Постанова

Іменем України

07 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 405/8125/15-ц

провадження 61-4801св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду міста Кіровограда від 16 жовтня 2019 року у складі судді Іванової Л. А. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 січня 2020 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Голованя А. М., Кіселика С. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору.

Позов обґрунтований тим, що 29 листопада 2007 року укладено кредитний договір між ВАТ Комерційний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 , відповідно до умов якого банк надав позичальнику кошти у розмірі 25 000 дол. США для придбання нерухомості з кінцевим строком повернення до 28 листопада 2027 року зі сплатою 12,5% річних.

Позивач вважає, що вказаний договір укладений з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, оскільки банк не надав повну інформацію щодо сукупної вартості кредиту, умов кредитування, тощо, умови кредитного договору є несправедливими по відношенню до позичальника, що відповідно до вимог статей 203, 215 ЦК України, є підставою для визнання цього договору недійсним.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 16 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що повторна неявка в судові засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Москаленко Ю. В., та відсутність на час судового розгляду справи в судовому засіданні заяви позивача або його представника про подальший розгляд справи без його (їх) участі, дає підстави для залишення позову без розгляду.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 16 січня 2020 року ухвалу Ленінського районного суду міста Кіровограда від 16 жовтня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач та її представник, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, повторно не з`явилися в судове засідання та не повідомили суд про причини неявки, що відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України є підставою для залишення позову без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що представник позивача в судове засідання, призначене на 10 год. 30 хв. 18 вересня 2019 року, з`явився, але не дочекався його початку через зайнятість та незадовільний стан здоров`я.

Також зазначає, що представник позивача про причини неявки в судове засідання, призначене на 16 жовтня 2019 року, не зміг завчасно повідомити, оскільки перебував на лікуванні.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу.

08 липня 2020 року справу передано до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідно до частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Як вбачається з матеріалів справи представник позивача був належним чином повідомлений про судові засідання, призначені на 18 вересня 2019 року та 16 жовтня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та розпискою (том 2 а. с. 216, 221), отже в силу вимог частини п`ятої статті 130 ЦПК України позивач вважається таким, що був повідомлений про розгляд справи на вказані дати, незважаючи на те, що позивачу направлялася повістка, яка повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Установлено, що в судове засідання, призначене на 18 вересня 2019 року позивач та його представник не з`явилися, у зв`язку з чим, розгляд справи відкладено на 16 жовтня 2019 року.

Позивач та його представник 16 жовтня 2019 року повторно не з`явилися у судове засідання.

Заяву про розгляд справи у його відсутність позивач (його представник) завчасно (до призначеного дня суд ового засідання) до суду не подав.

Безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що представник позивача у зв`язку з незадовільним станом здоров`я не зміг брати участь у судовому засіданні 18 вересня 2019 року, тому з поважних причин залишив приміщення суду, оскільки такі доводи не підтвердженні належними та допустимими доказами (листом непрацездатності, довідкою медичної установи тощо).

Разом з тим, зазначені обставини вказують на те, що позивачу було відомо про судове засідання на вказану дату.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених частиною третьою статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки неявка позивача (його представника) у судове засідання, призначене на 16 жовтня 2019 року, є повторною, а заяви про розгляд справи за відсутності позивача до суду, на момент ухвалення відповідного процесуального рішення, не надходило.

Доводи касаційної скарги про неповідомлення позивача про дату судових засідань не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 130 ЦПК України він був повідомлений про розгляд справи через свого представника.

Перевіряючи в апеляційному порядку постановлену судом першої інстанції ухвалу, апеляційний суд, у повній мірі перевірив доводи заявника та дав їм належну оцінку.

Судом звернуто увагу заявника на положення частини другої статті 223 ЦПК України, за змістом якої особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки досліджених судами доказів, які суди вважали достатніми для залишення позову без розгляду, а також до необхідності переоцінки цих доказів в контексті обставин, які заявник вважає такими, що виключають можливість залишення поданої ним скарги без розгляду, що в силу приписів статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду міста Кіровограда від 16 жовтня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко