Постанова

Іменем України

23 січня 2018 року

м. Київ

справа № 569/11789/15-ц

провадження № 61-457 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - редакція газети «Підручники і посібники»,

відповідач - комунальне підприємство «Рівнекнига» Рівненської обласної ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу редакції газети «Підручники і посібники» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2016 року в складі судді Харечко С. П. та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 6 липня 2016 року в складі суддів: Рожина Ю. М., Григоренка М. П., Хилевича С. В.,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2015 року ОСОБА_2 та товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Освіта» (далі - ТОВ «Видавничий дім «Освіта») звернулися до суду з позовом до редакції газети «Підручники і посібники» (далі - РГ «Підручники і посібники»), комунального підприємства «Рівнекнига» Рівненської обласної ради (далі - КП «Рівнекнига») про поновлення авторських прав, стягнення компенсації.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 та ТОВ «Видавничий дім «Освіта» є співвласниками виключних майнових прав на твір - малюнок, що розміщений на палітурці підручника «Образотворче мистецтво. 3 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів. РГ «Підручники та посібники», КП «Рівнекнига» неправомірно використовують твір без дозволу власників майнових прав і без виплати їм винагороди за його використання, чим порушують їх виключні майнові права. 1 липня 2015 року представником позивача виявлено, що в книгарні «Слово» по вул. Соборній, 57 у м. Рівному здійснюється продаж альбомів-посібників «Образотворче мистецтво 3 клас», на обкладинці якого використані твори образотворчого мистецтва, які належать позивачам. Дозволу на використання твору відповідачами надано не було, примірник твору, використаний останніми, є контрафактним.

На підставі викладеного просили: заборонити РГ «Підручники і посібники» та КП «Рівнекнига» використовувати твір, виключні права на який належать позивачам; стягнути з РГ «Підручники і посібники» на їх користь компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 20 мінімальних заробітних плат у сумі 24 360 грн.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2016 року позовні вимоги ТОВ «Видавничий дім «Освіта» до РГ «Підручники і посібники», КП «Рівнекнига» про поновлення авторських прав, стягнення компенсації залишено без розгляду.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено. Заборонено РГ «Підручники і посібники» та КП «Рівнекнига» використовувати твір, виключні права на який належить ОСОБА_2 Стягнуто з РГ «Підручники і посібники» на користь ОСОБА_2 компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 20 мінімальних заробітних плат у сумі 24 360 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачами порушено авторські права ОСОБА_2, а тому права останньої підлягають захисту шляхом заборони дії, що порушує авторське право, та стягнення компенсації.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 6 липня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що зібраними по справі доказами підтверджено факт порушення відповідачами авторського права позивача, а тому наявні правові підстави для застосування норм підпунктів «г», «д» абзацу першого частини другої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

У касаційній скарзі, поданій у липні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, РГ «Підручники і посібники» просила скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції за відсутності на те правових підстав призначив експертизу, а її висновки не є належним та допустимим доказом на підтвердження заявлених вимог. Крім того, позивачем не доведено, що вона є автором художнього твору «Рудоволоса дівчинка». Висновок експерта носить правовий характер. Також спірний художній твір було використано у виданнях навчального характеру.

У грудні 2016 року ОСОБА_2 подала до суду відзив на касаційну скаргу, в якій зазначила, що судові рішення є законними та обґрунтованими. При цьому вказала, що судом вірно за клопотанням позивача призначено експертизу, оскільки для ухвалення рішення необхідно було встановити обставини, які потребують спеціальних знань. Питання, які поставлено перед експертом, не можуть відноситись до категорії правових. Також зібраними по справі доказами підтверджено факт використання відповідачами художнього твору «Рудоволоса дівчинка», майнові права на який належить позивачу. Крім того, судом першої інстанції вірно визначено розмір компенсації за порушення авторських прав.

4 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судами встановлено, що виключні майнові права на твір, що розміщений на палітурці підручника «Образотворче мистецтво. 3 клас», зокрема художній твір «Рудоволоса дівчинка», належить спільно ОСОБА_2 та ТОВ «Видавничий дім «Освіта».

1 липня 2015 року представником позивача виявлено, що у книгарні «Слово» по вул. Соборній, 57 у м. Рівному здійснюється продаж альбомів-посібників «Образотворче мистецтво. 3 клас», на обкладинці якого використано твори образотворчого мистецтва позивача.

Судами встановлено факт використання художнього твору «Рудоволоса дівчинка» РГ «Підручники і посібники» без дозволу автора ОСОБА_2 та розповсюдження його в КП «Рівнекнига».

Висновком судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 18 листопада 2015 року, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, визначено, що використання художнього твору «Рудоволоса дівчинка» в якості ілюстрації у виданні навчального характеру, а саме: на обкладинці підручника для 3 класу «Образотворче мистецтво» ОСОБА_2 і ОСОБА_3, зображеній на палітурці альбома-посібника «Образотворче мистецтво» для 3 класу, видавництва РГ «Підручники і посібники», відбулося в обсязі, не виправданому поставленою метою (навчальною, просвітницькою). На обкладинці підручника для 3 класу «Образотворче мистецтво» ОСОБА_2 і ОСОБА_3, зображеній на палітурці альбому-посібника для 3 класу «Образотворче мистецтво», видавництва РГ «Підручники і посібники» має місце використання художнього твору ОСОБА_2 під умовною назвою «Рудоволоса дівчинка».

За змістом частин третьої та четвертої статті 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором.

Статтею 435 ЦК України встановлено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Використання твору здійснюється лише за згодою автора (стаття 443 ЦК України).

Статтею 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 4 червня 2010 року № 5, авторське право виникає в силу факту створення інтелектуальною творчою працею автора або співавторів твору науки, літератури і мистецтва. Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об'єктивної форми з урахуванням суті твору (зокрема, письмової форми, електронної форми, речової форми). Якщо не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею. Правова охорона поширюється як на оприлюднені, так і на не оприлюднені, як на завершені, так і на не завершені твори, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

Вибір способу захисту порушеного права належить позивачу - суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав.

За змістом положень статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» у разі порушення авторського права і (або) суміжних прав можливим є одночасне застосування кількох передбачених зазначеною статтею способів цивільно-правового захисту таких прав.

Відповідно до підпунктів «а», «г» абзацу другого частини першої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема: вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу; заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав (підпункти «г», «д» абзацу першого частини другої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Суди врахували вимоги вказаних норм права та дійшли вірного висновку, що РГ «Підручники і посібники» умов вільного використання твору не дотрималась, використала твір, інтелектуальне право на який належить, зокрема, ОСОБА_2, виключно у комерційних цілях, використавши зображення і відповідні написи для покращення продажу альбомів власного виробництва.

Крім того, суд першої інстанції виходив із засад розумності та справедливості при задоволенні грошової вимоги, перевірив її обґрунтованість та правильність.

З урахуванням викладених норм права та встановлених обставин суди дійшли вірного висновку, що у матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які підтверджують порушення РГ «Підручники і посібники» авторського права позивача.

Доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції за відсутності правових підстав призначив експертизу, а її висновки не є належним та допустимим доказом на підтвердження заявлених вимог, не заслуговують на увагу, оскільки необхідність експертного висновку обумовлена обставинами, викладеними у позовній заяві. Також перед експертом не було порушено правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду, і таких висновків експертною установою не надано. Разом з тим, судом досліджено вказаний висновок експерта у сукупності з іншими доказами та ухвалено рішення, яке ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що позивач не є автором художнього твору «Рудоволоса дівчинка», оскільки спростовуються встановленими обставинами справи.

Доводи касаційної скарги про те, що РГ «Підручники і посібники» без згоди автора мала право використовувати спірний художній твір, оскільки такий використано у виданнях навчального характеру, не заслуговують на увагу, так як спростовані зібраними у справі доказами, а відповідачем не доведено використання спірного художнього твору в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях навчального характеру. Крім того, судами встановлено, що відтворення вказаного вище твору відповідачем не є поодиноким випадком, а видання альбому-посібника «Образотворче мистецтво. 3 клас» відбулося з комерційною метою.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому вказані судові рішення відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу редакції газети «Підручники і посібники» залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 6 липня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді С. Ю. Мартєв

В. В. Пророк

І. М. Фаловська

С. П. Штелик