Постанова

Іменем України

01 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 661/1171/16-ц

провадження № 61-1200св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі :

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя - доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області, у складі головуючого судді Матвєєвої Н. В., від 11 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області, у складі колегії суддів: Склярської І. В., Вейтас І. В., Цуканової І. В., від 03 жовтня 2016 року

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року ОСОБА_3 подав позовну заяву до приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (далі ПрАТ «Київ -Дніпровське МППЗТ») про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що з червня 2015 року позивач працював на посаді в. о. директора Новокаховської філії ПрАТ «Київ -Дніпровське МППЗТ». На підставі наказу в. о. голови правління ПрАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ» від 06 квітня 2016 року № 61/ос «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за порушення законодавства про працю та Правил внутрішнього трудового розпорядку, яке мало місце 10 березня 2016 року, позивача звільнено з роботи з 06 квітня 2016 року, згідно пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України, за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. Вважаючи своє звільнення таким, що відбулося з порушенням вимог чинного трудового законодавства позивач, просив: визнати незаконним та скасувати наказ в. о. голови правління ПрАТ «Київ -Дніпровське МППЗТ» від 06 квітня 2016 року про його звільнення, поновити його на роботі у ПрАТ «Київ -Дніпровське МППЗТ» на посаді в. о. директора Новокаховської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» та стягнути з ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

11 липня 2016 року рішенням Новокаховського районного суду Херсонської області задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 Визнано незаконним та скасовано наказ в. о. голови правління ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» від 06 квітня 2016 року № 61/ос про звільнення ОСОБА_3 з роботи з 06 квітня 2016 року згідно пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. Поновлено ОСОБА_3 на роботі у ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» на посаді в. о. директора Новокаховської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ». Стягнуто з ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 20 820 грн 87 коп. (з яких не утримані податки та інші обов'язкові платежі). Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не доведено факту одноразового грубого порушення позивачем трудових обов'язків, а факти про допущення позивачем порушення трудових обов'язків, викладені у доповідній записці не знайшли підтвердження.

03 жовтня 2016 року ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права та враховано правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 травня 2014 року у справі № 6-33 цс 14.

У жовтні 2016 року ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» подало касаційну скаргу на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 11 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 03 жовтня 2016 року.

15 липня 2016 року ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

06 вересня 2017 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу за позовом ОСОБА_3 до ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» про поновлення на роботі призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Відповідно до пункту 4 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

03 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У касаційній скарзі ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що районний суд повно і всебічно не з'ясував обставини справи та дійшов безпідставного висновку про порушення з боку роботодавця положень трудового законодавства при звільненні позивача.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судами встановлено, що наказом ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» від 16 червня 2015 року №60/ос ОСОБА_3 було призначено на посаду виконуючого обов'язки директора філії (а.с. 5).

Наказом в. о. голови правління ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» від 06 квітня 2016 року 61/ос ОСОБА_3 за порушення законодавства про працю та Правил внутрішнього трудового розпорядку, яке мало місце 10 березня 2016 року, звільнено з роботи з 06 квітня 2016 року на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків (а.с. 6). Підставою для звільнення стали доповідні записки радників голови правління ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» ОСОБА_4 та ОСОБА_5, якими було підтверджено факт порушення трудової дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку на філії.

Наказом № 65-а від 09 березня 2016 року «Про режим роботи філії на 10 березня 2016 року» в. о. директора Новокаховської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» встановлено режим роботи філії для працюючих за п'ятиденним робочим тижнем з 7:00 до 15:00 години. Обідню перерву, яка встановлена у філії з 12 години перенесено з 15.15. до 16.00 години (а.с.8). Зазначений наказ не зареєстрований в журналі реєстрації (а.с.104-107), але його недійсність чи протиправність не встановлена в установленому законом порядку.

Відповідно до підпункту 21 пункту 9.2.4 статуту «ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» (далі - Статут) до виключної компетенції Вищого органу Товариства належить прийняття рішень про притягнення до відповідальності посадових осіб органів управління Товариства, в тому числі майнової.

Пунктом 9.2.6 Статуту передбачені повноваження Вищого органу Товариства, які можуть бути делеговані іншим органам Товариства, серед них: визначення умов контрактів, які укладатимуться з посадовими особами органів управління Товариства, встановлення розміру їх винагороди; вирішення інших питань, що не належать до виключної компетенції Вищого органу Товариства згідно з цим Статутом.

Згідно пункту 9.2.8 Статуту вищий орган Товариства має право передавати частину своїх повноважень Наглядовій раді та /або Правління, окрім тих, що належать до виключної компетенції Вищого органу Товариства.

У пункту 9.4.7 Статуту зазначено, що до компетенції Правління зокрема, але не виключно, належить призначення на посади та звільнення керівників філій, представників підрозділів, апарату управління Товариства за погодженням з Вищим органом товариства.

Відповідно до протоколу № 9 засідання Правління ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» від 26 травня 2014 року вирішено делегувати голові правління (в. о. голови правління) ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» повноваження про призначення на посади та звільнення керівників філій, представництв, підрозділів, апарату управління Товариства.

Відповідно до пунктів 4.1.10 - 4.1.11 Правил внутрішнього трудового розпорядку Новокаховської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», адміністрація підприємства зобов'язана контролювати дотримання працівниками трудової дисципліни та організовувати облік робочого часу і табелювання працівників.

Пунктом 5.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку визначена тривалість робочого тижня - 40 год. на тиждень з вихідними - субота, неділя.

Пунктом 5.2.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників АУП встановлено режим роботи: початок роботи о 7.00 год., перерва на відпочинок та харчування з 12.00 до 12.45 год., закінчення роботи з понеділка по четвер 16.00 год., у п'ятницю - о 15.00 год.

Пунктом 7.1 та підпунктом 7.1.4 вищевказаних правил передбачено персональну відповідальність працівника за порушення трудової, виробничої, технологічної дисципліни та розпивання спиртних напоїв на робочому місці.

Згідно наказу № 38 від 09 березня 2016 року в. о. голови правління ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 09 по 11 березня 2016 року були направлені до Новокаховської філії у зв'язку з виробничою необхідністю щодо виконання виробничих питань (а.с.100).

У доповідній записці ОСОБА_5 зазначено, що 10 березня 2016 року о 15 годині 45 хвилин він разом з ОСОБА_4 прибули до Новокаховської філії. В актовій залі адміністративної будівлі були розставлені столи та лавки, на столах знаходились залишки їжі та пляшки горілчаних напоїв, станом на 15 годину 45 хвилин у приміщенні будівлі основна частина працівників перебувала в стані алкогольного сп'яніння. З розмови з ОСОБА_3 їм стало відомо, що працівники філії у робочий час розпивають спирті напої у зв'язку із святкуванням виходу на пенсію одного працівника. Також ОСОБА_3 повідомив їм, що теж вжив алкогольний напій у невеликій кількості (а.с. 7).

З наказу директора Новокаховської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» від 31 березня 2016 року № 78 «Про відрядження», слідує про відрядження директора філії ОСОБА_3 терміном на 3 доби до Управління «ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» для вирішення питання щодо невиконання умов договору з ФОП «ОСОБА_6» з 05 до 07 березня 2016 року.

З пояснень відповідача слідує, що в наказі допущено помилку в датах, так як відрядження мало місце з 05 по 07 квітня 2016 року.

З акту від 06 квітня 2016 року слідує, що цього дня відбулася оперативна нарада з питань розгляду порушень Правил внутрішнього трудового розпорядку, законодавства про працю та нормативних документів з безпеки руху, виявлених на Новокаховській філії працівниками управління Товариства 10 та 16 березня, на нараду запрошений в. о. директора Новокаховської філії ОСОБА_3, який відмовся надавати письмові пояснення з приводу допущених порушень.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення у справі, дійшов висновку про відсутність передбачених пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України підстав для звільнення позивача.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний, зокрема, у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філії, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу).

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», згідно з пунктом 1 статті 41 КЗпП трудовий договір з керівним працівником може бути розірваний у разі одноразового грубого порушення ним трудових обов'язків. Звільнення з цієї підстави може бути здійснене з додержанням передбаченого статтями 148, 149 КЗпП порядку застосування дисциплінарного стягнення. Зокрема, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинні враховувати, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, та попередня робота працівника.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку ним заподіяно чи могло бути заподіяно шкоду, істотності наслідків порушення трудових обов'язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов'язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов'язку за встановлених судом фактичних обставинах справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв'язку між невиконанням працівником трудових обов'язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

Суд першої інстанції, врахувавши, що факти та обставини, викладені в доповідній записці про допущення позивачем порушення трудових обов'язків, що стало підставою для звільнення позивача, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, та прийнявши до уваги, що відповідачем не було дотримано порядку звільнення ОСОБА_3 з посади керівника філії, а саме: у порушення пунктів 9.2.4 та 9.4.7 Статуту ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», звільнення було проведено без погодження з вищим органом товариства, дійшов вірного висновку про обґрунтованість позову. Окрім того, судом вірно оцінені критично фотографії, зроблені ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки вони не свідчать про розпивання спиртних напоїв працівниками філії в робочий час, з цих фото неможливо встановити ні час ні дату їх створення.

Установивши у справі, яка переглядається, недоведеність факту одноразового грубого порушення позивачем трудових обов'язків, суд першої інстанції вірно вказав про відсутність правових підстав для застосування положень пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України.

Встановивши, що звільнення позивача відбулось із порушенням установленого законом порядку, суди попередніх інстанцій правильно застосували положення частини першої статті 235 КЗпП України, відповідно до яких у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі, з одночасним прийняттям рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» залишити без задоволення.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 11 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 03 жовтня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийД. Д. Луспеник СуддіО. В. Білоконь Є. В. Синельников С. Ф. Хопта Ю. В.Черняк