Постанова

Іменем України

15 липня 2020 року

м. Київ

справа № 183/1528/17

провадження № 61-35973св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ямкового Віктора Феофановича на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Максюти Ж. І., Демченко Е. Л.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства

з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Олімпекс-Агро» (далі -

ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро») про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що у 2003 році між ним та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 28 липня

2004 року за № 04-04-126-00167.

На виконання пункту 3 цього договору оренди землі в день підписання договору оренди землі сторони також підписали акт приймання передачі, відповідно до якого земельна ділянка передана в оренду відповідачу.

04 травня 2009 року в Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру зареєстровано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, укладеного в 2003 році між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро», за змістом якої сторони вирішили внести такі зміни:

до пункту 1 та викласти його в такій редакції: орендодавець передає,

а орендар приймає в оренду земельну ділянку розміром 2,560 га, вартістю згідно з кадастровою оцінкою державного органу земельних ресурсів, яка становить 28 325 грн; до абзацу першого пункту 2.2 договору щодо орендної плати у грошовій формі у розмірі 2,2 % від грошової оцінки землі,

що становить 567,00 грн, а також відшкодування витрат на поховання у сумі 258,00 грн.

Указував, що з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її збільшення в період дії спірного договору (2013-2016 роки), розмір орендної плати в грошовому виразі, який підлягав сплаті, повинен був складати 29 448,50 грн, з яких: за 2013 рік - 5 881,87 грн; за 2014 рік -

5 881,87 грн; за 2015 рік - 7 346,46 грн; за 2016 рік - 10 338,30 грн.

Також зазначав, що на момент звернення до суду із цим позовом відповідач так і не провів у повній мірі розрахунок за оренду землі

в грошовій формі з урахуванням індексації вартості земельної ділянки

за період з 2013 - 2016 роки, а саме: за 2013 рік сплачено 3 004,00 грн

(борг -2 877,87 грн); за 2014 рік - 2 700 грн (борг - 3 181,87 грн.);

за 2015 рік -6 136,00 грн (борг - 1 210,46 грн.); за 2016 рік орендна плата

не виплачена. Станом на 27 березня 2017 року борг становить 10 338,30 грн.

Крім того, зазначав, що відповідач у період 2009 - 2016 роки не виконує взяті на себе зобов`язання щодо безкоштовної поставки однієї тонни грубих кормів (соломи) до садиби орендодавця, а також не надаються послуги

з обробітку присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га (оранка

та культивація), яка відповідно до абзацу другого пункту 2.2 договору

та додатку № 1 до нього становить 100 грн на рік, що в сукупності

за вказаний період складає 800 грн. Указані вище факти, на його думку,

є підтвердженням систематичної несплати орендної плати відповідачем.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки, зі змінами та доповненнями викладеними в додатковій угоді від 04 травня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро», зареєстрований 28 липня 2004 року у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 04-04-126-00167, та стягнути з ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати

у сумі 18 408,50 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року у складі судді Парфьонова Д. О.позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 2,730 га (кадастровий номер 1223286000:02:034:1239) та земельної ділянки площею 2,560 га (кадастровий номер 1223286000:02:034:1240), загальною площею 5,2900 га, зі змінами та доповненнями, викладеними в додатковій угоді, зареєстрованій 04 травня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та

ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро», зареєстрований 28 липня 2004 року

у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 04-04-126-00167.

Стягнуто з ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в сумі 10 751,37 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що суду не надано належних та допустимих доказів своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати відповідачем, що свідчить про систематичне невиконання обов`язку щодо сплати орендної плати та наявність підстав для розірвання договору. Крім того, окремою підставою для розірвання договору є невиконання відповідачем умов договору щодо оранки та культивації присадибної земельної ділянки позивача протягом 2013-2015 років, а також поставки йому соломи у цей же період.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2018 рокуапеляційну скаргу ТОВ Агрофірми «Олімпекс-Агро» задоволено частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Агрофірми «Олімпекс-Агро» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 15 656,37 грн.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро»

не у повному обсязі здійснювало виплату орендної плати позивачу

за договором, проте судом неправильно здійснено розрахунок заборгованості. З урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також факту визнання відповідачем розміру нарахування орендної плати - 4 % від грошової оцінки землі, з урахуванням коефіцієнту індексації, ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» не доплатило позивачу:

за 2013 рік - 455,04 грн, за 2014 рік - 1 564,04 грн, за 2015 рік - 6 103,50 грн та за 2016 рік - 7 533,79 грн, тобто на загальну суму 15 656,37 грн.

При цьому, апеляційним судом зазначено, що недоплата за договором оренди не є систематичним невиконанням обов`язку щодо виплати орендної плати, враховуючи, що більшу частину орендної плати

ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» виплачувало своєчасно. Крім того, договором передбачена відповідальність орендаря за таке порушення, що дає можливість орендодавцю отримати сатисфакцію за несвоєчасну виплату частини орендної плати.

Умовами договору не передбачено обов`язку відповідача щорічно або

у певний період (періоди) року здійснювати поставку соломи до садиби орендодавця, виконання вказаних дій за договором проводиться

за ініціативою орендодавця, у випадку придбання соломи останнім

чи здобуття її у будь-який інший спосіб. Позивач не звертався

до ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» з відповідними заявами про поставку соломи чи виконання певних робіт, тоді як за звичаями ділового обороту встановлена процедура подання відповідних заявок на здійснення поставок до садиб, зокрема і соломи, та безкоштовної оранки (культивації) присадибних ділянок.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду,

представник ОСОБА_1 - адвокат Ямковий В. Ф., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Постанова апеляційного суду в частині стягнення з ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» на користь ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати не оскаржується, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 21 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 липня 2020 року вказану справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що поза увагою суду залишилося те, що відповідач допустив порушення умов договору щодо сплати орендної плати у всіх визначених договором формах, а саме: грошовій, натуральній, відробітковій, що в сукупності є істотним порушенням умов договору через систематичність несплати орендної плати та підставою для його розірвання.

Зазначав, що протягом 2013-2016 років відповідач у порушення вимог спірного договору оренди не здійснював поставки соломи, оранки

та культивації присадибної ділянки позивача.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2018 року ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначає,

що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним

та обґрунтованим.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП

№ 113675, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 28 листопада 2002 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,730 га, кадастровий номер 1223286000:02:034:1239, та земельна ділянка площею 2,560 га, кадастровий номер 1223286000:02:034:1240, загальною площею 5,2900 га, які розташовані на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 7).

У 2003 році між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований

у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 28 липня 2004 року

за № 04-04-126-00167.

Згідно з пунктом 2.2 цього договору оренди відповідач зобов`язався сплачувати позивачу щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 1 % від грошової оцінки землі, що становить 550,17 грн за рік. Орендар нараховує щороку додаткову орендну плату у відробітковій формі у вигляді надання послуг на суму 100,00 грн. Орендар також нараховує щороку додаткову орендну плату у грошовій формі орендодавцю, що є пенсіонером, на суму 100,00 грн. Орендна плата сплачується у грошовій або натуральній та відробітковій формах згідно додатку № 1 до договору. Вказана у цьому договорі орендна плата також буде коригуватися орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у таких випадках:

у разі підвищення законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі щорічно згідно з Указом Президента України в залежності від результатів фінансово-господарської діяльності.

Сторонами підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, відповідно до якого земельна ділянка була передана в оренду відповідачу.

04 травня 2009 року в Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» зареєстровано додаткову угоду

до договору оренди земельної ділянки, укладеного в 2003 році між

ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро», відповідно до якої внесено такі зміни: до пункту 1, та викладено його в наступній редакції: орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку розміром 2,560 га, вартістю згідно з кадастровою оцінкою державного органу земельних ресурсів, яка становить 28 325 грн; до абзацу першого, пункту 2.2 договору щодо зміни орендної плати у грошовій формі у розмірі 2 % від грошової оцінки землі, що становить 567,00 грн, а також відшкодування витрат на поховання в сумі 258 грн; до абзацу першого, пункту 2.3 договору, яким зазначено термін дії договору до 31 грудня

2021 року.

За умовами спірного договору оренди земельної ділянки ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» нарахована ОСОБА_1 орендна плата в таких розмірах:

за 2013 рік - 4,69 %, що складає 6 651,00 грн, утримано

ПДФО 15 % - 997,65 грн, до виплати 5 653,35 грн; за 2014 рік - 4,69 %,

що складає 6 651,00 грн, утримано ПДФО 15 % - 997,65 грн, до виплати

5 653,35 грн; за 2015 рік - 4,69 %, що складає 8 307,14 грн, утримано ПДФО 15% - 1246,07 грн, військовий збір 1,5 % - 124,61 грн, до виплати

6 936,46 грн; за 2016 рік - 5,5 %, що складає 11 700,22 грн, утримано ПДФО 15 % - 2 106,04 грн, військовий збір 1,5 % - 175,50 грн, до виплати

9 418,68 грн.

За період 2013-2015 роки ОСОБА_1 фактично отримав орендну плату за користування земельною ділянкою в таких розмірах: за 2013 рік -

23 вересня 2013 року - 1 955,00 грн у натуральній формі (пшениця);

27 вересня 2013 року - 1 000,00 грн у грошовій формі; 03 грудня 2013 року - 854,00 грн в натуральній формі (кукурудза); за 2014 рік - 04 вересня

2014 року - 2 700,00 грн в натуральній формі (пшениця); за 2015 рік -

18 лютого 2016 року - 6 136,00 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Ямкового В. Ф., підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції

в оскаржуваній частині не відповідає.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог

та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше

не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» у зазначеній редакції договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння

і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі

є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата

із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі»

у вказаній редакції орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються

за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі»

у редакції, чинній на момент укладання договору, визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК Українипередбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше

не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто

як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,

а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК Українипри виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені

в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що відповідач не здійснював оранку і культивацію присадибної ділянки орендодавця та не поставляв одну тонну соломи

до садиби орендодавця, що відповідачем не заперечується, зазначаючи,

що це не є обов`язковим.

Проте у пункті 2.2 спірного договору оренди земельної ділянки зазначено, що орендар сплачує орендну плату у натуральній та відробітковій формі - згідно з додатком № 1 до цього договору оренди земельної ділянки.

Висновок суду апеляційної інстанції про те, що оранка та культивація присадибної ділянки орендодавця не входить ні до однієї з форм орендної плати, передбачених договором, а є додатковою безкоштовною послугою, спростовуються змістом самого договору (пункт 5) та положеннями статті 15та розділу 3 Закону України «Про оренду землі». У порушення умов вказаного договору, орендарем не здійснювалася орендна плата у частині оранки та/або культивації присадибної ділянки позивача й поставки однієї тонни соломи до садиби, що свідчить про систематичну несплату у цій частині орендної плати, визначеної договором.

Тому відмова відповідача від надання послуг із завезення соломи, оранки та культивації земельної ділянки є істотною обставиною для розірвання договору або укладення його на інших мовах.

Аналогічний правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду

від 11 вересня 2019 року у справі № 183/1754/16-ц (провадження

61-25323св18) та від 01 липня 2020 року у справі 183/3653/16 (провадження № 61-26035св18).

Апеляційний суд, указаного не врахував та дійшов помилкового висновку, що систематична несплата орендної плати у відробітковій та натуральній формі (оранка, культивації присадибної земельної ділянки та поставка однієї тонни соломи до садиби орендодавця) не є істотними порушеннями умов договору через відсутність звернення позивача до відповідача

із вимогами про їх виплату, оскільки такі звернення не передбачені умовами договору, у той час як відповідач взяв на себе такі зобов`язання

за договором, а договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Доказів того, що ТОВ «Олімпекс-Агро» здійснювало дії щодо належного виконання спірного договору оренди у вказаній частині, але позивач відмовився приймати належне його виконання, відповідач суду не надав, що є його процесуальним обов`язком.

Апеляційний суд не надав належної правової оцінки змісту пункту 2.2 договору та додатку № 1 до цього договору оренди земельної ділянки,

а розтлумачив його на власний розсуд, при цьому обґрунтував своє судове рішення припущеннями, про те, що орендодавець повинен був вчинити додаткові дії для отримання визначеної сторонами орендної плати

у повному обсязі, що не передбачено умовами спірного договору

що заборонено частиною шостою статті 81 ЦПК України.

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що звичайно ставляться.

Натомість, суд першої інстанції, встановивши, що орендар належним чином не виконував умов спірного договору оренди земельної ділянки щодо оранки та культивації присадибної земельної ділянки позивача протягом 2013-2015 років, а також не поставляв йому соломи у цей же період, дійшов правильного висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки.

З огляду на зазначене, судове рішення апеляційного суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки,

зі змінами та доповненнями, викладеними в додатковій угоді від 04 травня 2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро», зареєстрованого 28 липня 2004 року Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 04-04-126-00167, підлягає скасуванню із залишенням в силі

в цій частині рішення суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ямкового Віктора Феофановича задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 квітня

2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки, скасувати і в цій частині залишити в силі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року.

У решті постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області

від 03 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк