Постанова

Іменем України

27 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 526/2584/16-ц

провадження № 61-25665 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7;

відповідач - приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко";

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 та представника ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_11 - на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 вересня 2017 року у складі судді Горошка А. М. та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 25 жовтня 2017 рокуу складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Обідіної О. І., Пікуля В. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (далі - ПрАТ "Райз-Максимко") про стягнення заборгованості з орендної плати.

Позовна заява мотивована тим, що вони є власниками земельних ділянок, що розташовані на території Ціпківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, та протягом багатьох років перебували у правовідносинах з ПрАТ "Райз-Максимко", предметом яких була оренда землі. З метою належного використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення у серпні 2009 року вони уклали договори оренди землі з відповідачем. Згідно з пунктами 9 і 31 кожного із договорів відповідач зобов'язувався сплачувати у визначені договорами строки орендну плату у погодженій формі та розмірах, не порушуючи вимог чинного законодавства. Особливості встановлення розміру, форми, строків внесення орендної плати визначені Законом України "Про оренду землі", а щодо земельного паю, земельної ділянки сільськогосподарського призначення в частині розміру Указом Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)". Згідно з частиною 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. У кожному з договорів оренди землі пунктом 11 передбачено, що виплата орендної плати здійснюється протягом сільськогосподарського року, але не пізніше 31 грудня поточного року.

Пунктом 13 договорів оренди землі передбачено можливість перегляду сторонами орендної плати за взаємною згодою. Відповідач, керуючись положеннями пункту 13 договорів оренди землі, запропонував їм зміни до розміру орендної плати шляхом її поступового збільшення, зокрема, у 2012-2013 роках - до 4 %, а у 2014 та 2015 роках - до 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що було відображено у бухгалтерських документах орендаря і книжках орендодавців за відповідними договорами і, як наслідок, щорічно перераховувалася орендна плата.

Такі дії вчинялися орендарем з усіма орендодавцями с. Ціпки Гадяцького району Полтавської області, з якими були укладені договори оренди землі, без будь-яких виключень.

У 2015 році розмір орендної плати сторонами був підтверджений на рівні 5 %, перерахований відповідачем, виходячи із нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 98 119 грн 77 коп., що було відображено у відповідних обліково-звітних документах орендаря і книжках орендодавців, зокрема, річних розрахункових листах.

Зазначали, що зміна розміру орендної плати є однією із істотних умов згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі", а тому на підставі статей 23,30 цього ж закону здійснюється за згодою сторін. Викладені вище записи орендарем до книжок орендодавців погоджені з орендодавцями шляхом підпису. Разом з тим, зміна розміру орендної плати є зміною умов договору оренди, додаткова угода до договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати має бути укладена у письмовій формі.

В період здійснення розрахунків за 2015 рік їм стало відомо, що орендна плата за поточний сільськогосподарський рік окремим орендодавцям відповідачем самовільно зменшена з 5 % до 3 % за надані в оренду земельні ділянки, незважаючи на усні і письмові заперечення позивачів, і за один земельний пай склала в середньому 2
289 грн 54 коп., що на 1 526 грн 36 коп. менше, ніж розраховано відповідачем на початку 2015 сільськогосподарського року. Заслуговує на увагу також та обставина, що видана орендна плата за 2015 рік значно нижча від виплати її у попередні роки.

Разом з тим, у частини орендодавців сусідніх земельних ділянок орендна плата у 2015 році залишилась на рівні 5 %. Відповідач свідомо занизив розмір нарахованої орендної плати за земельну ділянку (пай), поклавши в основу розрахунків терміни дії договору в межах календарного року, при цьому проігнорувавши поняття "сільськогосподарський рік" і положення пунктів 11 і 21 договорів оренди землі.

Наслідком протиправної поведінки відповідача, яка виразилася у неправильних розрахунках, а також самовільному зменшенні орендної плати за 2015 рік з 5 до 3 % стало утворення заборгованості по сплаті орендної плати позивачам.

Згідно з пунктом 14 договорів оренди землі у разі невнесення орендної плати (її частини) у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України від невиплаченої суми за кожен день прострочення.

Ураховуючи викладене, позивачі просили суд стягнути з ПрАТ "Райз-Максимко" на користь: ОСОБА_8 частину невиплаченої орендної плати за договором оренди землі від 17 серпня 2009 року № 920 у розмірі 3 613 грн 27 коп. та пеню у розмірі 707
грн 09 коп. ; ОСОБА_9 частину невиплаченої орендної плати за договором оренди землі від 17 серпня 2009 року № 923 у розмірі 1 806 грн 97 коп. та пеню у розмірі 353 грн 57 коп. ; ОСОБА_10 частину невиплаченої орендної плати за договором оренди землі від 17 серпня 2009 року № 924 у розмірі 1 807 грн 05 коп. та пеню у розмірі 353 грн 60 коп. ; ОСОБА_1 частину невиплаченої орендної плати за договорами оренди землі від 16 серпня 2009 року № 848 і № 848-1 у розмірі 3
022 грн 44 коп. та пеню у розмірі 632 грн 66 коп. ; ОСОБА_2 частину невиплаченої орендної плати за договором оренди землі від 17 серпня 2009 року № 940 у розмірі 1 936 грн 51 коп. та пеню у розмірі 343 грн 44 коп. ; ОСОБА_3 частину невиплаченої орендної плати за договором оренди землі від 17 серпня 2009 року № 941 у розмірі 1 936 грн 51 коп. та пеню у розмірі 343 грн 44 коп. ; ОСОБА_4 частину невиплаченої орендної плати за договорами оренди землі від 17 серпня 2009 року № 928 і № 929 у розмірі 4 904 грн 84 коп. та пеню у розмірі 1 025 грн 71 коп. ; ОСОБА_5 частину невиплаченої орендної плати за договором оренди землі від 18 серпня 2009 року № 1063 у розмірі 1 727 грн 65 коп. та пеню у розмірі 332
грн 78 коп. ; ОСОБА_6 частину невиплаченої орендної плати за договорами від 18 серпня 2009 року № 1066 і №1067-1 у розмірі 2 401 грн 37 коп. та пеню у розмірі 470 грн 16 коп. ; ОСОБА_7 частину невиплаченої орендної плати за договором оренди землі від 20 серпня 2009 року № 1112 у розмірі 3 277 грн 21 коп. та пеню у розмірі 652 грн 35 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 вересня 2017 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Райз-Максимко" на користь ОСОБА_1 за договором оренди землі від 16 серпня 2009 року № 848, зареєстрованого 13 грудня 2010 року, та договором оренди землі від 16 серпня 2009 року № 848-1, зареєстрованого 13 грудня 2010 року, пеню в сумі 19
грн 22 коп. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ПрАТ "Райз-Максимко" на користь ОСОБА_2 за договором оренди землі від 17 серпня 2009 року № 940, зареєстрованого 17 листопада 2010 року, пеню в сумі 0 (нуль)
грн 33 коп. Стягнуто з ПрАТ "Райз-Максимко" на користь ОСОБА_3 за договором оренди землі від 17 серпня 2009 року № 941, зареєстрованого 17 листопада 2010 року, пеню в сумі 0 (нуль) грн 33 коп. Стягнуто з ПрАТ "Райз-Максимко" на користь ОСОБА_6 за договором оренди землі від 18 серпня 2009 року № 1067-1, зареєстрованого 13 грудня 2010 року, заборгованість по орендній платі у сумі 7
(сім) грн 79 коп., а також за договором оренди землі від 18 серпня 2009 року № 1067-1, зареєстрованого 13 грудня 2010 року, та договором оренди землі від 18 серпня 2009 року № 1066, зареєстрованого 06 грудня 2010 року, пеню в сумі 29
(двадцять дев'ять) грн 56 коп.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що щорічна орендна плата за користування земельними ділянками визначена умовами договору у розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної діялнки, а тому виплата орендної плати у вказаному розмірі за 2015 рік відповідає вимогам закону і положенням договорів оренди землі. Проте за деякими договорами оренди землі виплата орендної плати була здійснена поза межами строку визначеного умовами договору, а тому є підстави для стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 25 жовтня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - ОСОБА_11 - відхилено. Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 вересня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що відповідно до умов договорів оренди землі сторонами узгоджено, що мінімальний розмір щорічної орендної плати за користування земельною ділянкою складає 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У визначеній законом формі додаткові угоди про внесення змін до умов договорів в частині збільшення розміру орендної плати між сторонами не укладалися. Погодження збільшення розміру орендної плати у річних розрахункових листах не можна вважати внесенням змін до договору оренди землі у визначеному законом порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2017 року ОСОБА_7 та представник ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_11 - подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просили оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2017 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 526/2584/16-ц із Гадяцького районного суду Полтавської області справу.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції встановив, що у річних розрахункових листах за 2014-2015 роки орендарем визначено процент виплати орендної плати на рівні 5 %, який погоджено з орендодавцями, проте зазначену обставину суд не вважав внесенням змін до договору у визначеному законом порядку. Підтвердженням внесення змін до договору оренди землі в частині орендної плати є річні розрахункові листи в книжках орендодавців, які заповнювалися відповідальною особою відповідача та довідка про встановлення, нарахування і виплату орендної плати позивачам у 2012-2014 роках. Зміни до договорів в частині виплати орендної плати в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки були здійснені в першій половині 2014 року, а тому така зміна орендної плати ще не передбачала державної реєстрації.

Зазначали, що згідно з пунктом 22 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 та листом Державної реєстраційної служби України від 05 березня 2014 року № 462/22-14-05, відсутні правові підстави для державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі в частині зміни розміру орендної плати станом до 01 червня 2014 року. Тому зміни орендної плати до 01 червня 2014 року без державної реєстрації відповідає вимогам закону.

Вважали помилковим висновок суду про те, що припинення дії договору зумовлює припинення існуючих між сторонами взаємних прав і обов'язків, зокрема, щодо сплати орендної плати, оскільки судом не враховано поняття "сільськогосподарський рік" і положення пунктів 11 і 21 договорів оренди землі.

Зокрема, в рішенні суду зазначено, що закінчення дії договору є підставою для припинення обов'язків орендаря щодо нарахування орендної плати.

Пунктом 11 договорів оренди землі передбачено, що орендна плата виплачується в такі строки: протягом сільськогосподарського року, але не пізніше 31 грудня поточного року.

Пунктом 21 договорів оренди землі передбачено, що повернення земельної ділянки у зв'язку з припиненням дії договору в будь-якому випадку здійснюється орендарем тільки після закінчення збирання врожаю сільськогосподарської продукції із орендованої земельної ділянки (того року, в якому відбулося припинення дії договору).

У всіх випадках земельні ділянки орендарем передавалися орендодавцям тільки після збирання врожаю, незважаючи на те, що термін дії договорів закінчувався значно раніше. У цьому є особливість договорів оренди землі в порівнянні з іншими видами договірних відносин, наприклад, оренди транспортного засобу, оренди житла, перевезення, доручення тощо.

Вважали необґрунтованою позицію суду щодо питання розрахунку орендної плати в межах кількості календарних днів, яка є такою, що порушує права орендодавців на отримання належної плати за користування земельними ділянками в межах повного сільськогосподарського року.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Державними актами посвідчено право приватної власності громадян на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у межах території Ціпківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, а саме: ОСОБА_8 - земельну ділянку площею 7,691 га, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 - земельні ділянки площею по 3,640 га; ОСОБА_1 - земельні ділянки площею 3,413 га; ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 3,623 га; ОСОБА_3 земельну ділянку площею 3,622 га; ОСОБА_4 - земельні ділянки площею 6,269 га і 3,37 га; ОСОБА_5 - земельну ділянку площею 3,067 га; ОСОБА_6 - земельну ділянку площею 3,267 га і частину земельної ділянки площею 1,054 га; ОСОБА_7 - земельну ділянку площею 7,200 га.

ПрАТ "Райз-Максимко" з кожним позивачем окремо були укладені договори оренди землі, об'єктами яких виступали зазначені вище земельні ділянки, а саме: договір оренди землі від 17 серпня 2009 року № 920 із ОСОБА_8, зареєстрований 17 листопада 2010 року у Гадяцькому районному відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі - Гадяцький РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"); від 17 серпня 2009 року № 923 із ОСОБА_9, зареєстрований 17 листопада 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 17 серпня 2009 року № 924 із ОСОБА_10, зареєстрований 17 листопада 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 16 серпня 2009 року № 848 із ОСОБА_1, зареєстрований 13 грудня 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 16 серпня 2009 року № 848-1 із ОСОБА_1, зареєстрований 13 грудня 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 17 серпня 2009 року № 940 із ОСОБА_2, зареєстрований 17 листопада 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 17 серпня 2009 року № 941 із ОСОБА_3, зареєстрований 17 листопада 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 17 серпня 2009 року № 928 із ОСОБА_4, зареєстрований 06 грудня 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 17 серпня 2009 року № 929 із ОСОБА_4, зареєстрований 06 грудня 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 18 серпня 2009 року № 1063 із ОСОБА_5, зареєстрований 06 грудня 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 18 серпня 2009 року № 1066 із ОСОБА_6, зареєстрований 06 грудня 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 18 серпня 2009 року № 1067-1 із ОСОБА_6, зареєстрований 13 грудня 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 20 серпня 2009 року № 1112 із ОСОБА_7, зареєстрований 06 грудня 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК".

Пунктом 8 договорів оренди землі передбачено, що договори укладено строком на 5 років.

Згідно з пунктами 9,10 договорів оренди землі щорічна орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем в одній із визначених законом форм чи поєднанні різних форм (за додатковим погодженням сторін) та розмірах, визначених цим договором, на момент здійснення виплат: грошовою формою у розмірі не менше 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки; натуральною формою, яка здійснюється шляхом передачі сільськогосподарської продукції чи товарів у кількості, пропорційній погодженій сторонами їх ціні до розміру орендної плати у грошовій формі; відробітковою формою, за якою види, обсяги, строки і місце надання послуг та/або виконання робіт визначаються в актах передачі-приймання виконаних робіт чи надання послуг, підписання яких сторонами і є додатковим погодженням. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації.

Пунктом 14 договорів оренди землі, укладених з усіма позивачами, крім договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_6 щодо оренди частини земельної ділянки розмірі 1,054 га, визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

У пункті 14 договору оренди землі від 18 серпня 2009 року № 1067-1, укладеного з ОСОБА_6, зазначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до копії витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (паю), яка знаходиться на території Ціпківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, станом на 01 січня 2015 року вартість земельної ділянки (паю) складає 98 119 грн 44 коп.

Згідно з розпорядженням директора Гадяцької філії ПрАТ "Райз-Максимко" від 24 лютого 2015 року № 3 під час нарахування та видачі орендної плати власникам земельних часток (паїв) по договорах оренди, термін дії яких закінчується у поточному році, за умови, якщо пайовик не виявив бажання про переукладання договору оренди землі на новий термін, орендну плату вирішено виплачувати відповідно до умов діючого договору оренди землі.

Відповідно до довідки Гадяцької філії ПрАТ "Райз-Максимко" від 21 квітня 2017 року № 182 нарахування та виплата орендної плати по Ціпківській сільській раді Гадяцького району Полтавської області за 2015 рік становить 5 % від нормативної грошової оцінки землі для орендодавців, які переуклали договір оренди землі на новий строк. Нараховано орендну плату у розмірі 4 905 грн 97 коп., податок з доходів фізичних осіб у розмірі 735 грн 90 коп., військовий збір у розмірі 73
грн 59 коп., всього до виплати - 4 096 грн 48 коп. Орендодавцям, які не переукладають договір оренди землі на новий термін, орендна плата нараховувалася та виплачувалася відповідно до діючого договору оренди землі, але не менше ніж 3 % від нормативної грошової оцінки землі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було виплачено заборгованість у сумі 94 грн 24 коп. за договорами оренди землі (тобто 47 грн 12 коп. за договором оренди землі № 848 та 47 грн 12 коп. за договором оренди землі № 848-1) лише 10 березня 2017 року, коли останнім днем належного виконання зобов'язання було 31 грудня 2015 року. Отже, за умовами договорів оренди землі ОСОБА_1 має право на стягнення з відповідача пені за весь період прострочення у розмірі 19 грн 22 коп. (9 грн 61 коп. за договором оренди землі № 848 та 9 грн 61 коп. за договором оренди землі № 848-1).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було виплачено заборгованість у сумі по 1 грн 60 коп. кожному за договорами оренди лише 10 березня 2017 року, коли останнім днем належного виконання зобов'язання було 31 грудня 2015 року. Отже, за умовами договорів оренди землі між відповідачем та ОСОБА_2, та ОСОБА_3 мають право на стягнення з відповідача пені за весь період прострочення у сумі 0 грн 33 коп.

ОСОБА_6 було виплачено заборгованість по сплаті орендної плати 21 січня 2016 року за договором оренди землі № 1066 у розмірі 2 289 грн 54 коп., тому сума пені за прострочення цього зобов'язання складає 27грн 52 коп. За договором оренди землі № 1067-1 їй було виплачено заборгованість по сплаті орендної плати 21 січня 2016 року у сумі 771 грн 10 коп., а мало бути сплачено заборгованість у сумі 778 грн 89 коп. до 31 грудня 2015 року включно, помилково визначивши період, за який має бути сплачено орендну плату - 340 днів, коли насправді період складає 347 днів, оскільки строк дії договору закінчився 13 грудня 2015 року, а не 06 грудня 2015 року, при цьому, заборгованість у сумі 7 грн 79 коп. не погашена.

Отже, з відповідача на користь ОСОБА_6 підлягає стягненню пеня за договором оренди землі № 1067-1 у сумі 2 грн 04 коп.

З ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 відповідач також розрахувався невчасно, з порушенням строків, встановлених договорами оренди землі, укладеними між ними, проте, ураховуючи суму, яку мав би виплатити орендодавець за умовами договору оренди, а також суму пені, яка нараховується за період прострочення виконання зобов'язання, фактично виплачена сума за договорами з вищезазначеними позивачами покриває заборгованість за пенею в повному обсязі.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_11 -задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами такого договору, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Стаття 654 ЦК України визначає, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 34 договорів оренди землі визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди і щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Відповідно до пункту 13 договорів оренди землі розмір орендної плати переглядається сторонами за взаємною згодою у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до умов договорів оренди землі, сторонами узгоджено, що мінімальний розмір щорічної орендної плати за користування земельною ділянкою складає 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Судом встановлено, що між сторонами не укладалися у визначеній законом формі додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди землі в частині визначення розміру орендної плати.

Державна реєстрація договорів оренди землі була проведена у листопаді-грудні 2010 року, тому строк дії вказаних договорів закінчився у відповідних датах листопада-грудня 2015 року.

Частиною 1 статті 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Отже, припинення дії договору зумовлює припинення існуючих між сторонами взаємних прав і обов'язків, зокрема, щодо сплати орендної плати.

За таких обставин, вирішуючи спір, суди правильно виходили з того, що щорічна орендна плата за користування земельними ділянками визначена умовами договору у розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а тому виплата орендної плати у вказаному розмірі за 2015 рік відповідає вимогам закону і положенням договорів оренди землі. У визначеній законом формі додаткові угоди про внесення змін до умов договорів оренди землі в частині визначення розміру орендної плати між сторонами не укладалися. Погодження збільшення розміру орендної плати у річних розрахункових листах не можна вважати внесенням змін договору у визначеному законом порядку. Проте за деякими договорами оренди землі виплата орендної плати була здійснена поза межами строку визначеного умовами договору, а тому є підстави для стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання.

Доводи касаційної скарги про те, що зміни в частині визначення розміру орендної плати були внесені шляхом погодження збільшення розміру орендної плати у річних розрахункових листах безпідставні, оскільки згідно з пунктом 34 договорів оренди землі зміна умов договору здійснюється в письмові формі за взаємною згодою сторін, а визначення у річних розрахункових листах за 2014-2015 роки орендної плати на рівні 5 % від нормативної грошової оцінки землі не можна вважати досягненням такої згоди, оскільки підпис від імені орендаря поставлено невідомою особою, повноваження на представництво інтересів товариства якої не встановлено.

Посилання касаційної скарги на те, що орендна плата має нараховуватися і після припинення дії договору оренди до моменту повернення орендодавцю земельної ділянки, є необґрунтованими, оскільки у разі затримки орендарем повернення земельної ділянки в орендодавця виникає право на пред? явлення вимог до орендаря про відшкодування збитків (упущеної вигоди) у силу вимог пункту 2 частини 2 статті 22 ЦК України, так як з припиненням дії договору оренди землі припиняються взаємні права та обов'язки сторін, зокрема і щодо сплати орендної плати.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 та представника ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_11 - залишити без задоволення.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 25 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович