Постанова

Іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 641/11163/15-ц

провадження № 61-16953св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2016 року у складі судді Боговського Д. Є. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 березня 2017 року у складі суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Довгаль А. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_1,

третя особа - Харківська міська рада,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є власником 54/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1. Співвласником іншої частини будинку є ОСОБА_1 У процесі експлуатації житлового будинку він здійснив добудову та перебудову будинку.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2011 року перерозподілені ідеальні долі між ним та відповідачем, він став власником Ѕ частини будинку. Спірне домоволодіння складається з житлового будинку літ. А-2, загальною площею 197,8 кв. м, житловою площею 120,4 кв. м, тамбуру літ. «а», ґанку літ. «а2», гаражу літ. «Б», льоху літ. «В», гаражу літ. «Л», сараю літ. «Н», навісу літ. «М», сараю літ. «К», сараю літ. «И», сараю літ. «Ж», гаражу-літньої кухні літ. «Д», літ. «Е», льоху літ. «П», сараю літ. «Р», оглядових ям літ. «Е» та літ. «Д», літ. «Л», сходин, воріт №1 та №7, паркану №4,№5,№6,№8.Вказані об?єкти розміщені на земельній ділянці площею 941 кв. м, яка надана попередньому власникові в безстрокове користування. Будинок літ. А-2 має дві ізольовані квартири з окремими виходами.

Вказував, що він користується приміщеннями квартири № 1, а також користується надвірними будівлями: сараями літ. «Н», літ. «И», літ. «К», льохом літ. «П», гаражем-літньою кухнею літ. «Е», воротами №1, огорожею № 5. Проте угоди з відповідачем про спосіб розподілу домоволодіння не досягнуто, існують суперечки про порядок користування і володіння як будинком, так і земельною ділянкою.

Посилаючись на викладені обставини, просив поділити житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 між співвласниками; виділити йому в натурі належну 1/2 частки, а саме: у житловому будинку літ. «А-2» приміщення: коридор 1-1 площею 4,8 кв. м, кухню 1-3 площею 12,7 кв. м, житлову кімнату 1-4 площею 28,2 кв. м, санвузол 1-11 площею 2,6 кв. м, житлову кімнату 1-6 площею 12,5 кв. м, коридор 1-5 площею 8,1 кв. м, житлову кімнату 1-8 площею 24,3 кв. м, санвузол 1-12 площею 4 кв. м, по надвірним будівлям - ґанок літ. а2, гараж літ. Л, оглядову яму, сараї літ. К, И, гараж-літню кухню літ. Е, оглядову яму, погреб літ. П, ворота № 1, огорожу № 5, частину огорожі № 6, а інші приміщення - виділити відповідачу. Перерозподілити ідеальні частки у житловому будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, визнавши за ним право власності на 51/100 частину будинку, а за ОСОБА_4 - на 49/100 частини; присудити до стягнення з нього грошову компенсацію за перерозподіл часток в розмірі 26 769 грн; визначити порядок користування земельною ділянкою за фактичним користуванням згідно варіанту № 1 висновку судово-будівельної експертизи від 17 серпня 2016 року; виділити в його користування земельну ділянку площею 508 кв. м, у тому числі під будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 з окремим виходом на вулицю Анапську; встановити межу поділу земельної ділянки, вказану в додатку № 3 експертизи; поділити домоволодіння АДРЕСА_1 на два самостійних з окремими поштовими адресами; припинити спільну часткову власність на домоволодіння.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено. Виділено співвласнику ОСОБА_2 в натурі майно, що належить йому в 1/2 частці на праві спільної часткової власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: у житловому будинку літ. «А-2» приміщення: коридор 1-1 площею 4,8 кв. м, кухню 1-3 площею 12,7 кв. м, житлову кімнату 1-4 площею 28,2 кв. м, санвузол 1-11 площею 2,6 кв. м, житлову кімнату 1-6 площею 12,5 кв. м, коридор 1-5 площею 8,1 кв. м, житлову кімнату 1-8 площею 24,3 кв. м, санвузол 1-12 площею 4 кв. м, по надвірним будівлям - ґанок літ. а2, гараж літ. Л, оглядову яму, сараї літ. К, И, гараж-літню кухню літ. Е, оглядову яму, погреб літ. П, ворота № 1, огорожу № 5, частину огорожі № 6. Перерозподілено ідеальні частки у житловому будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_2 право власності на 51/100 частину будинку замість 1/2 частки, а за ОСОБА_4 - на 49/100 частин замість1/2 частки. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за перерозподіл часток в розмірі 26 769 грн. Визначено порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 за фактичним користуванням згідно варіанту № 1 висновку судово-будівельної експертизи від 17 серпня 2016 року. Виділено в користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 508 кв. м, у тому числі під будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 з окремим виходом на вулицю Анапську. У користування ОСОБА_1 виділено земельну ділянку площею 433 кв. м, в тому числі під будівлями, з окремим виходом на вулицю Овражна. Межа розподілу земельної ділянки поділяє земельну ділянку від лінії забудови по вул. Овражній по лінії розподілу будівель літ. «Е» та літ. «Д», літ. «И» та літ. «Ж», далі по прямій лінії, потім по лінії розподілу житлового будинку, далі по прямій лінії до межі земельної ділянки, розділивши огорожу на відрізки з розмірами 5,34 м і 11,46 м. Поділено домоволодіння АДРЕСА_1 на два самостійних об?єкти з окремими поштовими адресами та припинено спільну часткову власність на домоволодіння по АДРЕСА_1. Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду мотивовано тим, що заперечення відповідача ОСОБА_1 проти варіанту № 1 та наполягання на варіанті № 3 суд оцінює критично, оскільки спору щодо поділу житлового будинку за фактичним користуванням немає, а варіанти № 2 та № 3 порядку користування земельною ділянкою передбачають поділ земельної ділянку одного із співвласників на дві окремі із різними входами. Варіант № 1 розподілу житлового будинку і надвірних будівель розроблений за фактичним користуванням із повною ізоляцією співвласників. При цьому судовим експертом зазначено, що для здійснення пропонованого варіанту розділу житлового будинку проводити переобладнання не потрібно, визначено розмір грошової компенсації, яку співвласник ОСОБА_2 має виплатити співвласнику ОСОБА_1, що становить 26 769 грн. Щодо визначення порядку користування земельною ділянкою судовим експертом за варіантом № 1 пропонується виділити співвласнику ОСОБА_2 на 54/100 частини в користування земельну ділянку площею 508,0 кв. м, співвласнику ОСОБА_1 - на 46/100 частини пропонується виділити користування земельну ділянку площею 433,0 кв. м. Судовим експертом зазначено, що даний варіант передбачає ізольованість та цілісність земельних ділянок та відповідає фактичному користуванню. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе затвердити запропонований позивачем та підтверджений судовим експертом порядок користування житловим будинком з надвірними будівлями та земельною ділянкою.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заперечення відповідача ОСОБА_1 проти варіанту № 1 та наполягання на варіанті № 3 суд оцінює критично, оскільки спору щодо поділу житлового будинку за фактичним користуванням немає, а варіанти № 2 та № 3 порядку користування земельною ділянкою передбачають поділ земельної ділянку одного із співвласників на дві окремі із різними входами. Крім того, не приймаються посилання апелянта на те, що судом не було враховано те, що ним за власні кошти була проведена каналізація до сараю літ. К, оскільки будь-яких доказів цього ним не надано. За таких обставин, рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального в процесуального права і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що він заявляв клопотання щодо проведення повторної будівельно-технічної експертизи, у задоволенні якого апеляційний суд безпідставно відмовив. Крім того, він за власні кошти провів каналізацію до сараю літ. К, який виділено позивачу.

(2) Позиція позивача

У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що варіант № 1 розподілу житлового будинку, надвірних будівель та визначення порядку користування земельною ділянкою розроблений за фактичним користуванням сторонами будинком та землею із повною ізоляцією співвласників; забезпечує можливість максимально безперешкодного і незалежного один від одного обслуговування сторонами зовнішніх стін будинку, яка виділена кожному з них в користування; повністю усуває спільне користування надвірними будівлями та спорудами; не потребує проведення переобладнання будинку; визначає найменшу грошову компенсацію розходження часток сторін та передбачає можливість присвоєння кожній частині домоволодіння окремої поштової адреси. Натомість за варіантом № 3 пропонована йому земельна ділянка розподіляється на дві окремі частини із різними входами, що обмежує доступ до надвірних будівель і споруд. Крім того, із відповідача підлягає стягненню грошова компенсація за розходження часток у розмірі 44 652 грн, тобто, у розмірі, значно більшому, ніж за варіантом № І експертизи.

13 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Суди установили, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2011 у справі № 2-835/2011 визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 право власності на самочинно збудовані приміщення: літ «Л» площею 35,2 кв. м, льох літ. «П» площею 4,0 кв. м; сарай літ. «Н» площею 17,0 кв. м; сарай літ «К» площею 15,3 кв. м; сарай літ. «И» площею 15,7 кв. м; сарай літ. «Ж» площею 35,2 кв. м; гараж-літню кухню літ. «Д» площею 96,8 кв. м; гараж-літню кухню «Е» площею 121,9 кв. м; сарай літ. «Р» площею 13,9 кв. м та на самочинно переобладнане приміщення 1-4 з коридору в житлове площею 9,2 кв. м; перерозподілено між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 частки у праві приватної власності на домоволодіння з надвірними будівлями АДРЕСА_1; визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину домоволодіння з надвірними будівлями АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку літ. «А-2» загальною площею 197,8 кв. м, житловою площею 120,4 кв. м, допоміжною - 77,4 кв. м, у тому числі неопалювальної - 3,8 кв. м; тамбуру літ. «а» площею 4,6 кв. м; ґанку літ. «а2» площею 3,3 кв. м; гаражу літ. «Б» площею 31,0 кв. м; льоху літ. «В» площею (3,0) +7,8 кв. м; гаражу літ. «Л» площею 35,2 кв. м; сараю літ. «Н» площею 17,0 кв. м; навісу літ. «М» площею 11,0 кв. м; сараю літ. «К» площею 15,3 кв. м; сараю літ. «И» площею 15,7 кв. м; сараю літ. «Ж» площею 35,2 кв. м; гаражу-літньої кухні літ. «Д» площею 96,8 кв. м; гаражу-літньої кухні літ. «Е» площею 121,9 кв. м; льоху літ. «П» площею 4,0 кв. м; сараю літ. «Р» площею 13,9 кв. м; оглядової ями літ. «Д» площею 3,4 кв. м; оглядової ями літ. «Е» площею 4,0 кв. м; оглядової ями літ. «Л» площею 4,0 кв. м; сходин площею 11,7 кв. м; воріт «№1» площею 8,2 кв. м; воріт «№7» площею 6,0 кв. м; паркану «№4» площею 23,6 кв. м; паркану «№8» площею 52,2 кв. м; паркану «№5» площею 52,0 кв. м; паркану «№6»площею 35,6 кв. м - замість 46/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26 серпня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини домоволодіння з надвірними будівлями АДРЕСА_1, замість 54/100 частин домоволодіння, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 23 серпня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грішаковою О. В.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (частина друга статті 183 ЦК України).

Згідно частини першої статті 183 ЦК України річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною.

Виходячи з аналізу змісту наведених норм слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові № 6-12цс13 від 03 квітня 2013 року).

Для визначення варіантів поділу спірного домоволодіння та земельної ділянки у відповідності з частками сторін у праві спільної власності і за фактичним користуванням, за клопотанням позивача ОСОБА_2 проведено судову будівельно-технічну експертизу № 2573/6621/6671 від 17 серпня 2016 року, якою запропоновано три варіанти поділу житлового будинку та земельної ділянки.

Встановивши, що варіант № 1 розподілу житлового будинку, надвірних будівель та визначення порядку користування земельною ділянкою розроблений за фактичним користуванням сторонами будинком та землею із повною ізоляцією співвласників; забезпечує можливість максимально безперешкодного і незалежного один від одного обслуговування сторонами зовнішніх стін будинку, яка виділена кожному з них в користування; повністю усуває спільне користування надвірними будівлями та спорудами; не потребує проведення переобладнання будинку; визначає найменшу грошову компенсацію розходження часток сторін та передбачає можливість присвоєння кожній частині домоволодіння окремої поштової адреси, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо розподілу житлового будинку, надвірних будівель та визначення порядку користування земельною ділянкою між сторонами за варіантом № 1 судової будівельно-технічної експертизи № 2573/6621/6671 від 17 серпня 2016 року.

Відповідач із таким поділом будинку та надвірних будівель не погодився, посилаючись на необхідність врахування варіанту № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2573/6621/6671 від 17 серпня 2016 року, за яким пропонована позивачу земельна ділянка розподіляється на дві окремі частини із різними входами, обмежується його доступ до надвірних будівель і споруд, а із відповідача підлягає стягненню грошова компенсація за розходження часток у розмірі 44 652 грн (І варіант передбачає компенсацію у розмірі 26 769 грн, ІІ - 39 068 грн).

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що варіант № 1 розподілу житлового будинку, надвірних будівель та визначення порядку користування земельною ділянкою найоптимальніше враховує інтереси обох співвласників, є найменш затратним способом поділу спільного майна та узгоджується із фактичним користуванням сторонами будинком та землею.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що він за власні кошти провів каналізацію до сараю літ. К, який виділено позивачу, не становлять підставу скасування судових рішень, оскільки таких обставин у справі на підставі зібраних доказів не встановлено, а під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним (стаття 400 ЦПК України).

Щодо посилань заявника на те, що він заявляв клопотання щодо проведення повторної будівельно-технічної експертизи, у задоволенні якого апеляційний суд безпідставно відмовив, необхідно зазначити, що за змістом частини другої статті 150 ЦПК України 2004 року, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

За змістом клопотання ОСОБА_1 про призначення повторної будівельно-технічної експертизи необхідність її проведення заявник пов?язує з тим, що у нього виникли сумніви щодо правильності висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2573/6621/6671 від 17 серпня 2016 року, оскільки він не був присутнім під час проведення дослідження, тому експерт не мала змоги обстежити його частину будинку.

Разом з тим, вказане клопотання не містить доводів про те, в чому саме полягає помилковість висновків судової будівельно-технічної експертизи № 2573/6621/6671 від 17 серпня 2016 року з урахуванням наведених ОСОБА_4 обставин.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду щодо необґрунтованості заявленого клопотання та відхилення доводів касаційної скарги в цій частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів щодо задоволення позову, а тому касаційна скарга залишається без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. О. Лесько

С.Ю. Мартєв

В. В. Пророк

С. П. Штелик