ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 917/1360/18(917/2024/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В. Я. (головуючий), Білоуса В.В., Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

позивач (боржник) - Селянське (фермерське) господарство "Доля",

ліквідатор СФГ "Доля" арбітражний керуючий Косякевич С.О. - особисто,

відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Доля Агро",

представник відповідача - не з`явився,

відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Флора Трейд",

представник відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Селянського (фермерського) господарства "Доля"

на рішення Господарського суду Полтавської області

від 19.04.2023

у складі судді: Іванко Л.А.,

та постанову Східного апеляційного господарського суду

від 02.08.2023

у складі колегії суддів: Лакіза В.В. (головуючий), Бородіної Л.І., Здоровко Л.М.,

у справі за позовом

Селянського (фермерського) господарства "Доля"

до відповідача 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Доля Агро",

до відповідача 2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Флора Трейд"

про визнання недійсним договору

в межах справи № 917/1360/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Арго"

до Селянського (фермерського) господарства "Доля"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.11.2018, крім іншого, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Арго" (далі - ТОВ "Спектр-Арго", кредитор) порушено провадження у справі №917/1360/18 про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Доля" (далі - СФГ "Доля", боржник), введено процедуру розпорядження майном боржника.

2. 07.02.2019 ухвалою Господарського суду Полтавської області затверджено реєстр вимог кредиторів СФГ "Доля".

3. Постановою Господарського суду Полтавської області 02.04.2019, крім іншого, СФГ "Доля" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника Косякевича С.О.

4. 30.12.2021 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява СФГ "Доля" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О. (далі - позивач), в якій він просить суд:

- визнати недійсним Договір № 25/04/18ДА-ФР-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018, укладеного між СФГ "Доля", Товариством з обмеженою відповідальністю "Доля Агро" (далі - ТОВ "Доля Агро", відповідач 1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Флора Трейд" (далі - ТОВ "Флора Трейд", відповідач 2);

- витребувати у ТОВ "Доля Агро" Договір № 25/04/18ДА-ФР-Д переведення боргу.

5. Ліквідатор вважає, що укладаючи оспорюваний договір СФГ "Доля" фактично відмовився від власних майнових вимог. Ліквідатор зазначає про те, що ТОВ "Флора Трейд" має велику кількість інших майнових зобов`язань, в тому числі, перед СФГ "Доля", в той час як фінансовий (майновий) стан ТОВ "Флора Трейд" (який набув статусу Боржника за оспорюваним договором) не дозволяє йому виконати ці зобов`язання. На думку ліквідатора, укладаючи 25.04.2018 Договір про переведення боргу з ТОВ "Доля Агро" на ТОВ "Флора Трейд", СФГ "Доля" розумів, що такий борг не може бути повернутий (сплачений). Крім того, позивач ставить під сумнів оплатність оспорюваного ним правочину. З посиланням на статтю 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ліквідатор просить задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у цій справі відмовлено у задоволенні позовних вимог СФГ "Доля" в особі ліквідатора.

7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено наявності підстав, на які він посилається в обґрунтування заявлених вимог та з якими закон пов`язує недійсність правочину.

Приймаючи таке рішення суд виходив з того, що за наслідками укладення договору про переведення боргу не змінився розмір боргу та його наявність, а лише змінилась особа, яка повинна виконати зобов`язання та повернути такий борг. Отже, укладення оспорюваного договору не змінює факту наявності зобов`язання, а свідчить лише про заміну особи боржника у такому зобов`язанні. Зобов`язання продовжує існувати.

Позивачем не доведено того, що сторони оспорюваного правочину діяли свідомо та переслідували мету уникнення від виконання зобов`язань перед кредиторами, не доведено факту неплатоспроможності ТОВ "Флора Трейд" станом на момент укладення оспорюваного правочину та те, що про такі обставини було відомо іншим сторонам правочину.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 апеляційну скаргу СФГ "Доля" в особі ліквідатора залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у справі №917/1360/18 (917/2024/21) залишено без змін.

9. Суд апеляційної інстанції вважає правомірним та таким, що ґрунтується на матеріалах справи, висновок місцевого господарського суду про те, що СФГ "Доля" в особі ліквідатора (позивач у даній справі) не доведено обставин, на які він посилається, як на підставу заявлених вимог. Східний апеляційний господарський суд зауважив, що твердження позивача (апелянта) є лише його суб`єктивною думкою та власним баченням обставин справи.

10. Судом апеляційної інстанції, під час провадження, встановлено:

10.1. 25.04.2018 у м. Зіньків Полтавської області між СФГ "Доля" (Кредитор) в особі голови Калініченка Миколи Миколайовича, який діє на підставі Статуту та ТОВ "Доля Агро" (Первісний Боржник) в особі засновника Калініченко Ганни Макарівни, яка діє на підставі Статуту та Протоколу загальних зборів учасників від 24.04.2018, та ТОВ "Флора Трейд" (Новий Боржник) в особі директора Аксюка Ярослава Анатолійовича, який діє на підставі Статуту, укладено Договір № 25/04/08ДА-ФТ-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) про наступне:

в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний боржник переводить на Нового боржника свій борг (обов`язок) за наступними договорами, укладеними між Первісним боржником та Кредитором :

1.1. 1 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 12/09/16-Д-ДА від 12.09.16 (Основний договір №1);

1.1.2 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 01/09/17Д-ДА від 01.09.17 (Основний договір №2);

1.1.3 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 03/10/17Д-ДА від 03.10.17 (Основний договір №3);

1.1.4 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 05/12/17Д-ДА від 05.12.17 (Основний договір №4);

1.1.5 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 07/09/17Д-ДА від 07.09.17 (Основний договір №5);

1.1.6 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 14/11/17Д-ДА від 14.11.17 (Основний договір №6);

1.1.7 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 21/08/17Д-ДА від 21.08.17 (Основний договір №7);

1.1.8 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 23/10/17Д-ДА від 23.10.17 (Основний договір №8);

1.1.9 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 24/10/17Д-ДА від 24.10.17 (Основний договір №9);

1.1.10 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 30/10/17Д-ДА від 30.10.17 (Основний договір №10).

10.2. Сума визнаного Первісним боржником та підтвердженого Кредитором боргу Первісного боржника за Основними договорами, який переводиться на Нового боржника, складає 4 437 260,00 грн.

10.3. Пунктом 6.1 Договору сторони погодили, що Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення підписів Сторін печатками Сторін.

10.4. Згідно пункту 6.2 Договору строк Договору починає свій перебіг у момент, встановлений у пункті 6.1 Договору та визначається часом достатнім для належного виконання Договору Сторонами.

10.5. Сторони погодили, що після набрання чинності Договором всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь які інші усні або письмові домовленості Сторін з питань, що так чи інакше стосуються Договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього Договору.

10.6. У пункті 6.4 Договору передбачено, що усі правовідносини, що виникають з Договору або пов`язані з ним, у тому числі пов`язані з дійсністю, укладанням, виконанням, зміною та припиненням Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушенням Договору, регулюються Договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин, на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

10.7. Договір містить підписи уповноважених осіб та скріплений печатками сторін.

10.8. Судова колегія зауважила, що з тексту Договору вбачається, що в ньому відсутні умови про розрахунок між сторонами, в тому числі, пов`язаний з переведенням боргу, порядок такого розрахунку та розмір розрахунку.

10.9. ТОВ "Доля Агро" та СФГ "Доля" не заперечується, що в якості доказів такого розрахунку між ТОВ "Доля Агро" та ТОВ "Флора Трейд" надані 8 копій квитанцій до прибуткових касових ордерів на загальну суму 4 437 260 грн.

10.10. При цьому, Східний апеляційний господарський суд зауважив на тому, що копії прибуткових касових ордерів, на які посилається позивач, відсутні в матеріалах справи, тому не можуть оцінюватись судом.

Проте, зазначив, що оскільки, на них посилається сам позивач (що свідчить про те, що такі ордери були оглянуті позивачем), ТОВ "Доля Агро" у відзиві на апеляційну скаргу та у поясненнях щодо позову також вказує на ці ордери, тому їх наявність не ставиться під сумнів та не заперечується самими сторонами.

10.11. На переконання апеляційного господарського суду, посилання заявника апеляційної скарги на відсутність доказів зарахування грошових сум, які вказані у прибуткових касових ордерах, на банківський рахунок ТОВ "Флора Трейд" не доводить факту неотримання таких коштів, а може свідчити лише про порушення суб`єктом господарювання правил ведення бухгалтерського обліку та недотримання правил ведення касових операцій.

11. Щодо копій судових рішень, доданих ліквідатором до позовної заяви, суд апеляційної інстанції вказав наступне:

"Копія рішення Господарського суду Полтавської області від 04.10.2021 у справі № 917/1360/18 (917/1468/20) встановлює факт наявності боргу ТОВ "Флора-Трейд" перед СФГ "Доля". Однак, зазначене рішення ухвалене у жовтні 2021 року за результатами позову, який поданий у 2020 році. Разом з тим, оспорюваний у справі № 917/1360/18 (917/2024/21) Договір переведення боргу, укладений у квітні 2018 року, тобто за три роки ДО ухвалення судового рішення по справі, на яку посилається позивач. Отже, за висновком апеляційного господарського суду, наведене рішення НЕ може підтвердити факт розуміння сторонами оспорюваного СФГ "Доля" правочину того, що заміна боржника у зобов`язанні переведе такий борг у категорію "безнадійний". Крім того, позивачем не надано доказів пред`явлення такого рішення до виконавчої служби для примусового виконання, відкриття виконавчого провадження за таким рішенням.

Судова колегія Східного апеляційного господарського суду відхиляє, як необґрунтовані, посилання позивача (заявника апеляційної скарги) на копію рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2018 у справі №906/932/17, оскільки відсутні докази пред`явлення його до виконання, відкритого виконавчого провадження за таким рішенням тощо.".

12. Суд апеляційної інстанції вказав, що в апеляційній скарзі апелянтом вказано додатковий аргумент щодо фраудаторності оспорюваного правочину, а саме що ТОВ "Доля Агро" та ТОВ "Флора Трейд" мають одного видаленого бенефіціарного власника. Проте, враховуючи, що в позовній заяві жодного доводу, який би стосувався пов`язаності осіб, що вчинили правочин, не було зазначено, такі доводи апеляційній господарський суд не розглядає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. СФГ "Доля" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С. О. звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у справі № 917/1360/18 (917/2024/21), з вимогою передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 917/1360/18 (917/2024/21) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Погребняка В.Я., суддів - Васьковського О.В., Картере В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.08.2023.

15. Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 917/1360/18 (917/2024/21) за касаційною скаргою СФГ "Доля" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023; розгляд касаційної скарги призначено на 31.10.2023, про що повідомлено учасників справи.

16. 02.10.2023 до Верховного Суду від ТОВ "Доля Агро" надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

17. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №917/1360/18 (917/2024/21) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Погребняк В.Я. - головуючий, Білоус В.В., Картере В.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2023.

18. Ліквідатор СФГ "Доля" арбітражний керуючий Косякевич С.О. в судовому засіданні 31.10.2023 повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами, наведеними у ній, просив постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у справі № 917/1360/18 (917/2024/21) скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

19. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

20. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (31.10.2023) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 31.10.2023.

21. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 № 3275-IX, Верховний Суд розглядає справу № 917/1360/18 (917/2024/21) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ліквідатор СФГ "Доля" арбітражний керуючий Косякевич С.О.)

22. В обґрунтування підстав касаційного оскарження заявник зазначає про не врахування судами першої та апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права щодо застосування приписів статей 3 13 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також статті 42 КУзПБ.

Доводи відповідача

(ТОВ "Доля Агро")

23. Відповідач доводить:

23.1. договір переведення боргу є реальним, відплатним та на дату звернення позивача до суду з позовом про визнання його недійсним, - є повністю виконаним з боку ТОВ "Доля Агро" в частині оплати за його умовами;

23.2. оскільки ТОВ "Флора Трейд" у повному обсязі отримало оплату за Договором переведення боргу, доводи позивача про фінансову неспроможність ТОВ "Флора Трейд" виконати свої зобов`язання за спірним договором (погашення боргу перед позивачем) не відповідають дійсності;

23.3. доводи позивача не доводять того факту, що ТОВ "Доля Трейд" не вносило суду за Договором переведення боргу до каси ТОВ "Флора Трейд";

23.4. відсутність відображення Договору переведення боргу у фінансовій та бухгалтерській документації позивача не впливає на сам факт існування Договору та його дійсність;

23.5. жодної з зазначених позивачем підстав для визнання Договору переведення боргу недійсним в порядку статті 42 КУзПБ на час звернення позивача з позовом не існувало, як не існує і на даний час.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

24. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

25. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

26. За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом ГПК України, іншими законами України.

27. Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною яких є боржник, за правилами, визначеним ГПК України.

28. Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 20.02.2020 у справі № 922/719/16, від 28.09.2021 у справі № 21/89б/2011 (913/45/20), від 16.11.2022 у справі №44/38-б (910/16410/20), від 21.03.2023 у справі № 910/18376/20 (918/445/22).

29. СФГ "Доля" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О., реалізуючи своє право, звернулося до господарського суду, в межах справи про банкрутство СФГ "Доля", з заявою про визнання недійсним Договору № 25/04/18ДА-ФР-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018, укладеного між СФГ "Доля", ТОВ "Доля Агро", ТОВ "Флора Трейд".

30. Визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених у частині другій статті 16 ЦК України. Разом з цим, застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).

31. Відносно критеріїв (ознак), за якими правочин може бути кваліфікований, як фраудаторний, колегія суддів зазначає наступне.

31.1. Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

31.2. Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

31.3. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:

- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі);

- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);

- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

31.4. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

31.5. Згідно частин другої та третьої статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа, зокрема, зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

31.6. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може (подібні висновки викладені у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) від 24.11.2021).

31.7. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 28.07.2022 у справі № 902/1023/19 (902/1243/20)).

32. Оспорювання так званих підозрілих угод божника є одним з найважливіших юридичних інструментів консолідації та збільшення конкурсної маси шляхом повернення до неї майна боржника, переданого іншим особам.

33. Зі змісту позовної заяви вбачається, що вимога про визнання недійсним договору переведення боргу від 25.04.2018 ґрунтується на приписах частини 2 статті 42 КУзПБ в частині таких підстав, як: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою.

На переконання ліквідатора, укладаючи оспорюваний договір СФГ "Доля" фактично відмовився від власних майнових вимог. Ліквідатор зазначає про те, що ТОВ "Флора Трейд" має велику кількість інших майнових зобов`язань, в тому числі, перед СФГ "Доля", в той час як фінансовий (майновий) стан ТОВ "Флора Трейд" (який набув статусу Боржника за оспорюваним договором) не дозволяє йому виконати ці зобов`язання.

34. Під час розгляду заяви СФГ "Доля" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О., суди попередніх інстанцій керувалися приписами статті 42 КУзПБ.

За висновками судів, жодної із підстав для визнання Договору недійсним, визначених в частині 2 статті 42 КУзПБ позивач належними доказами не підтвердив.

35. Водночас, суд касаційної інстанції вважає наведені висновки судів попередніх інстанцій про застосування до спірних правовідносин положень статті 42 КУзПБ, а не статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), помилковими, що, у свою чергу, призвело до передчасного прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за результатом розгляду цієї справи.

35.1. Так, Верховний Суд звертає увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (висновок, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

35.2. Господарський суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, які фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює їх правильну правову кваліфікацію і застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального та процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).

35.3. Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи зі встановлених під час розгляду справи фактів, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

35.4. З огляду на наведені правові висновки Верховного Суду, у цій справі, що переглядається, судам першої та апеляційної інстанцій належало самостійно надати правову кваліфікацію спірним правовідносинам, зокрема щодо питання застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство (статті 20 Закону про банкрутство чи статті 42 КУзПБ).

35.5. У питанні критеріїв застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство щодо визнання недійсними правочинів, а саме статті 20 Закону про банкрутство чи статті 42 КУзПБ, колегія суддів звертається до правових висновків судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13, та зазначає наступне.

35.6. На відміну від вимог ЦК України та ГК України, законодавство про банкрутство (як стаття 42 КУзПБ, так і стаття 20 Закону про банкрутство у редакції, чинній з 19.01.2013) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів, укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.

35.7. Критерієм для застосування норм статті 42 КУзПБ та статті 20 Закону про банкрутство, у тому числі і до заяв, поданих після введення в дію цього Кодексу, є дата відкриття провадження у справі про банкрутство.

35.8. Виходячи з аналізу статті 20 Закону про банкрутство, наведена норма, у частині підстав визнання недійсними правочинів боржника підлягає застосуванню у справах про банкрутство, провадження у яких відкрито під час дії цього Закону, та до правочинів (договорів) або майнових дій боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.

35.9. Ураховуючи наведену правову позицію, а також те, що провадження у цій справі про банкрутство СФГ "Доля" порушено 29.11.2018 на підставі норм Закону про банкрутство, а спірний правочин укладено 25.04.2018, суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкових висновків про наявність правових підстав для застосування при розгляді заяви ліквідатора про визнання недійсним Договору переведення боргу положень статті 42 КУзПБ.

35.10. Таким чином, ураховуючи встановлення судами попередніх інстанцій обставини укладення спірного правочину 25.04.2018 та відкриття провадження у цій справі про банкрутство 29.11.2018, тобто до введення в дію КУзПБ, судам належало самостійно надати правову кваліфікацію спірним правовідносинам, врахувати необхідність застосування положень статті 20 Закону про банкрутство, зокрема й з огляду на встановлений законодавцем річний строк для звернення із заявою про визнання правочину недійсним на підставі спеціальних норм вказаного Закону.

36. Суди встановили, що на підставі договору про переведення боргу ТОВ "Доля Агро" (первісний боржник) перевело на ТОВ "Флора Трейд" (новий боржник) основний борг (грошове зобов`язання), який виник перед СФГ "Доля" (кредитор) на підставі договорів безвідсоткової поворотної фінансової допомоги в сумі 4 437 260,00 грн., тобто укладання договору про переведення боргу призвело до автоматичного збільшення розміру зобов`язань нового боржника, який приймає на себе зобов`язання, якщо договором не погоджено умов щодо відплатності переведення боргу.

37. Верховний Суд зауважує, що чинним законодавством не встановлено заборон на укладення договору про переведення боргу в залежності від фінансового стану сторони договору, однак платоспроможність боржника та наявність у нього майна, на яке може бути звернене стягнення, відіграють істотну роль при укладенні такого виду договору, як договір про переведення боргу.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові 09.02.2023 у справі № 910/17629/18 (910/12093/20).

38. Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 ЦК України.

39. Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію про те, що звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсним правочину боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника .

40. Так, у позовній заяві ліквідатор посилався, зокрема, на порушення при укладенні оспорюваного договору переведення боргу загальних засад законодавства щодо необхідності дотримання добросовісності при вчиненні дій учасниками цивільних правовідносин (пункт 6 частина 1 статті 3 ЦК України), а також щодо недопустимості зловживання правом (частина 3 статті 13 ЦК України).

41. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

42. Частиною 3 статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

43. Згідно з частиною 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

44. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

45. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина 3 статті 13 ЦК України) (відповідний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц), а також у постановах Верховного Суду України від 19.10.2016 (провадження №6-1873цс16), від 23.08.2017 у справі №306/2952/14-ц та 09.09.2017 у справі №359/1654/15-ц.

46. В цій частині, колегія суддів також спирається на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 09.02.2023 у справі № 910/17629/18 (910/12093/20), які вказують на те, що, у разі, якщо спірним договором переведення боргу фактично замінено сторону у зобов`язанні перед кредитором з діючого на неплатоспроможне підприємство, яке станом на дату укладання спірного правочину вже знаходилось у скрутному майновому стані, то зміст оспорюваного договору не відповідає критеріям розумності та добросовісності, що є підставою для визнання його недійсним.

47. Так, судами попередніх інстанцій вказане вище, зокрема висновки Верховного Суду викладені у постанові від 09.02.2023 у справі №9 10/17629/18 (910/12093/20), не враховано, доводи позивача у належному обсязі не досліджено, як і не досліджено повний зміст спірного договору переведення боргу, зокрема щодо умов оплатності договору (матеріали справи містять ксерокопію неповного Договору про переведення боргу № 25/04/18ДА-ФР-Д від 25.04.2018, том 1 арк. справи 30, містить розділ 1 "Загальні положення" та розділ 6 "Строк договору та інші умови").

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

48. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

49. За змістом частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

50. Зважаючи на допущені судами порушення норм процесуального права щодо неповного дослідження зазначених вище обставин та доказів у справі, а також неправильне застосування норм матеріального права, враховуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду щодо порядку застосування статті 20 Закону про банкрутство та статті 42 КУзПБ під час вирішення спорів про визнання правочинів недійсними на підставі спеціальних положень законодавства про банкрутство, щодо визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом як способу захисту порушених прав кредиторів, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги СФГ "Доля" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О. та скасування постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у справі № 917/1360/18 (917/2024/21), з направленням матеріалів цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

51. При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати викладене та вищенаведені правові висновки, зокрема, викладені у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19); вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, за результатом чого дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу, і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Судові витрати

52. Згідно з частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300 301 308 310 315 317 332 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Доля" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О. - задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у справі № 917/1360/18 (917/2024/21) - скасувати.

3. Справу № 917/1360/18 (917/2024/21) направити на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

В.І. Картере