Постанова

Іменем України

03 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 551/1064/16-ц

провадження № 61-527св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне підприємство «Агроекологія»,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою приватного підприємства «Агроекологія» на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 21 серпня 2017 року у складі судді Колоса Ю. А. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 01 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Пікуля В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства «Агроекологія» (далі - ПП «Агроекологія») та просив розірвати договір оренди землі від 06 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ПП «Агроекологія» в особі директора ОСОБА_3 , зареєстрований у Шишацькому ВО Миргородського районного відділу ДП «Центр Державного земельного кадастру» 27 квітня 2009 року за № 040954500206.

В обґрунтування позову зазначав, що 06 травня 2008 року між його матір`ю ОСОБА_2 та ПП «Агроекологія» укладено договір оренди належної їй земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,25 га.

За умовами договору оренди ОСОБА_2 надала у строкове платне користування ПП «Агроекологія» земельну ділянку площею 5,25 га, кадастровий номер 5325783200:00:014:0108, на умовах, визначених договором оренди. Строк дії договору оренди - 25 років.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, а він успадкував належну їй земельну ділянку.

Маючи намір самостійно обробляти земельну ділянку, він вирішив розірвати договір оренди з відповідачем на підставі пункту 40 договору та письмово повідомив про свій намір відповідача, написавши відповідну заяву 02 вересня 2016 року.

Проте ПП «Агроекологія» відмовилося розірвати договір оренди земельної ділянки в добровільному порядку.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 21 серпня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 06 листопада 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 06 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ПП «Агроекологія» в особі директора ОСОБА_3 , зареєстрований у Шишацькому ВО Миргородського районного відділу ДП «Центр Державного земельного кадастру» 27 квітня 2009 року за № 040954500206.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що при укладенні договору оренди землі сторони погодили у пункті 40 договору таку підставу розірвання договору, як перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, відповідач в добровільному порядку виконати дані умови договору відмовляється, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2017 року ПП «Агроекологія» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 21 серпня 2017 року і ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 06 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги зазначало, що позивач не є стороною спірного договору, тому немає правових підстав для задоволення позову з огляду на відсутність факту порушення суб`єктивних прав позивача у зв`язку з укладенням договору третьою особою.

В матеріалах справи відсутні докази підписання позивачем та відповідачем додаткової угоди до спірного договору в частині заміни сторони договору на його правонаступника, а також державної реєстрації таких змін до договору.

ПП «Агроекологія» неодноразово зверталося до суду першої інстанції з зустрічним позовом про внесення змін до оспорюваного договору, проте суд з надуманих підстав не прийняв зустрічний позов до провадження.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з Шишацького районного суду Полтавської області.

06 квітня 2018 року справа № 551/1064/16-ц надійшла до Верховного Суду.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що 06 травня 2008 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та ПП «Агроекологія» в особі директора ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди землі.

27 квітня 2009 року Шишацьким ВО Миргородського РВ Полтавської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» вищевказаний договір зареєстрований за №040954500206 в державному реєстрі земель.

За умовами договору оренди землі орендодавець передає в строкове платне користування на 25 років належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 5,25 га ПП «Агроекологія».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, а позивач успадкував належну їй земельну ділянку площею 5,25 га, кадастровий номер 5325783200:00:014:0108, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом серії НОМЕР_1, виданого приватним нотаріусом Шишацького районного нотаріального округу Макаренко Н. О. 23 серпня 2016 року.

Позивач як новий власник земельної ділянки має бажання самостійно її обробляти. У зв`язку з цим 02 вересня 2016 року він в письмовому порядку звернувся до керівництва ПП «Агроекологія» з проханням про розірвання договору оренди земельної ділянки, який був укладений з його матір`ю.

На письмове звернення позивач відповіді від ПП «Агроекологія» не отримав.

У вересні 2016 року позивач опублікував у Шишацькій районній газеті «Сільське життя» заяву про наміри, у якій додатково повідомив про свій намір розірвати вищевказаний договір оренди землі.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною першою статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Частинами другою та третьою статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За змістом частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Встановивши, що сторони договору оренди землі від 06 травня 2008 року у пункті 40 передбачили можливість розірвання цього договору у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, ПП «Агроекологія» відмовляється у добровільному порядку виконати вимоги нового власника - ОСОБА_1 , суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог про розірвання договору оренди землі.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ПП «Агроекологія» залишити без задоволення, а рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 21 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 01 листопада 2017 року залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Агроекологія» залишити без задоволення.

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 21 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 01 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко