Постанова

Іменем України

25 січня 2018 року

м. Київ

справа № 545/4240/13-ц

провадження № 61-1639св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі :

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя - доповідач), Хопти С. Ф., ЧернякЮ. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,

відповідач - ОСОБА_3,

третя особа - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення апеляційного суду Полтавської області у складі колегії суддів: Триголова В. М., Бондаревської С. М., Дорош А. І. від 04 лютого 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») подало позовну заяву про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовна заява мотивована тим, що 18 липня 2008 року відкрите акціонерне товариство «Сведбанк» (далі - ВАТ «Сведбанк», правонаступник - публічне акціонерне товариство «Сведбанк», далі - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_4 уклали кредитний договір, згідно якого банк надав останній кредит у сумі 20 тис. доларів США зі строком повернення до 18 липня 2018 року під 11,9 % річних за користування кредитом. На забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між банком та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, відповідно до якого остання передала банку в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

ТОВ «Кредитні ініціативи», посилаючись на неналежне виконання позичальником взятих на себе договірних зобов'язань та наявну прострочену заборгованість, просило звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яка станом на 18 травня 2013 року становить 187 287 грн 42 коп.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05 лютого 2014 року, у складі головуючого судді Стрюк Л. І., задоволено позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи». Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Полтавською районною державною нотаріальною конторою 25 лютого 2005 року за реєстровим номером 1-196, та зареєстрованого в комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району» 11 брезня 2005 року у книзі № 52, номер запису 469, реєстраційний номер НОМЕР_1, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18 липня 2008 року, яка станом на 18 травня 2013 складала 187 287 грн 42 коп. Вирішено питання про судові витрати.

Судове рішення першої інстанції мотивоване тим, щодо позивача, після укладення договору факторингу, перейшло право вимоги за кредитним договором від 18 липня 2008 року та враховуючи наявну у позичальника кредитну заборгованість ТОВ «Кредитні ініціативи» має право вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, визначений умовами договору.

04 лютого 2016 року рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог. Вирішено питання про судові витрати.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивач не довів факту належності йому права вимоги за іпотечним договором, при цьому районним судом не враховано наявність рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2012 року, яким за позовом первісного кредитора вирішувалось питання про звернення стягнення на предмет іпотеки за цим же кредитним договором, яке підлягає виконанню.

У лютому 2016 року ТОВ «Кредитні ініціативи» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення апеляційного суду Полтавської області від 04 лютого 2016 року.

18 квітня 2016 року ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

11 липня 2016 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Відповідно до пункту 4 частини першої розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11 січня 2018 року справу за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки передано до Верховного Суду.

У касаційній скарзі ТОВ «Кредитні ініціативи» просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційний судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають обставинам справи та зібраним письмовим доказам. Заявник вважає, що факт звернення стягнення на предмет іпотеки за судовим рішенням на користь попереднього кредитора не може бути підставою для відмови стягнення на предмет іпотеки новому кредитору, якщо попереднє рішення не виконане.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судами встановлено, що 18 липня 2008 року ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4, уклали кредитний договір, згідно з яким банк надав ОСОБА_4 кредит у сумі 20 тис. доларів США і остання зобов'язалася повернути його до 18 липня 2018 року і сплатити проценти за користування у розмірі 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом (а.с. 8-24). Того ж дня, на забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 уклали іпотечний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передала банку в іпотеку належну їй квартиру АДРЕСА_1, що належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину. Сторони оцінили вищезазначений предмет іпотеки в 145 491 грн. (а.с. 25-28).

Встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням позичальником кредитних зобов'язань, утворилась заборгованість, яка станом на 18 травня 2013 року становила 23 431,43 доларів США (а.с.39).

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2012 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Сведбанк» та у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18 липня 2008 року у розмірі 17571 доларів США 07 центів, звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах (а.с. 114). Вказане судове рішення набрало законної сили і є чинним.

ПАТ «Сведбанк» зверталось до суду з заявами про видачу виконавчого листа (а.с. 116-122).

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та факторинговою компанією «Вектор Плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор Плюс») укладено договір факторингу, згідно з яким банк відступив фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу яких належить банку.

Також 28 листопада 2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого (п.2.1, 2.2. договору) ТОВ «ФК «Вектор Плюс» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації. З моменту відступлення клієнтом фактору права вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору. Разом з правами вимоги до фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

На виконання умов кредитного та іпотечного договорів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було направлено вимогу про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 40-43).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку про відсутність правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки позивачем не доведено його право на звернення до суду з таким позовом, враховуючи наявність судового рішення, яким вже було звернуто стягнення на предмет іпотеки на користь попереднього кредитора (іпотекодержателя).

Відповідно до частин першої, другої статті 14 ЦПК України (у редакції 2004 року) судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Суд апеляційної інстанції, встановивши наявність іншого судового рішення, за позовом первісного кредитора, яким було в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18 липня 2008 року у розмірі 17571 доларів США 07 центів, звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та області, яка належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки положеннями Закону України «Про іпотеку» не передбачено право іпотекодержателя повторно звернути стягнення на предмет іпотеки.

При цьому, після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини (частина друга статті 223 ЦПК України).

Оскільки рішенням суду, що набрало законної сили, задоволені вимоги первісного кредитора (іпотекодержателя), який скористався своїм правом та в судовому порядку звернув стягнення на предмет іпотеки, то правові підстави для повторного звернення стягнення на предмет іпотеки на користь нового кредитора відсутні, а тому висновок суду апеляційної інстанції про відмову на цій підставі в задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки є правильним.

Разом з цим, якщо рішення суду не виконано і кредит не повернуто, позивач не позбавлений права на звернення на загальних підставах до суду з вимогою до відповідача про стягнення на свою користь суми боргу за кредитним договором № 1603/0708/88-008 від 18 липня 2008 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийняв по суті правильне рішення, яке підлягає залишенню в силі.

За правилами частини першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 04 лютого 2016 року у даній справі залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийД. Д. Луспеник СуддіО. В. Білоконь Є. В. Синельников С. Ф. Хопта Ю. В.Черняк