Постанова

Іменем України

01 липня 2020 року

м. Київ

справа № 419/1644/15-ц

провадження № 61-21741св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач -Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які залучені до участі у справі як правонаступники відповідача ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Новоайдарівського районного суду Луганської області від 09 січня 2018 року у складі судді Іванової О. М. та постанову Апеляційного суду Луганської області від 22 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Коротенка Є. В., Коновалової В. А., Карташова О. Ю.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від

25 вересня 2006 року № LGK0RX06620081 у розмірі 19 023,42 грн.

Вимоги мотивувало тим, що 25 вересня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № LGK0RX06620081, відповідно до якого останньому надано кредит у розмірі 2 141,69 грн зі сплатою 24 % на рік за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

ОСОБА_3 порушив взяте на себе зобов`язання перед банком щодо погашення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 23 червня 2015 року становить 60 169,30 грн, з них: 1 719,30 грн - заборгованість за кредитом, 18 506,90 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 144,55 грн - заборгованість за комісією, 39 798,55 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором. Від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 42 527,95 грн, яку стягнуто

з ОСОБА_3 рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2013 року у справі № 202/35191/13-ц, різниця становить 17 641,35 грн, а також 500 грн штрафу (фіксована частина), 882,07 грн штрафу (процентна складова). Отже заборгованість становить 19 023,42 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 помер. Правонаступниками за його зобов`язаннями є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив стягнути

з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 19 931,67 грн заборгованості за кредитним договором від 25 вересня 2006 року

№ LGK0RX06620081.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 09 січня

2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Луганської області від 22 лютого 2018 року, закрито провадження у справі.

Суд першої інстанції керувався тим, що з ОСОБА_3 на користь

ПАТ КБ «ПриватБанк» вже стягувалася заборгованість за той же період та за тим же кредитним договором відповідно до рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2013 року у справі № 202/35191/13-ц. Тому провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом

3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки є рішення суду, що набрало законної сили, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Апеляційний суд керувався тим, що закриття провадження у справі відповідає закону, а ПАТ КБ «ПриватБанк» має право подати до суду заяву про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим для примусового виконання рішення Індустріального районного суду

м. Дніпропетровська від 13 грудня 2013 року у справі № 202/35191/13-ц.

Аргументи учасників справи

У квітні 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Новоайдарського районного суду Луганської області від 09 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Луганської області від

22 лютого 2018 року, передати справу до суду першої інстанції для розгляду справи.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили позови, неправильно визначили умови за яким можливе закриття провадження та безпідставно вважають, що рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2013 року у справі № 202/35191/13-ц

є підставою для закриття провадження у справі. Позови містять різний предмет (ціну позову), нарахована заборгованість є відмінною за періодами нарахування. Крім того, підставою для звернення з цим позовом є наявність невиконаного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2013 року у справі № 202/35191/13-ц та норми матеріального права, зокрема

у цій справі банк вказував статті 1218, 1219, 1220, 1221, 1223, 1268, 1270, 1281, 1282 ЦК України, а у справі № 202/35191/13-ц статті 526, 527, 530 ЦК України. Також у цих справах наявні різні сторони, так у справі, яка переглядається, відповідачами є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а у справі № 202/35191/13-ц - Публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк» та ОСОБА_3 .

Відзив на касаційну скаргу інші учасники справи не подали.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

16 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.

Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У статті 25 ЦК України визначено цивільну правоздатність як здатність фізичної особи мати цивільні права та обов`язки, що виникає у момент народження особи та припиняється у момент її смерті.

Згідно з частиною першою статті 26 ЦПК України (у редакції, чинній на момент пред`явлення позову та заміни відповідача судом першої інстанції) у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб (аналогічна норма передбачена

у частині першій статті 42 чинного ЦПК України).

У статті 28 ЦПК України (у редакції, чинній на момент пред`явлення позову та заміни відповідача судом першої інстанції) визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (аналогічна норма передбачена у частині першій статті 46 чинного ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження

№ 61-33766сво18) міститься висновок, що: «якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року, чинного на час пред`явлення позову та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження

у справі. При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що

у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі».

На момент звернення ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду з цим позовом (жовтень 2015 року) відповідач ОСОБА_3 помер ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Тобто банк звернувся до суду з позовом до померлої особи, правоздатність якої на час пред`явлення позову припинилась.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України (у редакції, чинній на момент пред`явлення позову та заміни відповідача судом першої інстанції) суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства,

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин провадження у справі підлягало закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, у зв`язку з чим закриття провадження у справі судом першої інстанції за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України, з чим погодився й суд апеляційної інстанції, є помилковим.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв`язку

з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржені судові рішення змінити в мотивувальній частині.

Керуючись статтями 255, 400, 412, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Ухвалу Новоайдарівського районного суду Луганської області від 09 січня

2018 року та постанову Апеляційного суду Луганської області від 22 лютого

2018 року змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук