
ПостановаІменем України26 листопада 2020 рокум. Київсправа № 303/2972/19провадження № 61-6733св20Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.учасники справи:позивач - акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, законні представники малолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_1, ОСОБА_2,треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:Мукачівський міський відділ ДМС України в Закарпатській області, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександр Васильович, центр надання адміністративних послуг при виконавчому комітеті Мукачівської міської ради, Служба у справах дітей виконавчого комітету Мукачівської міської ради,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, у складі судді Гутій О.В., від 26 вересня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Бисаги Т. Ю., Собослоя Г. Г.,
Куштана Б. П., від 13 лютого 2020 року,ВСТАНОВИВ:Короткий зміст позовних вимогУ травні 2019 року акціонерне товариство (далі - АТ) "Універсал Банк" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, законних представників малолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Мукачівський міський відділ ДМС України в Закарпатській області, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О. В., центр надання адміністративних послуг при виконавчому комітеті Мукачівської міської ради, служба у справах дітей виконавчого комітету Мукачівської міської ради, про зняття з реєстраційного обліку.Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) "Універсал Банк", яке в подальшому змінило своє найменування на АТ "Універсал Банк", та ОСОБА_3 укладені кредитні договори № 043-2915/840-0790,043-2915/840-0791, відповідно до яких позивач надав ОСОБА_3 кредит в загальному розмірі 195 065 доларів США. В цей же день з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами між банком та ОСОБА_3 укладений договір іпотеки, предметом якого є домоволодіння загальною площею
355,60 кв. м, житловою площею 84,20 кв. м та земельна ділянка площею0,0557 га надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 2110400000:01:003:0300, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 10 жовтня 2011 року у справі № 2-3319/11 солідарно стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором № 043-2915/840-0790 від 24 грудня 2007 року в розмірі 766 806,18 грн, судові витрати -1 820 грн.Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 26 жовтня 2011 року у справі № 2-3321/11 солідарно стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором № 043-2915/840-0791 від 24 грудня 2007 року в розмірі 789 330,04 грн, судові витрати - 1 820 грн.Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 13 червня 2018 року звернуто стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння загальною площею 355,60 кв. м, житловою площею 84,20 кв. м та земельну ділянку
площею 0,0557 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 2110400000:01:003:0300, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, належні ОСОБА_3 в межах суми заборгованості ОСОБА_3 в загальному розмірі
392 612доларів США шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Зазначене рішення суду набрало законної сили та пред'явлене до виконання. Під час виконавчого провадження було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, разом з ОСОБА_3 зареєстрована малолітня дитина ОСОБА_5, а також ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2.Позивач зазначав, що на момент передачі в іпотеку вказаного нерухомого майна, крім ОСОБА_3 та ОСОБА_4, інші особи не були зареєстровані у вказаному домоволодінні. Отже реєстрація місця проживання відповідачів відбулась після передачі в іпотеку нерухомого майна, чим було грубо порушено умови договору іпотеки, зокрема пункту 2.4.4., згідно якого іпотекодавець зобов'язаний не надавати дозвіл на реєстрацію/прописку в житлових приміщеннях, що складають предмет іпотеки, фізичних і юридичних осіб без згоди іпотекодержателя. За таким дозволом іпотекодавець до іпотекодержателя не зверталась.Посилаючись на зазначені обставини, позивач, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просив суд зняти ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 з реєстраційного обліку за адресою:АДРЕСА_1.Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської областівід 26 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.Відмовляючи у задоволенні позову АТ "Універсал Банк", суд виходив, зокрема із того, що вирішення питання про зняття з реєстраційного обліку вирішується не судом, а відповідними органами реєстрації, в тому числі на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанціїПостановою Закарпатського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року апеляційну скаргу АТ "Універсал Банк" залишено без задоволення, а рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 вересня
2019 року залишено без змін.Приймаючи постанову від 13 лютого 2020 року, колегія суддів погодилась із висновками місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову,а доводи апеляційної скарги вважала такими, що цих висновків не спростовують.Короткий зміст вимог касаційної скаргиУ квітні 2020 року АТ "Універсал Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 вересня 2019 року і постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанціїВідповідно до статті
388 Цивільного процесуального кодексу України (далі -
ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 303/2972/19-ц та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.У вересні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргуПідставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/4494/13-ц, від 25 січня 2018 року у справі № 756/9977/14-ц(пункт
1 частини
2 статті
389 ЦПК України).Крім того, заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт
3 частини
2 статті
389 ЦПК України). Вказує, що згідно частини
1 статті
396 Цивільного кодексу України (далі -
ЦК України) особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29
ЦК України.Зазначає, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 були зареєстровані за адресою предмета іпотеки без дозволу іпотекодержателя в порушення умов договору іпотеки.
Доводи особи, яка подалі відзив на касаційну скаргуУ вересні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень, відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення.Фактичні обставини справи, встановлені судами24 грудня 2007 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 укладений договір іпотеки, відповідно до якого остання в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами № 043-2915/840-0790,043-2915/840-0791 від 24 грудня 2007 року передала в іпотеку домоволодіння загальною площею 355,60 кв. м, житловою площею 84,20 кв. м та земельну ділянку площею 0,0557 га надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 2110400000:01:003:0300, які розташовані за адресою:
АДРЕСА_1.Відповідно до довідки виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 1231 від 02 лютого 2019 року в домоволодінні за адресою:АДРЕСА_1, зареєстровані: ОСОБА_1,ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2.Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 13 червня 2018 року звернуто стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння загальною площею 355,60 кв. м, житловою площею 84,20 кв. м та земельну ділянку
площею 0,0557 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер undefined, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, належні ОСОБА_3 в межах суми заборгованості ОСОБА_3 в загальному розмірі
392 612доларів США шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.На підставі вказаного рішення суду, яке набрало законної сили 16 липня2018 року, видано виконавчий лист та 08 листопада 2018 року відкрито виконавче провадження № 57642387.Постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О. В. при примусовому виконання виконавчого листа № 303/308/18 накладено арешт на майно боржника ОСОБА_3, а саме домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1.
Листом від 29 січня 2019 року Служба у справах дітей виконавчого комітету Мукачівської міської ради повідомила приватного виконавця Лукечу О. В. про те, що орган опіки та піклування не має підстав для надання дозволу на примусове відчуження будинку АДРЕСА_1,у зв'язку з тим, що такий правочин призведе до порушення житлових прав дитини - ОСОБА_5 2017 року, народження.Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми праваЗаслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.Згідно з пунктами
1,
3 частини
2 статті
389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; а також якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Згідно із частинами
1 -
2 статті
400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.Відповідно до частин
1 -
2 ,
5 статті
263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються
Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.Відповідно до статті
1 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.Відповідно до абзацу 2 частини
1 статті
7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Отже вирішення питання про зняття ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з реєстрації місця проживання за адресою:АДРЕСА_1, залежить, зокрема від вирішення питання про позбавлення їх права користування житлом, в якому вони зареєстровані або виселення із цього житла.Однак такі вимоги у розглядуваній справі не заявлялись та не вирішувались.Таким чином суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 235/9835/15-ц, від 06 серпня 2020 року у справі № 324/783/18-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 522/16225/17-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 713/1196/19-ц.
Доводи касаційної скарги про застосування судами норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04 липня2018 року у справі № 761/4494/13-ц, від 25 січня 2018 року у справі № 756/9977/14-ц, є помилковими, оскільки у вказаних справах був інший предмет спору та інші фактичні обставини. Так, зокрема в справі № 761/4494/13-ц банк звертався із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, а в справі № 756/9977/14-ц одночасно із вимогою про зняття з реєстраційного обліку, банком була заявлена вимога про виселення відповідачів з квартири.Зважаючи на викладене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки суд першої інстанції та апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення, ухвалили судові рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401
ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду - без змін.Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями
400,
401,
416,
419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судуПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу акціонерного товариства "Універсал Банк" залишити без задоволення.Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської областівід 26 вересня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 13 лютого 2020 року залишити без змін.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта