ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 915/1000/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Дроботової Т.Б.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 (судді: Принцевська Н.М., Діброва Г.І., Ярош А.І.)

та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2019 (суддя Давченко Т.М.)

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод"

про стягнення 11 322 202,55 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст вимог скарги

1.1. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою на бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у справі з вимогою визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Д.К. щодо невчинення ним виконавчих дій для виконання рішення Господарського суду Миколаївської області у даній справі та зобов`язати вищезазначеного державного виконавця здійснити дії по примусовому виконанню судового рішення у справі, а саме:

- забезпечити виконання вимог статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" згідно вимог якої виконання всіх рішень про стягнення коштів з Державного підприємства Миколаївський бронетанковий завод, код ЄДРПОУ 07856371, здійснювати у рамках зведеного виконавчого провадження із приєднанням до зведеного виконавчого провадження ВП 59647169;

- у відповідності до частини другої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" накласти арешти на майно (кошти) Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод", код ЄДРПОУ 07856371, у зведеному виконавчому провадженні, у т.ч. вимог у ВП 59647169;

- направити платіжні вимоги по рахунках Державного підприємства Миколаївський бронетанковий завод, код ЄДРПОУ 07856371 та вчинити інші дії для виконання рішень у ВП 59647169

1.2. Скарга мотивована тим, що державний виконавець станом на 17.09.2019, не зважаючи на відповідне клопотання стягувача, не вжив ніяких заходів для виконання рішення суду у даній справі, натомість, безпідставно, в порушення вимог статей 32, 38 Закону України "Про виконавче провадження", відклав виконавчі дії (постанова від 14.08.2019) та після закінчення строку відкладення виконавчих дій не вчинив жодних дій для виконання рішення суду, не наклав арешт на кошти та майно боржника.

Також заявник посилався на те, що виконання рішення суду у даній справі здійснюється не в рамках зведеного виконавчого провадження, хоча на виконанні у Відділі примусового виконання рішень перебуває кілька виконавчих документів щодо боржника.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2019, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 у справі №915/1000/18, відмовлено у задоволені вищезазначеної скарги.

2.2. Ухвалюючи вищезазначені рішення господарські суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності заявником обставин, які б свідчили про бездіяльність державного виконавця Сазонова Д.К.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиція інших учасників

3.1. У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу місцевого господарського суду, а справу направити на новий розгляд.

3.2. Касаційну скаргу мотивовано тим, що орган державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні володів інформацією про майно та кошти боржника, проте остання не була використана для забезпечення своєчасного звернення стягнення на кошти боржника для виконання рішення суду у даній справі.

Скаржник зазначає, що на момент розгляду судами попередніх інстанцій скарги на бездіяльність органу державної виконавчої служби, ніяких дій з примусового виконання наказу суду, крім арешту коштів, не здійснено.

Також скаржник посилається на те, що державним виконавцем порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження" в частині дотримання строків виявлення рахунків боржника та проведення перевірки його майна.

4. Обставини встановлені судами

4.1. На виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2019 у справі №915/1000/18 суд 05.06.2019 видав наказ про стягнення з відповідача на користь позивача 4 267 690,24 грн процентів за неправомірне користування кредитом, 204 147,60 грн 3% річних за прострочення сплати процентів; 2 053 675,46 грн інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту; 1 369 439,68 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати процентів та витрати по сплаті судового збору у розмірі 118 883,14 грн.

4.2. Постановами головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - Заводський ВДВС) Буділовської О.О. від 26.07.2019 відкрито ВП №59647169 з виконання наказу суду у даній справі та вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у сумі 801 383,61 грн.

4.3. У зв`язку з тим, що на виконанні Заводського ВДВС перебуває п`ять виконавчих проваджень з примусового виконання рішень судів про стягнення грошових коштів з відповідача, постановою головного державного виконавця Буділовської О.О. від 02.08.2019 виконавчі провадження №№59419063, 59514796, 59637219, 59646825, 59647169 об`єднані у зведене виконавче провадження (ЗВП) №59708139.

4.4. Постановою головного державного виконавця Заводського ВДВС Чернявської А.Б. від 14.08.2019 передано наказ від 05.06.2019 у даній справі на виконання до Відділу примусового виконання рішень, з посиланням на постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області №2.2-01/108 від 06.08.2019, якою зобов`язано передати матеріали виконавчого провадження із Заводського ВДВС до Відділу примусового виконання рішень.

4.5. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Сазонова Д.К. від 14.08.2019 прийнято ВП №59647169 до виконання.

4.6. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Сазонова Д.К. від 19.09.2019 накладено арешт на грошові кошти боржника (у тому числі на рахунках в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 13 398 507,11 грн.

4.7. Іншою постановою від 04.11.2019 накладено у ЗВП №59708139 арешт на грошові кошти боржника, що містяться на рахунку в Акціонерному Банку "Південний", МФО 328209, та всіх інших рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонене законом, та належать боржнику, в межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору.

4.8. Постановою від 13.11.2019 зупинено вчинення дій з примусового виконання наказу суду у даній справі в порядку пункту 13 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (наявність підстав, передбачених статтею 2-1 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку").

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.

5.2. Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

5.3. Законом України "Про виконавче провадження" врегульовані питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів.

5.4. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

5.5. За приписами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

5.6. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

5.7. Відповідно до статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

5.8. Передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України (частина четверта статті 25 Закону України "Про виконавче провадження").

5.9. Згідно з пунктом 14 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

Якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції.

5.10. Господарськими судами попередніх інстанцій з`ясовано, що виконавче провадження ВП №59647169 приєднане до ЗВП №59708139, у зв`язку з чим передане на виконання до Відділу примусового виконання рішень, яке 14.08.2019 прийнято до виконання державним виконавцем Сазоновим Д.К., що у свою чергу спростовує твердження скаржника про бездіяльність державного виконавця Сазонова Д.К.

5.11. Крім того, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, відхилив доводи скаржника про бездіяльність державного виконавця Сазонова Д.К. щодо відкладення виконавчих дій згідно постанови 14.08.2019, оскільки остання винесена іншим державним виконавцем головним державним виконавцем Заводського ВДВС Чернявською А.Б.

5.12. Відповідно до частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

5.13. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (частина друга статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").

5.14. Згідно з частиною п`ятою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

5.15. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що державним виконавцем Сазоновим Д.К., після накладення постановою від 19.09.2019 арешту на кошти боржника, вчинялись дії щодо виявлення рахунків боржника, внаслідок чого накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на рахунку в Акціонерному Банку "Південний", МФО 328209, та всіх інших рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонене законом, та належать боржнику, в межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору.

При цьому, господарськими судами попередніх інстанцій не встановлено, а скаржником не доведено, що у боржника недостатньо коштів для задоволення вимог стягувача та те, що державним виконавцем недотримано приписи частини восьмою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" щодо перевірки майнового стану боржника з відповідною періодичністю.

До того ж, як вже зазначалось вище та було встановлено місцевим та апеляційним судами, постановою виконавця від 13.11.2019 вчинення дій з примусового виконання наказу суду у даній справі зупинено в порядку пункту 13 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (наявність підстав, передбачених статтею 2-1 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку").

5.16. З урахуванням викладеного та встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зважаючи на повноваження та законодавчо визначені механізми, які мають бути застосовані державними виконавцями в процесі виконання судових рішень, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення скарги стягувача.

5.17. Посилання скаржника на висновки, здійснені Верховним Судом у постанові від 18.03.2019 у справі №21/303-08 не є релевантним для цієї судової справи, оскільки у справі №21/303-08 надавалась оцінка діям державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачеві у зв`язку з відсутністю у боржника грошових коштів та майна, що є відмінним від обставин справи, яка переглядається.

5.18. В такий спосіб, доводи касаційної скарги, які зводяться до переоцінки доказів відхиляються судовою колегією, оскільки в силу частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.19. Ураховуючи наведене вище, судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та залишення постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 та ухвали Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2019 у справі №915/1000/18 без змін.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2019 у справі №915/1000/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв Судді Н. О. Багай Т. Б. Дроботова