Постанова

Іменем України

14 червня 2022 року

м. Київ

справа № 346/3357/21

провадження № 61-3306св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Рунгурська сільська рада Печеніжинської об`єднаної територіальної громади,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 24 грудня 2021 року у складі судді Калинюка О. П. та постанову Івано - Франківського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Девляшевського В. А., Пнівчук О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду

з позовом до Рунгурської сільської ради Печеніжинської об`єднаної територіальної громади, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Позов мотивовано тим, що 08 липня 2021 року приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано - Франківської області Антонюк О. В. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, відкриту після смерті її батька ОСОБА_3 , 1959 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позивачкою пропущено встановлений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Однак, вона вважає, що такий строк пропустила з поважних причин, оскільки з 2007 року вона не проживає за зареєстрованим місцем проживання у АДРЕСА_1 . В зв`язку з цим позивачці не було відомо про смерть її батька і про цей факт вона дізналася лише у червні 2021 року від ОСОБА_4 , яка перебувала з батьком позивачки у фактичних шлюбних відносинах.

Крім того, поважними причинами пропуску зазначеного строку позивачка вважає запровадження заборон та обмежень руху регулярних та нерегулярних пасажирських перевезень різними видами транспорту, зумовлених запобіганню поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом «SARS-CoV-2».

Тому просила визначити один місяць додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Івано -Франківського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, щооб`єктивних, непереборних та істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька у спадкоємця не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2022 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 , подала касаційну скаргу в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження. Справу витребувано із суду першої інстанції.

У травні 2022 рокусправа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судом не було взято до відома докази, згідно яких її протиправно усунуто від спадщини батька, як єдиного спадкоємця першої черги за законом, через поважні причини пропущено строк для подання відповідної заяви.

Заявник зазначила, що про смерть батька дізналася від його цивільної дружини ОСОБА_4 у червні 2021 року яка їй зателефонувала.

Звернула увагу на те, що в період строку передбаченого для прийняття спадщини з 20 грудня 2020 року по 20 червня 2021 року на території Львівської області Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій у Львівській області застосовано «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 та було застосовано на території Львівської області обмежувальні протиепідемічні заходи передбачені для «червоного» рівня епідемічної небезпеки.

Такі обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 посилається на таке: судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , у якому він просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рунгури Коломийського району Івано-Франківської області помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 24 грудня 2020 року серії НОМЕР_1 , актовий запис № 1186 (а. с. 58).

Згідно з довідкою Рунгурського старостинського округу Печеніжинської селищної ради від 30 грудня 2020 року №1096, за адресою постійного проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) на час його смерті не було зареєстроване місце проживання інших осіб. Заповіт від його імені у виконкомі Печеніжської селищної ради ОТГ не посвідчувався (а. с. 59).

Відповідно до свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові, виданого повторно 13 травня 2005 року, ОСОБА_2 20 серпня 1999 року змінив прізвище на « ОСОБА_2 » (а. с. 69).

ОСОБА_2 12 травня 2021 року звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свого брата ОСОБА_3 (а. с. 65).

На підставі даних, які містяться у свідоцтвах про народження та про шлюб, позивач є дочкою померлого ОСОБА_3 , яка в зв`язку з укладенням 23 листопада 2019 року другого шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (а. с. 7-10).

Позивач 24 червня 2021 року звернулася до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Антонюк О. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , зазначивши, що про його смерть позивачці стало відомо 23 червня 2021 року (а. с. 70).

Нотаріусом 08 липня 2021 року позивачці шляхом письмового роз`яснення рекомендовано звернутися до Коломийського міськрайонного суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття вказаної спадщини (а. с. 73).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до змісту статей 1216 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261- 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220 1222 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом частини першої статті 1269 ЦК України на спадкоємця, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, покладено обов`язок подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дав належну оцінку обставинам, на які посилалася позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у неї об`єктивних, непереборних і істотних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 оскільки, позивачем не доведено перед судом існування обставин, які б перешкоджали їй дізнатится про смерть батька до 23 червня 2021 року за умови існування відповідного наміру позивачки щодо отримання такої інформації.

Доводи касаційної скарги про те, що в період строку передбаченого для прийняття спадщини з 20 грудня 2020 року по 20 червня 2021 року на території Львівської області Державною комісією з питань техногенно -екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій у Львівській області застосовано «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 та було застосовано на території Львівської області обмежувальні протиепідемічні заходи передбачені для «червоного» рівня епідемічної небезпеки, не заслуговують на увагу.

Для подання заяви про прийняття спадщини не обов`язково їхати до нотаріальної контори, оскільки законодавство не позбавляє спадкоємця права направити таку заяву за допомогою засобів поштового зв`язку.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 09 лютого 2022 року у справі № 709/769/19 (провадження № 61-13720св20).

Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій по суті вирішення спору та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги щодо поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин у тому контексті, який, на думку позивача свідчить про поважність причин пропуску ним строку для прийняття спадщини. Проте такі аргументи належним чином перевірені судами попередніх інстанцій та спростовані під час розгляду справи з урахуванням установлених конкретних обставин.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк