Постанова

Іменем України

14 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 707/2142/15-ц

провадження № 61-36075св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 28 листопада 2016 року та касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 30 червня 2017 року, додаткове рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 10 жовтня 2017 року,

у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк», банк) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов мотивовано тим, що 12 серпня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 20 000 дол. США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % на рік з кінцевим терміном повернення до 10 серпня 2018 року.

Цього ж дня між тими ж сторонами також укладено іпотечний договір № 18/Zмсвіп-08, згідно якого в рахунок забезпечення виконання основного зобов`язання по кредитному договору ОСОБА_1 передав банку в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно - житловий будинок (домоволодіння) по АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,1667 га.

Невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 18 серпня 2015 року становить 15 952,84 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 351 126, 54 грн.

Звертаючись в суд з позовом банк, із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором від 12 серпня 2008 року № 18/МС-08 в розмірі 15 952,84 дол. США та 51 186,81 грн звернути стягнення за іпотечним договором від 12 серпня 2008 року № 18/Zмсвіп-08 шляхом визнання за ПАТ «Дельта Банк» права власності на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_1 , а саме: будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій вказаний будинок розташований.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 15 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 30 червня 2017 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 12 серпня 2008 року, шляхом набуття права власності на домоволодіння, що по АДРЕСА_1 та набуття права власності на земельну ділянку площею 0,1667 га, кадастровий номер № НОМЕР_1 , що розташована по АДРЕСА_1 за ПАТ «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020).

Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване наявністю непогашеної кредитної заборгованості відповідача перед банком та відповідністю вимогам законодавства визначеного банком способу захисту своїх прав за кредитним та іпотечним договорами шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 28 листопада 2016 року за клопотанням ОСОБА_1 у справі призначено судову оціночно-будівельну експертизу.

Апеляційний суд виходив із того, що з часу складання звіту про оцінку будинку, поданого позивачем, минуло шість місяців, а поданий відповідачем на спростування доводів позивача звіт про оцінку встановлює іншу вартість, що є значно більшою. Враховуючи необхідність спеціальних знань для вирішення питань, що мають значення для справи, та наявність відповідного клопотання відповідача, апеляційний суд дійшов висновку про призначення експертизи.

Додатковим рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 21 серпня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 10 жовтня 2017 року, враховано в загальну суму заборгованості за кредитним договором 18/МС-08 від 12 серпня 2008 року пеню у сумі 51 186,86 грн.

Ухвалюючи додаткове рішення, місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при ухваленні ним рішення від 15 серпня 2016 року не було враховано в загальну суму заборгованості пеню, про що просив банк як у первісній, так і в уточненій редакції позову.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ПАТ «Дельта Банк» на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 28 листопада 2016 року. Посилаючись на безпідставність зупинення апеляційним судом провадження у справі, банк просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для подальшого розгляду до апеляційного суду.

У липні та жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційними скаргами також звернувся ОСОБА_1 , у яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 серпня 2016 року, додаткове рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 серпня 2017 року і ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 30 червня 2017 року та від 10 жовтня 2017 року й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПАТ «Дельта Банк» на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 28 листопада 2016 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду м. Черкаси від 15 серпня 2016 року та на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 30 червня 2017 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 10 жовтня 2017 року.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки», у зазначеній справі призначено повторний автоматизований розподіл.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

07 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 серпня 2019 року визначено склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Литвиненко І. В., Сердюк В. В., Фаловська І. М.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

У касаційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» посилається на безпідставність зупинення апеляційним судом провадження по справі та вказує на оскарження ним ухвали Апеляційного суду Черкаської області 28 листопада 2016 року саме в цій частині. Водночас звертає увагу, що строк дії звіту про оцінку вартості майна може бути визначений лише тоді, коли сам оцінювач визнає необхідність у цьому, а чинним законодавством вимог щодо вказівки такого строку не передбачено.

У касаційній скарзі на рішення Черкаського районного суду м. Черкаси від 15 серпня 2016 року та на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 30 червня 2017 року ОСОБА_1 вказує на відсутність у резолютивній частині оскаржуваного рішення місцевого суду складових суми боргу, неправильне нарахування позивачем розміру пені, на що суди попередніх інстанцій уваги не звернули, а також хибність висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення поданої ним заяви про застосування позовної давності.

Відповідач також наголошує на неправильності обраного позивачем способу захисту свого права у зв`язку із передбаченою в укладеному між сторонами договорі іпотеки можливістю задоволення вимог кредитора шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Оскільки позивач не виконав умови договору іпотеки та не надіслав відповідачу, як іпотекодержателю, письмову вимогу про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, домовленості щодо шляху звернення стягнення на предмет іпотеки між ними досягнуто не було.

У касаційній скарзі на додатковерішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 10 жовтня 2017 року ОСОБА_1 посилається на вихід суду за межі заявленого банком позову, оскільки визначений місцевим судом розмір пені є більшим від визначеної банком суми у поданій заяві про уточнення позовних вимог. Відповідач звертає увагу, що пеня нарахована поза межами шестимісячного строку, а вимога про її нарахування заявлена із пропуском позовної давності в один рік.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

До Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ОСОБА_2 на касаційну скаргу ПАТ «Дельта Банк». У запереченні відповідач посилається на законність оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про призначення експертизи та вказує на те, що доводи касаційної скарги стосуються необхідності скасування її повністю, а не лише в частині зупинення провадження по справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до договору кредиту № 18/МС-08 від 12 серпня 2008 року, укладеного між ТОВ «Український промисловий банк», правонаступником якого згідно договору про передачу активів та кредитних зобов`язань «Укрпромбанку» від 13 червня 2010 року є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у розмірі 20 000 дол. США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16% на рік з кінцевим терміном повернення до 10 серпня 2018 року.

Того ж дня між тими самими сторонами був укладений іпотечний договір №18/Zмсвіп-08, згідно якого в рахунок забезпечення виконання основного зобов`язання по кредитному договору, ОСОБА_1 передав банку в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок (домоволодіння) по АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,1667 га, та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Неналежне виконання боржником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 18 серпня 2015 року склав 15 952,84 дол. США, що є еквівалентом за курсом НБУ - 351 126,54 грн.

Звертаючись в суд з позовом банк просив в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на належне ОСОБА_1 іпотечне майно шляхом визнання права власності на нього за ПАТ «Дельта Банк».

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У частинах першій, третій статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент укладення кредитного та іпотечного договорів) зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

При цьому згідно із частиною першою статті 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент укладення кредитного та іпотечного договорів) договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності, також визначено правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки частиною першою статті 37 Закону України «Про іпотеку» у діючій редакції.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України «Про іпотеку», приписами якої (в редакції, чинній на момент укладення кредитного та іпотечного договорів) передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Отже, результат аналізу статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», статей 328, 335, 376, 392 ЦК України дає підстави для висновку про те, що законодавець визначив три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

У свою чергу, позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки. При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України «Про іпотеку» у вказаній редакції).

Отже, позивач відповідно до статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку» має можливість звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж визнання права власності на нього.

Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.

Застереження у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно в договорі.

З урахуванням вимог статей 328, 335, 392 ЦК України та у контексті статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.

Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 760/14438/15-ц (провадження № 14-38цс18) та від 29 травня 2018 року у справі № 369/238/15-ц (провадження № 14-117цс18).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суди попередніх інстанцій на зазначені обставини справи уваги не звернули, не перевірили, чи відповідає обраний позивачем спосіб судового захисту вимогам закону, та не врахували, що спосіб захисту, обраний позивачем, є позасудовим згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, а тому звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю вказаного предмета іпотеки у власність та визнання права власності на нього за ПАТ «Дельта Банк» задоволенню не підлягають.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи, що Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 серпня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 30 червня 2017 року, додаткове рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 серпня 2017 року та ухвала Апеляційного суду Черкаської області від 10 жовтня 2017 року, якою додаткове рішення суду першої інстанції залишено без змін, також підлягають скасуванню, оскільки вони мають похідний характер від основних рішень, які колегією суддів визнано незаконними.

Щодо касаційної скарги ПАТ «Дельта Банк» на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 28 листопада 2016 року про призначення оціночно-будівельної експертизи та зупинення на час її проведення провадження у справі колегія суддів зазначає наступне.

Суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі, виходив із того, що для вирішення питання, що має значення для справи, а саме - ринкової вартості предмета іпотеки, необхідні спеціальні знання, а тому, із урахуванням заявленого відповідачем клопотання, дійшов висновку про призначення судової оціночно-будівельної експертизи та на час проведення експертизи зупинив провадження у справі.

При цьому суд апеляційної інстанції керувався частиною першою статті 143 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали), відповідно до якої для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Посилання банку у касаційній скарзі на відсутність підстав для призначення цієї експертизи суд касаційної інстанції не бере до уваги, оскільки в касаційному порядку оскаржується ухвала суду апеляційної інстанції в частині зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» залишити без задоволення, ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 28 листопада 2016 року в частині зупинення провадження у справі - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, касаційні скарги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а оскаржувані ним судові рішення - скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 412, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 28 листопада 2016 року залишити без змін.

Касаційні скарги ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 30 червня 2017 року, додаткове рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 10 жовтня 2017 року скасувати.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:В. С. Висоцька А. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська