Постанова

Іменем України

18 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 504/3550/13-ц

провадження № 61-2279св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Дабіжа Олена Анатоліївна, на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області, у складі судді Доброва П. В., від 17 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я., Сєвєрової Є. С., від 03 грудня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", яке у подальшому змінило своє найменування на приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (далі - ПрАТ "СК "АРКС"), про стягнення страхового відшкодування, відшкодування шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що 15 лютого 2010 року між нею та ПрАТ
"СК "АРКС" укладено договір № 02090а/10о добровільного страхування наземного транспорту. Умовами вказаного договору було передбачено, що автомобіль вважається повністю загиблим за умови, що вартість відновлення пошкодженого автомобіля перевищує 70% дійсної його вартості на момент укладення договору.

15 листопада 2010 року на автодорозі м. Южне - м. Одеса застрахований транспортний засіб автомобіль "Toyota Corolla", 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням позивача зіткнувся з дорожнім огородженням, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

16 листопада 2010 року позивач повідомила страховика про настання страхового випадку та звернулась із заявою про виплату страхового страхування. В січні 2011 року отримала лист страховика, в якому повідомлено про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування у розмірі ~money0~, виходячи з того, що за умовами договору автомобіль є повністю загиблим, оскільки вартість відновлення пошкодженого транспортного засобу (129 ~money1~) перевищує 70% його дійсної вартості на момент страхування (182 ~money2~).

Страхове відшкодування у розмірі ~money3~ визначено з урахуванням вартості транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), що становить ~money4~, за вирахуванням франшизи - ~money5~ і вартості залишків транспортного засобу - ~money6~

ОСОБА_1, будучи незгодною з розміром відшкодування, замовила проведення експертного дослідження, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу була визначена у розмірі ~money7~, що є меншим ніж 70% його дійсної вартості на момент страхування, а тому вважала, що їй має бути відшкодовано: вартість відновлювального ремонту; передбачену умовами договору пеню за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування; три проценти річних; моральну шкоду; витрати на транспортні послуги та на проведення експертного дослідження.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1, остаточно сформулювавши позовні вимоги, просила суд стягнути з ПрАТ "СК "АРКС" на свою користь: страхове відшкодування у розмірі ~money8~; пеню - ~money9~;

3% річних - ~money10~; моральну шкоду - ~money11~; витрати на транспортні послуги - ~money12~ та на проведення експертного дослідження - ~money13~

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 17 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду

від 03 грудня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанцій, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вигодонабувачем за договором страхування є

ПрАТ "Індустріально-експортний Банк", якому правильно здійснено виплату страхового відшкодування, визначену з врахуванням повної загибелі автомобіля.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Дабіжа О. А., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

12 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дабіжа О. А. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 17 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У квітні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження представник ОСОБА_1 - адвокат Дабіжа О. А. зазначає неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, вважаючи, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 175/5441/14-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 643/2489/16-ц,

від 17 квітня 2019 року у справі № 591/3429/15-ц (пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Також вказує на порушення норм процесуального права, оскільки суд першої інстанції необґрунтовано відхилив висновки експерта, а апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання позивача про прийняття доказів.

Судом першої інстанції безпідставно враховано висновок № 394

від 10 грудня 2010 року в частині визначення ринкової вартості транспортного засобу на дату укладення договору страхування, оскільки експертом не було враховано наявність додаткового обладнання на автомобілі.

У висновках № 394 від 10 грудня 2010 року, № 7085 від 27 грудня 2012 року, № 202/18 від 23 травня 2018 року було помилково включено до вартості відновлювального ремонту вартість усунення пошкоджень, які не були безпосередньо виявленими експертами.

Висновок № 202/18 від 23 травня 2018 року складений без огляду транспортного засобу, що є недопустимим за умови відсутності рішення органу, який здійснює судове чи досудове слідство.

Стверджує, що судами мав бути врахований висновок № 9318 від 16 серпня 2011 року, який з врахуванням додаткового висновку № 19/8452

від 16 березня 2020 року є повним, об'єктивним та таким, що узгоджується з іншими матеріалами справи, оскільки враховує повну вартість транспортного засобу на момент укладення договору страхування із урахуванням його фактичної комплектації та реальну об'єктивну вартість відновлювального ремонту.

З врахуванням висновку № 9318 від 16 серпня 2011 року у сукупності із додатковим висновком № 19/8452 від 16 березня 2020 року, застрахований транспортний засіб не є повністю загиблим, оскільки вартість відновлювального ремонту (124 ~money14~) становить 69% від вартості автомобіля на момент укладення договору страхування (179 ~money15~) і не перевищує погоджену між сторонами межу у 70%, необхідну для констатації факту повної загибелі цього автомобіля.

Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні клопотання про долучення доказів, не врахував, що їх подання зумовлено необхідністю спростування висновків суду першої інстанції та вони були отримані лише на стадії апеляційного перегляду справи.

Крім того, апеляційний суд помилково не врахував доводи позивача, наведені у письмових поясненнях, поданих після відкриття апеляційного провадження.

Вважає, що ПАТ "Індустріально-експортний Банк" та його правонаступник ПрАТ "Креді Агріколь Банк" не скористались своїм правом на звернення до суду з вимогою до страховика про стягнення страхового відшкодування в повному обсязі, що свідчить про відмову вигодонабувача від реалізації права відшкодування шкоди, а тому ОСОБА_1 має право вимагати виконання договору страхування.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2021 року ПрАТ "СК "АРКС" подано відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень, відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 17 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року залишити без змін.

Зазначає, що судами попередніх інстанції обґрунтовано встановлено, що застрахований автомобіль вважається повністю загиблим.

Зокрема, згідно висновку № 394 від 10 грудня 2010 року вартість відновлення автомобіля (129 ~money16~) становить 75% дійсної вартості автомобіля на момент укладення договору страхування (172 ~money17~).

Відповідно до висновку № 7085 від 27 грудня 2010 року вартість відновлення автомобіля (131 ~money18~) становить 72% дійсної вартості автомобіля на момент укладення договору страхування (182 ~money19~).

Згідно висновку № 202/18 від 23 травня 2018 року вартість відновлення автомобіля (136 ~money20~) становить 80% дійсної вартості автомобіля на момент укладення договору страхування (170 ~money21~).

При цьому згідно з умовами договору страхування не страхується обладнання, що не входить до комплектації заводської моделі застрахованого автомобіля.

У всіх висновках, зокрема висновку, наданому позивачем, зазначено про можливість виявлення додаткових пошкоджень під час здійснення відновлювального ремонту та до калькуляції ремонтних робіт включений відповідний перелік ремонтних робіт.

Апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про долучення нових доказів з огляду на несвоєчасність їх подання до суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Між приватним ПрАТ "СК "АРКС" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір № 0209-а/10о від 15 лютого 2010 року добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до якого:

- вигодонабувач: зобов'язання страхувальника перед ПАТ "Індустріально-Експортний Банк" за кредитним договором, забезпеченим заставою транспортного засобу;

- транспортний засіб: автомобіль марки "Toyota Corolla", реєстраційний номер НОМЕР_1, власник ОСОБА_1;

- страхова сума ~money22~, страховий платіж ~money23~,

- франшиза (безумовна, в % від страхової суми), зокрема, у випадку, коли винним в скоєнні ДТП є водій застрахованого транспортного засобу зі стажем керування менше двох років, безумовна франшиза за ризиком "Збитки внаслідок ДТП" складає 1% від страхової суми по відповідному транспортному засобу, але не менше франшизи, вказаної в пункті 10.2, тобто не менше 0,5% від страхової суми;

- дата закінчення дії договору: 14 лютого 2011 року.

Пунктом 29.5 договору передбачено, що повна загибель транспортного засобу це випадок, коли вартість відновлення пошкодженого транспортного засобу перевищує 70% його дійсної вартості на момент укладення договору.

Згідно з пунктом 25.8 договору при повній загибелі транспортного засобу страхувальнику (вигодонабувачу) сплачується страхове відшкодування в розмірі дійсної вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку, визначеної шляхом незалежної експертної оцінки (але не більше страхової суми), за вирахуванням встановленої згідно пункту 10 договору франшизи. У випадку сплати страхового платежу за договором частинами згідно пункту 12 договору, страхове відшкодування виплачується з урахуванням умов пункту 25.24 договору.

При цьому страхувальник передає права власності на пошкоджений транспортний засіб страховику або його представнику; витрати на переоформлення транспортного засобу несе страхувальник.

У випадку відмови страхувальника від передачі права власності на пошкоджений транспортний засіб страховику страхове відшкодування сплачується в розмірі дійсної вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку, визначеної шляхом незалежної експертної оцінки (але не більше страхової суми), за вирахуванням вартості залишків транспортного засобу та встановленої згідно з пунктом 10 договору франшизи. Вартість залишків транспортного засобу визначається шляхом вивчення попиту на пропозицій на ринку щодо таких залишків (зокрема онлайн-аукціон з продажу автомобілів ТОВ "Україно-Польське підприємство "Автоонлайн-Україна" чи аналогічні аукціони) або шляхом експертної оцінки (у випадку відсутності попиту/пропозиції на ринку).

16 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ "СК "АРКС" з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду подію, яка відбулася

15 листопада 2010 року за участі застрахованого автомобіля "Toyota Corolla", реєстраційний номер НОМЕР_1.

Страховиком визначено розмір збитку на підставі висновку № 394

від 10 грудня 2010 року експертного автотоварознавчого дослідження, згідно з яким ринкова вартість автомобіля на дату укладення договору страхування 15 лютого 2010 року становить ~money24~, ринкова вартість на дату ДТП - ~money25~, вартість відновлювального ремонту автомобіля внаслідок його пошкодження -129 ~money26~

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування, складеного ПрАТ "СК "АРКС" 05 січня 2011 року, сума страхового відшкодування становить ~money27~, виходячи із розрахунку ~money28~ - ~money29~ - ~money30~, де ~money31~ дійсна вартість застрахованого об'єкту на дату ДТП,

~money32~ - ринкова вартість транспортного засобу після ДТП, визначена відповідно до інформації онлайн-аукціону з продажу автомобілів

(ТОВ "Україно-Польське підприємство "Автоонлайн-Україна"), ~money33~ - франшиза.

Платіжним дорученням № 3716 від 28 лютого 2011 року ПрАТ "СК "АРКС" сплачено ПАТ "Індустріально-Експортний Банк" грошові кошти в сумі ~money34~, призначення платежу: перерахування страхового відшкодування згідно договору страхування № 0209-а/10о від 15 лютого 2010 року на погашення кредитної заборгованості, страхувальник

ОСОБА_1

19 серпня 2011 року ПрАТ "СК "АРКС" отримано від ОСОБА_1 заяву про незгоду з прийнятим страховиком рішенням про виплату страхового відшкодування в розмірі ~money35~ та проведення перерахунку розміру належного страхового відшкодування з врахуванням висновку № 9318

від 16 серпня 2011 року, складеного на її замовлення.

Відповідно до висновку № 9318 від 16 серпня 2011 року ринкова вартість автомобіля на дату ДТП становить ~money36~, вартість відновлювального ремонту автомобіля внаслідок його пошкодження - ~money37~, ринкова вартість автомобіля з урахуванням пошкоджень - ~money38~

06 вересня 2011 року ПрАТ "СК "АРКС" повідомило ОСОБА_1 про неприйняття висновку № 9318 від 16 серпня 2011 року з наведенням відповідного обґрунтування.

Згідно висновку № 7085 від 27 грудня 2012 року, складеного на виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 12 липня 2012 року у справі № 2-1522-11819/11, ринкова вартість застрахованого автомобіля на дату укладення договору страхування та з врахуванням достовірності наданого акту виконаних робіт по встановленню додаткового обладнання становить ~money39~, вартість відновлювального ремонту - ~money40~

Згідно з висновком № 202/18 від 23 травня 2018 року, складеного за заявою відповідача, ринкова вартість застрахованого автомобіля на дату укладення договору страхування становить ~money41~, вартість відновлювального ремонту - ~money42~

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частин 1 -2 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин 1 -2 , 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог статті 6 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з пунктами 3, 4 частини 1 статті 988 ЦК України страховик зобов'язаний: у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором; відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.

Частиною 1 статті 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

У розглядуваній справі умовами договору добровільного страхування наземного транспорту № 0209-а/10о від 15 лютого 2010 року було погоджено, що повною загибеллю транспортного засобу вважається випадок, коли вартість відновлення пошкодженого транспортного засобу перевищує 70% його дійсної вартості на момент укладення договору (пунктом 29.5. договору).

Згідно з пунктом 25.8 договору при повній загибелі транспортного засобу страхувальнику (вигодонабувачу) сплачується страхове відшкодування в розмірі дійсної вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку, визначеної шляхом незалежної експертної оцінки (але не більше страхової суми), за вирахуванням встановленої згідно пункту 10 договору франшизи. У випадку сплати страхового платежу за договором частинами згідно пункту 12 договору, страхове відшкодування виплачується з урахуванням умов пункту 25.24 договору.

При цьому страхувальник передає права власності на пошкоджений транспортний засіб страховику або його представнику; витрати на переоформлення транспортного засобу несе страхувальник.

У випадку відмови страхувальника від передачі права власності на пошкоджений транспортний засіб страховику страхове відшкодування сплачується в розмірі дійсної вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку, визначеної шляхом незалежної експертної оцінки (але не більше страхової суми), за вирахуванням вартості залишків транспортного засобу та встановленої згідно з пунктом 10 договору франшизи. Вартість залишків транспортного засобу визначається шляхом вивчення попиту на пропозицій на ринку щодо таких залишків (зокрема онлайн-аукціон з продажу автомобілів ТОВ "Україно-Польське підприємство "Автоонлайн-Україна" чи аналогічні аукціони) або шляхом експертної оцінки (у випадку відсутності попиту/пропозиції на ринку).

Судами встановлено, що в результаті ДТП 15 листопада 2010 року застрахований транспортний засіб вважається повністю загиблим, оскільки вартість відновлення автомобіля перевищує 70 % його вартості на момент укладення договору страхування.

Залишки пошкодженого застрахованого транспортного засобу не були передані ПрАТ
"СК "АРКС", що не заперечувалося в судах попередніх інстанцій.

За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що ПрАТ "СК "АРКС" обґрунтовано здійснило розрахунок страхового відшкодування відповідно до пунктом 25.8 договору, за умовами якого страхове відшкодування сплачується в розмірі дійсної вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку за вирахуванням вартості залишків транспортного засобу та встановленої франшизи.

Щодо вартості залишків транспортного засобу, то вони були визначені відповідно до умов договору шляхом використання системи онлайн-аукціону ТОВ "Україно-Польське підприємство "Автоонлайн-Україна", що також відповідає умовам договору.

При цьому судом першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано відхилено висновок № 9318 від 16 серпня 2011 року, складений на замовлення позивача, оскільки у ньому відсутні відомості щодо ринкової вартості автомобіля на дату укладення договору.

Відсутність ринкової вартості автомобіля на дату укладення договору унеможливлює перевірку виконання умов договору, визначених пунктом 29.5, стосовно повної загибелі транспортного засобу, а відповідно правильності розрахунку страхового відшкодування.

Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на спростування висновку № 394 від 10 грудня 2010 року, складеного на замовлення ПрАТ "СК "АРКС", а тричі призначена судом експертиза не була проведена, вперше внаслідок вирішення питання про відвід судового експерта, вдруге внаслідок ненадання транспортного засобу для огляду та відсутністю оплати за експертизу, а втретє внаслідок ненадання інформації необхідної для проведення експертизи.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частини 3 статті 12 ЦПК України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України).

Розгляд справи в суді першої інстанції тривав із жовтня 2013 року до грудня 2018 року, отже позивач мала достатньо часу для доведення своїх позовних вимог та надання, у встановлені законом строки та порядку, відповідних доказів.

Доводи касаційної скарги про помилковість висновку № 394 від 10 грудня 2010 року в частині визначення ринкової вартості транспортного засобу на дату укладення договору страхування без врахування наявності додаткового обладнання, є безпідставними з огляду на умови договору страхування, якими не передбачено наявності застрахованого обладнання, яке не входить до комплектації заводської моделі (пункт 6 договору).

Колегія суддів відхиляє посилання заявника на порушення апеляційним судом норм процесуального права. Клопотання представника позивача про долучення нових доказів було вирішено ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року, з урахуванням вимог статті 367 ЦПК України. Вказана ухвала є обґрунтованою та з її висновками погоджується і касаційний суд.

Доводи касаційної скарги, які зводяться до незгоди із встановленими судами обставинами та необхідністю переоцінки доказів у справі підлягають відхиленню з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 400 ЦПК України.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суди дійшли загалом правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог

ОСОБА_1.

Оскільки суди попередніх інстанцій встановили, що ПрАТ "СК "АРКС" розрахувало і сплатило страхове відшкодування у відповідності до вимог договору страхування та законодавства України, при цьому інші наведені судами підстави для відмови у задоволенні позову на правильність вирішення справи по суті не вплинули.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на наведене, доводи касаційної скарги щодо неврахування судами висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24 жовтня

2018 року у справі № 175/5441/14-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 643/2489/16-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 591/3429/15-ц,

не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржених судових рішень.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411

ЦПК України оскаржене судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Дабіжа Олена Анатоліївна, залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 17 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного судувід 03 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта