Постанова

Іменем України

17 липня 2019 року

м. Київ

справа № 405/6934/15-ц

провадження № 61-26106св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Кредитна спілка «Перший діалог»,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кредитної спілки «Перший діалог» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2016 року у складі судді Іванової Л. А., та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 травня 2017 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Дуковського О. Л., Мурашка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до Кредитної спілки «Перший діалог» (далі - КС «Перший діалог»), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання договорів недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що їй стало відомо про існування кредитного договору від 26 червня 2009 року, укладеного між нею та КС «Перший діалог», за умовами якого кредитна спілка начебто надала їй кредит у розмірі 21 445,00 грн на термін до 26 червня 2010 року.

Виконання умов зазначеного вище кредитного договору, забезпечувалось договорами застави майна та поруки від 26 червня 2009 року, за умовами яких ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання відповідати перед кредитором за належне виконання позичальником умов кредитного договору.

Позивач зазначала, що вона не підписувала кредитний договір від 26 червня

2009 року, що підтверджується висновками почеркознавчої експертизи, проведеної під час розслідування кримінального провадження.

Посилаючись на те, що на укладання оспорюваних кредитного договору та договору поруки було відсутнє її волевиявлення, позивач просила визнати недійсним кредитний договір від 26 червня 2009 року, укладений між КС «Перший діалог» та ОСОБА_4 , а також договір поруки від 26 червня 2009 року, укладений на забезпечення виконання кредитного договору між ОСОБА_2 та КС «Перший діалог».

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2016 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір споживчого кредиту

від 26 червня 2009 року, укладений між КС «Перший діалог» та ОСОБА_4 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що договір споживчого кредиту від 26 червня 2009 року позивачем ОСОБА_5 з відповідачем КС «Перший діалог» у письмовій формі не укладався, кошти за зазначеним договором позивач не отримувала. Таким чином, позивач не набула прав і обов`язків позичальника за зазначеним договором, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсним договору споживчого кредиту від 26 червня 2009 року підлягають задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про визнання

недійсним договору поруки, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не була стороною за договором поруки від 26 червня 2009 року та не довела порушення її прав та інтересів оспорюваним договором.

.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 травня 2017 року апеляційну скаргу КС «Перший діалог» відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції дотримався порядку оцінки доказів, правильно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку, що договір споживчого кредиту від 26 червня 2009 року підписаний не ОСОБА_4 , а іншою особою від її імені.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників

У червні 2017 року КС «Перший діалог» звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 травня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивач не підписувала оспорюваний кредитний договір, не звернувши уваги на видатковий ордер, який свідчить про отримання позивачем кредитних коштів. Крім того, суди не дали оцінки частковому погашенню заборгованості за зазначеним вище кредитним договором поручителем ОСОБА_2 .

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Верховного Суду.

Розпорядженням виконуючого обов`язки керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 07 червня 2019 року № 633/0/226-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями провадження

№ 61-26106ск18 07 червня 2019 року призначено судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Судами установлено, що 26 червня 2009 року між КС «Перший діалог» та

ОСОБА_4 укладено договір споживчого кредиту № 1577, за умовами якого кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику кредит в сумі 21 445 грн на термін 12 місяців, зі сплатою 84 % річних.

Відповідно до пункту 5.1. кредитного договору виконання позичальником зобов`язань за договором забезпечується заставою, згідно з договором

від 26 червня 2009 року № 1389, та порукою за договором від 26 червня 2009 року № 369.

У пункті 10 кредитного договору «Підписи, адреси та інші реквізити сторін», у відповідних графах міститься підпис особи, яка уклала договір від імені

КС «Перший діалог» та відбиток печатки, а також підпис виконаний від імені

ОСОБА_4

09 жовтня 2010 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_6 у зв`язку з чим змінила прізвище після реєстрації шлюбу з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Звертаючись до суду з указаним вище позовом, позивач зазначала, що вона не підписувала кредитний договір від 26 червня 2009 року № 1577, а тому він підлягає визнанню недійсним, як і договір поруки, який було укладено з ОСОБА_2 на забезпечення виконання умов кредитного договору.

На підтвердження цієї обставини позивач надала суду висновок почеркознавчої експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ у Кіровоградській області від 07 червня 2012 року, відповідно до якого підписи, розташовані у правому нижньому куті кожного аркуша договору споживчого кредиту від 26 червня 2009 року № 1577 у графах «Підпис Позичальника» виконані ОСОБА_2 з імітуванням підпису ОСОБА_4 Підпис у договорі застави від 26 червня 2009 року № 1389 зліва від напису « ОСОБА_4 », виконаний ОСОБА_2 з унаслідуванням підпису ОСОБА_4 .

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частини перша - третя статті 203 ЦК України).

Правочин, який вчинено у письмові формі має містити підписи сторін (частина друга статті 207 ЦК України).

Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою

статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом частини першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини першої статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частиною першою статті 58, частиною другою статті 59 ЦПК України

2004 року належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства (пункт 3 частина перша статті 129 Конституції України).

Згідно зі статтями 143, 144 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави та строк для проведення експертизи; з яких питань потрібні висновки експертів, ім`я експерта або найменування експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; об`єкти, які мають бути досліджені; перелік матеріалів, що передаються для дослідження, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, надавши належну правову оцінку висновкам судово-почеркознавчої експертизи від 07 червня 2012 року, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_9 , оскільки її волевиявлення на укладання кредитного договору від 26 червня 2009 року було відсутнє, позивач не підписувала спірний договір.

Для всебічного та повного встановлення обставин справи, з метою недопущення порушень норм процесуального права, ухвалами Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 січня 2017 року та від 02 березня 2017 року у спарві призначалась почеркознавча експертиза.

Разом з тим, зазначені ухвали не були виконані експертами, у зв`язку із відсутністю оригіналів досліджуваних документів, оскільки відповідачем не було надано суду оригіналу кредитного договору та оригіналу видаткового касового ордера

від 26 червня 2009 року про отримання ОСОБА_4 кредитних коштів.

Позивач, заперечуючи проти укладання оспорюваного договору та отримання коштів, позбавлена можливості надати такі документи за їх відсутності.

Судами правильно зазначено, що надані позивачем копії прибуткових касових ордерів від 26 червня 2009 року № № 2143, 2144 та від 30 вересня 2009 року

№ 3059 про сплату ОСОБА_4 на користь КС «Перший діалог» заборгованості за спірним кредитним договором, не можуть вважатись належними та допустимими доказами отримання позивачем кредитних коштів та підписання нею кредитного договору, оскільки є односторонніми документами, виготовленим

КС «Перший діалог», що позбавляє можливості переконатися у внесенні цих платежів саме позивачем у справі, а не іншою особою від її імені.

Щодо заявки від імені ОСОБА_4 про отримання кредиту, то судами надана оцінка висновку спеціаліста від 17 квітня 2012 року, відповідно до якого рукописний текст у цій заявці виконаний ОСОБА_2 , а не позивачем.

Факт сплати 05 березня 2013 року ОСОБА_2 на користь

КС «Перший діалог» 115 449 грн в рахунок погашення заборгованості, не може свідчити про дійсність договору споживчого кредиту від 26 червня 2009 року

№ 1577, оскільки сплата коштів здійснена не стороною оспорюваного договору.

При цьому, судами правильно зазначено, що рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 червня 2014 року у справі № 405/7869/13-ц за позовом ОСОБА_2 до КС «Перший діалог» про визнання поруки припиненою та стягнення коштів, яке набрало законної сили, не має преюдиційного значення під час розгляду справи про визнання кредитного договору недійсним.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався порядку оцінки доказів, правильно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку, що договір споживчого кредиту від 26 червня 2009 року № 1577 укладено не ОСОБА_4 , а іншою особою від її імені.

Дотримавшись норм процесуального права, апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, докази, які містяться в матеріалах справи та зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для його скасування.

З урахуванням наведеного, оскаржені судові рішення є такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. Підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 401, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кредитної спілки «Перший діалог» залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик