Постанова

Іменем України

01 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 186/1791/16-ц

провадження № 61-14348св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

суб`єкти оскарження: Першотравенський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, начальник управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області П`ятницький Андрій Васильович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2017 року у складі судді Янжули С. А. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2018 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог скарги

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця.

На обґрунтування своїх вимог зазначила, що 16 червня 2017 року до Першотравенського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області) була подана заява про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2018 року на підставі виконавчого листа від 13 лютого 2017 року № 186/1791/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 11 996, 35 грн.

05 жовтня 2017 року її представником була отримана постанова про відкриття виконавчого провадження від 19 вересня 2017 року.

Таким чином, більше трьох місяців в. о. начальника Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Клименко Н. М. не відкривала виконавче провадження, що вказує на її бездіяльність та умисне невиконання судового рішення.

ОСОБА_1 просила суд визнати дії та бездіяльність в. о. начальника Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Клименко Н. М. неправомірними та зобов`язати Першотравенський МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області невідкладно звернути стягнення (провести опис та арешт) на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладене стягнення за місцем реєстрації та місцем фактичного перебування, а всі витрати покласти на Першотравенський МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2017 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано бездіяльність Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області в частині порушення передбачених статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» строків початку примусового виконання виконавчого листа № 186/1791/16-ц, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області від 08 червня 2017 року

У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

Задовольняючи частково вимоги скарги, суд першої інстанції виходив з того, що постанову про відкриття виконавчого провадження винесено Першотравенським МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області з порушенням строку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Відмовляючи в задоволенні скарги в частині зобов`язання Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області невідкладно (негайно) звернути стягнення (провести опис та арешт) на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення за місцем реєстрації та фактичного перебування, суд вважав, що не має права зобов`язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із вищевказаним законом можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2017 року залишено без змін.

Постанову суду мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і правильності цих висновків не спростовують.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для зобов`язання посадових осіб Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області провести опис та арешт, а також звернути стягнення на інше майно боржника ніж заробітна плата та пенсія, є помилковими. Відповідно до положень частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому у квітні 2018 року до Верховного Суду, управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області вказувало на необґрунтованість доводів ОСОБА_1 . Зазначило, що висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови ОСОБА_1 у задоволенні вимог про зобов`язання державного виконавця вчинити певні дії узгоджується з роз`ясненнями, викладеними у пункті 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «;Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» та пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду постановлені судами з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судами встановлено, що рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поновлення строку позовної давності та стягнення інфляційних сум та процентів за користування чужими грошима задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду за захистом порушеного права.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано та ухвалено нове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 11 996,35 грн, з яких відсотки за користування грошовими коштами становлять 3 016 грн, нарахування у зв`язку із зростанням інфляції - 6 087,20 грн, три відсотка річних - 2 893,15 грн.

У іншій частині рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року залишено без змін.

08 червня 2017 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області на підставі вищевказаних судових рішень ОСОБА_1 видано виконавчий лист від 13 лютого 2017 року № 186/1791/16-ц.

16 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області із заявою про відкриття виконавчого провадження із примусового виконання судових рішень на підставі виконавчого листа від 13 лютого 2017 року № 186/1791/16-ц.

19 вересня 2017 року в. о. начальника відділу Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Клименко Н. М. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54222811 з примусового виконання виконавчого листа № 186/1791/16-ц. Копію вказаної постанови представник стягувача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 отримав 05 жовтня 2017 року.

05 жовтня 2017 року Першотравенським МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області зроблено запити до Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України щодо осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, про осіб-боржників, які отримують пенсії, про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб, про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, стосовно ОСОБА_2

18 жовтня 2017 року в. о. начальника відділу Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Клименко Н. М. винесено постанови ВП № 54222811 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 після отримання відповідей на запити.

Встановивши, що із заявою про відкриття виконавчого провадження із примусового виконання судових рішень на підставі виконавчого листа від 13 лютого 2017 року № 186/1791/16-ц ОСОБА_1 звернулася до Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області 16 червня 2017 року, а виконавче провадження в. о. начальника відділу Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Клименко Н. М. відкрито 19 вересня 2017 року, суди попередніх інстанцій виходили з порушення державним виконавцем строків, передбачених статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження».

У цій частині ухвала Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2017 року та постанова Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2018 року не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Разом з тим, аналізуючи підстави звернення до суду з указаною заявою, а також зміст оскаржуваних судових рішень, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неможливість зобов`язання держаного виконавця невідкладно звернути стягнення (провести опис та арешт) на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК України 2004 року (у редакції, чинній на час постановлення судових рішень судами попередніх інстанцій), у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому, суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом

.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

Частиною сьомою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «;Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» та пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», суд не має права зобов`язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження вбачається, що нею не конкретизується, яке саме майно та рахунки боржника підлягають опису та арешту.

Крім того, ОСОБА_1 не вказує, яким чином порушуються її права, а також унеможливлюється чи будь-яким іншим способом утруднюється виконання рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2017 року, враховуючи наявність постанов Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 18 жовтня 2017 року ВП № 54222811 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 .

Указані постанови в. о. начальника відділу Першотравенського міського відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Клименко Н. М. винесено після отримання відповідей на запити до Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України на підставі статей 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження».

Доказів на підтвердження того, що звернення стягнення на заробітну плату та пенсію боржника відповідно до постанов Першотравенського міського відділу ДВС ГТУЮ від 18 жовтня 2017 року ВП № 54222811 здійснено з порушенням вимог статті 68 Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_1 суду не надала.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець