ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2022 року

м. Київ

Справа № 922/3062/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Банаська О.О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

учасники справи не з`явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех Стандарт" - арбітражного керуючого Жулінського Володимира Борисовича

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2021

у складі колегії суддів: Хачатрян В.С. (головуючої), Россолова В.В., Склярук О.І.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕШТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех Стандарт"

про визнання банкрутом

Вступ

1. Контролюючий орган заявив у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника на суму штрафних санкцій та пені, донарахованих на податковий борг, стягнутий за рішенням суду.

2. Місцевий господарський суд відмовив у визнанні кредиторських вимог в частині пені, вказавши на її нарахування Контролюючим органом після визнання Товариства банкрутом, що виключає можливість виникнення додаткових зобов`язань у боржника.

3. Апеляційний суд скасував рішення місцевого господарського суду в частині відмови у визнанні грошових вимог на суму пені, вказавши на те, що її нараховано за період, що передував визнанню боржника банкрутом.

4. Ліквідатор боржника оскаржив таке рішення апеляційної інстанції в касаційному порядку та стверджує, що заявлена сума пені не підлягає стягненню з боржника, адже її нараховано після спливу спеціального строку давності для таких вимог.

5. З урахуванням наведеного Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що у цій справі підлягає вирішенню питання щодо нарахування пені на суму податкового боргу, стягнутого за рішенням суду, та застосування спеціального строку давності обумовленого статтею 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до таких грошових вимог контролюючого органу.

6. Верховний Суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій та скерував справу до суду першої інстанції на новий розгляд в частині грошових вимог у сумі нарахованої контролюючим органом пені.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

7. Ухвалою суду від 20.10.2020 Господарський суд Харківської області відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех Стандарт" (далі - ТОВ "Інтех Стандарт").

8. Оголошення про відкриття справи про банкрутство ТОВ "Інтех Стандарт" опубліковано 20.10.2020 за № 65372.

9. Постановою Господарського суду Харківської області від 02.02.2021 ТОВ "Інтех Стандарт" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; припинено повноваження розпорядника майна Чалаплюка С. В. та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Жулінського В. Б.

10. Повідомлення про визнання боржника ТОВ "Інтех Стандарт" банкрутом опубліковано 02.02.2021 за № 65838.

Короткий зміст і підстави вимог кредитора

11. 02.04.2021 до Господарського суду Харківської області надійшла заява від Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, контролюючий орган) з грошовими вимогами до ТОВ "Інтех Стандарт", в якій заявник (з урахуванням уточнених вимог) просив визнати кредиторські вимоги у розмірі 111 030,69 грн, з яких: конкурсні вимоги 74 073,90 грн штрафних санкцій та поточні кредиторські вимоги у розмірі 36 956,79 грн пені; включити ГУ ДПС у Вінницькій області до реєстру кредиторів у справі № 922/3062/20 із основними вимогами на загальну суму 111 030,69 грн та 4 540,00 грн судового збору.

12. Обґрунтовуючи ці вимоги контролюючий орган послався на рішення Харківського окружного адміністративного суду та облікові картки з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

13. Заборгованість на суму 74 073,90 грн (штрафні санкції) виникла до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Інтех Стандарт":

- 21.06.2017 на підставі донарахованих сум податковим повідомленням-рішенням № 0000764000 від 28.04.2017 на суму 46 350,06 грн і підтверджується рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 у справі № 2040/7242/18;

- 14.05.2017 на підставі донарахованих сум податковим повідомленням-рішенням № 0001061200 від 21.04.2017 на суму 2 439,10 грн і підтверджується рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 у справі № 520/10058/18;

- 08.06.2017 на підставі донарахованих сум податковим повідомленням-рішенням № 0000701200 від 10.05.2017 на суму 9 034,80 грн і підтверджується рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 у справі № 520/8950/18.

- 25.09.2017 на підставі донарахованих сум податковим повідомленням-рішенням № 0010871205 від 31.07.2017 на суму 8 593,80 грн та податковим повідомленням-рішенням № 0010881205 від 31.07.2017 року на суму 7 656,60 грн і підтверджується рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 у справі № 2040/7243/18.

14. Щодо кредиторських вимог у сумі 36 956,79 грн пені:

- суд першої інстанції вказав на те, що за поясненнями контролюючого органу ця сума пені була донарахована 17.02.2021 після визнання боржника банкрутом;

- апеляційний суд встановив, що у наданій контролюючим органом копії індивідуальної картки платника ТОВ "Інтех Стандарт" періодом нарахування пені на загальну суму 36 956,79 грн зазначено з 01.05.2017 по 20.10.2020, з 15.05.2017 по 20.10.2020, з 26.09.2017 по 20.10.2020, тобто її нараховано по день порушення провадження у справі про банкрутство.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

15. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.04.2021 визнано вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області частково в сумі 74 074,36 грн штрафних санкцій та 4 540,00 грн судового збору. В решті вимог відмовлено.

16. Відмову у визнанні грошових вимог на суму 36 956,79 грн пені суд першої інстанції мотивував тим, що ця пеня донарахована контролюючим органом 17.02.2021, тобто виникла після визнання боржника банкрутом, тому є необґрунтованою та підлягає відхиленню судом, адже згідно з частиною першою статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

17. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.04.2021 скасовано в частині відмови у задоволенні вимог ГУ ДПС у Вінницькій області, що складаються з пені у розмірі 36 956,79 грн та прийнято нове рішення, яким задоволено заяву ГУ ДПС у Вінницькій області про визнання конкурсних кредиторських вимог до ТОВ "Інтех Стандарт" у повному обсязі; визнано вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області, а саме 74 074,36 грн штрафних санкцій, 36 956,79 грн пені та 4 540,00 грн судового збору.

18. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині відмови у визнанні грошових вимог контролюючого органу на суму 36 956,79 грн пені та визнаючи ці вимоги в повному обсязі, апеляційний суд вказав на те, що пеня нарахована за періоди до визнання боржника банкрутом, тому дата формування індивідуальної картки платника ТОВ "Інтех Стандарт" чи проведення розрахунку після визнання боржника банкрутом не є важливими для вирішення питання про визнання таких вимог.

Рух касаційної скарги

19. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3062/20 визначено колегію суддів у складі: Банасько О.О. (головуючий), Картере В.І., Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.12.2021.

20. 22.12.2021 Верховний Суд постановив ухвалу, якою касаційну скаргу ліквідатора боржника залишив без руху та надав скаржнику строк на усунення її недоліків.

21. Ухвалою від 25.01.2022 Верховний Суд поновив касанту строк на подання касаційної скарги; відкрив касаційне провадження у справі № 922/3062/20 та призначив її до розгляду на 24.02.2022., однак у зазначену дату судове засідання не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Банаська О. О. у період з 15.02.2022 до 25.02.2022.

22. Разом з тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

23. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 .03.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

24. Відповідно до наказу Голови Верховного Суду від 02.03.2022 № 29/0/8-22 "Про встановлення особливого режиму роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану" з 02.03.2022 встановлено особливий режим роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану та запроваджено організаційні заходи, згідно яких тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду; встановлено, що судді Верховного Суду здійснюють свої повноваження дистанційно.

25. Наказом Голови Верховного Суду від 29.03.2022 № 33/0/8-22 "Про припинення здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно" припинено здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно.

26. 12.04.2022 Верховний Суд постановив ухвалу, якою призначив розгляд скарги ліквідатора боржника на 02.06.2022 та довів до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

27. У судове засідання 02.06.2022 учасники справи не з`явилися.

28. Будь-яких заяв, клопотань від учасників справи щодо неможливості ними забезпечити участь в судовому засіданні та реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надходило.

29. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

30. Участь представників учасників справи в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 12.04.2022 обов`язковою не визнавалась про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи у пункті 3 резолютивної частини ухвали суду. До того ж у пункті 6 резолютивної частини ухвали учасників справи було повідомлено про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо).

31. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

32. У касаційній скарзі ліквідатор ТОВ "Інтех Стандарт" просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 та залишити без змін ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі № 922/3062/20.

33. В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неврахування апеляційним судом при визнанні кредиторських вимог у розмірі пені правових висновків щодо застосування пункту 102.4 статті 102 ПК України, викладених у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16 від 02.05.2018 у справі 923/1092/16 за якими до такого податкового боргу належало застосувати 1095 - денний строк давності, тому - відмовити у визнанні кредиторських вимог контролюючого органу.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

34. У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДПС у Вінницькій області просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на правильність висновків апеляційного суду та неповноту з`ясування обставин справи судом першої інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції

35. З урахуванням доводів касаційної скарги та змісту оскаржуваного рішення предметом касаційного перегляду у цій справі є судове рішення апеляційної інстанції в частині визнання кредиторських вимог контролюючого органу на суму 36 956,79 грн пені.

36. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

37. Розгляд та визнання грошових вимог контролюючий (податкових) органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 922/1775/19, від 02.11.2021 у справі № 917/399/15, від 01.06.2022 у справі № 927/104/21 та інших)

38. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства; однак питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені Законом про банкрутство, регулюються цим Законом.

39. Грошове зобов`язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

40. Пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України)

41. Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

42. ПК України у пункті 129.1 статті 129 диференціює момент з якого починається розрахунок пені в залежності від обставин виникнення податкового зобов`язання: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (підпункт 129.1.1); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок (підпункт 129.1.2); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу (підпункт 129.1.3).

43. Зокрема за змістом пункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

44. Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

45. На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт129.4 статті 129 ПК України).

46. Колегія суддів касаційної інстанції акцентує, що з 01.01.2021 набули чинності зміни до статті 129 ПК України, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" № 466-IX від 16.01.2020, якими доповнено цю статтю пунктом 129.9, що визначає перелік випадків коли пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, до яких віднесено, зокрема, закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків (підпункт 129.9.1).

47. Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що грошові вимоги у сумі нарахованої контролюючим органом пені можуть бути заявлені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання в силу закону відповідно до пункту 129.9 статті 129 ПК України, отже до спливу 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

48. Зазначене кореспондується із положеннями пунктів 101.1, 101.2 статті 101, пункту 102.4 статті 102 ПК України щодо застосування спеціального строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 календарних днів з дня його виникнення) і його списання, як безнадійного, у разі спливу вказаного строку, а також висновками щодо застосування цих норм, викладеними у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, від 19.09.2019 № 910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17, 22.04.2021 у справі № 902/873/19, від 02.11.2021 у справі № 917/399/15, від 01.06.2022 у справі № 927/104/21 та інших

49. Отже, розглядаючи грошові вимоги контролюючого органу до боржника заявлені у розмірі пені, нарахованої на податкове зобов`язання чи штрафні санкції, господарський суд зобов`язаний встановити, зокрема:

1) базу нарахування пені (правові підстави виникнення податкового зобов`язання та момент його узгодження (у т. ч. з урахуванням результатів оскарження), правові підстави та строк сплати штрафу);

2) з якого моменту у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку та чи було таке право реалізовано у передбачений ПК України спосіб;

3) період нарахування пені, таким чином перевірити дотримання 1095 денного строку з дня коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;

4) заявлення цих вимог до боржника у межах справи про банкрутство до настання строку/умов анулювання пені відповідно до підпункту 129.9 статті 129 ПК України.

50. Такі обставини підлягають перевірці господарським судом і у випадку якщо основне зобов`язання (на яке нараховано заявлену до стягнення пеню) стягнуто з боржника за рішенням суду, адже за таких обставин спеціальний закон не передбачає іншого підходу до нарахування та/чи анулювання пені ніж передбачений статтею 129 ПК України

51. Наведеного вище правового регулювання правовідносин зі стягнення податкового боргу у сумі пені, суди попередніх інстанцій повною мірою не врахували, тому дійшли передчасних висновків стосовно заявлених контролюючим органом кредиторських вимог у сумі пені, мотивуючи рішення лише обставинами нарахування цих вимог до чи після визнання боржника банкрутом.

52. За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

53. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45 46 47 КУзПБ.

54. За змістом положень частин першої, третьої, шостої статті 45 КУзПБ:

- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- до заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

55. Приписами частини першої статті 46 цього Кодексу передбачено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.

56. Суд касаційної інстанції у цій справі враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження за якими:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

57. Наведені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ (відповідно до пункту 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне в цій частині правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

58. Окрім того в контексті доводів поданої касаційної скарги та предмету судового розгляду в цій справі колегія суддів звертає увагу на правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 за яким податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

59. Тому, Верховний Суд наголошує, що у даній справі перевірці поданого кредитором розрахунку грошових вимог, мали передувати встановлення судами попередніх інстанцій правової природи податкового боргу, у тому числі заявленої суми пені, а саме залежно від бази її нарахування з`ясування моменту у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку та чи було таке право реалізовано у передбачений ПК України спосіб; період нарахування пені та наявності/відсутності підстав для її стягнення/анулювання в силу закону, зокрема відповідно до статті 129 ПК України.

60. Проте, суди попередніх інстанцій наведеного вище повною мірою не врахували та не надали повної, всебічної і мотивованої правової оцінки як заявленому контролюючим органом податковому боргу (пені), так і запереченням ліквідатора боржника проти визнання такого боргу.

61. Водночас, зважаючи на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, які встановлені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд позбавлений можливості перевірити проведений Головним управлінням ДПС у Вінницькій області розрахунок заявлених кредиторських вимог та дослідити підстави його нарахування та заперечення боржника проти цих вимог під час касаційного провадження у даній справі (аналогічної позиції щодо неможливості перевірки судом касаційної інстанції заявлених вимог дотримується Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

62. Зазначене вище згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України є підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції та направлення справи на новий розгляд.

Щодо суті касаційної скарги

63. Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанцій дійшов висновку, що касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех Стандарт" - арбітражного керуючого Жулінського Володимира Борисовича належить задовольнити частково.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

64. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

65. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

66. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

67. За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

68. Під час нового розгляду справи, суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, прав і обов`язків сторін, відтак з урахуванням всіх обставин виникнення податкового зобов`язання і нарахування податкового боргу надати мотивовану правову оцінку вимогами ГУ ДПС у Вінницькій області у тому числі з урахуванням положень статті 129 ПК України та наведеного у цій постанові.

Щодо судових витрат

69. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

70. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Висновки щодо застосування норм права

71. Аналіз приписів статті 129 ПК України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" № 466-IX від 16.01.2020 дає підстави для висновку, що грошові вимоги у сумі нарахованої контролюючим органом пені можуть бути заявлені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання в силу закону відповідно до пункту 129.9 статті 129 ПК України, отже до спливу 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

72. Розглядаючи грошові вимоги контролюючого органу до боржника заявлені у розмірі пені, нарахованої на податкове зобов`язання чи штрафні санкції, господарський суд зобов`язаний встановити, зокрема:

1) базу нарахування пені (правові підстави виникнення податкового зобов`язання та момент його узгодження (у т. ч. з урахуванням результатів оскарження), правові підстави та строк сплати штрафу);

2) з якого моменту у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку та чи було таке право реалізовано у передбачений ПК України спосіб;

3) період нарахування пені, таким чином перевірити дотримання 1095 денного строку з дня коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;

4) заявлення цих вимог до боржника у межах справи про банкрутство до настання строку/умов анулювання пені відповідно до підпункту 129.9 статті 129 ПК України.

73. Такі обставини підлягають перевірці господарським судом і у випадку якщо основне зобов`язання (на яке нараховано заявлену до стягнення пеню) стягнуто з боржника за рішенням суду, адже за таких обставин спеціальний закон не передбачає іншого підходу до нарахування та/чи анулювання пені ніж відповідно до статті 129 ПК України

На підставі наведеного та керуючись статтями 286 300 301 308 310 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех Стандарт" - арбітражного керуючого Жулінського Володимира Борисовича задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі № 922/3062/20 скасувати повністю.

3. Справу № 922/3062/20 в частині розгляду заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання грошових вимог до боржника на суму 36 956,79 грн пені направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

В. Г. Пєсков