ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 921/109/15-г/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Ткач І.В.,
розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Бонка Т.Б., Матущака О.І., Якімець Г.Г.
від 13.11.2017
за скаргою Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" №06-2/924 від 19.06.2017 на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області
у справі за позовом Приватного підприємства "Шляхрембуд-Управління"
до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
про стягнення заборгованості в сумі 118580,90 грн.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Шляхрембуд-Управління" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості в сумі 118580,90 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору купівлі-продажу від 22.08.2013 та договору поставки від 12.11.2013, а саме, не здійснив повної оплати за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 118580,90 грн.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.03.2015 у справі №921/109/15-г/11 позов Приватного підприємства "Шляхрембуд-Управління" задоволено. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Приватного підприємства "Шляхрембуд-Управління" 118580,90 грн - основного боргу та 2371,62 грн в повернення сплаченого судового збору.
На примусове виконання судового рішення 30.03.2015 Господарським судом Тернопільської області видано наказ.
Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 19.06.2017 звернулось до Господарського суду Тернопільської області зі скаргою № 06-2/924 від 19.06.2017 на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області, у якій просило визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області Наконечної І.М. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору і постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій неправомірними. Скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 06.06.2017 ВП №47419679 і постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 06.06.2017 ВР №47419679 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області №921/109/15-г/11 від 30.03.2015.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.09.2017 скаргу Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" № 06-2/924 від 19.06.2017 на дії органу державної виконавчої служби у справі № 921/109/15-г/11 задоволено. Визнано недійсними постанову про стягнення виконавчого збору від 06.06.2017 ВП № 47419679 та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 06.06.2017 ВП №47419679, прийняті Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області по примусовому виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області № 921/109/15-г/11 від 30.03.2015.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (в редакції чинній на дату винесення постанови про стягнення виконавчого збору) підставою для стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження є саме наявність фактичного стягнення державним виконавцем з боржника на користь стягувача вказаних у виконавчому документі сум.
Тому, у разі виконання судового рішення протягом усього періоду виконавчого провадження іншим способом ніж примусове стягнення, виконавчий збір не повинен стягуватись, оскільки база нарахування виконавчого збору (10%) у органу державної виконавчої служби відсутня.
Під час примусового виконання рішення державним виконавцем на користь Приватного підприємства «Шляхрембуд-Управління» було стягнуто лише 1480,47 грн, а наказ Господарського суду Тернопільської області у справі №921/109/15-г/11 було виконано Дочірнім підприємством "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в повному обсязі, шляхом виконання позивачу - Приватному підприємству «Шляхрембуд-Управління» в рахунок погашення боргу робіт згідно договорів №1-11 від 03.11.2014 на суму 115856,00 грн, №5 від 22.06.2015 на суму 44243,00 грн та актів приймання - передачі виконаних робіт на загальну суму 160099,00 грн. Суд першої інстанції, враховуючи положення статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", дійшов висновку, що правові підстави для винесення постанови від 06.06.2017 ВП №47419679 про стягнення з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виконавчого збору в розмірі 12095,25 грн (що становить 10% від суми коштів, які фактично стягнуті) були відсутні.
Крім того, оскільки у постанові про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 06.06.2017 ВП №47419679 не зазначено видів витрат, які належать до витрат виконавчого провадження відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5), то суд першої інстанції дійшов висновку, що вказана постанова підлягає визнанню судом недійсною.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, обґрунтовував своє рішення тим, що системний аналіз статей 1, 10, 27, 37, 40 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII дає підстави вважати, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: фактичне виконання судового рішення; та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, що передбачені в цьому законі.
Оскільки належні до сплати кошти надійшли на рахунок стягувача поза межами визначених законодавством строків для самостійного виконання ухвали суду, а державним виконавцем вчинялися заходи примусового виконання рішення, то сплата боргу на користь стягувача, що здійснена боржником, не є самостійним виконанням рішення суду, що б виключала стягнення виконавчого збору та не є підставою, що передбачена в Законі "Про виконавче провадження", коли виконавчий збір не стягується.
Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 у справі №921/109/15-г/11 Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 18.09.2017 у справі №921/109/15-г/11.
Касаційна скарга мотивована тим, що за приписами статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII підставою для стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження є саме наявність фактичного стягнення державним виконавцем з боржника на користь стягувача вказаних у виконавчому документі сум.
У той час як між сторонами виконавчого провадження припинення зобов?язання відбулося шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями від 12.03.2018 для розгляду справи №920/109/15-г/11 визначено наступний склад колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.
Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 у справі №921/109/15-г/11. Призначено до розгляду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 у справі №921/109/15-г/11 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.04.2018 у зв'язку з відрядженням судді Вронської Г.О. для розгляду справи №921/109/15-г/11 визначено наступний колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Мамалуй О.О.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.05.2018 у зв'язку з відпусткою судді Студенця В.І. для розгляду справи №921/109/15-г/11 визначено наступний колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О.,Ткач І.В.
Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області та Приватне підприємство "Шляхрембуд-Управління" не скористалися правом подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, що в силу частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.
Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасуванню, а касаційне провадження закриттю, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час звернення скаржника до суду зі скаргою) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Згідно із частиною першою статті 1212 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час звернення скаржника до суду зі скаргою) скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.
15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.
Господарський процесуальний кодекс України в редакції, чинній на час розгляду справи, також установлює, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (стаття 339, частина перша статті 340 цього Кодексу відповідно).
Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення скаржника до суду зі скаргою) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Аналогічну норму закріплено в частині першій статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Водночас частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З наведених норм права вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Таке застосування норм права відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 06.06.2018 у справі №921/16/14-г/15.
Отже, суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції, розглянувши по суті скаргу Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" № 06-2/924 від 19.06.2017 на дії органу державної виконавчої служби у справі № 921/109/15-г/11 щодо стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, як суд, який видав виконавчий документ на виконання ухваленого ним судового рішення, не звернув уваги на те, що такий спір не підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства, тому припустився порушення відповідних норм процесуального права.
За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та в межах доводів касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження в цій справі за скаргою Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на дії органу державної виконавчої служби у справі № 921/109/15-г/11.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
Відповідно до частини першої статті 313 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
Господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства (пункт 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду викладене, касаційна скарга Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" підлягає частковому задоволенню, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 та ухвала Господарського суду Тернопільської області від 18.09.2017 скасуванню, а провадження у справі за скаргою Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на дії органу державної виконавчої служби - закриттю.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 313, 315 Господарського процесуального кодексу України Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 18.09.2017 у справі №921/109/15-г/11 скасувати.
3. Провадження у справі за скаргою Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" №06-2/924 від 19.06.2017 на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області закрити.
4. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Мамалуй
І.Ткач