Постанова

Іменем України

08 липня 2020 року

м. Київ

справа № 752/12728/15-ц

провадження № 61-44957св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Фаловської І. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 грудня 2015 року у складі судді Калініченко Л. С. та постанову апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року у складі суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Пікуль А. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Банк «Золоті ворота»,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Банк «Золоті ворота» (далі - ПАТ «Банк «Золоті ворота») про захист прав споживача, визнання кредитором та внесення до реєстру кредиторів,посилаючись на те, що вона є вкладником АТ «Банк «Золоті Ворота» на підставі укладеного між ними договору строкового валютного банківського вкладу. У зв`язку з початком процедури ліквідації банку вона звернулася із заявою про визнання грошових вимог кредиторів, проте відповідач відмовив їй у включенні до реєстру кредиторів з огляду на закінчення встановленого законом строку на звернення з такою заявою. Посилаючись на поважність причин та обставин пропуску цього строку (перенесення робочих днів на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України та припадання першого робочого дня після вихідних на понеділок, який визначено вихідним днем для єдиного поштового відділення у селі, де вона фактично проживає), які банк не взяв до уваги, ОСОБА_1 просила: поновити їй термін подачі кредиторських вимог до АТ «Банк «Золоті Ворота»; зобов`язати відповідача визнати її кредитором банку та включити її майнові вимоги у сумі 70 991 доларів США до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Банк «Золоті Ворота».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що після початку процедури ліквідації банку належним відповідачем за заявленими позивачем вимогами буде Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (уповноважена особа Фонду), оскільки саме до повноважень Фонду (його уповноваженої особи) віднесено вирішення питань щодо включення вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів або відхилення таких вимог.Як вбачається із доданих до позову документів, позивач ОСОБА_1 із заявою про визнання грошових вимог кредитора та доповненням до неї зверталася саме до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота», однак позовні вимоги пред`являє до публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота», яке повноважень на вирішення порушених у позові питань не має.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановоюапеляційного суду Львівської області від 20 серпня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю кредиторських вимог (майнових вимог фізичної особи до суб`єкта господарювання - банку, що ліквідується), які задовольняються в порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна банку. Такі вимоги до банку кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку. При цьому вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. Не є помилкою зазначення в позові як відповідача банк, від імені якого під час ліквідації діє уповноважена особа Фонду. Згідно відповіді Київської обласної дирекції Центру поштового зв`язку від 25 березня 2015 року, відділення поштового зв`язку Хотів працювало: з вівторка по п`ятницю з 09 год 00 хв до 18 год 00 хв, в суботу з 09 год 00 хв до 17 год 00 хв; вихідні дні: неділя та понеділок. Відомості про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Банк Золоті Ворота» було опубліковано 10 грудня 2014 року. Враховуючи положення статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» останнім днем для подачі заяви уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб особою своїх вимог до банку було 09 січня 2015 року. Вказаний день припадав на п`ятницю та був робочим, в тому числі для поштового відділення за місцем проживання апелянта в с. Хотів. Згідно зі статтею 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними. Доводи апеляційної скарги не спростовують пропуск позивачем строку на подачу заяви для включення до реєстру кредиторів. Відносно Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб провадження закрито, та ухвала набрала законної сили. Сам Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до участі в справі не долучався, вимог про визнання рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відмову позивачу у внесенні до реєстру кредиторів неправомірним, до нього не заявлялись. Позивачу у включенні до реєстру кредиторів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відмовлялось двічі, рішення Фонду з цього приводу позивачем не оскаржувалось, їх неправомірність судом не встановлювалась.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - просить скасувати судові рішення та задовольнити позов, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що дні 01 січня 2015 року по 11 січня 2015 року були вихідними, першим робочим днем було 12 січня 2015 року, тому у неї не було можливості здійснити відправку листа до Фонду, оскільки поштове відділення у с. Хотів до 12 січня 2015 року не працювало.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано із Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року цивільну справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами у складі колегії з п`яти суддів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

08 лютого 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-ІХ).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини, встановлені судами

21 жовтня 2013 року між АТ «Банк «Золоті Ворота» і ОСОБА_1 (вкладником) укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 415Д/13, за умовами якого вкладник вносить у банк грошові кошти в сумі 70 991 долар США, а банк приймає вклад і зобов`язується на умовах і в порядку, передбаченому договором, повернути вкладнику ці кошти та виплачувати 8 % річних. Датою повернення вкладу банк визначив 28 жовтня 2014 року.

У разі неотримання вкладником вкладу та процентів за ним в указаний термін строк дії вкладу не продовжується і нарахування процентів у майбутньому не здійснюється; банк відкриває вкладнику рахунок «Кошти на вимогу фізичних осіб» для обліку вкладу на вимогу та перераховує на нього суму вкладу та суму нарахованих процентів. Указаний рахунок закривається після повернення вкладнику сум за вкладом (пункт 6.1 договору).

Згідно з квитанцією від 21 жовтня 2013 року № 512929 філією АТ «Банк «Золоті Ворота» в м. Києві прийнято від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 70 991 долар США.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року № 781 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 05 грудня 2014 року № 142, яким розпочато процедуру ліквідації АТ «Банк «Золоті Ворота» з 05 грудня 2014 року та призначено уповноважену особу Фонду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року (провадження № 14-220цс18) вирішила питання щодо юрисдикції цієї справи та дійшла висновку про те, що Фонду за законом доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, а спірні правовідносини випливають з укладених між банком і фізичною особою договорів, уповноважена особа Фонду та Фонд діють як представники сторони договірних відносин. За таких обставин не буде помилкою зазначити в такому позові як відповідача банк, від імені якого під час ліквідації діє уповноважена особа Фонду. Зазначене дає підстави стверджувати, що спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить до цивільної юрисдикції.

Звертаючись із позовом, ОСОБА_1 послалась на те, що відповідно до вимог статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Останнім днем подання заяв кредиторів АТ «Банк «Золоті Ворота» було 09 січня 2015 року.

ОСОБА_1 стверджувала, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 1084-р було перенесено робочі дні у 2015 році: з п`ятниці 02 січня на суботу 17 січня; з четверга 08 січня на суботу 31 січня; з п`ятниці 09 січня на суботу 14 лютого, тому з 01 по 11 січня 2015 року були вихідні дні. Першим робочим днем був понеділок 12 січня 2015 року, який визначено вихідним у поштовому відділені в селі, де вона фактично проживає. Тому заяву про визнання грошових вимог кредитора ОСОБА_1 направила 13 січня 2015 року.

Листом від 28 січня 2015 року банк повідомив їй про закінчення строку подання такої заяви, у зв`язку із чим включення її до реєстру кредиторів неможливо. 11 червня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до уповноваженої особи Фонду з доповненням до заяви про визнання грошових вимог кредитора з посиланням на поважність причин пропуску строку її подання. Листом від 16 червня 2015 року банк повідомив ОСОБА_1 про відсутність законних підстав для прийняття її заяви для визнання кредиторських вимог після закінчення встановленого законом строку та зазначив, що розпорядження Кабінету Міністрів України про перенесення робочих днів у 2015 році не стосувалось Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», а для банківської системи було встановлено особливий порядок роботи в зазначений період.

За приписами статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Згідно зі статтею 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Відомості про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Банк Золоті Ворота» було опубліковано 10 грудня 2014 року, тому, враховуючи положення статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», останнім днем для подачі заяви уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб особою своїх вимог до банку було 09 січня 2015 року. Позивач із такими вимогами звернулася 13 січня 2015 року.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1084-р від 12 листопада 2014 року «Про перенесення робочих днів у 2015 році» з метою створення сприятливих умов для святкування 1 січня - Нового року та 7 січня - Різдва Христового, а також раціонального використання робочого часу рекомендувати керівникам підприємств, установ і організацій (за винятком органів Пенсійного фонду України, Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», Державної казначейської служби та банків) перенести у порядку і на умовах, установлених законодавством, у 2015 році для працівників, яким установлено п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, робочі дні з: п`ятниці 02 січня - на суботу 17 січня; четверга 08 січня - на суботу 31 січня; п`ятниці 09 січня - на суботу 14 лютого.

За відповіддю Київської обласної дирекції Центру поштового зв`язку від 25 березня 2015 року, згідно затвердженого режиму роботи на 2015 рік відділення поштового зв`язку Хотів працювало: з вівторка по п`ятницю з 09 год 00 хв до 18 год 00 хв, в суботу з 09 год 00 хв до 17 год 00 хв; вихідні дні: неділя та понеділок.

При вирішенні справи апеляційний суд виходив із того, що 09 січня 2015 року припадало на п`ятницю та було робочим днем, в тому числі для поштового відділення за місцем проживання заявника у с. Хотів, оскільки розпорядження Кабінету Міністрів України № 1084-р від 12 листопада 2014 року «Про перенесення робочих днів у 2015 році» не поширює свою дію на Українське державне підприємство поштового зв`язку «Укрпошта», а тому позивач пропустила строк на звернення із вимогами до ліквідованого банку без поважних причин.

Із такими висновками суду погодитися не можна.

Про свої вимоги до банку кредитор зобов`язаний заявити у межах 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку. Однак Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачає заборони щодо поновлення такого строку у разі його пропуску з поважних причин.

Вказане узгоджується з приписами пункту 3 частини першої статті 48 Закону, згідно з якою Фонд та його уповноважена особа наділені повноваженнями вносити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Неможливість вкладників забрати заощадження (депозит) з рахунків у банках через відсутність коштів, через передбачене законом замороження рахунків, або через нездатність національних органів вжити заходів з метою надання таким вкладникам можливості розпоряджатися їхніми заощадженнями Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розглядає як втручання в ефективне користування правом мирно володіти майном, що захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) або як незабезпечення користуванням цим правом (див. mutatis mutandisрішення ЄСПЛ у справі «Alisic and Others v. Bosnia and Herzegovina, Croatia, Serbia, Slovenia and the formerYugoslav Republic of Macedonia»від 16 липня 2014 року, заява № 60642/08, § 102).

У практиці ЄСПЛ напрацьовані три критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно легітимну мету та чи є захід з втручання у вказане право пропорційним такій меті (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України» («Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine») від 26 червня 2014 року, заява № 68385/10 і 71378/10, § 53).

Принцип пропорційності полягає у встановленні судом справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право людини на майно, й інтересами особи, яка зазнає негативних наслідків від цього втручання. Пошук такого балансу не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між легітимною метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Необхідність досягнення такого балансу відображена у структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу покласти індивідуальний і надмірний тягар (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» («East/West Alliance Limited» v. Ukraine») від 23 січня 2014 року, заява № 19336/04, § 168).

Тому, оцінюючи у кожній конкретній справі пропорційність обмежень прав конкретного суб`єкта на підставі тих обставин і фактів, що безпосередньо досліджені судом, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були би менш обтяжливими для прав і свобод цього суб`єкта, оскільки обмеження його прав не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для досягнення вказаної мети.

Обмеження кредиторів надзвичайно коротким строком на звернення з вимогами про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів без можливості поновлення такого строку, якщо його пропущено з причин, що є поважними, було би непропорційним, а таке втручання у права кредиторів на мирне володіння їх майном - неправомірним.

Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 755/17365/15-ц (провадження № 14-296цс18).

Погоджуючись із висновками суду першої інстанції щодо відмови у позові, апеляційний суд не дослідив, чи не стане для позивача позбавлення права претендувати на отримання банківського вкладу у сумі 70 991 доларів США через пропуск 30-денного строку для звернення до Фонду з вимогами надмірним тягарем і чи буде це у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції пропорційним меті, з якою цей строк у Законі був встановлений.

Фонд та його уповноважена особа наділені правом вносити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів, а суд не встановив обставин, що могли б свідчити про нехтування позивачем її правом на звернення стосовно включення вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Банк Золоті Ворота» (заявник прострочила строк звернення до Фонду на один день у зв`язку з помилковим розумінням графіку роботи поштового відділення).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, не встановив обставин, що входять до предмета доказування, у зв`язку із чим дійшов передчасного висновку про відмову у позові.

Рішення апеляційного суду не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати та передати справу на новий розгляд до апеляційного суду, оскільки не встановлено обставин, що мають суттєве значення, що унеможливлює закінчення судового розгляду.

Керуючись статтями 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

І. М. Фаловська

С. П. Штелик