відповідно до закону, в межах повноважень державних виконавців та права ОСОБА_1 як сторони у виконавчому провадженні порушені не були.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого

2014 року, винесеною за скаргою ОСОБА_1 , визнано бездіяльність державного виконавця Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Соловей О. О., пов`язану з не закінченням виконавчого провадження

№ 37504936 та неповернення боржнику автомобіля «Лексус-350» 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , неправомірною та зобов`язано старшого державного виконавця Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Соловей О. О. скасувати постанову від 09 квітня

2013 року про відкриття виконавчого провадження № 37504936; закінчити виконавче провадження № 37504936 про стягнення боргу з ОСОБА_1

в розмірі 508 578,68 грн. та повернути ОСОБА_1 автомобіль LEXUS RX 350, 2007 року випуску, тип ТС , державний номерний знак НОМЕР_2 , який був вилучений згідно акту від 06 червня 2013 року. Ця ухвала вступила в законну силу 24 лютого 2014 року.

Вказане виконавче провадження було завершене, вилучений автомобіль позивачу не було повернуто.

Листом Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 31 березня 2014 року представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_6 повідомлено про те, що

18 вересня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про скасування процесуального документа, а саме: постанови про відкриття виконавчого провадження від 09 квітня 2013 року ВП № 37504936. Крім того, було повідомлення про існування відкритого виконавчого провадження в ВДВС П`ятихатського районного управління юстиції.

У межах виконавчого провадження № 40009685 ВДВС П`ятихатського районного управління юстиції18 червня 2014 року суб`єкт оціночної діяльності склав звіт про оцінку майна - автомобіля LEXUS RX 350, 2007 року випуску, тип ТС , державний номерний знак НОМЕР_2 , згідно з яким вартість об`єкта оцінки становить 275 960,00 грн.

15 серпня 2014 року боржнику та стягувачу у виконавчому провадженні

№ 40009685 направлено повідомлення про оцінку арештованого майна від

14 серпня 2014 року № 66-оу, яким повідомлено вартість автомобіля LEXUS RX 350 згідно зі звітом від 18 червня 2014 року - 275 960,00 грн та роз`яснено право на подання заперечень у разі незгоди із вказаним звітом (а. с. 166, 167 т.1).

Згідно з довідкою ВДВС П`ятихатського РУЮ станом на 26 серпня 2014 року повідомлення про оскарження сторонами виконавчого провадження або третіми особами висновку про вартість майна боржника до ВДВС не надходило.

28 листопада 2014 року було розміщено інформаційне повідомлення про проведення електронних торгів та опубліковано лот № 24645 про продаж зазначеного раніше заставного автомобіля.

29 грудня 2014 року ДП «Інформаційний центр» проведено прилюдні торги, на яких, зокрема, реалізовано автомобіль LEXUS RX 350, 2007 року випуску, тип ТС , державний номерний знак НОМЕР_2 , за 275 960,00 грн, що підтверджується копією протоколу від 29 грудня 2014 року № 29955, в якому ОСОБА_2 визнано переможцем цих прилюдних торгів, що запропонував за автомобіль найвищу ціну продажу - 275 960,00 грн.

30 травня 2015 року автомобіль марки LEXUS RX 350, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 продано ОСОБА_3 .

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійснимнеобхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним

у судовій практиці.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі

№ 3-242гс16 викладено правовий висновок, згідно з яким при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Тобто, для визнання судом торгів недійсниминеобхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження

№ 61-16353сво18) зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі

№ 678/301/12 (провадження № 14-624цс18) зазначено, що «державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення, - статті 58, 62 Закону № 606-ХІУ, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції

№ 74/5). Дії (бездіяльність) державного виконавця щодо порушень, допущених при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом № 606-ХІУ, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32,33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статті 55, 85 цього Закону). Отже, незаконність дій державного виконавця під час здійснення своїх повноважень, передбачених Законом № 606-ХІУ щодо проведення оцінки майна, визначення його вартості чи оцінки (уцінки) до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. Крім того, вирішення питання про дотримання порядку та законності закінчення виконавчого провадження з виконання рішення, а також прийняття рішення державним виконавцем про наявність підстав для повернення виконавчого документа стягувану не стосуються правил проведення прилюдних торгів і також мають самостійний спосіб оскарження. Висновки щодо оскарження дії (бездіяльності) державного виконавця, що стосуються порушень, допущених державним виконавцем під час здійснення своїх повноважень, передбачених Законом № 606-ХІУ, в порядку, передбаченому цим Законом викладені, зокрема у постановах Верховного Суду України від

18 вересня 2013 року (провадження № 6-76цс13), від 23 вересня 2014 року (провадження № 3-112гс14) і підстав для відступу від цих висновків не вбачається».

За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, та зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржені рішення суду першої та апеляційної інстанцій ? без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня

2016 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від

19 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат