Постанова

Іменем України

15 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 761/15162/13-ц

провадження № 61-31584св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва у складі судді Піхур О. В. від 10 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А. від 14 червня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Короткий зміст заяви

У жовтні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» (далі - ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД») звернулось до суду із заявою про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2013 року, одночасно подавши клопотання про поновлення строку для подання такої заяви.

Заява мотивована тим, що про існування оскаржуваного судового рішення заявнику стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень, після чого ліквідатор ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» 08 вересня 2016 року ознайомився з матеріалами справи.

ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» вказувало, що у судових засіданнях відповідач участі не брав, оскільки про місце та час їх проведення у передбачений законодавством спосіб повідомлений не був.

Посилаючись на те, що під час постановлення заочного рішення судом не досліджувались обставини справи, які мають істотне значення для правильного її вирішення, ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» просило задовольнити заяву.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року в задоволенні клопотання ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» про поновлення процесуальних строків подання заяви про перегляд заочного рішення у справі відмовлено. Заяву ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2013 року залишено без розгляду.

Суд першої інстанції, залишаючи заяву ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» без розгляду, виходив з того, що відповідач двічі належним чином повідомлявся про дату та час судових засідань. Крім того, на адресу ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» судом направлялись копії ухвали про відкриття провадження, позовної заяви з додатками та заочного рішення, які відповідачем отримані.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» відхилено, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про неповажність наведених відповідачем підстав для подання заяви про перегляд заочного рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У липні 2017 року ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» подало касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвали судів попередніх інстанцій і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не взято до уваги те, що ОСОБА_2 , як уповноважена особа отримала поштову кореспонденцію, адресовану ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД», але з 16 червня 2010 року була звільнена із займаної посади. Таким чином, адресована ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» поштова кореспонденція помилково була вручена посадовій особі товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль-Строй ЛТД», місцезнаходження якого співпадає з місцезнаходженням відповідача.

Заперечення на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не подано.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 761/15162/13-ц з суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи судом 02 вересня 2013 року та 02 жовтня 2013 року, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями про вручення судової повістки.

02 жовтня 2013 року за відсутності представника відповідача Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення, копія якого отримана уповноваженим представником ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» 14 листопада 2013 року, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням.

У жовтні 2016 року від ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» надійшла заява по перегляд вищевказаного заочного рішення разом із клопотанням про поновлення строку для подання такої заяви.

В обґрунтування вказаного клопотання ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» посилалось на те, що про існування оскаржуваного заочного рішення заявнику випадково стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень, що стало підставою для ознайомлення 08 вересня 2016 року з матеріалами справи. Про дату і час судових засідань ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» повідомлено не було.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року в задоволенні клопотання ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» про поновлення процесуальних строків подання заяви про перегляд заочного рішення у справі відмовлено. Заяву ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2013 року залишено без розгляду.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно зі статтею 228 ЦПК України 2004 року заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до статті 72 ЦПК України 2004 року право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Частиною першою статті 73 ЦПК України 2004 року передбачено, що суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Європейський суд з прав людини вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, врахував, що відповідно до рекомендованого поштового відправлення уповноважений представник ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» отримав 14 листопада 2013 року копію заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2013 року, проте до суду із заявою про його перегляд відповідач звернувся лише у жовтні 2016 року, тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 228 ЦПК України 2004 року строку, не навівши поважні причини для його поновлення, що є підставою для залишення вказаної заяви без розгляду.

Посилання ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» на отримання копії заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2013 року особою, яка не була уповноваженою, є безпідставними, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду погоджується з висновком апеляційного суду з посиланням на те, що долучений до апеляційної скарги наказ № 21-К від 16 червня 2010 року про звільнення ОСОБА_2 , не був предметом дослідження суду першої інстанції, у той час як суд апеляційної має право досліджувати нові докази, неподання яких до місцевого суду було зумовлено поважними причинами.

При цьому суд касаційної інстанції враховує, що поштова кореспонденція неодноразово надсилалась судом першої інстанції на адресу ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» (вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, 95034), яке є відповідачем у справі, і була вручена працівниками «Укрпошти» за вказаною адресою.

Інші доводи касаційної скарги також не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвали судів попередніх інстанцій - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук