Історія справи

Постанова

Іменем України

15 березня 2023 року

м. Київ

справа № 753/8671/21

провадження № 61-550св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс»,

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Р. Т.,

розглянув у порядку письмового провадженнякасаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», яка підписана представником Луньовою Анною Геннадіївною, ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Головачова Я. В., Андрієнко А. М., Вербової І. М.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор Плюс»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Р. Т. про визнання недійсними, скасування та вилучення записів про реєстрацію.

Позов мотивований тим, що 30 вересня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк»,та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 2615/0908/71-085, а також на забезпечення зобов`язань за кредитним договором - договір іпотеки № 2615/0908/71-Z-085, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коптєловою О. Р., зареєстрований в реєстрі за № 4076.

У подальшому, 28 листопад 2012 року ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» уклали договір факторингу № 5 і договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., реєстраційний номер 6970. В цей же день між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладений договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., зареєстрований в реєстрі за № 2187.

30 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. внесені зміни в реєстр іпотек в частині підстав обтяження та іпотекодержателя (змінено іпотекодержателя на ТОВ «ФК «Вектор Плюс»). 07 грудня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. Т. також внесені зміни до реєстру іпотек в частині підстав обтяження та іпотекодержателя (змінено іпотекодержателя на ТОВ «Кредитні ініціативи»).

Позивач зазначив, що вказані реєстраційні дії нотаріусів вчинені з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки при вчиненні реєстраційної дії не перевірено всіх документів, державна реєстрація проведена нотаріусами, які не мали на це повноважень.

Позивач просив:

визнати недійсним, скасувати та вилучити запис із Державного реєстру іпотек реєстраційного номеру обтяження 7999038, запис 30 листопада 2012 року, внесений реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, де змінено договір іпотеки від 30 вересня 2008 року, підписаного між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_1 , посвідченого реєстратором, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коптєловою О. Р., 02002, м. Київ, вул. Луначарського, 24, реєстраційний номер 4076 від 30 вересня 2008 року на договір про відступлення прав за іпотечними договорами, від 28 листопада 2012 року, між ПАТ «Сведбанк», код 19356840, м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 30 і ТОВ «ФК «Вектор Плюс», код: 38004195, 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31, посвідченого реєстратором, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, реєстраційний номер 6970, від 28 листопада 2012 року, «Іпотекодержатель» ВАТ «Сведбанк», код 19356840, м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 30, змінено на ТОВ «ФК «Вектор Плюс», код: 38004195, 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31, підстава: договір про відступлення прав за іпотечними договорами, посвідченого реєстратором, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, реєстраційний номер 6970, від 28 листопада 2012 року.

визнати недійсним, скасувати та вилучити запис із Державного реєстру іпотек реєстраційного номеру обтяження 7999038, запис 07 грудня 2012 року, внесений реєстратором, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. Т., АДРЕСА_1 , про зміну договору про відступлення прав за іпотечними договорами, укладений між ПАТ «Сведбанк», код 19356840, м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 30 і ТОВ «ФК «Вектор Плюс», код: 38004195, 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31, посвідченого реєстратором, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., 01032, м. Київ, вул. Саксаганського,120, реєстраційний номер 6970, від 28 листопада 2012 року, змінено на договір про передачу прав за іпотечним договором укладений 28 листопада 2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс», код: 38004195, 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31, і ТОВ «Кредитні ініціативи», код: 35326253, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 14, посвідченого реєстратором, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 2187 від 28 листопада 2012 року; об`єкт обтяження: додана квартира, адреса: АДРЕСА_3 . «Іпотекодержатель» ТОВ «ФК «Вектор Плюс»», код: 38004195, 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31, змінено на ТОВ «Кредитні ініціативи», Код: 35326253, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 14; підстава: договір про передачу прав за іпотечним договором, укладеного між ТОВ «ФК «Вектор Плюс», код: 38004195, 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31, і ТОВ «Кредитні ініціативи», код: 35326253, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 14, від 28 листопада 2012 року, посвідченого реєстратором, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 2187 від 28 листопада 2012 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 08 червня 2021 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Вектор Плюс», ТОВ «Кредитні ініціативи», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Р. Т. про захист прав споживачів, визнання недійсними, скасування та вилучення записів про реєстрацію задоволено.

Визнано недійсним, скасовано та вилучено запис із Державного реєстру іпотек реєстраційного номеру обтяження 7999038, запис 30 листопада 2012 року, внесений реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О.

Визнано недійсним, скасовано та вилучено запис із Державного реєстру іпотек реєстраційного номеру обтяження 7999038, запис 07 грудня 2012 року, внесений реєстратором, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. Т.

Суд першої інстанції мотивував рішення про задоволення позовних вимог тим, що законодавець наділив нотаріуса окремими повноваженнями державного реєстратора прав на нерухоме майно, які виникають у результаті нотаріальних дій лише з 01 січня 2013 року. За таких обставин, 30 листопада 2012 року у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., були відсутні повноваження для вчинення реєстраційних дій щодо реєстрації обтяження, зміни іпотекодержателя згідно договору про відступлення прав за іпотечними договорами, реєстраційний номер 6970 від 28 листопада 2012 року, а 07 грудня 2012 року у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р. Т. відсутні повноваження вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації обтяження, зміни іпотекодержателя, згідно договору про передачу прав за іпотечним договором, реєстраційний номер 2187 від 28 листопада 2012 року.

Суд першої інстанції зазначив, що з інформаційної довідки 200911369 від 19 лютого 2020 року Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна видно, що оспорювані позивачем реєстраційні дії нотаріусів по внесенню змін умов обтяження предмету іпотеки вчинялась за відсутності внесення змін до іпотечного договору від 30 вересня 2008 року, укладеного між позивачем та ВАТ «Сведбанк» чи іншого договору, що підтверджує відступлення прав за іпотечним договором. Отже, документом, який підтверджує перехід речового права на нерухоме майно, в даному випадку має бути додатковий договір або додаткова угода про внесення змін до договору іпотеки від 30 вересня 2008 року, укладеного між позивачем та ВАТ «Сведбанк». Відтак договір про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року та договір про передачу прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року, не є документами, на підставі яких можливо вчиняти реєстрацію обтяження, оскільки вказаними договорами не підтверджено перехід речового права - іпотеки - на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 (від ВАТ «Сведбанк» до ТОВ «ФК «Вектор Плюс», від ТОВ «ФК «Вектор Плюс» до ТОВ «Кредитні ініціативи»).

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. зареєстрував за ТОВ «ФК «Вектор плюс», а приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Р. Т. зареєструвала за ТОВ «Кредитні ініціативи» іпотеку за відсутності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації, що вказує на невиконання державним реєстратором вимог частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Приватні нотаріуси не вчиняли будь-яких нотаріальних дій щодо спірного об`єкта нерухомого майна (іпотечний договір від 30 вересня 2008 року, підписаний між позивачем та ВАТ «Сведбанк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коптєловою О. Р.)

Суд першої інстанції вказав, що не заслуговують на увагу суду посилання ТОВ «Кредитні ініціативи» на укладені договора факторингу, оскільки ці договори не мають значення для вирішення даної справи, так як, не слугували підставою для проведення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. Т. спірної державної реєстрації.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи», подану представником Ременюк Т. О., задоволено, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 червня 2021 року скасовано і ухвалено нове судове рішення яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» судовий збір в розмірі 1 362,00 грн.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неможливості внесення змін до Державного реєстру іпотек на підставі договору про відступлення прав за іпотечним договором, оскільки відступлення прав за іпотечним договором здійснюється на підставі відповідного правочину і не вимагає внесення змін до іпотечного договору у зв`язку із фактичною заміною кредитора/іпотекодержателя. При цьому перехід речового права (іпотеки) за даних обставин не відбувається, змінюється лише іпотекодержатель та вносяться відповідні зміни до реєстру щодо підстав такої зміни.

Колегія суддів вважала обґрунтованим висновок суду про відсутність у приватних нотаріусів Гречаної Р. Т., Заєць І. О. повноважень щодо прийняття від ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» документів для проведення державної реєстрації змін у Державному реєстрі іпотек без вчинення відповідних нотаріальних дій з нерухомим майном. У зв`язку з цим оскаржувані дії приватних нотаріусів не узгоджуються з вимогами, встановленими чинним законодавством на момент вчинення відповідних реєстраційних дій.

Колегія суддів зазначила, що з 16 січня 2020 року, тобто на час звернення позивача до суду з позовом і ухвалення оскаржуваного рішення у цій справі, такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачав, а тому обраний позивачем та застосований судом спосіб захисту не відповідає вимогам закону та є неефективним.

Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг

У січні 2022 року ТОВ «Кредитні ініціативи» подало касаційну скаргу, підписану представником Луньовою А. Г., в якій просили змінити постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, виключивши з її мотивувальної частини висновок про відсутність у приватних нотаріусів Гречаної Р. Т., Заєць І. О. повноважень щодо прийняття від ТОВ «ФК «Вектор плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» документів для проведення державної реєстрації змін у Державному реєстрі іпотек без вчинення відповідних нотаріальних дій з нерухомим майном.

У січні 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року; рішення Дарницького районного суду від 08 червня 2021 року залишити без змін.

Касаційна скарга ТОВ «Кредитні ініціативи», яка підписана представником Луньовою А. Г., обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у приватних нотаріусів Гречаної Р. Т., Заєць І. О. повноважень щодо прийняття від ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» документів для проведення державної реєстрації змін у Державному реєстрі іпотек без вчинення відповідних нотаріальних дій з нерухомим майном. Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що приватні нотаріуси зареєстрували не право іпотеки за ТОВ «Кредитні ініціативи», а саме відступлення прав за іпотечним договором, а тому під час внесення даних записів до Єдиного реєстру іпотек вони діяли на підставі, в межах повноважень, як того вимагає стаття 19 Конституції України, саме такий порядок внесення змін до реєстру був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року № 410, якою затверджено Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек, що призвело до включення у мотивувальну частину необґрунтованих та безпідставних висновків. Вказує, що судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови не враховав висновки, викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01 березня 2016 року у справі № К/800/62975/13 та в ухвалі Верховного Суду від 06 вересня 2021 року у справі № 401/2907/19 (провадження № 61-13698ск21). Зазначили, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини 1 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 та пункту 4 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» у подібних правовідносинах.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується в частині висновку суду про те, що нотаріус здійснює державну реєстрацію прав виключно у випадку вчинення ним нотаріальної дії, тому в іншій частині не оскаржуються та в касаційному порядку не переглядаються.

Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилося те, що 28 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. посвідчений звичайний договір між двома юридичними особами ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «ФК «Вектор Плюс», а приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Миронник О. В. договір про передачу прав за іпотечним договором, укладеним між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи», в яких відсутні: ознаки іпотеки визначені в статті 18 Закону України «Про іпотеку»; іпотекодавець ОСОБА_1 ; об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 . З урахуванням викладеного, такі договори не можуть бути підставою для зміни іпотекодержателя, заміною таким договором дійсного іпотечного договору, та вилучення його із Державного реєстру іпотек, внесенням цих записів приватними нотаріусами, які не проводили дії з іпотечною нерухомістю. До того ж ТОВ «ФК «Вектор Плюс» не надав нотаріусу повідомлення про зміну іпотекодержателя відповідно до пунктів 17, 18, 19 та 20 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 410 від 31 березня 2004 року (далі - Тимчасовий порядок), норми якого були чинними на день і час проведення реєстраційних дій. Вказує, позивачем до позовної заяви додані не заповнені повідомлення про зміну іпотекодержателя, які є додатком № 2 до договорів. Позивач зазначає, що відповідно до нової редакції Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 16 січня 2020 року, на який посилається суд апеляційної інстанції, скасовувати, як недійсні, договора, укладені між юридичними особами, позивач не має право, тому що він їх не підписував, але записи внесені на підставі цих договорів 30 листопада 2012 року і 07 грудня 2012 року мають бути визнані недійсними, скасовані та вилучені. Зазначає, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишився висновок Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19), відповідно до якого Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що заявлена позовна вимога про визнання протиправним і скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на квартиру за ТОВ «Кей-Колект» фактично стосується запису про це право від 04 квітня 2016 року. Також вказує, що у ТОВ «ФК «Вектор Плюс», фактично було відсутнє право іпотекодержателя на вище зазначений об`єкт нерухомості, який є власністю позивача і тому він не міг передати неіснуюче право іпотекодержателя новому іпотекодержателю ТОВ «Кредитні ініціативи».

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2022 року касаційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи», яка підписана представником Луньовою А. Г., на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 753/8671/21, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 753/8671/21, у задоволенні клопотання ТОВ «Кредитні ініціативи» про зупинення виконання Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року відмовлено.

У червні 2022 року матеріали цивільної справи № 753/8671/21 надійшли до Верховного Суду.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі № 753/8671/21.

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року касаційне провадження у справі № 753/8671/21 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2023 року провадження у справі поновлено, справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 10 лютого 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

В ухвалі Верховного Суду від 28 червня 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 489/6110/17, від 01 липня 2021 року у справі № 46/603, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17).

Фактичні обставини

Суди встановили, що 30 вересня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» і ОСОБА_1 підписаний споживчий кредитний договір № 2615/0908/71-085 з метою придбання житла - кв. АДРЕСА_4 . Одночасно з споживчим кредитним договором був підписаний договір іпотеки № 2615/0908/71-085-Z-85, який посвідчила приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коптєлова О. Р., реєстраційний номер 4076 від 30 вересня 2008 року та внесений в Державний реєстр іпотек за реєстраційним номером обтяження 7999038 іпотеки, кв. АДРЕСА_4 , власником якої, відповідно до договору купівлі-продажу від 30 вересня 2008 року, є ОСОБА_1

28 листопада 2012 року ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «ФК «Вектор Плюс» одночасно уклали договір факторингу № 15, і договір про відступлення прав за іпотечними договорами, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., реєстраційний номер 6970, від 28 листопада 2012 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру іпотек, номер інформаційної довідки 200911369, від 19 лютого 2020 року із розділу інформація про зміни, вбачається, що 30 листопада 2012 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., внесла зміни до Державного реєстру іпотек, реєстраційного номеру обтяження 7999038 іпотек, на підставі договору про відступлення прав за іпотечними договорами, укладеного між ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «ФК «Вектор Плюс», реєстраційний номер 6970, від 28 листопада 2012року, вилучивши договір іпотеки, підписаний між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_1 , реєстраційний номер 4076 від 30 вересня 2008 року.

28 листопада 2012 року ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» одночасно уклали договір факторингу б/н і договір про передачу прав за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., реєстраційний номер 2187 від 28 листопада 2012 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру іпотек, номер інформаційної довідки 200911369 від 19 лютого 2020 року із розділу інформація про зміни, яка була надана позивачем, вбачається, що 07 грудня 2012 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Р. Т., внесла зміни до Державного реєстру іпотек, реєстраційного номеру обтяження 7999038 іпотек, на підставі договору про передачу прав за іпотечним договором, реєстраційний номер 2187 від 28 листопада 2012 року, укладеного між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи», вилучивши, договір про відступлення прав за іпотечними договорами, реєстраційний номер 6970 від 28 листопада 2012 року.

Позиція Верховного Суду

Загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2022 року у справі № 757/508/20-ц (провадження № 61-19919св21) зазначено, що: «порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. […] Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 щодо поняття порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення».

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 202 ЦК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

У справі, що переглядається:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи», ТОВ «ФК «Вектор Плюс» про визнання недійсними, скасування та вилучення записів про реєстрацію;

відповідно до іпотечного договору № 2615/0908/71-085-Z-85 від 30 вересня 2008 року на забезпечення виконання основного зобов`язання ОСОБА_1 передав ПАТ «Сведбанк» трикімнатну кв. АДРЕСА_4 ;

суд апеляційної інстанції встановив, що 28 листопада 2012 року ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «ФК «Вектор Плюс» уклали договір про відступлення прав за іпотечним договором, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., реєстраційний номер 6970, від 28 листопада 2012 року. 28 листопада 2012 року ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» уклали договір про передачу прав за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., реєстраційний номер 2187 від 28 листопада 2012 року;

договір про відступлення прав за іпотечними договорами між ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та договір про передачу прав за іпотечним договором між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», які були укладені 28 листопада 2012 року та посвідчені приватними нотаріусами, сторонами не оспорені, недійсними не визнані, підстави для кваліфікації їх нікчемними відсутні, тому відсутні порушені права та інтереси позивача ОСОБА_1 , що є самостійною підставою для відмови в позові.

За таких обставин апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відмову в позові. Проте помилився щодо мотивів такої відмови. Тому постанову апеляційного суду належить змінити в мотивувальній частині, виклавши її у редакції цієї постанови, в іншій частині - залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

З урахуванням висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2022 року у справі № 757/508/20-ц (провадження № 61-19919св21), оскаржена постанова прийнята частково без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_1 та касаційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» слід задовольнити частково, оскаржену постанову змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в іншій частині оскаржену постанову залишити без змін.

Оскільки колегія судів зробила висновок по зміну судового рішення лише в частині мотивів його прийняття, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статями 400 409 410 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук