ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року

м. Київ

справа № 278/6267/13-ц

провадження № 61-2214св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - Акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

заінтересовані особи (боржники): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2023 року

у складі судді Дубовік О. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 січня 2024 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Борисюка Р. М.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

30 жовтня 2023 року Акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі -

АТ «УкрСиббанк») звернулось до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред?явлення виконавчих листів до виконання і видачу дублікатів виконавчих листів у справі за позовом АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

у солідарному порядку.

Заяву мотивовано тим, що рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 06 березня 2014 року у справі № 278/6267/13-ц стягнено солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» 72 797,60 грн заборгованості за кредитом та по 363,98 грн судового збору. На виконання зазначеного судового рішення 25 березня 2014 року були видані виконавчі листи щодо боржників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 які були направлені на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції (далі - ВДВС Житомирського РУЮ), який відкрив виконавчі провадження № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2. 17 квітня 2019 року винесено постанову про повернення виконавчих документів стягувачу, копії яких на адресу стягувача не надходили.

АТ «УкрСиббанк» неодноразово, а саме 15 червня 2020 року, 20 липня 2021 року, 20 лютого 2022 року зверталося до органу виконавчої служби із запитами про місцезнаходження виконавчих листів щодо боржників ОСОБА_1

і ОСОБА_2 , проте відповідей на адресу банку не надходило. І лише

04 жовтня 2023 року банку надіслано відповідь про завершення виконавчого провадження і його знищення.

Вказувало, що судове рішення дотепер не виконано через втрату оригіналів виконавчих листів, АТ «УкрСиббанк» позбавлений можливості повторно пред`явити виконавчі листи до виконання в межах встановленого строку не

з власної вини, тому вважало, що є підстави для поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та для видачі їх дублікатів.

АТ «УкрСиббанк» просило визнати причини пропуску строку для пред?явлення виконавчого листа поважними та поновити пропущений строк для повторного пред?явлення до виконання виконавчого листа № 278/6267/13-ц від 10 квітня 2014 року, виданого Житомирським районним судом Житомирської області про стягнення із ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь АТ «УкрСиббанк» 72 797,60 грн заборгованості за кредитом та 363,98 грн судового збору; замість втраченого виконавчого листа № 278/6267/13-ц від 10 квітня 2014 року виданого Житомирським районним судом Житомирської області про стягнення із ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь АТ «УкрСиббанк»

72 797,60 грн заборгованості за кредитом та 363,98 грн судового збору, видати дублікат виконавчого листа; визнати причини пропуску строку для пред?явлення виконавчого листа поважними та поновити пропущений строк для повторного пред?явлення до виконання виконавчого листа № 278/6267/13-ц від 10 квітня 2014 року, виданого Житомирським районним судом Житомирської області про стягнення із ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь АТ «УкрСиббанк» 72 797,60 грн заборгованості за кредитом та 363,98 грн судового збору; замість втраченого виконавчого листа № 278/6267/13-ц від 10 квітня 2014 року виданого Житомирським районним судом Житомирської області про стягнення із ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь АТ «УкрСиббанк»

72 797,60 грн заборгованості за кредитом та 363,98 грн судового збору, видати дублікат виконавчого листа

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2023 року в задоволенні заяви відмовлено.

Ухвалу суду мотивовано тим, що після повернення виконавчого документа стягувачу він мав бути пред`явлений до виконання у строк до 17 квітня

2022 року, однак протягом зазначеного строку стягувач АТ «УкрСиббанк» не вжив всіх належних заходів щодо встановлення місцезнаходження виконавчого листа та повторного пред`явлення його до виконання. З травня 2019 року банку достеменно було відомо про завершення виконавчих проваджень № НОМЕР_1

і № НОМЕР_2, однак у подальшому протягом майже чотирьох років він лише направляв раз на рік запити до виконавчої служби. При цьому бездіяльність виконавців з ненадання йому відповіді банк не оскаржував. Жодних поважних причин, а саме об`єктивних, непереборних обставин, які б перешкоджали йому вчинити такі дії, заявником не наведено. Будь-яких реальних перешкод для цього у стягувача не було. З огляду на те, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання судом не поновлено, тому немає підстав для задоволення заяви банку про видачу дублікатів виконавчих листів.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 29 січня 2024 року апеляційну скаргу АТ «УкрСиббанк» залишено без задоволення.

Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 12 грудня

2023 року залишено без змін.

Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився

з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

12 лютого 2024 року представник АТ «УкрСиббанк» - адвокат Гладиш Я. М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 січня 2024 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд дійшов неправильного висновку про те, що заявник не цікавився ходом виконавчого провадження та не взяв до уваги те, що взагалі інформації про направлення документів стягувачу немає.

АТ «УкрСиббанк» неодноразово вживало заходів і зверталося до органів ДВС. Виконавчі листи на жодну з адрес банку не надходили. Факт відсутності виконавчих листів в органах ДВС та у банку свідчить про їх втрату.

Доводи інших учасників справи

22 квітня 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 січня 2024 року - без змін.

Відзив мотивовано тим, що про закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчих листів стягувачу було відомо ще 23 травня 2019 року про що також було вказано у вимозі від 23 травня 2019 року № 476/19, складеній на адресу ВДВС. Аргументи заявника є сумнівними і не спростовують законності оскаржуваних судових рішень.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Житомирського районного суду Житомирської області.

29 квітня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи

Заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від

06 березня 2014 року стягнено з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь АТ «УкрСиббанк» 72 797,60 грн заборгованості за кредитом та по 363,98 грн судового збору.

25 квітня 2014 року постановою старшого державного виконавця ВДВС Житомирського РУЮ відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 за виконавчим листом № 278/6267/13-ц, виданим 10 квітня 2014 року Житомирським районним судом Житомирської області, про стягнення

з ОСОБА_1 на користь банка 72797,60 грн заборгованості за кредитом та 363,98 грн судового збору.

25 квітня 2014 постановою старшого державного виконавця ВДВС Житомирського РУЮ відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 за виконавчим листом № 278/6267/13-ц, виданим 10 квітня 2014 року Житомирським районним судом Житомирської області, про стягнення

з ОСОБА_2 на користь банка 72 797,60 грн заборгованості за кредитом та 363,98 грн судового збору.

З відомостей із автоматизованої системи виконавчого провадження відомо, що виконавчі провадження № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 щодо ОСОБА_1

і ОСОБА_2 завершено на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи 17 квітня 2019 року повернено стягувачу.

АТ «УкрСиббанк» неодноразово, а саме 23 травня 2019 року, 15 червня

2020 року, 20 липня 2021 року, 10 липня 2022 року і 07 вересня 2023 року зверталося до ДВС з клопотаннями, у яких просило надати інформацію щодо місцезнаходження виконавчих листів № 278/6267/13-ц.

Листом від 04 жовтня 2023 року № 23.5/9/20/2023/11097 Житомирський ВДВС повідомив АТ «УкрСиббанк» про те, що на виконанні у відділу перебували виконавчі провадження № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчих листів № 278/6267/13-ц від 10 квітня 2014 року, виданих Житомирським районним судом Житомирської області, про стягнення

з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь

АТ «УкрСиббанк» 72 797,60 грн заборгованості за кредитом та по 363,98 грн судового збору.

Повідомлено, що 17 квітня 2019 року зазначені виконавчі провадження були завершені на підставі пункту 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Постанови про повернення виконавчих документів стягувачу та оригінали виконавчих документів було направлено на адресу АТ «УкрСиббанк»,

а саме: м. Харків, проспект Московський, 60. Станом на 04 жовтня 2023 року виконавчі документи повторно не надходили та на примусовому виконанні

у відділі не перебувають.

Також вказано, що матеріали зазначених виконавчих проваджень знищені за термінами їх зберігання, у зв`язку з чим надати документи, що підтверджують факт відправлення виконавчих документів на адресу стягувача не вбачається можливим.

Згідно із довідкою АТ «УкрСиббанк» від 17 жовтня 2023 року № 27-1-23/б/н оригінали виконавчих листів № 278/6267/13-ц від 10 квітня 2014 року, виданих Житомирським районним судом Житомирської області, з 17 квітня 2019 року на жодну адресу банку не надходили.

Відповідно до листа Житомирського ВДВС від 01 грудня 2023 року № 104608 за період з 2019 року до 2022 року будь-яких клопотань з приводу встановлення місцезнаходження виконавчих листів № 278/6267/13-ц від 10 квітня 2014 року, виданих Житомирським районним судом Житомирської області, до відділу не надходило.

Мотиви, якими керується Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Щодо ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від

12 грудня 2023 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 29 січня 2024 року в частині вимог щодо поновлення строку для пред?явлення виконавчих документів до виконання

Під час підготовки справи до касаційного розгляду з`ясовано, що касаційну скаргу частково подано на судове рішення, що не може бути предметом касаційного перегляду.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити

у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

За змістом наведених правових норм постанова апеляційного суду, прийнята за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції про поновлення чи відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, не підлягає касаційному оскарженню (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України).

Подібний правовий висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11.

Про закриття касаційного провадження з огляду на неможливість касаційного оскарження відповідного судового рішення Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала в ухвалах від 13 червня 2018 року у справах № 522/14750/16-ц і № 761/6099/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі № 750/14127/17, від 08 жовтня 2019 року у справі № 766/12353/18, від 27 листопада 2019 року

у справі № 817/1768/18, від 28 вересня 2022 року у справі № 477/1315/20,

а також у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 761/30675/17.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується

у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня

1997 року).

З урахуванням того, що ухвала Житомирського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2023 року та постанова Житомирського апеляційного суду від 29 січня 2024 року в частині вимог щодо поновлення строків пред?явлення виконавчих документів до виконання не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, касаційне провадження у справі в цій частині слід закрити.

Щодо ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від

12 грудня 2023 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 29 січня 2024 року в частині вимог щодо видачі дублікатів виконавчих листів

У частині шостій статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня

2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

При відмові в задоволенні заяви суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, встановив відсутність поважних причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Рішення судів першої

й апеляційної інстанцій є предметом касаційного перегляду лише у частині відмови в задоволенні заяви АТ «УкрСиббанк» про видачу дублікатів виконавчих листів, оскільки ухвала Житомирського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2023 року та постанова Житомирського апеляційного суду від

29 січня 2024 року в частині вимог щодо поновлення строку для пред?явлення виконавчих документів до виконання відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню. Тому з огляду на викладене, доводи банку стосовно необґрунтованості рішень судів першої

й апеляційної інстанцій у частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання Верховний Суд вважає неприйнятними.

Аргументи заявника про неврахування висновків Верховного Суду, наведених

у касаційній скарзі, є безпідставними, оскільки висновки, зроблені судами у цій справі, не суперечать висновкам Верховного Суду у справах, зазначених заявником у касаційній скарзі.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 січня 2024 року в частині вирішення вимог про видачу дублікатів виконавчих листів- без змін, оскільки підстав для їх скасування в цій частині немає.

Розподіл судових витрат, понесених заявником, відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 389 400 401 406 409 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від

29 січня 2024 року в частині вимог Акціонерного товариства «УкрСиббанк» щодо поновлення строку для пред?явлення виконавчих документів до виконання закрити.

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк»залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 12 грудня

2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 січня 2024 року в частині вимог Акціонерного товариства «УкрСиббанк» щодо видачі дублікатів виконавчих листів залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов