Постанова

Іменем України

02 липня 2020 року

м. Київ

справа № 760/4478/13-ц

провадження № 61-15124 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявники (стягувачі): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

заінтересовані особи: начальник відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Гоцій Богдан Ігорович, головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Шевченко Сергій Павлович; провідний спеціаліст відділу організації та контролю за виконанням рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Александрова Ірина Володимирівна, начальник відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Хорішко Олександр Олександрович, Міністерство юстиції України, ОСОБА_4 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Красноштан Інни Леонідівни на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року у складі судді Кушнір С. І. та постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2019 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Таргоній Д. О., Приходька К. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2013 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду зі скаргою на бездіяльність органів і посадових осіб відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві (далі - ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві), що пов`язані з організацією виконання шести виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва за №2-23-1/09, виданих 18 і 19 серпня 2009 року на примусове виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2009 року.

Також у березні 2013 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду скаргу на дії начальника ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Гоція Б. І., головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П., щодо виконання шести виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва за № 2-23-1/09, виданих 18 і 19 серпня 2009 року на примусове виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2009 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 27 травня 2013 року вимоги за вказаними скаргами об`єднано в одне провадження.

Скарги мотивовані тим, що 19 і 26 серпня 2009 року у ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві ними було подано шість виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва від 18 і 19 серпня 2009 року із заявами про відкриття виконавчого провадження.

01 і 02 вересня 2009 року державний виконавець Татарчук О. В. винесла постанови про відкриття виконавчих проваджень за №14817018, №14816799, №14816630, №14816411, №14816192, №14811745 (або за № № 1256, 1266, 1267, 1268, 1269 і 1270) з виконання вказаних вище шести виконавчих листів.

11 вересня 2009 року державний виконавець Татарчук О. В., не направивши сторонам шести виконавчих проваджень жодної копії із вказаних постанов про відкриття виконавчого провадження, незаконно, на їх думку, винесла постанову про об`єднання виконавчих проваджень №№ 1256, 1266, 1267, 1268, 1269 і 1270 у зведене за № 1256 (ВП 15416426), яка була скасована ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20 червня 2012 року

На початку 2010 року у зв`язку з тим, що зведене виконавче провадження зупинено не було, то відбулася перереєстрація шести виконавчих проваджень, а саме такі їх внутрішні номери як 1256, 1266, 1267, 1268, 1269 і 1270, замінено на такі номери як №№ 247/1256, 252а/1266, 252/1267, 253/1268, 254/1269, 255/1270.

Незважаючи на подану заявниками інформацію у заявах про відкриття виконавчого провадження, а саме на наявність відомостей щодо боржника, державний виконавець Татарчук О. В. відверто ігнорувала факт: утримання боржника під вартою, що підтверджується відсутністю у матеріалах зведеного виконавчого провадження запитів до слідчого ізолятора № 13 м. Києва цього державного виконавця у період з вересня 2009 року по 18 травня 2010 року, факт наявності у нього нерухомого майна, належного йому на праві власності, зазначеного у заявах про відкриття виконавчого провадження, факт наявності у боржника дружини.

18 травня 2010 року постановою в. о. начальника відділу Гоція Б. І. незаконно і безпідставно задовольнив невмотивований самовідвід державного виконавця Татарчук О. В., а 20 травня 2010 року затвердив акт прийомки-передачі перереєстрованих на початку 2010 року шести виконавчих проваджень за №№ 247/1256, 252а/1266, 252/1267, 253/1268, 254/1269, 255/1270 від державного виконавця Татарчук О. В. до державного виконавця Александрової І. В.

Зазначали про неналежне виконання державним виконавцем Шевченко С. П. обов`язку, покладеного на нього статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 04 листопада 2010 року, з його боку також мала місце і абсолютна бездіяльність до 28 січня 2013 року і з 08 лютого 2013 року по 19 лютого 13 року, що є порушенням прав стягувачів на виконання виконавчих листів у зведеному виконавчому провадженні № 1256, яке з 2010 року було перереєстровано на № 247/1256.

Крім того, заявники вказували, що бездіяльність державного виконавця Шевченка С. П. з 29 січня 2013 року по 19 червня 2013 року встановлена ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2013 року,

Зазначали бездіяльність начальників ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Іванець Г. О., Гоцій Б. І. з 22 жовтня 2009 року по 19 червня 2013 року, що у сукупності із бездіяльністю їх підлеглих і стало причиною до повернення 20 червня 2013 року виконавчих листів Солом`янського районному суду м. Києва за №№ 2-23-1/09 від 18 і 19 серпня 2009 року без виконання, зокрема є ознаки вини Гоція Б. І. , Шевченка С. П. і Александрової І. В. , які, на переконання заявників, намагалися за рахунок робочого часу скасувати в апеляційному порядку ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 20 червня 2012 року.

29 січня 2013 року державний виконавець Шевченко С. П. незаконно, на їх думку, постановив шість мотивованих постанов про поновлення виконавчих проваджень за №№ 14817018, 14816799, 14816630, 14816411, 14816192 та 14811745, після чого постановив шість постанов про виведення цих виконавчих проваджень із зведеного за № 15416426, так як ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20 червня 2012 року скасовано постанову державного виконавця від 11 вересня 2009 року про об`єднання цих виконавчих проваджень у зведене. За наявності станом на 29 січня 2013 року зведеного виконавчого провадження № 36358494 державний виконавець Шевченко С. П. постановив шість постанов про приєднання цих виконавчих проваджень до зведеного № 36258494.

18 лютого 2013 року вони отримали з Шевченківського районного суду м. Києва копії ухвал від 08 лютого 2013 року, якими відмовлено у задоволенні подання від 29 січня 2013 року головного державного виконавця Шевченко С. П. про примусове проникнення у квартиру АДРЕСА_1 з підстав ненадання ним даних про іншого співвласника цієї квартири і того, що державний виконавець не спробував увійти в цю квартиру боржника у 2013 році, тобто у період з 01 січня 2013 року по 28 січня 2013 року під час зупинення зведеного виконавчого провадження № 1256.

Вважали, що головний державний виконавець Шевченко С. П. не може брати участі у зведеному виконавчому провадженні № 36258494 і підлягає відводу, оскільки є зацікавленим у результаті виконання рішення, приховує від них текст постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 36259494.

29 червня 2013 року по пошті рекомендованою кореспонденцією вони отримали копії 12 постанов від 20 червня 2013 року, а саме про виведення вказаних шести виконавчих проваджень із зведеного виконавчого провадження № 36258494 і про повернення шести виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва за №№ 2-23-1/09, виданих 18 і 19 серпня 2009 року.

Повернення виконавчого документа стягувачеві відбувалося на підставі пунктів 2 і 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» і з тих міркувань, що прокуратурою 05 жовтня 2002 року накладено в рамках кримінальної справи № 62-2222 арешт на все майно ОСОБА_4 (боржника), яке описано 22 жовтня 2002 року і складається з: 1/2 частини квартири і 1/3 частини іншої квартири, телевізора, холодильника, телефону, музичного центру і таке інше, іншого майна державним виконавцем Шевченко С. П. не виявлено

20 червня 2013 року у постановах про виведення кожного з шести виконавчих проваджень із зведеного головний державний виконавець Шевченко С. П. встановив, що відповідно до пункту 3.8.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, встановлено, що за наявності підстав для завершення виконавчого провадження виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження за постановою державного виконавця, і постановив вивести виконавчі провадження за №№ 14817018, 14816799, 14816630, 14816411, 14816192 та 14811745 із зведеного виконавчого провадження № 36258494. Таким чином, головний державний виконавець Шевченко С. П. у цій категорії постанов про виведення кожного з шести виконавчих проваджень із зведеного, так і не встановив тих підстав, що свідчать про необхідність вчинити дію по завершенню проведення виконавчих дій у шести конкретних виконавчих провадженнях, за конкретними виконавчими документами.

Державний виконавець Шевченко С. П. незаконно, на їх думку, повернув виконавчі листи, так як безпідставно вважав, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, і що здійснені ним, як державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна, виявилися безрезультатними, хоча він нічого не розшукував; що наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Усупереч частини другої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, передбачених пунктом 9 частини першої статті 47 цього Закону, державний виконавець не склав акт, тому на акт про наявність заборони звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також про неможливість проведення інших виконавчих дій, державний виконавець не посилався.

Крім того, державним виконавцем відповідно до цього Закону не вжито заходи щодо розшуку іншого майна, а, відтак, бездіяльність головного державного виконавця Шевченко С. П. при виконанні виконавчих листів у період з 29 січня 2013 року по 19 червня 2013 року є протиправною.

При цьому, боржник ОСОБА_4 і гр. ОСОБА_8 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21 червня 1994 року. Частки квартир, якими володіє спільно ОСОБА_4 з іншими особами є встановленими свідоцтвом про право на спадщину і свідоцтвом про право власності на житло, що підтверджується довідкою комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації». Державний виконавець Шевченко С . П ., як і попередні державні виконавці, протиправно не встановлював ні сімейний статус ОСОБА_4 , ні майно, яке ОСОБА_8 придбавалося з 23 лютого 2002 року і до 19 червня 2013 року і набувало статусу об`єкту спільної сумісної власності подружжя.

Опис майна проводився, але державний виконавець не перевіряв з 12 квітня 2013 року по 19 червня 2013 року наявність зазначеного в описі майна і не вживав заходи щодо виявлення іншого майна засудженого, яке підлягає конфіскації і на яке можливо звернути стягнення для виконання виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва, а виявити нове майно, яке державний виконавець має включити до опису, можливо лише шляхом отримання дозволу суду на примусове входження до квартири боржника, чого державним виконавцем Шевченко С. П. зроблено не було.

Отже, станом на червень 2013 року не встановлено факту відсутності майна боржника у квартирі АДРЕСА_1 , де проживала і була зареєстрована дружина боржника до 06 серпня 2009 року, державний виконавець не звертався до суду для визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з дружиною.

Заявники посилалися на те, що рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2009 року у справі № 2-23-1/09, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання усіма органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, фізичними особами на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Вважали, що відсутні підстави для закінчення кожного виконавчого провадження, а, відтак, й підстави для застосування головним державним виконавцем Шевченко С. П. пункту 3.8.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, відсутні і підстави для прийняття ним постанов про виведення із зведеного виконавчого провадження № 36258494 таких виконавчих проваджень як №№ 14817018, 14816799, 14816630, 14816411, 14816192 та 14811745 з виконання шести виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1/09, виданих 18 і 19 серпня 2009 року.

Вважали постанови головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченко С. П. за №№ 14817018, 14816799, 14816630, 14816411, 14816192 та 14811745 від 20 червня 2013 року про виведення із зведеного виконавчого провадження № 36258494 вказаних виконавчих проваджень незаконними, так як їх прийнято з порушенням Закону України «Про виконавче провадження». Посилання державного виконавця в постановах на неможливість виконати виконавчі документи, у зв`язку із встановленою забороною щодо звернення стягнення на майно чи грошові кошти боржника, а також неможливістю проведення інших виконавчих дій, є неправомірними. Крім того, в матеріалах виконавчого провадження не міститься будь-яких доказів відсутності іншого майна боржника, на яке можна звернути стягнення, що мало б бути обов`язковою умовою застосування пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Також вважали, що дії головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченко С. П. є протиправними, дії начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. викликають сумнів у неупередженості.

Ураховуючи викладене, уточнивши вимоги скарг, заявники просили суд: прийняти доповнення до їхніх вимог та при задоволенні вимоги про скасування постанов про повернення виконавчого листа, виданих у зв`язку з невиявленням іншого майна і набранням законної сили вироку суду про засудження боржника із конфіскацією майна, задовольнити і похідну вимогу та визнати протиправними дії головного державного виконавця Шевченка С. П. щодо встановлення 20 червня 2013 року при прийнятті постанови про повернення виконавчого листа факту відсутності у боржника іншого майна, крім того, що описано у жовтні 2002 року і арештовано, за наявності у боржника дружини, об`єктів права спільної сумісної власності подружжя і при набутті нею майна і доходів до 20 червня 2013 року, але після 22 жовтня 2002 року, як наслідок її підприємницької діяльності на території України;

визнати протиправними дії головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П., які полягають у виведенні 20 червня 2013 року виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 із зведеного виконавчого провадження № 36258494 у зв`язку із завершенням проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 за шістьма виконавчими листами Солом`янського районного суду м. Києва від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09, та такими, що порушили права заявників на виконання виконавчих документів; встановивши незаконність шести постанов головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. від 20 червня 2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва, скасувати їх; встановивши незаконність шести постанов головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. від 20 червня 2013 року про виведення виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та №1 4811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва із зведеного виконавчого провадження № 36258494, скасувати їх; зобов`язати головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. поновити права заявників шляхом відновлення виконавчого провадження № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва та шляхом приєднання кожного з цих шести виконавчих проваджень за № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 до зведеного виконавчого провадження, в якому боржником є ОСОБА_4 , 1962 року народження, засуджений вироком апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2012 року; винести окрему ухвалу щодо головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П., оскільки з його боку є зловживання владою; визнати протиправною бездіяльність начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо оскаржених заявниками постанов від 20 червня 2013 року і бездіяльність головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П., що мала місце з 08 лютого 2013 року по 19 червня 2013 року, унаслідок якої виконавчі листи повернуті без виконання; зобов`язати головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. звернутись із запитом щодо майна ОСОБА_4 до державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», увійти до квартири АДРЕСА_1 з понятими у присутності заявників; звернутись до Шевченківського районного суду м. Києва із поданням про примусове проникнення у вказану квартиру та із поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно із іншими особами, яке не описувалось і здобуто внаслідок підприємницької діяльності дружини боржника - ОСОБА_8 ; вчинити інші дії, направлені на виконання виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1/09 від 18 і 19 серпня 2009 року; встановивши обставини, що викликали в заявників сумнів у неупередженості начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І . та головного державного виконавця Шевченка С. П. при внесенні до Шевченківського районного суду м. Києва подання від 29 січня 2013 року про примусове проникнення до квартири ОСОБА_4 та під час приховування 21 лютого 2013 року постанови, якою об`єднано виконавчі провадження, в яких боржником є ОСОБА_4 , у зведене № 36258494, визнати бездіяльність начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. та головного державного виконавця Шевченка С. П. щодо виконання ними зобов`язання заявити самовідвід протиправною; зобов`язати начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. та головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. видати заявникам копії постанови, якою об`єднано виконавчі провадження, в яких боржником є ОСОБА_4 у зведене № 36258494; зобов`язати головного державного виконавця Шевченка С. П. провести у присутності заявників та експерта опис рухомого та нерухомого майна боржника, розташованого у Шевченківському районі м. Києва по вказаній адресі; визнати протиправними дії (бездіяльність) начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. та головного державного виконавця Шевченка С. П. при складенні та внесенні до Шевченківського районного суду м. Києва необґрунтованого належними доказами та аргументами подання від 29 січня 2013 року про примусове проникнення у квартиру і протиправною бездіяльність при його судовому розгляді, за наявності підстав для оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року; встановивши вину головного державного виконавця Шевченка С. П., начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. у непоновленні станом на 29 грудня 2012 року виконавчих проваджень з виконання шести виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1/09 від 18 і 19 серпня 2009 року і у невиконанні станом на 29 грудня 2012 року виконавчих листів № 2-23-1/09 з огляду на зміст запиту начальника ВДВС від 04 листопада 2010 року, адресованого судді Демидовській А. І.; визнати бездіяльність цих посадових осіб ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві протиправною і такою, що порушила право заявників на своєчасне поновлення виконавчих проваджень, на їх об`єднання у зведене, на їх приєднання до зведеного, на арешт і оголошення заборони на відчуження 1/2 частини квартири боржника, на опис та оцінку арештованого майна, на звернення стягнення на майно боржника; визнати протиправними дії провідного спеціаліста відділу контролю та організації за виконанням рішень УДВС ГУЮ у м. Києві Александрової І. В. з подачі 13 листопада 2012 року апеляційної скарги на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 20 червня 2012 року у справі № 4-с-40/12 та такими, що є втручанням в діяльність головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. по виконанню виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1/09 від 18 і 19 серпня 2009 року, і перешкоджало своєчасному виконанню ним покладених на нього обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язати начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. винести постанову про перевірку виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва, в якій зазначити: підстави перевірки цих виконавчих проваджень, строки проведення перевірки, у мотивувальній частині: реквізити виконавчих проваджень, дату відкриття виконавчих проваджень, державного виконавця, який здійснює виконання; опис дій (бездіяльності) державного виконавця, документ виконавчого провадження, які визнаються незаконними, та посилання на норму закону з обґрунтуванням незаконності відповідних дій (бездіяльності, документа); у резолютивній частині: висновок з урахуванням вимог чинного законодавства щодо дій (бездіяльності) державного виконавця у виконавчому провадженні; особу, яку зобов`язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення); особу, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови; строки виконання даної постанови; коло осіб, яким надсилаються копії постанови, та порядок її оскарження; визнати протиправними дії начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І., головного державного виконавця Шевченко С. П., які полягають у прийнятті клопотання ОСОБА_12 від 12 квітня 2013 року з додатками до матеріалів виконавчого провадження з виконання виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1/09 від 18 і 19 серпня 2009 року; визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Шевченко С. П., які полягають у нез`ясуванні з 30 січня 2013 року по 19 червня 2013 року сімейного стану боржника ОСОБА_4 і у невиявленні майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_8 , невирішенні питання про виділ частки майна ОСОБА_4 із спільної сумісної власності подружжя; визнати оскаржені дії, рішення і бездіяльність заінтересованих осіб, такими що мають дискримінаційний характер.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07 квітня 2014 року, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 20 червня 2014 року, об`єднані скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано протиправними дії головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П., які полягають у виведенні 20 березня 2013 року виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 із зведеного виконавчого провадження № 36258494 у зв`язку із завершенням проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 за шістьма виконавчими листами від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за №2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва, та такими, що порушили права заявників на виконання виконавчих документів. Скасовано постанови головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. від 20 червня 2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва. Скасовано постанови головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. від 20 червня 2013 року про виведення виконавчих проваджень №14817018, №14816799, №14816630, №14816411, №14816192 та №14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва із зведеного виконавчого провадження № 36258494.

Зобов`язано головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С.П. поновити права ОСОБА_3 , ОСОБА_13 та ОСОБА_2 шляхом відновлення виконавчого провадження № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва та шляхом приєднання кожного з цих шести виконавчих проваджень за № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 до зведеного виконавчого провадження, в якому боржником є ОСОБА_4 , 1962 року народження.

Визнано протиправною бездіяльність начальника відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. щодо незаконних всіх оскаржених заявниками постанов від 20 червня 2013 року, отриманих ними 29 червня 2013 року по пошті, і бездіяльність головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. м. Києві Шевченка С. П., що мала місце з 18 лютого 2013 року по 19 червня 2013 року, внаслідок якої виконавчі листи повернуті без виконання.

Зобов`язано головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. звернутись із запитом щодо майна ОСОБА_4 до державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (далі - ДП «Центр державного земельного кадастру»), звернутись до Шевченківського районного суду м. Києва із поданням про примусове проникнення у квартиру АДРЕСА_1 та із поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким від володіє спільно із іншими особами, яке не описувалось і здобуте внаслідок підприємницької діяльності дружини боржника - ОСОБА_8 , вчинити інші дії, направлені на виконання виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1/09 від 18 і 19 серпня 2009 року.

Зобов`язано начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. та головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. видати ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 копії постанови, якою об`єднано виконавчі провадження, в яких боржником є ОСОБА_4 , у зведене № 36258494.

Визнано протиправними дії (бездіяльність) начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. та головного державного виконавця Шевченка С. П. при складенні та внесенні до Шевченківського районного суду м. Києва необґрунтованого належними доказами та аргументами подання від 29 січня 2013 року про примусове проникнення в квартиру і протиправною бездіяльність при його судовому розгляді, за наявності підстав для оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року.

Визнано бездіяльність головного державного виконавця Шевченка С. П., начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. протиправною і такою, що порушила право заявників на своєчасне поновлення виконавчих проваджень, на їх об`єднання у зведене, на їх приєднання до зведеного, на арешт і оголошення заборони на відчуження 1/2 частини квартир боржника, на опис та оцінку арештованого майна, на звернення стягнення на майно боржника.

Зобов`язано начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. винести постанову про перевірку виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва, у якій зазначити: підстави перевірки цих виконавчих проваджень, строки проведення перевірки, у мотивувальній частині: реквізити виконавчих проваджень, дату відкриття виконавчих проваджень, державного виконавця, який здійснює виконання, опис дій (бездіяльності) державного виконавця, документ виконавчого провадження, які визнаються незаконними, та посилання на норму закону з обґрунтуванням незаконності відповідних дій (бездіяльності, документа)%; у резолютивній частині: висновок з урахуванням вимог чинного законодавства щодо дій (бездіяльності) державного виконавця у виконавчому провадженні, особу, яка зобов`язана вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення), особа, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови, строки виконання даної постанови, коло осіб, яким надсилаються копії постанови, та порядок її оскарження.

Визнано протиправними дії начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І., головного державного виконавця Шевченка С. П., які полягають у прийнятті клопотання ОСОБА_12 від 12 квітня 2013 року з додатками до матеріалів виконавчого провадження з виконання виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1/09 від 18 і 19 серпня 2009 року.

Визнано протиправною бездіяльність головного державного виконавця Шевченка С. П., які полягають у нез`ясуванні з 30 січня 2013 року по 19 червня 2013 року сімейного стану боржника ОСОБА_4 і у невиявленні майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_8 , невирішенні питання про виділ частки майна ОСОБА_4 із спільної сумісної власності подружжя. У задоволенні решти вимог скарг відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 03 вересня 2014 року ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 07 квітня 2014 року та від 20 червня 2014 року скасовано з передачею скарг на новий судовий розгляд.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року об`єднані скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2014 року ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року в частині залишення без розгляду об`єднаних скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо: визнання протиправними дій головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П., які полягають у виведенні виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 із зведеного виконавчого провадження № 36258494 у зв`язку із завершенням проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 за шістьма виконавчими листами від 18 серпня 2009 року і від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва, та такими, що порушили права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на виконання виданих виконавчих листів; встановлення незаконності шести постанов від 20 червня 2013 року головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року і від 19 серпня 2009 року у справі № 2- 23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва та їх скасування; встановлення незаконності шести постанов від 20 червня 2013 року головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. про виведення виконавчого провадження № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року і від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва із зведеного виконавчого провадження № 36258494, їх скасування; зобов`язання головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. поновити права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 шляхом відновлення виконавчого провадження № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року і від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва та приєднати кожне з цих шести виконавчих проваджень за № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 до зведеного виконавчого провадження № 36258494; винесення окремої ухвали щодо головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. оскільки з його боку є зловживання владою; визнання протиправною бездіяльність начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо незаконних оскаржених постанов головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. від 20 червня 2013 року; зобов`язання головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. звернутися із запитом щодо майна ОСОБА_4 до ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України, вийти до квартири АДРЕСА_1 з понятими у присутності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; звернутись до Шевченківського районного суду м. Києва із поданням про примусове проникненням у квартиру АДРЕСА_1 ; і з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, яке не описувалося і здобуто внаслідок підприємницької діяльності дружини боржника - ОСОБА_8 ; встановлення обставини, що викликали у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 сумнів у неупередженості начальника ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Гоція Б. І., головного державного виконавця Шевченка С. П. при внесенні до Шевченківського районного суду м. Києва подання від 29 січня 2013 року про примусове проникнення до квартири ОСОБА_4 та під час приховування 21 лютого 2013 року постанови, якою об`єднано виконавчі провадження, в яких боржником є ОСОБА_4 , у зведене провадження № 36258494, визнання бездіяльності начальника ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Гоція Б. І., головного державного виконавця Шевченка С. П. щодо виконання ними зобов`язання заявити самовідвід протиправною; зобов`язання начальника ВДВС Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Гоція Б. І., головного державного виконавця Шевченка С. П. видати копії постанови, якою об`єднано виконавчі провадження, в яких боржником є ОСОБА_4 , у зведене провадження № 36258494; зобов`язання головного державного виконавця Шевченка С. П. провести в присутності стягувачів та експерта опис рухомого і нерухомого майна боржника, розташованого у Шевченківському районі м. Києва за вказаною адресою; визнання протиправними дій (бездіяльності) начальника ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Гоція Б. І., головного державного виконавця Шевченка С. П. при складенні і внесенні до Шевченківського районного суду м. Києва необґрунтованого належними доказами та аргументами подання від 29 січня 2013 року про примусове проникнення у квартиру і протиправною бездіяльність при його судовому розгляді; встановлення вини головного державного виконавця Шевченка С. П., начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. у непоновленні станом на 29 грудня 2012 року виконавчих проваджень з виконання шести виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1/09 від 18 серпня 2009 року і 19 серпня 2009 року і у не виконанні станом на 29 грудня 2012 року виконавчих листів № 2-23-1/09, визнання бездіяльності цих посадових осіб ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві протиправною і такою, що порушила право ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на своєчасне поновлення виконавчих проваджень, на їх об`єднання у зведене провадження, на їх приєднання до зведеного провадження, на арешт і оголошення заборони на відчуження 1/2 частинка квартири боржника, на опис та оцінку арештованого майна, на звернення стягнення на майно боржника; зобов`язання начальника ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Гоція Б. І. винести постанову про перевірку виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 по виконанню виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1/09 від 18 серпня 2009 року і 19 серпня 2009 року; визнання протиправними дій начальника ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Гоція Б. І., головного державного виконавця Шевченка С. П., які полягають у прийнятті клопотання ОСОБА_12 від 12 квітня 2013 року з додатками до матеріалів виконавчого провадження, виконання виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1/09 від 18 серпня 2009 року і від 19 серпня 2009 року; визнання оскаржених дій, рішень і бездіяльності заінтересованих осіб такими, що мають дискримінаційних характер, скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 16 квітня 2015 року ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П., які полягали у виведенні 20 червня 2013 року виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів, виданих 18 серпня 2009 року та 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янським районним судом м. Києва із зведеного виконавчого провадження № 36258494. Визнано неправомірними та скасовано постанови головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. від 20 червня 2013 року про виведення виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів, виданих 18 серпня 2009 року та 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янським районним судом м. Києва, із зведеного виконавчого провадження № 36258494. Визнано неправомірними та скасовано постанови головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. від 20 червня 2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів, виданих 18 серпня 2009 року та 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янським районним судом м. Києва. Визнано неправомірною бездіяльність начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. щодо бездіяльності головного державного виконавця ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Шевченка С. П. та визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Шевченка С. П. при виконанні шести виконавчих листів, виданих 18 серпня 2009 року та 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янським районним судом м. Києва, у виконавчому провадженні № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745. Зобов`язано начальника Шевченківського районного ВДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції (далі - ГТУЮ) у м. Києві Гоція Б. І. видати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 копії постанови, якою об`єднано виконавчі провадження, в яких боржником є ОСОБА_4 , у зведене під № 36258494. Зобов`язано начальника Шевченківського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гоція Б. І. винести постанову про перевірку виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів, виданих 18 серпня 2009 року та 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янським районним судом м. Києва. У задоволенні решти вимог скарг відмовлено.

Ухвала суд першої інстанції мотивована тим, що державний виконавець не вжив достатніх заходів щодо примусового виконання судового рішення, не використав всіх передбачених ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. чинній на час винесення оскаржуваних постанов) прав під час здійснення виконавчого провадження. В ході розгляду справи знайшли своє підтвердження посилання скаржників на невідповідність вимогам закону дій державного виконавця в рамках виконання шести виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва за № 2-23-1/09, виданих 18 і 19 серпня 2009 року на примусове виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2009 року. Зокрема такими, що не відповідають вимогам закону, суд першої інстанції визнав дії державного виконавця при виведенні 20 червня 2013 року виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 із зведеного виконавчого провадження № 36258494 та при поверненні вказаних виконавчих листів стягувачам неправомірними.

Повернення виконавчих документів стягувачам державним виконавцем було обґрунтовано тим, що 05 жовтня 2002 року в рамках кримінальної справи № 62-2222 накладено арешт на все описане 22 жовтня 2002 року майно боржника ОСОБА_4 , відтак, звернення стягнення на майно боржника є неможливим. При цьому іншого майна боржника виконавцем виявлено не було, проте державним виконавцем не було вжито усіх передбачених законом дій щодо виявлення іншого майна боржника, на яке може бути звернуте стягнення. Зокрема, державний виконавець не звертався до суду з відповідними поданнями щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. Наведене свідчить, що державний виконавець не вжив достатніх заходів щодо примусового виконання судового рішення, не використав всіх передбачених статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних постанов, прав під час здійснення виконавчого провадження. За таких умов правові підстави для повернення виконавчих листів стягувачам були відсутні.

Також наявні підстави для визнання неправомірною бездіяльності начальника відділу державної виконавчої служби, який в порушення покладеного на нього положеннями статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних постанов, обов`язку з контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем, такого належного контролю виконання судового рішення не здійснював, в силу чого така бездіяльність останнього не може вважатися правомірною.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 15 липня 2019 року апеляційні скарги старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Красноштан І. Л. та ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що судом було встановлено порушення прав заявників, за захистом яких вони звернулися до суду, як і встановлено неправомірність дії державного виконавця та бездіяльності начальника відділу виконавчої служби, оскаржуваних в рамках даної справи. Незгода ОСОБА_2 з таким судовим рішенням суду першої інстанції фактично зводиться не до спростування висновків суду та ухваленого ним судового рішення по суті поставленого питання, а фактично є незгодою із застосованими судом формулюваннями та обґрунтуваннями при задоволенні вимог скарги. При цьому запропоновані в апеляційній скарзі зміни таких формулювань є формальними та не призводять до додаткового захисту прав заявників, порушення яких було визнано судом, крім того, фактично змінюють вимоги скарги та їх обґрунтування, які були предметом розгляду суду першої інстанції, що є неприпустимим.

Обґрунтованості заявлених відводів судді Кушнір С. І. колегія суддів не встановила.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У серпні 2019 року до Верховного суду надійшли касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вони просили частково скасувати ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року та повністю скасувати постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2019 року, справу передати на новий судовий розгляд.

У касаційній скарзі, поданій старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Красноштан І. Л., заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2019 року скасувати.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі за касаційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвали Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року відкрито та витребувано цивільну справу № 760/4478/13-ц з Солом`янського районного суду м. Києва.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі за касаційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та старшого державного виконавця Шевченківського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Красноштан І. Л. на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2019 року відкрито.

У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2019 року мотивована тим, що судами не наведено мотиви, виходячи з яких суд дійшов висновку, що державний виконавець Шевченко С. П. неправомірно застосував 20 червня 2013 року пункт 9 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» та пункт 3.8.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, і що Гоцій Б. І. неправомірно не скасував постанови про повернення виконавчих документів стягувачам.

Також посилались на те, що державний виконавець Красноштан І. Л. не мав повноважень на оскарження ухвали суду першої інстанції по суті спору. Зазначали про наявність у них сумнівів в неупередженості судді першої інстанції та колегії суддів апеляційного суду, які розглядали їх скарги.

Касаційна скарга старшого державного виконавця Шевченківського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Красноштан І. Л. мотивована тим, що у період з 16 липня 2010 року по 29 січня 2013 року виконавче провадження було зупинено, а тому у державного виконавця була відсутня можливість здійснити спробу входження до квартири АДРЕСА_1 та провести опис майна боржника. У державного виконавця фактично була відсутня можливість виконання рішення суду зокрема шляхом примусової реалізації майна боржника, оскільки все майно ОСОБА_4 перебуває під арештом згідно з постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Гарника О. А. від 05 жовтня 2002 року. В разі реалізації майна боржника в державного виконавця відсутні права на зняття арешту, що накладений Генеральною прокуратурою України, державний виконавець не має права перевіряти майновий чи інший стан осіб, які не є сторонами виконавчого провадження. У зв`язку з чим, не перевірявся майновий стан дружини боржника та стягувачем не надавалось документальне підтвердження про майно, яке належить їй на праві власності, починаючи з 23 лютого 2002 року і до 2013 року. Крім того, частка майна боржника, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя та на яке пропонує звернути стягнення стягувач, не виділена в натурі, що унеможливлює звернення на неї стягнення. Процедура виділення частки майна боржника, яке перебуває у спільній сумісній власності, не передбачена та не регламентована Законом України «Про виконавче провадження».

Стягувачі оскаржили рішення, дії та бездіяльність державного виконавця про виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення грошових коштів із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Солом`янського районного суду м. Києва. За результатом розгляду скарги судом винесено ухвалу, якою частково задоволено вимоги скаржників та скасовано ряд виконавчих дій. Таким чином судом фактично вже здійснено захист прав та інтересів стягувачів, здійснено перевірку матеріалів виконавчого провадження, надано правову оцінку діям державного виконавця та усунено порушення законодавства, а тому відсутні підстави для здійснення начальником відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Гоцієм Б. І. повторної перевірки виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745. Оскільки, стягувачі скористались правом оскарження дій державного виконавця безпосередньо до суду, визнання бездіяльності начальника відділу Гоція Б. І. вважав безпідставною. Дії стягувачів, щодо скасування постанов від 20 червня 2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві вважав безпідставними, оскільки стягувачі після винесення вищезазначених постанов скористалися правом повторного пред`явлення виконавчих документів до виконання та станом на 15 серпня 2019 року отримали суму боргу в повному обсязі за двома виконавчими документами.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали відзив на касаційну скаргу старшого державного виконавця Шевченківського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Красноштан І. Л., в якому зазначили, що оскаржувані ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року та постанова Київського апеляційного суду від 15 липня 2019 року у є законним та обґрунтованим. Вказували на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Зазначали, що з 2009 року є невиконаним рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2009 року, ухваленого у справі № 2-23-1/09, тобто впродовж тривалого часу. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Шевченка С. П. при виконанні вказаного судового рішення і про визнання неправомірною бездіяльності начальника відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. щодо бездіяльності головного державного виконавця Шевченка С. П. у виконавчому провадженні № 14817018, № 14816799, № 14816630. № 14816411, № 14816192 та № 14811745.

Фактичні обставини справи, встановлені судами, по суті спору

На примусовому виконанні у ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві перебувало зведене виконавче провадження про стягнення грошових коштів із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

До складу зведеного виконавчого провадження входило шість виконавчих документів: виконавчий лист № 2-23-1, виданий 18 серпня 2009 року Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 17 тис. грн (ВП № 14811745); виконавчий лист № 2-23-1, виданий 18 серпня 2009 року Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 25 грн (ВП № 14816192); виконавчий лист № 2-23-1, виданий 19 серпня 2009 року Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 18 грн 17 коп. (ВП № 14816411); виконавчий лист № 2-23-1, виданий 19 серпня 2009 року Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 22 тис. грн (ВП № 14816630); виконавчий лист № 2-23-1, виданий 18 серпня 2009 року Солом`янським районним судом м. Києва, про стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 17 тис. грн; (ВП №14816799); виконавчий лист № 2-23-1, виданий 18 серпня 2009 року Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 2 219 грн 63 коп. (ВП № 14817018).

За заявами стягувачів державним виконавцем Татарчук О. В. 01 вересня 2009 року та 02 вересня 2009 року винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 (або за №№ 1256,1266,1267,1268, 1269 і 1270) з виконання вказаних вище шести виконавчих листів.

На підставі статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» 11 вересня 2009 року державним виконавцем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень №№ 1256,1266,1267,1268, 1269 і 1270 у зведене виконавче провадження № 1256 (ВП 15416426).

14 вересня 2009 року з метою встановлення майнового стану боржника, рахунків, відкритих у банківських установах та місця реєстрації боржника державним виконавцем направлено запити до Державної автомобільної інспекції м. Києва, Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) Шевченківського району м. Києва, адресного бюро м. Києва, Бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) м. Києва.

19 жовтня 2009 року державним виконавцем з метою забезпечення виконання рішення суду винесено постанову № 1256/4 про арешт майна боржника, якою накладено арешт на майно боржника ОСОБА_4 .

Згідно з відповіддю адресного Бюро м. Києва боржник ОСОБА_4 за вказаною адресою ( АДРЕСА_2 ,) зареєстрованим не значиться. Згідно повторної відповіді адресного бюро м. Києва боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ,.

02 листопада 2009 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 , з метою перевірки майнового стану боржника, однак вчинити виконавчі дії не виявилось можливим, оскільки двері квартири ніхто не відчинив, про що складено відповідний акт.

05 листопада 2009 року державним виконавцем направлено повторно запит до Державної автомобільної інспекції м. Києва, БТІ м. Києва.

06 листопада 2009 року державним виконавцем винесено постанову № 1256/4 про розшук майна боржника.

06 листопада 2009 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, у зв`язку з розшуком майна боржника.

Згідно з відповіддю Державної автомобільної інспекції м. Києва за боржником транспортних засобів не зареєстровано.

22 лютого 2010 року державним виконавцем направлено запит до Бюро технічної інвентаризації м. Києва. Згідно відповіді Бюро технічної інвентаризації м. Києва за боржником зареєстровано 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та 1/ 3 частину квартири АДРЕСА_3 .

23 лютого 2010 року державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на майно боржника, а саме: на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

26 лютого 2010 року державним виконавцем направлено запит до комунального підприємства житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» (далі - КП ЖЕК «Ярославська») для отримання поверхневого плану квартири АДРЕСА_1 , копії свідоцтва про право власності та довідки Форми № 3.

22 березня 2010 року боржникові направлено вимогу державного виконавця, яка зобов`язувала боржника сплатити борг та з`явитися до відділу ДВС.

22 березня 2010 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 . Вчинити виконавчі дії в черговий раз не виявилось можливим, оскільки двері квартири ніхто не відчинив, про що складено відповідний акт.

21 квітня 2010 року державним виконавцем направлено повторно запит до КП ЖЕК «Ярославська».

Відповідно до відповіді ДПІ Шевченківського району у м. Києві встановлено, що ДПІ не надає інформації щодо наявності коштів на рахунках та вкладах боржника - фізичної особи в установах банків та інших кредитних організаціях.

Згідно з відповіддю Головного управління земельних ресурсів виконавчого комітету Київської міської ради за ОСОБА_4 земельні ділянки в межах м. Києва не зареєстровані.

На запит державного виконавця КП ЖЕК «Ярославська» надало поверхневий план квартири, копію свідоцтва про право на спадщину, згідно з яким спадкоємцем спадкового майна, а саме 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 є боржник - ОСОБА_4 та довідку Форми № 3, згідно з якою квартира приватизована та в ній ніхто не зареєстрований.

Постановою виконуючого обов`язки начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 18 травня 2010 року було задоволено заяву про самовідвід державного виконавця Татарчук О. В. та постановлено передати для подальшого виконання державному виконавцю Александровій І. В. зведене виконавче провадження про стягнення грошових коштів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до складу якого входять наступні виконавчі провадження: № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745.

20 травня 2010 року згідно з актом приймання-передачі виконавчих проваджень державним виконавцем Татарчук О .В. передано державному виконавцю Александровій І. В. вказане зведене виконавче провадження.

На підставі статей 5, 6 Закону України «Про виконавче провадження» 31 травня 2010 року державним виконавцем направлено копії матеріалів виконавчого провадження у Київський слідчий ізолятор для ознайомлення боржника - ОСОБА_4

24 червня 2010 року державним виконавцем направлено запит № 1256/4 до Київського слідчого ізолятора з метою отримання інформації щодо перебування боржника ОСОБА_4 в зазначеній установі.

Згідно з відповіддю Київського слідчого ізолятора від 25 червня 2010 року боржник - ОСОБА_4 утримується в Київському слідчому ізоляторі з 12 грудня 2002 року і по теперішній час. У Київському слідчому ізоляторі немає відомостей про будь-які нарахування та доходи ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем направлено подання про примусове проникнення до житла боржника від 24 червня 2010 року до Солом`янського районного суду м. Києва.

15 липня 2010 року державним виконавцем направлено до Шевченківського районного суду м. Києва подання про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20 липня 2010 року у справі № 6-90-1/10 подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_4 повернуто заявникові, як таке, що не підлягає розгляду цим судом.

Відповідно до пункту 6 статті 34, статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» 16 липня 2010 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення зведеного виконавчого провадження (ВП № 15416426), на підставі ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 02 липня 2010 року у справі № 4-с-27-1/10 про зупинення проведення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню № 1256/4 (№ 15416426) на час розгляду по суті скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 на дії державного виконавця.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20 червня 2012 року у справі № 4-с-10/11 об`єднані скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на дії посадових осіб ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві задоволено частково. Зокрема, скасовано постанову державного виконавця від 11 вересня 2009 року про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження; скасовано постанову державного виконавця від 11 вересня 2009 року про приєднання виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 до зведеного виконавчого провадження № 15416426; скасовано постанову державного виконавця від 06 листопада 2009 року про розшук майна боржника, постанову державного виконавця від 06 листопада 2009 року про зупинення виконавчого провадження та постанову державного виконавця від 23 лютого 2010 року про поновлення виконавчого провадження.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 02 листопада 2012 року у справі № 22-ц/15126/12р. скасовано зупинення проведення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню № 1256/4 (15416426) на час розгляду по суті скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 на дії, які мають місце під час виконання судового рішення, застосовані відповідно до ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 02 липня 2010 року.

29 січня 2013 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченком С. П. на підставі частини п`ятої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про поновлення виконавчого провадження.

29 січня 2013 року державним виконавцем Шевченком С. П. винесено шість постанов про виведення виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 із зведеного виконавчого провадження № 15416426.

29 січня 2013 року державним виконавцем Шевченком С. П. винесено шість постанов про приєднання виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 до зведеного виконавчого провадження № 36258494 про стягнення грошових коштів із ОСОБА_4 .

У зв`язку із невиконанням боржником рішення суду в строк, наданий для добровільного виконання, 29 січня 2013 року державним виконавцем Шевченком С. П. на підставі статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно ОСОБА_4

29 січня 2013 року державним виконавцем Шевченком С. П. у зв`язку з неможливістю входження до квартири АДРЕСА_1 (1 / 2 частина якої належить боржнику) з метою проведення опису майна боржника направлено до Шевченківського районного суду м. Києва подання про примусове проникнення до житла боржника - ОСОБА_4 .

Крім того, 29 січня 2013 року державним виконавцем Шевченком С. П. на підставі статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві направлено постанову, якою доручену останньому провести виконавчі дії щодо опису та арешту майна боржника за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року у справі № 761/3060/13-ц відмовлено у задоволенні подання державного виконавця про примусове проникнення до житла ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що держаним виконавцем не встановлено за ким зареєстровано іншу частину квартири АДРЕСА_1 та не надано доказів неможливості входження до квартири у 2013 році.

12 квітня 2013 року до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві надійшло клопотання представника боржника - ОСОБА_12 , яким остання повідомила державного виконавця, що 25 січня 2012 року апеляційним судом м. Києва у кримінальній справі № 1-1/12 винесено вирок, яким ОСОБА_4 засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить на праві його власності. До зазначеного листа представником боржника надано до відділу ДВС копію постанови про накладення арешту на майно 05 жовтня 2002 року, винесеної слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Гарником O. A., та протоколу опису майна від 22 жовтня 2002 року.

19 квітня 2013 року державним виконавцем направлено запит до Генеральної прокуратури України з метою отримання дозволу для звернення стягнення на майно боржника - ОСОБА_4 .

Згідно відповіді Генеральної прокуратури України від 26 квітня 2013 року встановлено, що на все майно ОСОБА_4 накладено арешт постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Гарника O. A. від 05 жовтня 2002 року та станом на 26 квітня 2013 року арешт не знімався.

20 червня 2013 року державним виконавцем на підставі статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» винесено шість постанов про виведення виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 із зведеного виконавчого провадження № 36258494.

20 червня 2013 року державним виконавцем у зв`язку з неможливістю примусової реалізації майна боржника, оскільки все майно ОСОБА_4 перебуває під арештом слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Гарника O. A. від 05 жовтня 2002 року, та встановленням факту відсутності іншого майна та коштів боржника, на які можливо звернути стягнення для погашення суми боргу за виконавчим документом, винесено шість постанов про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09, виданих Солом`янським районним судом м. Києва.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Красноштан І. Л. задоволенню не підлягають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (чинного на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції на час винесення оскаржуваної постанови державного виконавця, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Із зазначеного вище вбачається, що при здійсненні заходів з примусового виконання рішення суду органи державної виконавчої служби мають діяти в межах повноважень та у спосіб, який передбачений законом, а саме Законом України «Про виконавче провадження».

Нездійснення посадовою особою (державним виконавцем) своїх обов`язків, покладених на неї законом, не повинно будь-яким чином призводити до порушення чи обмеження прав суб`єктів права на оскарження її незаконних дій.

Перш за все при розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця суд має враховувати те, що принципом цивільного судочинства є виконання рішення суду.

Державний виконавець зобов`язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.

Таким чином, державним виконавцем проводяться дії для виконання рішення суду відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції на час винесення оскаржуваної постанови, визначено обов`язки і права державних виконавців.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною другою та частиною третьою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснює сторонам їхні права і обов`язки.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз`яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об`єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Вимогами статті Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час винесення оскаржуваних постанов) визначено причини повернення виконавчого документа стягувачу.

Так, згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснення державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (пункт 2); наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення (пункт 9).

Відповідно до частини першої статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. чинній на час винесення оскаржуваних постанов), у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Так, відповідно до вимог статті 83 Закону України «Про виконавче провадження», у редакцій чинній на час винесення оскаржуваних постанов, контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 3.8. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, у разі якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження, крім випадків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ».

Виконання зведеного виконавчого провадження розпочинається постановою про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виноситься постанова, копія якої зберігається у зведеному виконавчому провадженні.

Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

У справі «Войтенко проти України» (рішення від 29 червня 2004 року) Європейський суд з прав людини нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.

Задовольняючи частково скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суди, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов правильного висновку про те, що державний виконавець не вжив достатніх, ефективних заходів для своєчасного примусового виконання виконавчих документів, проявив бездіяльність усупереч статей 11, 20, 32, 52 Закону України «Про виконавче провадження», які регламентують здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, державним виконавцем не було вжито усіх передбачених законом дій щодо виявлення іншого майна боржника, на яке може бути звернуте стягнення. Зокрема, державний виконавець не звертався до суду з відповідними поданнями щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. Також наявні підстави для визнання неправомірною бездіяльності начальника відділу державної виконавчої служби, який у порушення покладеного на нього положеннями статті 83 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних постанов, обов`язку з контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем, такого належного контролю виконання судового рішення не здійснював, в силу чого така бездіяльність останнього не може вважатися правомірною.

Доводи касаційної скарги державного виконавця про отримання станом на 15 серпня 2019 року заявниками суми боргу в повному обсязі за двома виконавчими документами безпідставні, оскільки дії державного виконавця в цій частині в суді першої інстанції не досліджувалися і не були предметом скарг заявників.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зводяться до того, що державний виконавець Красноштан І. Л. не має повноважень на оскарження ухвали суду першої інстанції по суті спору, а розгляд судом апеляційної скарги державного виконавця по суті спору вважали проявом упередженості колегії суддів.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження повноважень державного виконавця до апеляційної скарги було додано довіреність, відповідно до якої Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві уповноважує Красноштан І. Л. - старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, представляти інтереси служби, з відповідними правами, що зазначені у довіреності. Довіреність видана строком на один рік і дійсна до 04 червня 2019 року (а.с. 216, т. 13).

Крім того, вказаним доводам касаційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суд апеляційної інстанції надав належну оцінку з наведенням мотивів їх відхилення.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Красноштан Інни Леонідівни залишити без задоволення.

Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович