ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 926/767-б/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

представники учасників справи в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019

у справі № 926/767-б/15

за заявою Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ", м. Київ

до боржника Приватної фірми "Інтервал", м. Чернівці

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи

У провадженні Господарського суду Чернівецької області перебуває справа №926/767-б/15 за заявою Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" про визнання банкрутом Приватної фірми "Інтервал" (далі - ПФ "Інтервал", Боржник).

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 у справі №926/767-б/15 заяву ПФ "Інтервал" про перегляд ухвали Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2015 про порушення провадження у даній справі про банкрутство за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, зазначену ухвалу залишено без змін.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 у справі №926/767-б/15 визнано банкрутом ПФ "Інтервал" та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 у справі визнано грошові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до Боржника у сумі 1 435 561,96 грн (6 черга) та 2756,00 грн судового збору (1 черга). Окремо внесено до реєстру вимоги ПАТ "Укрсоцбанк", які забезпечені іпотекою майна, у сумі 1 616 000,00 грн. У визнанні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними процесуальними документами засновник Боржника - ОСОБА_1 оскаржив їх в апеляційному порядку.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 у даній справі апеляційну скаргу засновника банкрута ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі №926/767-б/15 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою засновника банкрута ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 про перегляд ухвали від 27.05.2015 про порушення провадження у справі про банкрутство за нововиявленими обставинами, постанову Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2019 про визнання боржника банкрутом, ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 про визнання грошових вимог ПАТ "Укрсоцбанк".

Ухвалу апеляційного суду було мотивовано тим, що скаржником не усунуто недоліків апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.11.2019 у справі №926/767-б/15 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі №926/767-б/15 скасовано; справу передано на новий апеляційний розгляд.

Підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції було порушення норм процесуального права щодо визначення процесуального строку та, відповідно неврахування того, що передача скаржником на пошту чи іншими засобами зв`язку в останній день процесуального строку документів/доказів на виконання вимоги суду в ухвалі про залишення без руху апеляційної скарги щодо усунення недоліків апеляційної скарги не є порушенням вимог цієї ухвали суду в частині строку її виконання.

Відповідно до статті 316 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої інстанції та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 (колегія суддів: Мирутенко О.Л. - головуючий, Данко Л.С., Скрипчук О.С.) у справі №926/767-б/15 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 про перегляд ухвали Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2015 про порушення провадження у справі про банкрутство за нововиявленими обставинами, постанову Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 про визнання боржника банкрутом, ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 про визнання грошових вимог ПАТ "Укрсоцбанк" та внесення його вимог до реєстру вимог кредиторів, як таких, що забезпечені іпотекою майна боржника у даній справі.

Судове рішення обґрунтоване тим, що наведені заявником апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано судом неповажними, а тому суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

Короткий зміст вимог та аргументи касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд, зокрема, скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №926/767-б/15 та передати справу на новий апеляційний розгляд.

Касаційну скаргу обґрунтовано порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, щодо оцінки поважності наведених ОСОБА_1 підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до положень частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

Касаційне провадження. Розгляд клопотань

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №926/767-б/15 визначено колегію суддів у складі: Огородніка К.М. - (головуючого), Ткаченко Н.Г., Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 10.02.2020.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.02.2020, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 926/767-б/15. Розгляд касаційної скарги призначено в судовому засіданні на 11.03.2020 о 11 год 45 хв.

Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2020 відкладено розгляд касаційної скарги на 18.03.2020 о 11:00 год., про що учасників справи повідомлено належним чином.

Зважаючи на встановлення Кабінетом Міністрів України на усій території України карантину та з метою забезпечення учасникам справи процесуального права на участь в судовому засіданні, ухвалою Верховного Суду від 18.03.2020 відкладено розгляд касаційної скарги з повідомленням учасників справи про дату і час судового засідання додатково.

Ухвалою Верховного Суду від 07.04.2020 призначено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 926/767-б/15 на 29.04.2020 о 11:45.

У зв`язку з відпусткою суддів Жукова С.В. та Ткаченко Н.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 926/767-б/15 визначено колегію суддів у складі: Огородніка К.М. - (головуючого), Пєскова В.Г., Банаська О.О., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 926/767-б/15 задоволено клопотання ОСОБА_1 та відкладено розгляд касаційної скарги на 20.05.2020 о 14:45 год.

Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 926/767-б/15 задоволено клопотання ОСОБА_1 та відкладено розгляд касаційної скарги на 10.06.2020 о 14:30 год.

У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 926/767-б/15 визначено колегію суддів у складі: Огородніка К.М. - (головуючого), Ткаченко Н.Г., Банаська О.О., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 926/767-б/15 задоволено клопотання Пелепчука В.В. та відкладено розгляд касаційної скарги на 08.07.2020 о 11:30 год.

Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 926/767-б/15 відкладено розгляд касаційної скарги на 05.08.2020 о 11:00 год.

У зв`язку з відпусткою судді Банаська О.О., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 926/767-б/15 визначено колегію суддів у складі: Огородніка К.М. - (головуючого), Ткаченко Н.Г., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2020.

04.08.2020 до суду касаційної інстанції від скаржника ОСОБА_1 надійшло клопотання про перенесення судового засідання.

В судове засідання 05.08.2020 учасники справи не з`явилися. Розглянувши вказане клопотання скаржника про перенесення судового засідання Суд зазначає наступне.

Судова колегія враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.07.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.

Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.

В той же час, судова колегія звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Враховуючи неодноразові відкладення судових засідань та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності заявника касаційної скарги чи його представника.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Керуючись вказаними нормами процесуального закону, Суд враховує при розгляді даної касаційної скарги, що її подано скаржником 27.01.2020.

Здійснивши перевірку застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали та оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення цієї скарги, з огляду на таке.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд зазначає, що реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, виходячи із принципів статей 55, 129 Конституції України, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.

Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII - редакція кодексу з 15.12.2017, чинного на дату звернення з апеляційною скаргою) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Положеннями частини першої статті 93 ГПК України (у редакції кодексу до 15.12.2017, чинного на дату ухвалення оскаржуваних судових рішень від 31.08.2016) було передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 13 Перехідних положень ГПК України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За приписами частини третьої статті 260 ГПК України (у редакції кодексу з 15.12.2017, чинного на дату звернення з апеляційною скаргою) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як було зазначено вище, ухвалою апеляційного господарського суду від 19.08.2019 у даній справі апеляційну скаргу засновника банкрута ОСОБА_1 було залишено без руху, оскільки суд, зокрема, не визнав поважними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження.

Верховний Суд зазначає, що керуючись приписами частин 2, 3 статті 260 ГПК України, суд апеляційної інстанції вжив належних заходів щодо сприяння скаржнику у реалізації ним права на апеляційне оскарження, яке гарантоване йому положеннями статті 129 Конституції України та частини 1 статті 17 ГПК України, та встановивши невідповідність апеляційної скарги щодо її форми та змісту вимогам процесуального закону, обґрунтовано залишив апеляційну скаргу без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції апелянт подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України (у редакції кодексу з 15.12.2017, чинного на дату звернення з апеляційною скаргою) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Тобто, право на поновлення строку реалізується з урахуванням конкретних обставин, яким суд має надати правову оцінку і які сторона повинна обґрунтувати.

Частиною 4 статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Так, з оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції від 10.12.2019 вбачається, що судом встановлено наступні обставини:

1) постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ПФ "Інтервал" (підписаної директором боржника - Пелепчуком В.В.), ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2015 про порушення провадження у справі №926/767-б/15 про банкрутство ПФ "Інтервал" залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016 касаційну скаргу ПФ "Інтервал" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 у справі залишено без змін. При цьому, з тексту постанов судів апеляційної та касаційної інстанцій колегією суддів встановлено, що у вказаних судових засіданнях були присутні директор боржника ОСОБА_1 та представник боржника за довіреністю Ткач Д.П.;

2) директор боржника ОСОБА_1 та засновник боржника ОСОБА_1 є однією і тією ж особою;

3) постанова Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 вже була переглянута в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , за результатом чого залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 у справі №926/767-б/15. Постановою Верховного Суду від 05.11.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, постанову Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 у справі №926/767-б/15 залишено без змін.

З огляду на встановлені обставини, що вказані вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянту - засновнику боржника ОСОБА_1 було добре відомо про існування справи №926/767-б/15 про банкрутство ПФ "Інтервал" ще в 2015 році. Відтак, необґрунтованими є твердження апелянта про те, що він не мав змоги ознайомитися з оскаржуваними процесуальними документами через хворобу, відсутність доступу до комп`ютера та з інших підстав, що були викладені в клопотанні про поновлення пропущеного строку для подачі апеляційної скарги (вх. №01-05/3374/19 від 12.09.2019), оскільки громадянин ОСОБА_1 , як засновник і директор боржника, повинен був розуміти наслідки порушення справи про банкрутство ПФ "Інтервал" і мав можливість ознайомлюватися з процесуальними документами у справі №926/767-б/15 як безпосередньо в суді так і в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також, суд апеляційної інстанції посилався на те, що в постанові Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 (якою за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 залишено без змін ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 01.06.2016 про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі №926/767-б/15) було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , котрому було достеменно відомо про провадження у даній справі, не звертався до суду першої інстанції із заявою про залучення його до участі в справі в якості засновника боржника. Навпаки, апелянт всіляко уникав отримання судової кореспонденції по даній справі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому слід відмовити апелянту ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 (про перегляд ухвали Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2015 про порушення провадження у справі про банкрутство за нововиявленими обставинами), постанову Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 (про визнання боржника банкрутом), ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 (про визнання грошових вимог ПАТ "Укрсоцбанк" та внесення його вимог до реєстру вимог кредиторів, як таких, що забезпечені іпотекою майна боржника у справі №926/767-б/15 про банкрутство ПФ "Інтервал") з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду про необґрунтованість та неповажність наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, враховуючи встановлені вище обставини та правовий статус скаржника ОСОБА_1 у справі про банкрутство ПФ "Інтервал", а тому вважає законною та обґрунтованою ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 в частині відмови ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження на вказані ухвали Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 з зазначених вище підстав.

Проте, правильно встановивши, що оскаржувана постанова суду першої інстанції від 31.08.2016 у справі №926/767-б/15 вже була переглянута в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (як і в касаційному порядку - постановою Верховного Суду від 05.11.2019 у даній справі касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення) і дане судове рішення набрало законної сили, апеляційний господарський суд помилково застосував норми пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України щодо відмови у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з не визнанням судом поважними підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Оскільки постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 у справі №926/767-б/15 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 залишено без задоволення, апеляційний суд мав відмовити у відкритті апеляційного провадження за даною апеляційною скаргою ОСОБА_1 (в частині оскарження постанови місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом) на підставі пункту 3 частини першої статті 261 ГПК України.

Разом з тим, такі помилкові висновки апеляційного суду не впливають на правильність прийнятої судом апеляційної інстанції ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за даною апеляційною скаргою ОСОБА_1 , зокрема і в частині оскарження постанови Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 про визнання боржника банкрутом, але підлягають зміні в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали.

Суд також зазначає, що передбачені нормами процесуального закону правові наслідки для фізичної особи ОСОБА_1 у вигляді відмови у відкритті апеляційного провадження за його скаргою, оскільки є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення, мають місце незалежно від позиціонування себе скаржником у скаргах чи заявах, які подаються до суду, що, в свою чергу, не змінює правового статусу скаржника у даній справі про банкрутство Боржника.

Щодо доводів скаржника про необхідність перегляду судових рішень місцевого господарського суду, зокрема постанови про визнання боржника банкрутом, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою іншої особи, Суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частин першої, третьої, четвертої статті 272 ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави; за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції; суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Суд констатує, що вказані норми процесуального закону не передбачають повторного апеляційного перегляду судових рішень за апеляційною скаргою тієї ж особи, зокрема і в межах доводів, які не розглядалися під час попереднього апеляційного розгляду.

Як вказано вище, постанова Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 у даній справі вже була переглянута в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , відтак доводи скаржника про необхідність перегляду вказаного судового рішення місцевого господарського суду в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою іншої особи є безпідставними.

Доводи скаржника про порушення суддею господарського суду першої інстанції норм процесуального права щодо одночасного розгляду трьох різних позовних заяв, зафіксованих у трьох протоколах судового засідання від 31.08.2016, та порушення таємниці нарадчої кімнати Суд не бере до уваги, оскільки оскаржуваною ухвалою від 10.12.2019 судові рішення суду першої інстанції по суті не переглядались.

У зв`язку із викладеним, доводи скаржника щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права з підстав невірної оцінки аргументів щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи та не можуть бути підставою для скасування ухвали апеляційного господарського суду, оскільки вони не відповідають обставинам справи та зводяться до переоцінки доказів та дослідження обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених приписами статті 300 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частини 4 статті 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Оскільки встановлена під час касаційного провадження невідповідність висновків суду апеляційної інстанції не призвела до прийняття невірного по суті рішення, Касаційний господарський суд, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями, вважає необхідним змінити мотивувальну частину ухвали суду апеляційної інстанції без скасування по суті правильного рішення.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 926/767-б/15 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

3. В іншій частині ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 926/767-б/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді В.Г. Пєсков

Н.Г. Ткаченко