Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

22 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 205/5211/22

провадження № 61-17542св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи: приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Балтакса Ірина В`ячеславівна, Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Балтакса Ірина В`ячеславівна, орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 , діючи в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та просив:

визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 19 грудня 2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Балтаксою І. В., зареєстрований в реєстрі за № 1233;

скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Балтакси І. В. про державну реєстрацію за ОСОБА_3 прав та їх обтяжень, індексний номер: 50329145 від 19 грудня 2019 року 12:52:38, щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000, 00 грн.

Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 20 березня 2025 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2023 року, додаткове рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року залишено без змін.

27 березня 2024 року, тобто у визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України строк, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернулася до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткової постанови у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 понесених витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу відповідач надав: ордер на надання правничої (правової) допомоги, договір про надання правової допомоги від 26 грудня 2022 року, додаткову угоду № 3 до договору про надання правової допомоги від 26 грудня 2022 року, квитанцію до прибуткового касового ордера № 1 від 15 лютого 2024 року на суму 10 000,00 грн, акт № 3 приймання-передачі наданої правничої допомоги від 27 березня 2025 року.

03 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 - Усенко А. О. направила клопотання про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу, мотивоване тим, що виокремлення послуг «ознайомлення з матеріалами касаційної скарги» та «аналіз матеріалів касаційної скарги» як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим. Незрозумілою є визначена в акті приймання-передачі наданої правничої допомоги послуга «супроводження розгляду касаційної скарги».

На підтвердження наданих послуг заявником не надано детальний опис виконаних робіт із зазначенням часу, витраченого на ту чи іншу послугу.

Приймаючи до уваги, що у задоволенні позову було відмовлено, ураховуючи характер виконаної представником відповідача ОСОБА_4 роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, з огляду на наявність клопотання ОСОБА_1 про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин справи, Верховний Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 5 000,00 грн на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 141 270 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалити у справі додаткове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 5 000, 00 грн на відшкодування судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги в суді касаційної інстанції.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко