Постанова

Іменем України

29 липня 2020 року

м. Київ

справа № 323/331/15-ц

провадження № 61-42589св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2018 року в складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2015 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення залишку заборгованості за кредитом.

Позовна заява обґрунтована тим, що 20 вересня 2004 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір: №014/02-11/6663. Згідно з умовами договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 15 000,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 8 % річних з кінцевим терміном повернення 19 вересня 2014 року за програмою кредитування «Кредит під заставу нерухомості». Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов`язався щомісячно, 15 числа кожного календарного місяця протягом строку кредиту здійснювати погашення щомісячних платежів, у разі прострочення будь-яких грошових зобов`язань за договором сплачувати пеню у розмірі 1 % від суми простроченої за кожен день прострочення.

06 вересня 2005 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду до кредитного договору, відповідно до якої було збільшено розмір кредиту до 30 000 дол. США, а також було збільшено строк кредитування - до 20 вересня 2024 року.

З метою забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору 17 вересня 2004 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_2 на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед кредитором солідарно відповідати за зобов`язаннями позичальника, які виникають з умов кредитного договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_1

ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, не здійснював щомісячну оплату кредиту та відсотків, внаслідок чого станом на 08 квітня 2014 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 266 727,73 грн, яку банк просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 19 березня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 20 вересня 2004 року № 014/02-11/6663 у розмірі 266 727,73 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 667,27 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором від № 014/02-11/6663 від 20 вересня 2004 року не виконував, станом на 08 квітня 2014 року має заборгованість у розмірі 266 727,73 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком, тому слід стягнути з відповідача на користь банку вказану заборгованість.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2018 року рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 19 березня 2015 року скасовано в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору з ОСОБА_2 та ухвалено нове рішення яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено.

В іншій частині оскаржуване судове рішення залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що банк уклавши 06 вересня 2005 року з позичальником додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 014/02-11/6663 від 20 вересня 2004 року, відповідно до умов якої було збільшено розмір кредиту до 30 000 доларів США з 12 вересня 2005 року, а також з 12 вересня 2005 року збільшено строк дії кредитування - до 20 вересня 2024 року, отже після укладення кредитного договору та договору поруки відбулись суттєво зміни умов кредитування без повідомлення поручителя, а тому наявні підстави для припинення поруки.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 323/331/15-ц, витребувано її з Оріхівського районного суду Запорізької області.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14 квітня 2020 року справу передано судді Бурлакову С. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2020 року справу № 323/331/15-ц, призначено до судового розгляду.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2018 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» подало касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено частину другу статті 358 ЦПК України, оскільки апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана більше як через три роки після ухвалення судом першої інстанції рішення, тому у суду були відсутні підстави відкривати апеляційне провадження.

В частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 20 вересня 2004 року № 014/02-11/6663 у розмірі 266 727,73 грн постанова Апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2018 року не оскаржувалась, а тому не є предметом касаційного перегляду (стаття 400 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суди встановили, що у лютому 2015 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із позовом.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 19 березня 2015 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/02-11/6663 від 20 вересня 2004 року у розмірі 266 727,73 грн. Вирішено питання судових витрат.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції закону, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване у цій справі рішення суду першої інстанції було ухвалено без участі в судовому засіданні ОСОБА_2 .

Судом першої інстанції відповідачу ОСОБА_2 надсилались повістки, але вони повернулись до суду з відміткою поштового відділення про те, що особа не проживає за вказаною адресою.

Рішення суду першої інстанції також направлялося судом на адресу ОСОБА_2 , але міститься відмітка поштового відділення про те, що ОСОБА_2 за зазначеною адресою не проживає.

Таким чином, особа, що подала апеляційну скаргу пропустила строк на апеляційне провадження з поважних причин, оскільки відповідно до частини другої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відтак, у суду апеляційної інстанції були підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою після спливу більш ніж трьох років з моменту його ухвалення, з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що порука ОСОБА_2 припинилась у зв`язку зі збільшенням обсягу відповідальності поручителя без його згоди, а тому відпала правова підстава для стягнення заборгованості з поручителя.

Оскільки судами встановлено, що 06 вересня 2005 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 014/02-11/6663 від 20 вересня 2004 року, відповідно до якої було збільшено розмір кредиту до 30000,00 дол. США з 12 вересня 2005 року, а також з 12 вересня 2005 року було збільшено строк дії договору кредиту до 20 вересня 2024 року без погодження з поручителем, то суд апеляційної інстанції правильно застосував частину першу статті 559 ЦК України. Оскільки відповідно до частини першою статті 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Таке збільшення відповідальності може відбутися внаслідок змін забезпеченого порукою зобов`язання, які безпосередньо спрямовані на підвищення суми кредиту, процентної ставки за користування кредитом, пені тощо або на включення опосередковано обтяжливих умов відповідальності поручителя, зокрема, шляхом зміни термінів повернення кредитів.

Тлумачення частини першої статті 559 ЦК України дозволяє стверджувати, що порука припиняється за наявності факту зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. При цьому для припинення поруки достатнім є встановлення таких змін в основному зобов'язанні. Тому подальше фактичне виконання зобов'язання, в тому числі фактичний строк його виконання, відмова кредитора від вимоги щодо виконання зобов'язання в зміненому обсязі, та інші обставини не свідчать про збереження поруки, оскільки відбулися після настання правоприпиняючого факту (збільшення обсягу відповідальності).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки такі судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2018 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягаю.

Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун