Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 28.03.2018 року у справі №924/675/17 Ухвала КГС ВП від 28.03.2018 року у справі №924/67...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 924/675/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Ткач І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Трофименко Т.Ю.)

від 25.10.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Пономаренко Є.Ю., судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А.)

від 22.01.2018

у справі № 924/675/17

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз"

до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" ,

Фізичної особи - підприємця Лучинського Віталія Михайловича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5

про стягнення 32 999,63 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" (далі - ПАТ "Хмельницькгаз") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (далі - ПАТ "СК "Країна") та Фізичної особи - підприємця Лучинського Віталія Михайловича (далі - ФОП Лучинського В.М.) про стягнення 32 999,63 грн, з яких: 31 499,63 грн невідшкодованої матеріальної шкоди внаслідок ДТП і 1 500,00 грн витрат за проведення судовим експертом автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки автомобіль ФОП Лучинського В.М. застрахований полісом ПАТ "Страхова компанія "Країна", який в повному обсязі не виконав свій обов'язок у межах страхової суми, зазначеної в страховому полісі, ПАТ "Хмельницькгаз" має право на відшкодування завданої шкоди з обох відповідачів. При цьому, матеріально-правовою підставою позову визначено статті 16 22 543 979 990 1172 1187 1188 1192 Цивільного кодексу України, статті 3, 6, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 у справі № 924/675/17 позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ "Страхова компанія "Країна" на користь позивача 31 499,63 грн страхового відшкодування, у задоволенні вимог до другого відповідача - відмовлено повністю.

2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 у справі № 924/675/17 змінено в частині присудженої до стягнення суми страхового відшкодування, позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" 30 999,63 грн страхового відшкодування, у задоволенні решти позовних вимог до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" відмовлено, у задоволенні позовних вимог до Фізичної особи-підприємця Лучинського Віталія Михайловича відмовлено повністю.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "MАN", державний номер НОМЕР_1, була застрахована Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9803994 (ліміт відповідальності відповідача: за шкоду по життю та здоров'ю - 200 000,00 грн, за шкоду по майну - 100 000,00 грн, франшиза - 500 грн);

- у місті Хмельницькому по просп. Миру зі сторони вул. Західно-Окружної 08.02.2017 о 08 годині 10 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю застрахованого автомобіля "MАN", державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності Лучинському Віталію Михайловичу, під керуванням ОСОБА_5, та автомобіля "VOLKSWAGEN", державний номер НОМЕР_2, (який належить на праві власності Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз") під керуванням ОСОБА_6;

- постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.04.2017 у справі № 686/3292/17 ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення; застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340 грн;

- на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з ПП "Лучинський В.М.", що підтверджується, зокрема, постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.04.2017 у справі № 686/3292/17;

- внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль "VOLKSWAGEN", державний номер НОМЕР_2, який належить Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз";

- ПАТ "Хмельницькгаз" 20.02.2017 звернувся до ПАТ "Страхова компанія "Країна" із повідомленням про дорожньо -транспортну пригоду;

- згідно з висновком судового експерта № 050/17 від 24.04.2017 вартість матеріального збитку, заподіяного при дорожньо-транспортній пригоді володільцю автомобіля "VOLKSWAGEN", державний номер НОМЕР_2, складає 49 708, 41 грн;

- ПАТ "Хмельницькгаз" направив ПАТ "СК "Країна" лист з проханням перерахувати на його рахунок вказану суму, а також витрати у розмірі 1 500 грн за проведення автотоварознавчого дослідження;

- Страховою компанією "Країна" на підставі Звіту ФОП Цурпаленко Є.В. № 9278 про оцінку колісного транспортного засобу (згідно якого вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, в тому числі ПДВ, складає 24 445,96 грн) прийнято Страховий акт, відповідно до якого розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті, становить 21 635,97 грн (24 445,96 грн - 500 грн франшизи - 2 309, 99 грн ПДВ);

- вказана сума була перерахована на рахунок ПАТ "Хмельницькгаз" Страховою компанією "Країна", що підтверджується платіжним дорученням від 08.06.2017 № 8776;

- причиною виникнення спору зі справи стало питання наявності чи відсутності підстав для стягнення з Страхової компанії "Країна" на користь ПАТ "Хмельницькгаз" різниці між вартістю ремонту автомобіля та сплаченою першим відповідачем сумою страхового відшкодування, а також відшкодування за рахунок ФОП Лучинського В.М. витрат за проведення судовим експертом автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля.

2.4. Задовольняючи позов в частині стягнення несплаченої суми страхового відшкодування, місцевий суд виходив з того, що у Страхової компанії "Країна" у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов'язок відшкодувати ПАТ "Хмельницькгаз" шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право на вимогу якої перейшло до ПАТ "Хмельницькгаз" у зв'язку з понесенням витрат на оплату ремонту автомобіля. При цьому, суд відмовив у відшкодуванні витрат за проведення судовим експертом автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля, визнавши позов у цій частині необґрунтованим.

2.5. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для стягнення страхового відшкодування, однак при цьому змінив рішення в частині присудженої до стягнення суми, пославшись на неврахування місцевим судом зменшення суми відшкодування на суму франшизи. Апеляційний суд погодився з відмовою у відшкодуванні витрат за проведення судовим експертом автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля, оскільки ПАТ "Хмельницькгаз" не визначив правову природу заявленої до стягнення

суми (1 500,00 грн) та не обґрунтував, чому саме ФОП Лучинського В.М. має її відшкодувати.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі № 924/675/17, Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" подало касаційну скаргу, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна".

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна":

- суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" відповідає перед позивачем в тому ж розмірі, який становить фактичну вартість ремонту транспортного засобу без урахування коефіцієнта фізичного зносу, внаслідок неврахування вимог статей 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів";

- суди залишили поза увагою норми статті 1194 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням);

- також судами невірно застосовано п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" не отримувало від ПАТ "Хмельницькгаз" жодного документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту та відповідної заяви щодо доплати ПДВ;

- до матеріалів справи залучений звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку № 9278 від 20.03.2017, за яким визначено розмір страхового відшкодування, що було виплачено позивачу, однак його не взято судами до уваги.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 Цивільного кодексу України).

4.2. Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.

4.3. Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

4.4. До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

4.5. Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5).

4.6. Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-

правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

4.7. За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (статті 9, 22- 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.

4.8. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

4.9. Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

4.10. Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

4.11. Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов'язанні ним є страховик).

4.12. Разом з тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.

4.13. Натомість, страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

4.14. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його користь або на користь третьої особи страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

4.15. Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 Цивільного кодексу України підстав.

4.16 При цьому, колегія суддів в силу ч. 4. ст. 236 Господарського процесуального кодексу України приймає до уваги правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 20.04.2018 у справі № 910/7200/17, від 29.03.2018 у справі № 911/2589/17.

4.17. Зазначене, спростовує твердження скаржника про не застосування судами при винесення оскаржуваних рішень положень ст. 1194 Цивільного кодексу України.

4.18. Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

4.19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "СК "Країна" суму страхового відшкодування ПАТ "Хмельницькгаз" сплатив частково у розмірі 21 635,97 грн. При цьому, в обґрунтування розміру цієї суми посилається на Звіт № 9278 про оцінку колісного транспортного засобу (згідно якого вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, в тому числі ПДВ, складає 24 445,96 грн.) та зазначає, що визначена вказаним Звітом сума підлягає зменшенню на суми ПДВ (2 309,99 грн) та франшизи (500 грн).

4.20. Натомість, ПАТ "Хмельницькгаз" вважає, що оскільки вартість ремонту автомобіля склала 53 135,60 грн, що підтверджується рахунком № КС000001041 від 23.05.2017 та актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) № КН000000882 від 23.05.2017, розмір страхового відшкодування, який ПАТ "СК "Країна"повинен сплатити складає 31 499,63 грн (різниця між вартістю ремонту автомобіля та сплаченою ПАТ "СК "Країна" сумою, тобто 53 135,60 грн - 21 635,97 грн). При цьому, ПАТ "Хмельницькгаз" до суду першої інстанції також було надано Висновок №050/17 від 24 квітня 2017 року, згідно якого вартість матеріального збитку, заподіяного при дорожньо-транспортній пригоді володільцю автомобіля "VOLKSWAGEN", державний номер НОМЕР_2, складає 49 708, 41 грн.

4.21. Згідно з положеннями статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

4.22. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

4.23. Спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами

цього підпункту.

4.24. Згідно зі ст. 29 та п. 32.7 ст. 32 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

4.25. Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

4.26. Відповідно до вимог п. 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.;

Е з - коефіцієнт фізичного зносу.

4.27. Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

4.28. Тому, пред'явлення позивачем до відповідача (страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним.

4.29. Колегія суддів в силу ч. 4. ст. 236 Господарського процесуального кодексу України приймає до уваги правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 910/5001/17.

4.30. Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановленні вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов'язковим.

4.31. Пунктами 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, встановлено, що значення Е приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

4.32. Винятком, стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

4.33. У даному випадку, суди встановили, що позивачем пред'явлено до першого відповідача вимогу про стягнення страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Так, відповідно до наданого позивачем Висновку № 050/17 від 24 квітня 2017 року, вартість матеріального збитку, заподіяного при дорожньо-транспортній пригоді володільцю автомобіля "VOLKSWAGEN", державний номер НОМЕР_2, складає 49 708,41 грн (без ПДВ). При цьому, вартість матеріального збитку визначена у розмірі суми вартості відновлювального ремонту від цих пошкоджень, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових, що складає 0,57, що підлягають заміні та величини втрати товарної вартості.

4.34. Відтак, доводи касаційної скарги, які полягають у стягненні розміру збитків без урахування коефіцієнта фізичного зносу не відповідають обставинам справи.

4.35. Згідно з абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

4.36. Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

4.37. Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт по ремонту автомобіля платником ПДВ.

4.38. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ "Хмельницькгаз" документально підтверджено розмір і оплату проведеного ремонту автомобіля, вартість якого визначена виконавцем робіт (СТО) з урахуванням ПДВ.

4.39. За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у ПАТ "Страхова компанія "Країна" у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком (100 000,00 грн.) і в межах суми фактичних затрат, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв'язку з понесенням витрат на оплату ремонту автомобіля, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, податку на додану вартість та з вирахуванням, у даному випадку, франшизи.

4.40. Отже, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу деталей, а також суми у розмірі 21 635,97 грн, яка була сплачена першим відповідачем на користь позивача, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що з першого відповідача на користь позивача підлягає стягненню 30 999,63 грн. страхового відшкодування (52 635,60 грн [53 135,60 грн за вирахуванням 500,00 грн франшизи] - 21 635,97 грн = 30 999, 63 грн).

4.41. У зв'язку з неврахуванням судом першої інстанції того, що страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, апеляційний господарський суд обґрунтовано змінив рішення в частині присудженої до стягнення суми страхового відшкодування.

4.42. Щодо посилання Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" на Звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку №9278 від 20.03.2017, за яким визначено розмір виплаченого позивачу страхового відшкодування, який не був врахований судами попередніх інстанцій, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.

4.43. При цьому, колегія суддів в силу ч. 4. ст. 236 Господарського процесуального кодексу України приймає до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17.

4.44. Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що за своєю суттю зводяться переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції з урахуванням вимог частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.45. Крім того, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

4.46. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

4.47. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

4.48. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі № 924/675/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

І. Ткач

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати