Постанова

Іменем України

12 березня 2020 року

м. Київ

справа № 757/24703/18-ц

провадження № 61-12629св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович,

третя особа: Берегівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Київського апеляційного суду від 07 травня

2019 року в складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Борисової О. В.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк», Банк), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О., третя особа: Берегівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції

у Закарпатській області (далі - Берегівський районний ВДВС ГТУЮ

у Закарпатській області), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовну заяву мотивовано тим, що 26 травня 2011 року ним заповнено та подано до ПАТ КБ «ПриватБанк» анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у банку за № 1006020800220210904 , в якій він висловив своє бажання отримати кредитну лінію у розмірі 6 500,00 грн, однак без погодження будь-яких умов.

ПАТ КБ «ПриватБанк» збільшив кредитний ліміт на картковому рахунку без укладення кредитного договору та без підписання «Умов та правил надання банківських послуг».

Позивач вважав, що кредитний договір не укладено, а перерахування на його рахунок у вигляді збільшення ліміту є помилковим. Він періодично користувався грошовими коштами та повертав їх на свій рахунок шляхом його поповнення.

У квітні 2018 року ним виявлено нарахування відсотків та неустойки на грошові кошти, якими він користувався, та отриманий виконавчий напис про стягнення

з нього заборгованості, який знаходиться на виконанні у Берегівському районному ВДВС ГТУЮ у Закарпатській області.

Крім того, банком завищено розрахунок суми боргу за основним платежем, внаслідок неправомірного зарахування платежів у рахунок безпідставного погашення відсотків та неустойки, сам розрахунок є суперечливим, а підсумкові суми у ньому не збігаються.

Позивач вважав виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки на момент його вчинення Банком та позивачем не укладено кредитного договору, період охоплений виконавчим написом перевищує шість років і чотири місяця.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О. від 09 листопада 2017 року № 19735 вчинений на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 серпня 2018 року

в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що анкета-заява є кредитним договором, який є діючим та безстроковим. Крім того, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, яка відповідно до пункту 2.7.1.4.5 Умов та правил надання банківських послуг встановлена сторонами тривалістю п`ять років. Тому виконавчий напис від 09 листопада 2017 року вчинено у межах позовної давності.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 07 травня 2019 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 серпня 2018 року скасовано, прийнято нову постанову про задоволення позову.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 09 листопада 2017 року № 19735, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р. О. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в розмірі 61 104,41 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що згідно з виконавчим написом нотаріуса від 09 листопада 2017 року строк за який проводиться стягнення зазначений з 26 травня 2011 року по 03 жовтня 2017 року, тобто

з перевищенням трирічного строку, що суперечить статті 88 Закону України «Про нотаріат». При вчиненні виконавчого напису застосована може бути тільки давність встановлена законом, тобто позовна давність встановлена договором у цьому випадку не враховується.

Аргументи учасників справи

У червні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що для вчинення оспорюваного виконавчого напису банком надано всі необхідні документи, передбачені переліком, які підтверджують безспірність заборгованості. При цьому нотаріус не повинен перевіряти безспірність заборгованості та встановлювати права та обов`язки учасників правовідносин, він лише перевіряє наявність документів для здійснення нотаріальної дії.

Відзив іншими учасниками справи на касаційну скаргу не подано.

Рух справи

УхвалоюВерховного Суду від 19 липня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 26 травня 2011 року ОСОБА_1 заповнив та подав Банку заяву-анкету № 1006020800220210904 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» (для індивідуальних клієнтів, приватних підприємців та керівників корпоративних клієнтів).

Відповідно до змісту заяви-анкети від 26 травня 2011 року

№ 1006020800220210904 позивач, ознайомившись з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами ПАТ КБ «ПриватБанк», оформив на своє ім`я платіжну карку «Універсальна» з кредитним лімітом 6 500,00 грн та погодився з тим, що ця заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифів, становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Позивачем з 26 вересня 2014 року не виконуються умови договору.

09 жовтня 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» направлено позивачу письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором № б/н від 26 травня 2011 року.

09 жовтня 2017 року Банк звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О. із заявою про вчинення виконавчого напису за кредитним договором б/н від 26 травня 2011 року, оскільки станом на 03 жовтня 2017 року загальна сума заборгованості з врахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, починаючи з 26 травня 2011 року, становить 61 104,41 грн, з якої 22 213,80 грн - заборгованість за тілом кредиту, 20 097,45 грн - нараховані відсотки, 15 407,24 грн - пеня, 500,00 грн - штраф

у фіксованій частині та 2 885,92 грн - відсоток від суми заборгованості по штрафу.

Для вчинення виконавчого напису представником відповідача надано приватному нотаріусу Швецю Р. О. такі документи:

- заяву про вчинення виконавчого напису;

- оригінал і копія договору про надання банківських послуг (анкета-заява позичальника);

- виписка з рахунку боржника про заборгованість, яка була завірена печаткою банку;

- копія письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором;

- підтвердження надіслання вимоги про усунення порушень кредитного договору.

09 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р. О. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 19735, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» грошових коштів на загальну суму 61 104,41 грн в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № б/н від 26 травня

2011 року.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках

і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається

у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту

3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого

2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів,

в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада

2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі

№ 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада

2017 року.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) ? «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Установлені судами обставини свідчать, що серед документів наданих Банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися

у безспірному порядку, відсутній. Надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, не містить умов щодо збільшення кредитного ліміту на картковому рахунку позичальника, умов та порядку нарахування відсотків, відповідальності за порушення зобов`язань, а отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено

у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

За таких обставин апеляційний суд мав задовольнити позов ОСОБА_1

у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (частина друга статті 50 Закону України «Про нотаріат»). Водночас, у спорах між боржниками і стягувачами, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, зокрема про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, належним відповідачем є стягувач (кредитор) на користь якої було вчинено виконавчий напис, оскільки предметом позову є спір про право. Нотаріус можу бути залучений до розгляду таких справ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову до такої особи та вирішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене рішення апеляційного суду частково ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржене рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» змінити у мотивувальній частині, в частині задоволення позову до нотаріуса ? скасувати, зі зміною у мотивувальній частині в цій частині рішення суду першої інстанції про відмову у позові, в іншій частині рішення суду апеляційної інстанції ? залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 412, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 07 травня 2019 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, скасувати.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 серпня 2018 року

в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Постанову Київського апеляційного суду від 07 травня 2019 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук