ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 904/6042/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.,

за участі секретаря судового засідання Кравченко О.В.

учасники справи:

боржник - ОСОБА_1 , особисто (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк",

представник кредитора -Сушко Т.В., адвокат (в режимі відеоконференції з Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області),

арбітражний керуючий - Зибін Антон Олександрович, не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області

від 23.12.2021

у складі: судді Камша Н.М.,

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 23.06.2022

у складі колегії суддів: Кузнецова В.О., (головуючий), Чередка А.Є., Мороза В.Ф.,

у справі за заявою

ОСОБА_1

про визнання неплатоспроможним

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2020 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник);

введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи;

призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Зибіна Антона Олександровича (далі - керуючий реструктуризацією боргів, арбітражний керуючий Зибін А.О.).

2. Ухвалою від 27.05.2021 Господарським судом Дніпропетровської області внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги наступних кредиторів:

- ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) на загальну суму 39 540,00 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів;

- Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (далі - банк, ПАТ "Промінвестбанк", скаржник) на суму 103 770 689,28 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів;

2.1. Також зобов`язано керуючого реструктуризацією Зибіна А.О. провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня поставлення ухвали - до 10.06.2021, подати протокол зборів кредиторів до справи про банкрутство, призначено підсумкове судове засідання для розгляду плану реструктуризації боргів чи застосування подальшої судової процедури у справі.

3. 20.07.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов лист №ДТ/311 від 20.07.2021 керуючого реструктуризацією з протоколом засідання зборів кредиторів від 07.06.2021 у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Короткий зміст і підстави заяви кредитора

4. Від ПАТ "Промінвестбанк" 06.12.2021 до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у якому зазначено, що учасниками провадження за понад три місяці не погоджено план реструктуризації, тому, з огляду на положення частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), наявні підстави для закриття провадження у цій справі.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

5. Постановою від 23.12.2022 Господарський суд Дніпропетровської області припинив процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ;

припинив повноваження керуючого реструктуризацією боргів арбітражного керуючого Зибіна А.О.;

визнав фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом та увів щодо зазначеної фізичної особи процедуру погашення боргів;

призначив керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Зибіна А.О.;

ухвалив оприлюднити повідомлення про визнання фізичної особи банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника та доручив керуючому реалізацією майна боржника вчинити відповідні дії.

5.1. Місцевий суд встановив, що боржник не володіє нерухомим майном.

5.2. Також судом встановлено, що матеріали справи не містять схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника. При цьому, ПАТ "Промінвестбанк" наполягав на збільшенні суми, яка мала виділятися на погашення вимог кредитора до 8 238 грн. протягом 5 років, а боржник стверджувала, що сплата заборгованості в такому розмірі є для неї неприйнятною, оскільки залишок доходу в розмірі 2 294 грн. не забезпечить мінімальних життєвих потреб (сплата комунальних послуг, їжа, лікування тощо).

За таких обставин суд дійшов висновку про неможливість продовження процедури реструктуризації боргів боржника.

5.3. Суд зазначив, що в цьому випадку неможливо застосувати положення частини сьомої статті 123 КУзПБ, оскільки судом не встановлено наявність підстав та доказів, які б підтверджували наявність обставин, визначених зазначеною нормою.

5.4. Суд зауважив, що згідно із частиною першою статті 130 КУзПБ, неприйняття зборами кредиторів рішення про схвалення плану реструктуризацію боргів є самостійною підставою для закриття провадження у справі. Разом з тим, судом встановлено, що майновий стан боржника має ознаки неоплатності, оскільки зобов`язання боржника значно перевищують його активи.

5.5. Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення процедури реструктуризації боргів, припинення повноважень керуючого реструктуризацією, визнання банкрутом фізичної особи-боржника, введення процедури погашення боргів боржника. Крім того, судом призначено керуючим реалізацією майна банкрута арбітражного керуючого Зибіна А.О., щодо призначення кандидатури якого до суду не надійшло заперечень від кредиторів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою від 23.06.2022 Центральний апеляційний господарський суд у задоволенні апеляційної скарги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відмовив; постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 залишив без змін.

6.1. Постанова суду мотивована тим, що:

- майновий стан боржника свідчить про наявність ознак неоплатності, оскільки зобов`язання боржника значно перевищують його активи;

- посилання скаржника на недосягнення згоди щодо умов реструктуризації боргів є необґрунтованим, оскільки приписами частини першої статті 130 КУзПБ банкрутства прямо передбачено право суду, за відсутності схваленого зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника упродовж 120 днів з дня відкриття провадження про неплатоспроможність, ухвалити постанову про визнання банкрутом фізичної особи.

- скаржником не наведено обставин щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ.

Надходження касаційної скарги та її рух у Верховному Суді

7. ПАТ "Промінвестбанк" 13.07.2022 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2022 у цій справі.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/6042/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Васьковський О.В., Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2022.

9. Ухвалою від 08.08.2022 Верховний Суд касаційну скаргу ПАТ "Промінвестбанк" на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2022 залишив без руху; надав ПАТ "Промінвестбанк" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

10. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/6042/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Жуков С.В., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2022.

11. Ухвалою Верховного Суду від 05.09.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Промінвестбанк" датою проведення судового засідання визначено 01.11.2022.

12. Ухвалою від 20.10.2022 Верховний Суд задовольнив клопотання Дорогань Т.В. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

13. Ухвалою від 26.10.2022 Верховний Суд задовольнив клопотання ПАТ "Промінвестбанк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

14. Від фізичної особи-боржника ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому боржник просила оскаржувані судові рішення залишити без змін.

15. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX), Указу Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX), Указу Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX) Верховний Суд здійснює розгляд справи № 904/6042/20 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Розгляд заяв та клопотань учасників справи

16. У касаційній скарзі та у судовому засіданні представником ПАТ "Промінвестбанк" заявлено клопотання про передачу справи № 904/6042/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Разом з тим, колегія суддів відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання з огляду на таке.

16.1. Підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначені частинами четвертою-шостою статті 302 ГПК України згідно з якими суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

16.3. Заявник зазначив, що в цьому випадку існує необхідність у наданні компетентного правового висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування у правовідносинах у цій справі положень частини сьомої статті 123, частини одинадцятої статті 126, статті 130 КУзПБ.

16.4. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів", а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами попередніх інстанцій, та/або переоцінювати їх.

16.5. Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію щодо застосування усіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акту законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, місцевим та апеляційним судам результат вирішення конкретної судової справи.

16.6. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

16.7. Суд зазначає, що в клопотанні не викладено правову проблему, яку містить ця справа саме у правозастосуванні, не обґрунтовано, в чому вбачається складність застосування відповідних положень Кодексу України з процедур банкрутства у зазначеній правовій ситуації, невизначеність поставлених судом правових питань на нормативному рівні, неможливість подолання проблеми існуючими процесуальними механізмами.

Відтак, доводи скаржника не підтверджують наявність виключної правової проблеми ні за кількісним, ні за якісним критерієм, і можуть бути вирішені судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги ПАТ "Промінвестбанк"

17. Скаржник зазначив, що у цьому випадку судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статті 123, частини одинадцятої статті 126, частини першої статті 130 КУзПБ та не здійснено належним чином судовий контроль щодо розгляду справи про неплатоспроможність фізичної особи, оскільки не надано належної оцінки відсутності схваленого кредиторами плану реструктуризації та наявності клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

17.1. Скаржник доводив, що положення частини одинадцятої статті 126 КУзПБ є диспозитивними. Разом з тим, зазначена норма КУзПБ повинна застосовуватись без урахування положень частини сьомої статті 123 КУзПБ.

17.2. Крім того, з посиланням на положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зауважив на відсутність правових висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини восьмої статті 123, частини одинадцятої статті 126 КУзПБ в контексті спірних правовідносин.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

18. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

20. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

21. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 17 - 17.2. описової частини цієї постанови.

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції

22. Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського від 23.06.2022 та якою визнано фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом і введено процедуру погашення боргів боржника.

23. Предметом судового розгляду є питання обґрунтованості рішення про визнання боржника банкрутом та перехід до наступної судової процедури у справі про неплатоспроможність фізичної особи - погашення боргів боржника.

Переглядаючи обґрунтованість та відповідність оскаржуваних рішень нормам матеріального та процесуального права, Верховний Суд звертає увагу на таке.

24. За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність з метою реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення власної платоспроможності.

25. За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи щодо себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

26. Системний аналіз положень статті 1, частини другою статті 6, частини п`ятої статті 119 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів. При цьому, враховується його об`єктивні можливості і прагнення до розрахунку з кредиторами, а також забезпечуються гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб, прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини

27. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

27.1. Так, аналіз положень статті 122 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що на відміну від статті 44 КУзПБ, у справі про неплатоспроможність фізичної особи КУзПБ не встановлює граничного строку здійснення судової процедури реструктуризації боргів боржника. Разом з тим, законом визначено максимальні строки щодо кожної стадії цієї судової процедури, крім виконання плану реструктуризації боргів, що має індивідуальні особливості для кожного боржника.

27.2. Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що строк судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження, зокрема у разі неподання чи незатвердження такого плану, не повинен перевищувати 120 днів.

27.3. Таке тлумачення кореспондується з приписами частини першої статті 130 КУзПБ про перехід до процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не схвалено плану реструктуризації боргів боржника, що розуміється як додатковий стимул для дієвої реалізації кредиторами своїх правомочностей та засіб захисту інтересів добросовісного боржника від зволікання кредиторів.

28. Системний аналіз пункту 2 частини четвертої статті 122, частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що до встановленого строку визнання боржника банкрутом за частиною першою статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

29. При цьому, хоч КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п`ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів у випадку, якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема, відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.

30. Також, зважаючи на предмет судового розгляду, доводи скаржника, заперечення інших учасників справи та висновки судів попередніх інстанцій, під час касаційного перегляду оскаржуваних постанов необхідним є з`ясування питання правильності застосування у цій справі приписів частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ, на підставі яких судами попередніх інстанцій відмовлено у закритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, визнано боржника банкрутом та здійснено перехід до наступної судової процедури у справі про неплатоспроможність.

31. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням, колегія суддів звертається до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

31.1. Так, колегія суддів зазначила, що порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з іншими нормами (частиною сьомою статті 123 та частиною першою статті 130 КУзПБ), що регламентують закриття провадження на стадії реструктуризації боргів свідчить про те, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування. Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

31.2. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, оскільки інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

31.2.1. Тобто дії боржника у процедурі неплатоспроможності повинні відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

31.3. При цьому, визначені у пункті 2 частини восьмої статті 123, частині десятій статті 126 та частині другій статті 128 КУзПБ підстави для звернення зборів кредиторів (кредитора) із клопотанням про закриття провадження у справі можуть бути зумовлені неконструктивною позицією при погодженні плану реструктуризації боргів саме кредиторів, порушеннями при схваленні зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, іншими обставинами, які не залежать від волі боржника, що має врахувати господарський суд при вирішенні питання про задоволення чи відмову у задоволенні такого клопотання зборів кредиторів (кредитора) крізь призму мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб. Тобто лише наявність клопотання зборів кредиторів про закриття провадження/перехід до наступної судової процедури, за відсутності передбачених спеціальним законом підстав та обставин, не може бути достатньою та безумовною підставою для задоволення господарським судом такого клопотання.

Відтак, однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

32. Крім того, Верховний Суд зауважує, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

33. Також колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20У, за змістом якої у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

Щодо суті касаційної скарги

34. У справі, що переглядається, ПАТ "Промінвестбанк" оскаржує постанову Господарського суду Дніпровської області від 23.12.2021, залишену без змін за результатами апеляційного перегляду, якою фізичну особу ОСОБА_1 визнано банкрутом і введено процедуру погашення боргів боржника.

35. Скаржник не погоджується із застосуванням при ухваленні оскаржуваних рішень частини першої статті 130 КУзПБ та стверджує, що суд першої інстанції всупереч приписів частини одинадцятої статті 126 КУзПБ не надав оцінки обставинам, що свідчать про несправедливість і необґрунтованість запропонованих боржником умов реструктуризації заборгованості та його незацікавленість у реструктуризації боргу, тому суди дійшли помилкових висновків про наявність підстав для переходу до судової процедури погашення боргів.

36. Надаючи оцінку доводам скаржника щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій наведених вище приписів, Верховний Суд, виходить з вимог статті 300 ГПК України щодо здійснення касаційного перегляду в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

37. Зокрема, при ухваленні оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій було встановлено, що:

- провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито 10.12.2020;

- стан боржника характеризується ознаками неплатоспроможності, його майнових активів недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

- станом на день ухвалення (23.12.2021) судом першої інстанції постанови про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів комітетом кредиторів до суду не подано на затвердження план реструктуризації боргів боржника;

- відсутні підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , що передбачені частиною сьомою статті 123 КУзПБ;

- кредитором фізичної особи ОСОБА_1 , який не погодив на зборах кредиторів план реструктуризації боргів боржника є ПАТ "Промінвестбанк".

38. Враховуючи зазначене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів та звертає увагу на таке.

39. Концепція інституту неплатоспроможності фізичних осіб та аналіз положень КУзПБ, які регламентують судову процедуру реструктуризації боргів боржника, дають підстави для висновку, що запорукою досягнення мети цієї процедури є компроміс між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов`язань з урахуванням майнового стану та об`єктивних можливостей боржника.

40. Верховний Суд зауважує, що боржник не може бути примушений до врахування пропозицій кредиторів чи погодження плану реструктуризації боргів у запропонованій ними редакції, а інтереси кредиторів на цій стадії можуть полягати як у реструктуризації боргів, так і у найскорішому переході до їх погашення за наявності у боржника майна.

41. Тому, за недосягнення згоди з боржником збори кредиторів наділені процесуальними засобами впливу на рух справи задля припинення судової процедури відновлення платоспроможності щодо недобросовісного боржника чи переходу до погашення боргів відповідно до своїх інтересів у справі, зокрема можуть:

- за результатами розгляду плану реструктуризації боргів боржника відмовити у його схваленні та звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (пункт другий частини восьмої статті 123 КУзПБ);

- звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника (пункт другий частини восьмої статті 123 КУзПБ).

41. Також збори кредиторів не позбавлені права заявити клопотання про перехід до процедури погашення боргів чи закриття провадження у справі в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з обґрунтуванням відповідних підстав.

42. Водночас, спеціальні норми КУзПБ не обмежують кредиторів боржника - фізичної особи у виборі позиції у справі, проте за їх пасивної участі в провадженні, зволіканні з реалізацією правомочностей чи невчиненні ними необхідних процесуальних дій, ризики такої бездіяльності покладаються саме на кредиторів та не повинні зашкодити законним інтересам боржника.

43. Так, за приписами частини першої статті 130 КУзПБ якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

44. Як установлено судами попередніх інстанцій проєкт плану реструктуризації боргів боржника та власне план подавалися на розгляд кредитора, проте на засіданнях (07.06.2021, 17.08.2021, 18.10.2021, 11.11.2021) зборами кредиторів рішення щодо схвалення плану реструктуризації боргів боржника не приймалося. При цьому, було прийнято рішення про пропозицію керуючому реструктуризацією боргів боржника утриматись від ініціювання перед судом питання щодо введення процедури погашення боргів боржника.

45. Тобто судова процедура реструктуризації боргів ОСОБА_1 на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови фактично знаходилася на стадії погодження сторонами умов плану реструктуризації боргів боржника, однак збори кредиторів у встановлені строки та у спосіб, передбачений частинами другою, восьмою статті 123 КУзПБ, остаточної оцінки цьому плану не надали.

46. Водночас збори кредиторів з клопотанням про закриття провадження у справі в порядку пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ до господарського суду не зверталися, судами обставин щодо прийняття такого рішення не встановлено. При цьому, клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність подане лише одним кредитором - ПАТ "Промінвестбанк".

47. З матеріалів справи та наявної у відкритому доступі інформації (в Єдиному державному реєстрі судових рішень) вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність від 10.12.2020 (набрала законної сили 10.12.2020) в контексті неправильного застосування положень статті 119 КУзПБ кредитором в апеляційному та касаційному провадженні не оскаржувалась.

47.1. Зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що ОСОБА_1 було засуджено за діяння, які скоєно у 2008-2009 роках та з якими скаржник пов`язує виникнення заборгованості у боржник перед банком та визначає у касаційній скарзі однією з підстав для закриття провадження у справі. При цьому суд зазначив, що з урахуванням положень частини четвертої статті 5 та статті 89 Кримінального кодексу України, судимість боржниці була погашена наступним чином:

- щодо сплати штрафу - 1 рік з моменту коли вона сплатила штраф, а саме з 27.05.2014, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 27.05.2014 на суму 300 000,00 грн.;

- щодо позбавленням права обіймати певні посади строком на 3 роки - то вказане покарання вона відбувала з моменту набрання чинності вироком 15.05.2014 до 15.05.2017.

Отже, місцевий суд володів інформацією про наявність погашеної судимості у боржниці та відбуття нею покарання на момент відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. При цьому висновки суду щодо можливості відкриття провадження у справі про неплатоспроможність скаржником в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалися та не є предметом судового розгляду в контексті оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2022 та постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021.

48. Також судами не встановлено обставин умисного затягування процедур боржником, умисного приховування майна та джерел доходів з метою уникнення погашення наявної заборгованості, здійснення інших дій, які б свідчили про недобросовісну поведінку ОСОБА_1 у провадженні про неплатоспроможність.

Отже, саме через зволікання з реалізацією власних правомочностей за результатами розгляду плану реструктуризації боргів боржника збори кредиторів рішення щодо його схвалення/відмови у схваленні не прийняли, що за встановлених у цій справі обставин, зокрема неплатоспроможності боржника, відповідно до статті 130 КУзПБ є підставою для визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

49. Доводів, які б спростовували ці обставини скаржником не наведено та не доведено під час розгляду судами попередніх інстанцій в порядку, передбаченому положеннями статей 74 76-77 ГПК України, об`єктивної неможливості реалізувати свої права та захистити інтереси на стадії погодження плану реструктуризації боргів у спосіб передбачений пунктом 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.

50. Ураховуючи зазначене, Верховний Суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника відповідно до частини першої статті 130 КУзПБ, оскільки зазначеним спростовуються доводи скаржника щодо передчасності та необґрунтованості відповідних висновків судів попередніх інстанцій.

51. Верховний Суд звертає увагу, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

52. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, у подальшому підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

53. Решта доводів скаржника, наведені як підстава скасування оскаржуваних рішень, не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій та законність і обґрунтованість ухвалених ними рішень у справі щодо визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів боржника.

Висновки за результатами касаційного провадження

54. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

55. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

56. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів 57. Касаційного господарського суду вважає, що підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги ПАТ "Промінвестбанк" слід відмовити.

Щодо судових витрат

58. З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційної скарги ПАТ "Промінвестбанк" без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286 296 300 301 308 309 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2022 та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 у справі № 904/6042/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В.Васьковський

С.В. Жуков